Справа № 559/3087/25
Провадження № 1-кп/559/262/2025
"07" жовтня 2025 р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Дубно обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12025181040000306 від 05 червня 2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Микитичі, Дубенського району, Рівненської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючої, заміжня, має на утриманні двоє малолітніх дітей, зареєстрована та фактично проживаюча по АДРЕСА_1 , раніше не судима
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
за участю сторін провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_5
Водій ОСОБА_3 05 червня 2025 року, близько 09 години 00 хвилин, керуючи автомобілем марки «Renault» модель «Меgane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на перехресті доріг по вулиці Степана Бандери та вулиці Забрама, в межах населеного пункту м. Дубно, Рівненської області, рухаючись зі сторони вул. Степана Бандери в напрямку вул. Данила Галицького м. Дубно, не врахувала дорожньої обстановки, перед здійсненням маневру повороту праворуч, не переконалася, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам руху, виконуючи маневр повороту праворуч з подальшим виїздом на вул. Забрама, м. Дубно допустила наїзд на велосипедиста ОСОБА_5 , яка рухалася по вул. Забрама в напрямку вул. Данила Галицького м. Дубно, Рівненської області.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України, а саме:
- 10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
-16.11 на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїжджих частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому 9,10,11 ребер зліва по середньо-аксілярній лінії, легенева паренхіма без особливостей, перелом латеральної щиколотки лівого гомілково-стопного суглоба із зміщенням на ширину кортикального шару, які згідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_3 , обґрунтовано обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
До початку підготовчого судового засідання потерпіла ОСОБА_5 подала заяву про примирення з обвинуваченою і закриття кримінального провадження. Також від обвинуваченої ОСОБА_3 надійшло клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілою та закриття кримінального провадження.
У підготовчому засіданні потерпіла ОСОБА_5 підтримала подану заяву, вказавши що примирилася з обвинуваченою, претензій матеріального чи морального характеру не має. Просить закрити кримінальне провадження.
Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала клопотання, просить його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні також підтримала позицію учасників і просить звільнити обвинувачену ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, справу закрити, оскільки для цього є всі правові підстави.
Вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання необхідно задовольнити.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.284 КПК України та ч.1 ст.285 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У відповідності до вимог ч.4 ст.286, ч.3 ст.288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Відповідно до встановлених обставин, ОСОБА_3 вперше вчинила кримінальне правопорушення. Потерпіла ОСОБА_5 претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої немає, шкода завдана злочином їй відшкодована.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачена та потерпіла примирилися. Підстав, які б перешкоджали звільненню обвинуваченої від кримінальної відповідальності, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, судом не встановлено, тому клопотання підлягає задоволенню.
Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.
Відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 01.02.2024 року №930/497/23) у разі закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, процесуальні витрати за проведення судових експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого у повному обсязі.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючисьст.46 КК України, ст.ст. 284, 285, 286 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України, у зв'язку з примиренням винної з потерпілою.
Кримінальне провадження №12025181040000306 від 06 червня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.1 ст.286 КК України - закрити.
Арешт, накладений на автомобіль згідно ухвали слідчої судді Дубенського міськрайонного суду від 10.06.2025 - скасувати .
Речові докази у кримінальному провадженні :
-автомобіль марки «Renault» модель «Меgane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3 - залишити у її розпорядженні;
- велосипед, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_5 - залишити у її розпорядженні.
Стягнути з ОСОБА_3 документально підтверджені витрати за проведення судових експертиз у сумі 33926 (тридцять три тисячі дев'ятсот двадцять шість) гривень 40 копійок.
Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом 7 діб з моменту її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.
Суддя ОСОБА_1