Справа № 568/414/24
Провадження № 1-кп/568/16/25
"06" жовтня 2025 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радивилів кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024181210000017 від 19.01.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не працюючого, із середньою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітніх осіб та осіб непрацездатного віку немає, раніше судимого, востаннє 26.09.2014р. Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області за ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 358, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.4 ст. 358, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 5 (п'ять) днів, звільнений 02.02.2018р. по відбуттю покарання,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.ч. 1, 3 ст. 357 КК України,-
19.01.2024р. приблизно о 08 год. ОСОБА_4 , перебуваючи на ринку «Новий», що в м. Радивилів, вул. Четвертного, 5, Рівненської області, виявивши на прилавку у торговельному місці №146, власником якого є ОСОБА_6 рюкзак, який був залишений без нагляду останньою, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями не спостерігає власник майна, та інші сторонні особи, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно викрав жіночий рюкзак марки «River Island» вартістю 733,33 грн., у якому знаходилась жіноча сумка на пояс бананка марки «Sambag» вартістю 403,80 грн., мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note» 9 pro 6/64 Gb вартістю 2 960,00 грн. у чохлі вартістю 136,67 грн. та грошові кошти в сумі 11 730,00 грн., після чого покинув місце події. Внаслідок своїх дій ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 15 963,80 грн.
Окрім цього, ОСОБА_4 19.01.2024р. близько 08 год, попередньо викравши на ринку «Новий», що в м. Радивилів, вул. Четвертного, 5 Рівненської області рюкзак, що належить ОСОБА_6 , та жіночу сумку на пояс бананку, яка лежала у рюкзаку, виявивши у ній банківські картки, що належать ОСОБА_6 , а саме: банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 та картку Монобанк АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_3 , які є офіційними документами, оскільки містять зафіксовану на матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містять передбачені законом реквізити, розуміючи та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав вищевказані пластикові банківські картки, які є офіційними електронними платіжними документами, після чого покинув місце події.
Також, ОСОБА_4 19.01.2024р. близько 08 год., попередньо викравши на ринку «Новий», що в м. Радивилів, вул. Четвертного, 5 Рівненської області рюкзак, що належить ОСОБА_6 , та жіночу сумку на пояс бананку, яка лежала у рюкзаку, виявивши у ній паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 09.03.2010 на ім'я ОСОБА_6 , картку фізичної особи-платника податків ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , видану на ім'я ОСОБА_6 , посвідчення водія на ім'я ОСОБА_6 НОМЕР_6 , видане 10.06.2021р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль Рено Трафік номерний знак НОМЕР_7 , видане на ім'я ОСОБА_6 , які є офіційними документами, оскільки містять зафіксовану на матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містять передбачені законом реквізити, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що вказані документи є важливими особистими документами, втрата яких істотно ускладнює реалізацію своїх прав, свобод та законних інтересів, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою незаконного заволодіння документами, таємно, шляхом вільного доступу, викрав зазначений вище паспорт, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та картку фізичної особи-платника податків, після чого покинув місце події.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, суду повідомила, що не може з'явитися до суду, оскільки знаходиться за кордоном, свої інтереси довірила представляти адвокату ОСОБА_5 .
Представник потерпілої особи адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просила суд задовольнити цивільний позов потерпілої в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 11 730,00 грн., моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. Покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.ч.1, 3 ст. 357 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 19.01.2024р., перебуваючи на ринку «Новий» в м. Радивилів, Рівненської області, викрав з торговельного прилавку рюкзак та жіночу суму на пояс бананку, в якій знаходились мобільний телефон, грошові кошти в сумі 11 730,00 грн., банківські картки та офіційні документи, а саме: паспорт, водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та картка фізичної особи-платника податків на ім'я ОСОБА_6 . Майнову шкоду потерпілій відшкодував частково, були повернуті рюкзак, сумка-бананка, мобільний телефон, банківські картки та офіційні документи. Свою поведінку засуджує, щиро кається, просить надати шанс виправитися, не позбавляти його волі, цивільний позов визнав в повному обсязі.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.ч.1, 3 ст. 357 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням матеріалів, характеризуючих його особу, речових доказів та процесуальних витрат по справі.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану; за ч.1 ст. 357 КК України - викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів та ч.3 ст. 357 КК України - незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом та іншими важливими особистими документами.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які за приписами ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину та кримінальних проступків, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, часткове усунення шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями.
Обставини, які обтяжують обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, відповідно до ст. 67 КК України відсутні.
З урахуванням наведеного, а також особи обвинуваченого, який раніше судимий, судимість не знята і не погашена, щиро розкаявся у вчиненому, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та реєстрації, суд приходить до висновку про призначення покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальних межах санкції ч.4 ст. 185 КК України та за ч.ч.1, 3 ст. 357 КК України у вигляді обмеження волі. З урахуванням всіх обставин справи при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, суд вважає за можливе обрати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Ураховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими, беручи до уваги характер і ступень небезпечності для суспільства вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, часткове відшкодування та повернення викраденого майна потерпілій, суд вважає за доцільне надати обвинуваченому можливість виправитися без відбування покарання в місцях позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень у майбутньому.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування 11 730,00 грн. матеріальної шкоди та 50 000,00 грн. моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню, оскільки у судовому засіданні встановлено вину обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.ч. 1,3 ст. 357 КК України, зокрема у крадіжці грошових коштів на загальну суму 11 730,00 грн.
Що стосується стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000 гривень, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Спричинення моральної шкоди, потерпіла обґрунтувала тим, що пережила душевні страждання, через вчинений злочин, зазнала змушених змін у житті та порушення нормального способу життя, була позбавлена можливості реалізації своїх звичок і бажань, які могла би реалізувати не витрачаючи часу на звернення до органів державної влади, підготовку заяв та судового позову, щоб добитись захисту своїх порушених прав, змушена була відновлювати документи, які були вкрадені, оскільки вони зазнали пошкодження.
Суд вважає, що потерпілій була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї - викрадення її майна, тому позов в частині стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню. Відповідно доп.9 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.01.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, тому вважає за необхідно стягнути із обвинуваченого на користь потерпілої 50 000,00 грн.
Щодо вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки позивачем не надано суду належних доказів на їх обґрунтування.
По кримінальному провадженню судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Відповідно до положень ч. 4 ст.174 КПК України, вирішенню підлягає також питання про скасування арешту майна.
На підставі ст.ст. 50, 65 КК України, та керуючись ст. 100, 349, 367-368, 370-371, 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 357, ч.3 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
-за ч.1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;
-за ч.3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Іспитовий строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз за №СЕ-19/118-24/1189-ТВ від 30.01.2024р. у сумі 1 514,56 грн., №СЕ-19/118-24/1188-ТВ від 02.02.2024р. у сумі 2 271,84 грн., №СЕ-19/118-24/1187-ТВ від 30.01.2024р. у сумі 1 514,56 грн., №СЕ-19/118-24/1177-ТР від 19.02.2024р. у сумі 6 815,52 грн., а всього на загальну суму 12 116,48 грн. (дванадцять тисяч сто шістнадцять гривень сорок вісім копійок).
Речові докази:
- 2(два) фрагменти слідів низу взуття, які виявлено та вилучено під час огляду місця події 19.01.2024р. на ринку «Новий» в м. Радивилів, вул. Четвертного, Дубенського району Рівненської області та вилучено на фото за правилами судової фотографії і записано на оптичний диск DVD-R, який поміщено у паперовий конверт НПУ, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП№2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області - знищити;
- рюкзак чорного кольору «River Island»; жіноча сумка на пояс бананка марки «Sambag»; мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note» 9 pro 6/64 Gb; картка фізичної особи платника податків на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 № НОМЕР_5 ; видаткова накладна №228942 від 21.12.2023; результат аналізу на ім'я ОСОБА_6 ; видаткова накладна 400520807 на ім'я ОСОБА_6 ; товарний чек від 18.05.2023р.; товарний чек від 22.12.2023р. на ім'я ОСОБА_6 ; чек 00000055231 від 28.12.2023; 4 шпильки; дві щіточки; копійки номіналом 50 коп.; 2 грн. - 2 шт.; стік з кавою; дві сережки біжутерія; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_8 , виданий 09.03.2010 Радивилівським РВ УМВС України в Рівненській області; прозорий чохол із вмістом посвідчення водія на ім'я ОСОБА_6 НОМЕР_6 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_6 ; банківські картки МоноБанк № НОМЕР_3 , АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_10 , АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , Універсальна № НОМЕР_2 , видані на ім'я ОСОБА_6 , які передані на зберігання власнику ОСОБА_6 - вважати їй повернутими;
- кросівки марки «Bonote GTS» розмір 40, які належать ОСОБА_4 , поміщені в полімерний пакет з індивідуальним номером 3186797 «Україна МВС Експертна Служба» та зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області - повернути власнику ОСОБА_4 ;
- оптичний диск разом з першопочатковою упаковкою, поміщені в полімерний пакет з індивідуальним номером 2385353 «Україна МВС Експертна Служба», що зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області - знищити;
-оптичний диск з відеозаписом із камери відеоспостереження за 19.01.2024, яка встановлена на магазині «Асорті», що в м. Радивилів, вул. Кременецька, 26 та оптичний диск із відеозаписом із камери відеоспостереження за 19.01.2024, яка встановлена на магазині «Фортуна», що в м Радивилів, вул. Почаївська, 39 Рівненської області - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Радивилівського районного суду Рівненської області від 24.01.2024р. на кросівки марки «Bonote GTS» розмір 40, що належать ОСОБА_4 - скасувати.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 завдану матеріальну шкоду у розмірі 11 730,00 грн. (одинадцять тисяч сімсот тридцять гривень 00 копійок) та моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок).
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1