Справа № 695/4448/25
Номер рядка у звіті 22
07 жовтня 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження № 12025255320000425 від 06.09.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, не працюючого, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю 2 групи, депутатом будь-якого рівня, ліквідатором та учасником аварії на Чорнобильській АЕС, учасником бойових дій не є, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень - кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України,
ОСОБА_3 , 31.08.2025 близько 14 години 40 хвилин, перебуваючи на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , під час раптово виниклої словесної суперечки, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на спричинення удару та завдання фізичного болю, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, наніс один удар кулаком правої руки в область правої нижньої щелепи, в результаті чого потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , завдано фізичного болю, не спричинивши при цьому тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України, тобто умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Також ОСОБА_3 , 21.09.2025, близько 18 години 30 хвилин, перебуваючи в АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, умисно наніс один удар кулаком правої руки в область правої частини лоба, один удар кулаком правої руки в область носа, один удар кулаком правої руки в область лівої частини голови, один удар кулаком правої руки в область лівого ока, один удар кулаком правої руки в область лівого тім'яного горба потерпілому ОСОБА_6 , від яких останній впав на асфальт, після чого ОСОБА_3 наніс два удари кулаком правої та лівої руки в область голови, один удар правою ногою в область спини та один удар лівою ногою в область спини, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді: садна та синець голови, садна на ліктях, спині, лівому коліні, які відповідно до висновку експерта № 05-8-01/419/432 від 26.09.2025, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне спричинення легкого тілесного ушкодження.
Крім того ОСОБА_3 , 21.09.2025, близько 18 години 45 хвилин, перебуваючи в АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, умисно тримаючи в правій руці дерев'яну штахетину наніс один удар в область обличчя, один удар кулаком правої руки в область носа, один удар кулаком правої руки в область правої частини лоба потерпілому ОСОБА_7 , від яких останній впав на асфальт, після чого ОСОБА_3 наніс декілька ударів кулаком правої та лівої руки в область обличчя, один удар правою ногою в область тулуба та один удар лівою ногою в область тулуба, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді: рани, садна та синці голови, садна правої гомілки, які відповідно до висновку експерта № 05-8-01/420/430 від 25.09.2025, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне спричинення легкого тілесного ушкодження.
Частиною 1 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Прокурор подав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні відповідно до ч.1 ст.302 КПК України.
Потерпілі особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 також подали заяви, які додані до обвинувального акта, в яких зазначили, що згодні з встановленими під час досудового розслідування обставинами, ознайомлені з обмеженнями права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодились на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за їх відсутності.
Обвинувачений у ході досудового розслідування беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч.1 ст.126 КК України, подав письмову заяву, згідно з якою беззаперечно визнає встановлені під час досудового розслідування фактичні обставини і погодився на розгляд кримінального провадження за його відсутності у спрощеному порядку без проведення судового розгляду, ознайомлений з обмеженням його права на апеляційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, а добровільність беззаперечного визнання винуватості та згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за відсутності обвинуваченого ствердив його захисник - адвокат ОСОБА_9 .
Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Судом встановлено, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин, будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції відсутні. При цьому судом враховано, що учасникам кримінального провадження роз'яснено, що вони будуть позбавлені можливості оскаржити обставини, які ніким із них не оспорюються, в апеляційному порядку.
Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими та достатніми, суд приходить до висновку, що пред'явлене органами слідства обвинувачення ОСОБА_3 доведено повністю, його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, та за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який у силу ст. 89 КК України раніше не судимий, є особою з інвалідністю 2 групи, одружений, має на утриманні малолітню дитину, перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 ), за місцем проживання характеризується негативно, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
З урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин по справі, особи обвинуваченого, який у силу ст. 89 КК України раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, є особою з інвалідністю 2 групи, за місцем проживання характеризується негативно, тяжкості вчинених кримінальних проступків, покарання, яке передбачено за вчинені кримінальні проступки, наявність однієї обставини, що пом'якшує покарання та наявність обставини, яка його обтяжує, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе шляхом призначення ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.126 КК України у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 510 (п'ятсот десять) грн 00 коп. та за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Речові докази - відсутні.
Процесуальні витрати у зв'язку з проведенням експертиз - відсутні.
Керуючись ст. 100, 124, 369-371, 373, 374, 376, 381-382, 395, 532 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 510 (п'ятсот десять) грн 00 коп.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп.
Речові докази - відсутні.
Процесуальні витрати у зв'язку з проведенням експертиз - відсутні.
Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 (тридцяти) діб з дня його отримання з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, зокрема, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження, в порядку передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_10