Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1071/24
Провадження № 3/376/6/2025
02 жовтня 2025 року суддя Сквирського районного суду Київської області Батовріна І.Г. розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
До Сквирського районного суду Київської області надійшли матеріали адміністративної справи зі складеним протоколом серії ААД № 332399 від 02.04.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, 02.04.2024 року о 22 год. 28 хв. в с. Руда по вул. Івана Франка водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом - автомобілем «Ford Scorpio», номерний знак - « НОМЕР_2 », з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, порушення координації рухів. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій категорично відмовився. Своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Відповідальність за адміністративне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з тим, що суд вжив заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи та прибуття його у судове засідання, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, яке стосуються предмета, об'єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичних чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З положень ч. 1 ст. 130 КУпАП слідує, що адміністративна відповідальність у даному випадку передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння слід розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд у силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Суд зазначає, що норми ПДР встановлюють у першу чергу обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) ПДР не містять.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Правопорушення, передбачені ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
Відповідно до положень частин 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, суду надано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 332399 від 02.04.2024 р;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого вбачається, що огляд не проводився;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- відеозаписи з нагрудних камер поліцейських;
- інші матеріали справи надані працівниками поліції.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно з яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, оглянувши відеозаписи, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виходячи з положень статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі статтею 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, наявність чи відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин.
При накладенні адміністративного стягнення з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його майнового стану, суд вважає, що стягнення у вигляді штрафу відповідає вимогам статтей 23,33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Поряд з цим, ст. 24 КУпАП передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення як позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання).
Частиною другою статті 30 КУпАП визначено, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Таким чином, суд вважає, накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стосовно строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає наступне.
02.04.2024 року відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол серії ААД № 332399 за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
05.04.2024 року вказаний протокол надійшов до Сквирського районного суду Київської області.
15.04.2024 року постановою Сквирського районного суду Київської області було зупинено строк розгляду справи на період проходження ОСОБА_1 військової служби.
04.09.2025 року постановою Сквирського районного суду Київської області судове провадження відновлено.
Слід зазначити, що у КУпАП відсутня норма, яка б передбачала підстави для зупинення судового провадження у справах за обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, а тому в даному випадку була застосована аналогія найбільш близької галузі права кримінального процесуального права, що наведена у ст. 335 КПК України. Дана норма містить порядок зупинення розгляду кримінального провадження у разі призову обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації.
Відповідно до ч.4 ст.219 КПК строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
З огляду на положення вказаних статей, з урахуванням того, що провадження у справі з 15.04.2024 року до 04.09.2025 року було зупинено, суд вважає, що на момент розгляду справи, а саме 02.10.2025 року строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не сплинули.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом.
На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суддя приходить до висновку про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки останній є учасником бойових дій.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 6, 33-35, 401, 130, 221, 245, 251, 252, 268, 272, 280, Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд, -
постановив:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.
Штраф необхідно внести через установу банку України на розрахунковий рахунок: Отримувач: ГУК у Київській обл/Сквирська міс/21081100, Сквирська міська ТГ, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку: UA148999980313010106000010844; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Позбавити ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на один рік
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Сквирський районний суд.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Суддя І. Г. Батовріна