Єдиний унікальний номер: 378/1219/25
Провадження № 1-кп/378/45/25
07 жовтня 2025 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
потерпілої: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Ставище кримінальне провадження № 42025112030000170 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жашків Черкаської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, працюючого, одруженого, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України є таким, що немає судимості,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -
04.09.2025 до Ставищенського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42025112030000170.
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_5 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також, в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, в період часу з 22.09.2024 по 08.01.2025, перебуваючи по місцю свого проживання, по АДРЕСА_2 , систематично вчиняв по відношенню до своєї дружини ОСОБА_4 фізичне та психологічне насильство.
Зокрема, 22.09.2024, близько 19 год. 30 хв., ОСОБА_5 знаходячись за вищевказаною адресою, вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_4 , штовхав її, за що 03.10.2024 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
27.11.2024, близько 22 год. 20 хв., ОСОБА_5 , по місцю свого проживання за вищезазначеною адресою, виражався нецензурними словами в адресу своєї дружини ОСОБА_4 та шарпав її за одяг, чим повторно вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, за що 05.12.2024 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
26.12.2024, близько 19 год. 00 хв., ОСОБА_5 знаходячись за місцем проживання за вищевказаною адресою, маючи умисел спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, наніс своїй дружині ОСОБА_4 два удари руками в область голови, один удар в область тулубу та один удар дерев?яною колодкою по нозі, чим вчинив домашнє насильство фізичного характеру.
Таким чином, ОСОБА_5 умисно систематично вчиняв фізичне, психологічне насильство щодо подружжя - ОСОБА_4 , що призвело до її психологічних страждань, внаслідок чого у потерпілої ОСОБА_4 зафіксовано комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, погіршеним настроєм, страхом за здоров'я, що призводить до погіршення її соціального функціонування та зниження якості поточного життя.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань і погіршення якості життя потерпілої особи.
Під час підготовчого судового розгляду в даному кримінальному провадженні досягнуто угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 ..
Згідно вищезазначеної угоди потерпіла ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 126-1 КК України та щодо покарання, яке повинен понести обвинувачений.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначено покарання за ст. 126-1 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому та потерпілій.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди про примирення дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Потерпіла ОСОБА_4 просить вказану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.
Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні також просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Заслухавши думку прокурора, потерпілої, пояснення обвинуваченого, які просять суд затвердити угоду про примирення, перевіривши вказану угоду, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що укладення угоди є добровільним та повністю відповідає вимогам ст. ст. 469, 471 КПК України, угода може бути затверджена судом. Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, існують достатні фактичні підстави для винуватості. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, виконання угоди обвинуваченим є можливим.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення вищевказаної угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та потерпіла повністю усвідомлюють зміст укладеної ними угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого обвинувачений визнає себе винуватим, останній цілком розуміє свої права, визначені п.п. 1-4 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
При вирішенні питання про можливість затвердження угоди та призначення узгодженого угодою покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст. ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який визнає свою вину повністю, відповідно до ст. 89 КК України є таким, що немає судимості, по місцю проживання та роботи характеризується задовільно, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Оскільки умови угоди про примирення, її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань і погіршення якості життя потерпілої особи, яке згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, враховуючи дані про особу винного, його відношення до вчиненого, приймаючи до уваги наявність пом'якшуючої та обтяжуючих покарання обставин, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди, та призначення обвинуваченому ОСОБА_5 узгодженої сторонами міри покарання у виді обмеження волі в межах санкції ст. 126-1 КК України у виді 2 років обмеження волі з його звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України та застосуванням обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України
Керуючись ст.ст. 368, 370, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про примирення від 8 вересня 2025 року укладену між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 42025112030000170 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України.
ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Застосувати до ОСОБА_5 вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальні заходи у виді заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства та заборони наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин, строком на 2 (два) місяці, виконання яких покласти на орган місцевого самоврядування за місцем проживання ОСОБА_5 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України:
- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим, його представником виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1