Справа № 699/747/25
Номер провадження № 1-кс/699/276/25
щодо запобіжного заходу
01.10.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Слідчий суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши в межах кримінального провадження № 62023100140000642 клопотання заступника начальника ВП - начальника СВ відділення поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
У провадження слідчого судді надійшло вищевказане клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СВ відділення поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження № 62023100140000642 зареєстроване за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 України.
Органом досудового розслідування встановлено, що під час дії в Україні режиму воєнного стану, 25.02.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснено призов ОСОБА_4 на вiйськову службу за мобiлiзацiею.
ОСОБА_4 проходив військову службу на рiзних посадах, поки наказом командира вiйськовоi частини НОМЕР_1 (по стройовiй частинi) № 267 вiд 14.12.2022 молодшого сержанта ОСОБА_4 , розвiдника-радiотелефонiста розвiдувального вiддiлення розвiдувального взводу вiйськовоi частини НОМЕР_1 , зараховано до спискiв особового складу вiйськовоi частини НОМЕР_1 та постановлено на всi види забезпечення, крiм котлового забезпечення.
Згiдно з п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону Украiни «Про вiйськовий обов'язок i вiйськову службу» з 25.02.2022 молодший сержант ОСОБА_4 набув статусу вiйськовослужбовця i в подальшому почав проходити вiйськову службу за призовом, у зв'язку із чим повинен був, окрiм iншого, керуватися вимогами статей 11, 16, 49 Статуту внутрiшньоi служби Збройних Сил Украiни та статей 1, 2, 3, 4 Дисциплiнарного статуту Збройних Сил Украiни, якi вимаrають вiд нього свято i непорушно додержуватися Конституцii України та законiв Украiни, сумлiнно i чесно виконувати вiйськовий обов'язок, бути хоробрим, iнiцiативним i дисциплiнованим, постiйно бути зразком високоi культури, скромностi i витримки, берегти вiйськову честь, захищати свою i поважати гiднiсть iнших людей, бути ввiчливим i дотримуватисъ вiйсъковоrо етикету, поводитися з гіднісю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Однак, 14.08.2023 близько 08:00 год. рядовий ОСОБА_4 , дiючи з прямим умислом, з мотивiв тимчасово не виконувати обов'язки вiйськовоi служби та з метою тимчасового ухилення вiд несения обов'язкiв вiйськовоi служби, в умовах дії воєнного стану, самовiльно залишив розташування вiйськовоi частини НОМЕР_1 , що дислокувалась в АДРЕСА_1 , та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язкiв вiйськовоi служби та не вживаючи жодних заходiв для повернення у вiйськову частину за наявностi реальноi можливостi до цього.
29.09.2025 ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК Украiни навпроти будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
29.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК Украiни - самовiльне залишення вiйськовоi частини без поважних причин вiйськовослужбовцем, тривалiстю понад три доби, вчиненому в умовах военного стану.
Ініціатор клопотання як на докази причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого правопорушень посилається на зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме:
-матеріали службового розслiдування за фактом самовільного залишення 14.08.2023 ОСОБА_4 частини НОМЕР_1 ;
-відомості протоколу допиту ОСОБА_8 вiд 03.01.2024;
-відомості протоколу допиту свiдка ОСОБА_9 вiд 03.01.2024;
-відомості протоколу допиту ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сторона обвинувачення вважає, що наведені в клопотанні відомості об'єктивно свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу у цьому випадку зазначається забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, а також продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_4 підозрюється.
З огляду на викладене заступник начальника ВП - начальник СВ відділення поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у клопотанні просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав. Звернув увагу на приписи частини 8 ст. 176 КПК України, відповідно до яких під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 КК України, застосовується виключно запобіжний західу виді тримання під вартою. Акцентував на тому, що інкримінований злочин є триваючим. У разі, якщо не буде застосовано тримання під вартою, то підозрюваний ОСОБА_4 має бути направлений для несення військової служби до військової частини, отже застосувати домашній арешт неможливо, оскільки він фактично не може бути виконаний. З огляду на це внесення застави також недоцільно.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив факт того, що він дійсно був мобілізованим та проходив військову службу протягом 1,5 року. У зв'язку з виникненням непорозумінь з командиром 14.08.2023 він самовільно залишив територію дислокації військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовцем якої був. Повідомив, що після СЗЧ приблизно 2-3 тижні проживав у сестри вм. Корсуні-шевченківському, потім біля чотирьох місяців проживав в будинку батьків за місцем реєстрації, а в подальшому з початку 2024 року проживав у будинку колишньої дружини у садовому товаристві «Чайка-2» у Золотоніському районі Черкаської області. Зазначив, що в цьому будинку не переховувався, вільно пересувався як територією садового товариства, так і відвідував м. Черкаси, однак до батьків за місцем своє реєстрації вже не їздив. Просив не застосовувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою. Вказав про те, що вирішує питання повернення до військової служби. При цьому на запитання слідчого судді повідомив, що був обізнаний з наслідками СЗЧ, а також з тим, що у разі добровільного повернення до військової служби кримінальне провадження щодо СЗЧ підлягає закриттю.
Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання заперечили. Зазначили, що не ставлять під сумнів наявність обґрунтованої підозри у цьому провадженні, однак не погоджуються з наявністю ризиків.
Долучили до матеріалів справи характеризуючи підозрюваного докази. Зазначили, що під час несення служби ОСОБА_4 був нагороджений медаллю. Наразі він має міцні соціальні зв'язки на території Черкаської області, а в садовому товаристві тривалий час проживав однією сім'єю зі своєю співмешканкою. Також зазначили, що підозрюваний підтримує гарні стосунки зі своєю колишньою дружиною, бере участь у вихованні їхньої спільної дитини. Надали докази щодо належності садового будинку, де проживав підозрюваний останні 1,5 року, на праві приватної власності колишній дружині ОСОБА_11 . Просили її допитати щодо можливості обрання ОСОБА_4 такого запобіжного заходу як домашній арешт, з проживанням у цьому садовому будинку.
У той же час захисники просили визначити мінімальний розмір застави у разі, якщо суд дійде висновку про обрання підозрюваному тримання під вартою як запобіжного заходу.
Допитана як свідок колишня дружина підозрюваного ОСОБА_11 повідомила, що їй на підставі договору купівлі-продажу належить садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 . Саме в цьому будинку приблизно з початку 2024 року і до затримання 29.09.2025 проживав підозрюваний. Свідок надала згоду і на подальше проживання підозрюваного ОСОБА_4 у цьому будинку, у тому числі при обранні йому домашнього арешту за цією адресою.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисників, допитавши свідка, дослідивши матеріали клопотання, дійшов такого.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
З досліджених матеріалів клопотання, а також наданих учасниками в судовому засіданні показань, необхідно дійти висновку про причетність підозрюваного до подій, які є предметом розслідування у кримінальному провадженні. Подальше розслідування зазначених обставин є виправданим.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого правопорушення.
Щодо наявності ризиків.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, а також продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_4 підозрюється.
Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 якимось чином перешкоджав кримінальному провадженню матеріали клопотання не містять. Суд дійшов висновку про недоведеність цього ризику.
Разом з тим, суд дійшов висновку про наявність ризику переховуватися від від органу досудового розслідування чи суду, оскільки підозрюваний більше двох років перебував у СЗЧ, при цьому змінював місця проживання. Як підтвердив сам підозрюваний, за місцем своєї реєстрації у батьків він не проживав і не з'являвся саме через ризик затримання.
Оскільки інкриміноване правопорушення є триваючим злочином, включає не тільки факт СЗЧ, а й відсутність у місці розташування військової частини понад три доби, то ризик продовження цього правопорушення суд вважає доведеним.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку про доведення прокурором наявності ризиків переховуватися від органу досудового розслідування, суду та продовжити вчинення кримінального правопорушення.
Щодо застосування більш м'яких запобіжних заходів.
У цьому випадку неможливість застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою обумовлюється прямим приписом ч. 8 ст. 176 КПК України, який передбачає застосування безальтернативного запобіжного заходу - тримання під вартою.
На підставі ст.ст. 176-178, 183, 193-194, 196, 197, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання заступника начальника ВП - начальника СВ відділення поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без можливості внесення застави на строк 60 днів, який обчислюється з дати фактичного затримання, тобто з 29.09.2025 до 24:00 год 27.11.2025, утримуючи його в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 234.
Зобов'язати працівників Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області повідомити родичів ОСОБА_4 про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Виконання ухвали в частині взяття підозрюваного під варту покласти на Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до частини 7 ст. 176 КПК України за клопотанням прокурора запобіжний захід може бути скасовано слідчим суддею чи судом.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали, після її оголошення, негайно вручити підозрюваному.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним ОСОБА_4 - з моменту вручення копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1