Справа № 569/18232/25
07 жовтня 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді О. Левчука, розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
До Рівненського міського суду Рівненської області надійшла на розгляд позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, згідно якої просить суд скасувати постанову серії І НА №5528246 від 19.08.2025, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначає, що постановою серії І НА №5528246 від 19.08.2025 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 гривень. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності та застосування адміністративного стягнення стало те, що 19.08.2025 на а/д Київ-Чоп, 26 км., він керував транспортним знаком, що не належить даному транспортному засобу, чим порушив п.2.9.в. ПДР. Вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі винесена незаконно і підлягає скасуванню. оскільки при винесені постанови інспектор поліції не керувався жодними належними та допустимими доказами, які б підтверджували вину позивача у скоєному правопорушенні. Постанова підлягає скасування в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи. Просить позов задовольнити, оскільки вважає, що не порушував Правил дорожнього руху.
Ухвалою суду від 04.09.2025 вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
19.09.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що вимоги позивача є безпідставними, винесена поліцейським постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 26.09.2025 здійснено перехід від розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін на 07 жовтня 2025 року.
Суд, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, врахувавши обставини у справі, встановив таке.
Постановою серії І НА №5528246 від 19.08.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 гривень. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності та застосування адміністративного стягнення стало те, що 19.08.2025 на а/д Київ-Чоп, 26 км., він керував транспортним знаком, що не належить даному транспортному засобу, чим порушив п.2.9.в. ПДР.
Як зазначено у оскаржуваній постанові, 19.08.2025 на а/д Київ-Чоп, 26 км., позивач керував транспортним знаком, що не належить даному транспортному засобу, чим порушив п.2.9.в. ПДР.
Відповідно до п.п. «в» п.2.9.Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий;
Відповідно до ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію (яке позивачем додано до заяви), вказаний номер - НОМЕР_1 , а також є спеціальна відмітка ІНЗ: KSLIFE.
Суд зазначає, що наданими відповідачем фото та відеозаписами підтверджується наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. На відеозаписі зафіксовані відомості, що працівниками поліції було зупинено автомобіль під керуванням позивача, з номерним знаком K$ LIFE, що відріз-няється від реєстраційного - KSLIFE, а саме зміна символу та наявність пробілу між літерами. Позивач в ході розгляду справи, в здійсненні своїх процесуальних прав не обмежувався. Отже, інспектором патрульної поліції встановлена особа правопорушника, ступінь його вини та інші обставини. Жодних переконливих підстав своєї невинуватості позивачем не надано.
При цьому доводи позивача про те, що номерний знак при зупинці автомобіля 19.08.2025 був: KSLIFE, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наданими відповідачем фото/відеозаписами. Крім того, такі доводи позивача вказують лише на його намагання уникнути несприятливих для нього наслідків, у зв'язку із притягненням до адміністративної відповідальності, але не вказують на неправомірність дій відповідача.
Відповідачем з урахуванням принципу «раціонального сумніву» доведено правові підстави для реалізації наданих йому повноважень, аналогічно цьому в справі ЄСПЛ «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 3 квітня 2008 року вказано, що сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для сумніву, що відповідач діяв неправомірно. Навпаки, відповідно до п. 2 ст. 90 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене вище та аналізуючи здобуті по справі докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП є доведена, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач: Управління патрульної поліції в Рівненській області (33000 м.Рівне, вул.Степана Бандери, буд.14а) Департаменту патрульної поліції (03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, 3, ІК 40108646).
Повне судове рішення складене та підписане 07.10.2025.
Суддя О. Левчук