Справа № 697/1646/25
Провадження № 1-кп/697/170/2025
07.10.2025 м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1 2025 250 34 0000167 від 03.06.2025 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Канева Черкаської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою спеціальною освітою, незаміжньої, непрацюючої, в силу ст. 89 КК України не судимої,-
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 308 КК України, -
Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан на всій території України, який продовжено указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 з 09.05.2025 строком на 90 діб, однак ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що на всій території України діє правовий режим воєнного стану, 12.05.2025 близько 13.30 год., перебуваючи в парку неподалік Успенського Собору, що по вул. Героїв Небесної Сотні, 62 в м. Каневі Черкаського району Черкаської області, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, таємно викрала з велосипеда ОСОБА_5 , який він залишив поруч лавки у вказаному парку, сумку чоловічу з написом ENRICO BENETTI, вартістю згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/124-25/8789-ТВ від 19.06.2025 - 256,00 грн, в якій знаходилися гаманець з написом AUTRES, вартістю згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/124-25/8789-ТВ від 19.06.2025 - 82,96 грн, з грошовими коштами в сумі 3000 гривень, купюрами по 500 грн, а також бездротові навушники марки «BORFONE», вартістю згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/124-25/8792-ТВ від 23.06.2025 - 276,96 грн, мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 4», вартістю згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/124-25/8792-ТВ від 23.06.2025 - 528,00 грн, в чохлі, вартістю згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/124-25/8792-ТВ від 23.06.2025 - 83,83 грн, в якому знаходилися сім карта оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» вартістю 300 грн, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, і таким чином завдала потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 4527,75 грн..
Крім того, ОСОБА_4 , 12.05.2025 близько 13 год. 30 хв., перебуваючи в парку неподалік Успенського Собору, що по вул. Героїв Небесної Сотні, 62 в м. Каневі Черкаського району Черкаської області, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрала з велосипеда ОСОБА_5 , який він залишив поруч лавки у вказаному парку, сумку чоловічу з написом ENRICO BENETTI, в якій знаходилася банківська картка відкрита в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , яка є матеріальною формою одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на носії, і у контексті положень ст. 1 Закону України «Про інформацію», ст. ст. 1, 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, як засіб доступу до банківських рахунків та яка належить потерпілому ОСОБА_5 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, і таким чином незаконно заволоділа вищевказаною банківською карткою.
Вона ж, ОСОБА_4 , 12.05.2025 близько 13 год. 30 хв., перебуваючи в парку неподалік Успенського Собору, що по вул. Героїв Небесної Сотні, 62 в м. Каневі Черкаського району Черкаської області, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрала з велосипеда ОСОБА_5 , який він залишив поруч лавки у вказаному парку, сумку чоловічу з написом ОСОБА_6 , в якій знаходився паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 27.09.2000 Городищенським РВ УМВС України в Черкаській області на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким вона особисто знайома, з порушенням законного порядку, установленого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон», незаконно заволоділа даним паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та продовжувала незаконно зберігати його при собі до моменту видачі працівникам поліції ВП №1 Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області 09.06.2025.
Крім того, ОСОБА_4 , 12.05.2025 близько 13 год. 30 хв., перебуваючи в парку неподалік Успенського Собору, що по вул. Героїв Небесної Сотні, 62 в м. Каневі Черкаського району Черкаської області, діючи умисно, шляхом вільного доступу, таємно викрала з велосипеда ОСОБА_5 , який він залишив поруч лавки у вказаному парку, сумку чоловічу з написом ENRICO BENETTI, в якій знаходився блістер з таблетками «МЕТАФІН ІС», в якому знаходилося 8 таблеток метафіну ІС по 25 мг метадону гідро хлориду в кожній, та які являються наркотичною речовиною, які ОСОБА_5 отримав у КНП «Канівська БЛ» як особа, яка перебуває на замісній терапії, таким чином таємно викрала наркотичні засоби.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, тобто викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 357 КК України, тобто незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 308 КК України, тобто викрадення наркотичних засобів.
Позиція учасників процесу.
Обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 308 КК України, визнала повністю, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення інкримінованих їй органом досудового розслідування злочинів, підтвердивши та пояснивши про обставини, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має.
Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також вважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 308 КК України, визнала у повному обсязі, у скоєному щиро розкаялася та дала показання, які відповідають обставинам вчинення кримінального правопорушення, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом.
Показання обвинуваченої ОСОБА_4 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Приймаючи до уваги, що обвинувачена ОСОБА_4 винною себе у пред'явленому обвинуваченні визнала повністю, її показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченої та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб і інші обставини скоєння правопорушення обвинуваченим, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив правопорушення, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; інші обставини, які характеризують особу обвинувачуваної, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України обмежившись допитом обвинувачуваного та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого.
Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, суд з'ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз'яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.
Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальні правопорушення: таємне викрадення чужого майна, (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 185 КК України); викрадення наркотичних засобів (ч.1 ст. 308 КК України) та кримінальні проступки: викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів (ч. 1 ст. 357 КК України), а також незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом (ч. 3 ст.357 КК України).
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.
Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особистість обвинуваченої, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованих правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 308 КК України.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд відносить або щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання
Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання особі у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Вирішуючи питання про призначення виду та міри покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості чинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є кримінальними проступками (ч. 1, ч. 3 ст. 357 КК України) та тяжкими злочинами (ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 308 КК України), відомості про особу обвинуваченої, наявність обставини, яка пом'якшує та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України не судима, незаміжня, непрацююча, осіб на утриманні не має, не відноситься до осіб які мають інвалідність, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на замісній підтримувальній терапії з 2019 року по даний час.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Обвинуваченому суд призначає покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, суб'єктивне ставлення обвинуваченої до скоєного та її поведінку після вчинення злочинів, соціальну характеристику особи: її вік, стан здоров'я, соціальне становище, наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання та зваживши на всі фактори в їх сукупності і взаємозв'язку.
Враховуючи зазначені обставини, особу обвинуваченої ОСОБА_4 суд вважає, що їй необхідно призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі та за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі та за ч. 1 ст. 308 КК України у виді позбавлення волі.
Остаточне покарання обвинуваченій ОСОБА_4 слід призначити із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України.
Суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, з застосування вимог ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на неї обов'язків відповідно до ст. 76 КК України протягом іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Зазначене узгоджується з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд
Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 - не обиралась.
Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.
Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, з обвинуваченої підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз.
Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
З цих підстав, керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_4 винною вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 308 КК України та кримінальних проступків передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 3 ст. 357 КК України та призначити їй покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
- за ч. 1 ст. 308 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;
- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком 1 (один) рік;
- за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 до відбуття покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк терміном на 3 (три) роки.
Відповідно до п.п.1,2 ч. 1 та п. 2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язок протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в зв'язку з проведенням судових експертиз у розмірі 5348,40 грн. (п'ять тисяч триста сорок вісім гривень 40 копійок).
Речові докази:
- паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_5 ; банківську картку, відкриту в АТ «Ощадбанк» номер НОМЕР_1 , сумку чоловічу з написом ENFICO BENETTI; гаманець чорного кольору; мобільний телефон Xiaomi Redmi 4, у чохлі чорного кольору; бездротові навушники марки ВОRFONE, які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити потерпілому ОСОБА_5 .
- порожній блістер з-під пігулок, який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляціної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку суду негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Головуючий ОСОБА_1