Постанова від 02.10.2025 по справі 376/2077/25

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2077/25

Провадження № 3/376/846/2025

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2025 року Суддя Сквирського районного суду Київської області Батовріна І.Г., розглянувши матеріали, що надійшли з батальйону №2 ППП в м.Біла Церква та Білоцерківському районі про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 381696, 05 липня 2025 року о 01.22 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Peugeot 306, номерний знак НОМЕР_1 по вул. Київська 7 в м.Сквира Білоцерківського району Київської області з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя), від проходження огляду в медичному закладі та на місці зупинки відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заяву в якій зазначив, що провину не визнає та просить закрити провадження по справі.

Вивчивши матеріали справи, вважаю що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За приписами ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до приписів ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП особа притягається до адміністративної відповідальності у випадку керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження провини ОСОБА_1 суду надано: протокол про адміністративне правопорушення; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння; протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 05.07.2025 за ч.5 ст. 126 КУпАП; лист Сквирської центральної міської лікарні від 06.05.2025 та відеозапис з нагрудної боді-камери працівника поліції.

Разом з тим, доказів того, що ОСОБА_1 05.07.2025 о 01.22год. керував транспортним засобом суду не надано.

Так, у відповідності до п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Окрім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року Верховний Суд зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі за текстом - ПДР) водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

В ході перегляду відеозапису з нагрудної камери поліцейського, не встановлено що ОСОБА_1 керував автомобілем марки Peugeot 306, номерний знак НОМЕР_1 05.07.2025 року, оскільки на відео зафіксовано лише розмова між останнім та працівником поліції, в ході якої останній заперечував факт керування ним авто. На момент під'їзду працівників поліції автомобіль знаходився в припаркованому стані, водій за кермом був відсутній. Інші пасажири вказаного транспортного засобу вказували, що водій втік.

Документи, які б підтверджували, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, обґрунтованість зупинки транспортного засобу, пояснення свідків, понятих або інші будь які докази не долучені.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд враховує, що стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Суд, керуючись принципом «поза розумним сумнівом» вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

Отже, приймаючи до уваги те, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , а саме відсутності належних доказів, які б засвідчували факт керування ним транспортним засобом 05.07.2025, суд доходить висновку, що при розгляді справи не доведено наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 247 ч. 1 п. 1, 251, 255, 268, 280, 283, 284 ч. 1 п. 3 КУпАП, -

Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І. Г. Батовріна

Попередній документ
130798130
Наступний документ
130798132
Інформація про рішення:
№ рішення: 130798131
№ справи: 376/2077/25
Дата рішення: 02.10.2025
Дата публікації: 09.10.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Сквирський районний суд Київської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (02.10.2025)
Дата надходження: 24.07.2025
Предмет позову: Полієнко В.А., ст.126 ч.5 КУпАП
Розклад засідань:
04.09.2025 09:55 Сквирський районний суд Київської області
02.10.2025 10:25 Сквирський районний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАТОВРІНА ІРИНА ГЕННАДІЇВНА
суддя-доповідач:
БАТОВРІНА ІРИНА ГЕННАДІЇВНА
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Полієнко Володимир Андрійович