Справа №949/2224/25
Провадження №1-кс/949/415/25
про арешт майна
07 жовтня 2025 року слідчий суддя Дубровицького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по матеріалах кримінального провадження №12025181110000252, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України про арешт майна,
Слідчий СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування на грошові кошти сумі 14000 доларів США, купюрами по 100 доларів США у кількості 140 штук та мобільний телефон марки «Ірhoпе 7», що належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована по АДРЕСА_1 та фактично проживаюча по АДРЕСА_2 та на мобільний телефон чорного кольору марки «Xiaomi Redmi 14», що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає по АДРЕСА_3 .
Клопотання обгрунтовує тим, в провадженні слідчого відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181110000252 від 15 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із іншою, на даний час не встановленою досудовим розслідуванням особою, 01 жовтня 2025 року в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливі мотив і мету, направлені на отримання грошової винагороди, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов'язаних чоловіків з території України, організували незаконне переправлення через державний кордон України громадян України призовного віку, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, у воєнний час за грошову винагороду, не зважаючи на діючі обмеження воєнного стану. Зокрема, в період з середини вересня 2025 по 30 вересня 2025 року, ОСОБА_5 , в ході телефонних розмов та переписок в месенджері «Whats App» роз'яснила ОСОБА_7 , що він зможе разом із ОСОБА_8 безперешкодно перетнути державний кордон України у період дії воєнного стану, в напрямку республіки білорусь, за грошову винагороду в сумі 7000 доларів США з кожного, після чого вказала останнім прибути 01 жовтня 2025 року в с. Орв'яниця Сарненського району Рівненської області, де вона мала їх зустріти. В подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виконуючи вказівки ОСОБА_5 , 01 жовтня 2025 року близько 09 години, прибули до с. Орв'яниця Сарненського району Рівненської області, де їх зустріла ОСОБА_5 та обвела їх повз блок-пост ДПСУ, який розміщений між селами Орв'яниця та Берестя Сарненського району Рівненької області, після чого разом з ними прибула до житлового будинку матері за адресою: АДРЕСА_2 , де провела інструктаж ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо порядку переходу через державний кордон України, надавши при цьому їм відповідні поради та вказівки і зазначила, що вони повинні передати їй грошові кошти в сумі 14000 доларів США та чекати в цьому ж житловому будинку, доки вона не передасть дані грошові кошти невстановленій досудовим розслідуванням особі (організатору) в м. Дубровиця, після чого організує доставлення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , до с. Біле Сарненського району Рівненської області, де їх повинні були зустріти дві особи на мотоциклах, котрих мала підшукати невстановлена досудовим розслідуванням особа, котрій вона повинна була передати частину із отриманих 14000 доларів США грошей та доставити безпосереднього до лінії державного кордону України із республікою білорусь. Так, 01 жовтня 2025 року близько 09 години, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , виконуючи вказівки невстановленої на даний час досудовим розслідуванням особи та ОСОБА_5 , передали останній 14000 доларів США, після чого та була затримана на місці отримання грошових коштів.
01 жовтня 2025 року о 10 годині 23 хвилин, в порядку статті 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку села Берестя Дубровицького району Рівненської області, зареєстрованої по АДРЕСА_1 та фактично проживаючої по АДРЕСА_2 та останній повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. В ході вказаного у ОСОБА_5 було виявлено та вилучено: грошові кошти в кількості 14000 доларів США купюрами по 100 доларів США у кількості 140 штук, які було упаковано в спеціальний пакет «НПУ CRI1911822»; телефон марки «Iphone 7» чорного кольору, який упаковано в спеціальний пакет «НПУ CRI1229183».
01 жовтня 2025 року допитаний в якості свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_4 , вказав, що у вересні місяці 2025 року, він шукав спосіб незаконно перетнути державний корд України. Тоді дізнався від знайомих, які на даний час перебувають за кордоном, про осіб, які займаються незаконним переправленням через державний кордон України та проживають на території Сарненського району. Вони надали йому номер мобільного телефону НОМЕР_1 невідомої особи та повідомили, що вона допоможе організувати незаконний перетин державного кордону України з республікою Білорусь за грошову винагороду. 03 вересня 2025 року він написав повідомлення в месенджері «WhatsApp» на вказаний абонентський номер НОМЕР_1 про потребу у перетині кордону. В ході листування з невідомою особою, яка була підписана як « ОСОБА_9 » остання повідомила, що зможе допомогти у незаконному перетині кордону України за грошову винагороду у розмірі 7000 доларів США за одну особу, при цьому потрібно буде виконувати окремі вказівки. Погодившись на дані умови, « ОСОБА_9 » написала, що його зустрінуть в попередньо обумовленій даті та місці і відведуть до державного кордону України, в об'їзд нарядів і блокпостів Державної прикордонної служби України, де він зможе безперешкодно його перетнути. 26 вересня 2025 року вони зустрілись на автовокзалі в м. Сарни, по вул. Бєлгородська, 39, Рівненської області де оговорили деталі вказаного. Зокрема, вказаною особою, яка організовувала незаконний перетин через державний кордон України в сторону республіки Білорусь виявилась ОСОБА_5 . В ході зустрічі вона підтвердила, що організує його незаконний перетин через кордон та розповіла про сам процес, описала послідовність дій усіх учасників вказаного процесу. Зокрема, розповіла порядок його дій та дій інших людей, які будуть залучені до перетину і обумовила ціну за її послуги та місце передання їй коштів, домовились про дату перетину. В той час він запитав у ОСОБА_5 , чи можна взяти із собою ще свого знайомого, який так само хоче незаконно перетнути кордон. Вона погодилась на це та вказала ціну своїх послуг 7000 доларів США за одну людину. Тобто мали віддати їй в загальному розмірі 14000 доларів США. Він погодився на вказане. Так, 01 жовтня 2025 року, виконуючи раніше почутий план дій від ОСОБА_5 , він та його знайомий, який так само хотів незаконно перетнути кордон - ОСОБА_8 , самостійно прибули (підвіз знайомий) до с. Орв'яниця Сарненського району Рівненської області. В ході руху ОСОБА_7 телефонував до ОСОБА_5 за допомогою месенджеру «WhatsApp» на номер телефону НОМЕР_1 та повідомляв про те, де він знаходиться і запитував куди йому далі продовжувати свій рух. ОСОБА_5 у відповідь, повідомляла назви населених пунктів та ключові орієнтири, до яких мали рухатись і за якими орієнтуватись. За допомогою вказаних порад щодо їх руху зі сторони ОСОБА_5 , 01 жовтня 2025 року близько 9 год., вони прибули до перехрестя, що по вул. Центральна, 6, с. Орв'яниця, де їх уже чекала ОСОБА_5 . Вийшовши із автомобіля ОСОБА_5 повела їх в західному напрямку по вулиці Центральна і вказала, що таким чином вони обійдуть блокпост ДПСУ, який знаходився на вулиці Миру, села Берестя, Сарненського району Рівненської області. Перейшовши через меліоративний канал, який розділяв с. Орв'яниця та с. Берестя, вони пішли в напрямку сільськогосподарських ділянок с. Берестя. В цей час ОСОБА_5 спілкувалась із невідомою жінкою, яка мала їх забрати і говорила про місце, в якому вони мали зустрітись. З моменту як вони вийшли із автомобіля, разом із ОСОБА_5 , пройшли пішки 2 кілометри. В якийсь момент до них приїхав автомобіль марки «Фольксваген Т4», червоного кольору на українській реєстрації. За кермом вказаного автомобіля була невідома жінка, у віці близько 40 років, яка мала темно-русяве волосся та була вдягнена в сірий верхній одяг. В автомобілі більше нікого не було. ОСОБА_5 сказала їм сідати в середину і повідомила, що цей автомобіль завезе до її місця проживання в с. Берестя. Вони вийшли із авто. Водійка авто поїхала на т/з у невідомому напрямку. Заїхавши до її будинку усі зайшли в середину де знаходились її батько та мати. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 зайшли в окрему кімнату та ще раз оговорили деталі їх незаконного перетину кордону. Зокрема, мали віддати їй в той момент повну оплату, ОСОБА_5 мала повідомити своєму знайомому (як пізніше стало відомо ОСОБА_6 на прізвисько « ОСОБА_10 ») про отримання коштів та відправити на таксі в с. Біле Сарненського району. У с. Біле їх мав забрати інший чоловік, якого надішле ОСОБА_11 . Після чого, ОСОБА_5 зателефонувала ОСОБА_6 та повідомила, про те, що зараз забере кошти і перевірить речі. Після розмови ОСОБА_7 передав їй кошти в розмірі 14000 доларів США. Відразу після отримання нею коштів ОСОБА_5 було затримано працівниками правоохоронного органу.
Також, 01 жовтня 2025 року в ході огляду місця події було виявлено та вилучено мобільний телефон чорного кольору марки «Xiaomi Redmi 14», який після проведення його огляду упаковано до спеціального пакету «НПУ СRI1229181». Вказаний телефон належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_3 .
У клопотанні слідчий зазначає, що в даному випадку є всі підстави вважати, що вилучені в ході огляду грошові кошти в кількості 14000 доларів США є підтвердженням факту наявності корисливого мотиву в діях ОСОБА_5 , а мобільний телефон марки «Ірhoпе 7» чорного кольору та мобільний телефон чорного кольору марки «Xiaomi Redmi 14» використовувалися, як спосіб спілкування та отримання інформації щодо маршруту руху, з метою перетину державного кордону та комунікацією між організаторами та особами, які мали намір це зробити. Також вказані речові докази містять на собі сліди вчинення злочину, тому з метою збереження речових доказів, так як вилучене майно містить на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та в майбутньому може бути використане для доведення вини осіб, які причетні до вказаного злочину та для досягнення повноти, всебічності та неупередженості по кримінальному провадженні, є доцільно арештувати вилучене майно.
У судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з'явився, подавши заяву про розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримує повністю.
Від прокурора ОСОБА_4 надійшла заява, у якій просить розглянути клопотання про арешт майна без його участі. Клопотання підтримує у повному обсязі.
Власники вилученого майна на розгляд клопотання не з'явилися, хоча про час та місце його розгляду були повідомлені своєчасно та належним чином. Їх неявка, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши надані до клопотання матеріали, якими слідчий та прокурор обґрунтовують його доводи, приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділення поліції № 1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025181110000252 від 15 вересня 2025 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України (а.с.6).
З протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01 жовтня 2025 року встановлено, що в ході обшуку затриманої особи ОСОБА_5 у неї було виявлено та вилучено грошові кошти в кількості 14000 доларів США, які було упаковано в спеціальний пакет «НПУ CRI1229184» та мобільний телефон марки «Iphone 7» чорного кольору, який упаковано в спеціальний пакет «НПУ CRI1229183» (а.с.8-13).
З протоколу огляду місця події від 01 жовтня 2025 року вбачається, що місцем огляду є кабінет №9 ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, а об'єктом огляду є мобільний телефон чорного кольору марки «Xiaomi Redmi 14», який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_3 . Після проведення огляду мобільний телефон упаковано до спеціального пакету «НПУ СRI1229182» (а.с.15).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно вимог ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою слідчого СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 від 01 жовтня 2025 року, визнано речовими доказами та приєднано до кримінального провадження №12025181110000252 від 15 вересня 2025 року в якості речових доказів і передано на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області: грошові кошти сумі 14000 доларів США, купюрами по 100 доларів США у кількості 140 штук, які було упаковано в спеціальний пакет «НПУ СRI1911822»; мобільний телефон марки «Ірhonе 7», який упаковано в спеціальний пакет «НПУ CRI1229183» та мобільний телефон чорного кольору марки «Xiaomi Redmi 14», який після проведення огляду, упаковано в спеціальний пакет «НПУ CRI1229183» (а.с.18-19).
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Отже, в матеріалах клопотання наведені об'єктивні дані, які підтверджують, що вилучені в ході огляду грошові кошти в кількості 14000 доларів США мобільний телефон марки «Ірhoпе 7» чорного кольору та мобільний телефон чорного кольору марки «Xiaomi Redmi 14» можуть бути використані для доведення винних осіб, які вчинили кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, а тому відповідають критеріям ст. 98 КПК України.
Також слід враховувати, що ч. 4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, які визначені у п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України, а саме: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя також повинен врахувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Об'єднаного Королівства»). Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування. Стаття 1 Протоколу Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забороняє будь-яке невиправдане втручання у право власності державних органів.
За таких обставин вважаю, що відповідно до ст. 170 КПК України, на підставі наданих наданих заступником начальника СВ матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі зазначені в ч.2 ст.173 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, а також з метою збереження речових доказів, а також враховуючи вказану у клопотанні правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності, слідчий суддя приходить до висновку, що існують правові підстави для накладення арешту на вилучене майно із забороною його відчуження, розпорядження та користування до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України.
На думку слідчого судді, такий вид обтяження буде сприяти завданням арешту майна у кримінальному провадженні та відповідатиме вимогам охорони фундаментальних прав інших осіб. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 167, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по матеріалах кримінального провадження №12025181110000252, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України про арешт майна - задоволити.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпоряджання та користування на:
- грошові кошти сумі 14000 доларів США, купюрами по 100 доларів США у кількості 140 штук та мобільний телефон марки «Ірhoпе 7», що належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована по АДРЕСА_1 та фактично проживаюча по АДРЕСА_2 ;
- мобільний телефон чорного кольору марки «Xiaomi Redmi 14», що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає по АДРЕСА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_1