Справа № 375/1424/23
Провадження № 1-кс/375/160/25
07 жовтня 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої в режимі відеоконференції, адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області заяву потерпілої ОСОБА_4 про відвід судді Рокитнянського районного суду Київської області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 12021116250000194 відносно ОСОБА_7 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України,
У провадженні Рокитнянського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному проваджені № 12021116250000194 відносно ОСОБА_8 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України,
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2023 року дану справу розподілено ОСОБА_6 як судді-доповідачу.
11 липня 2025 року до Рокитнянського районного суду Київської області надійшла заява потерпілої ОСОБА_4 про відвід судді Рокитнянського районного суду Київської області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 12021116250000194 відносно ОСОБА_7 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України.
Заяву обґрунтовано тим, що на 13 год 00 хв 9 липня 2025 року справу було призначено до розгляду. Близько 14 год 00 хв судове засідання було розпочато, невчасність та затягування розгляду даної справи носить системний характер.
Під час встановлення явки учасників кримінального провадження, суддя ОСОБА_9 проігнорувала та зовсім не відреагувала на причини неявки обвинуваченого ОСОБА_7 .
З цього приводу представником потерпілої - адвокатом ОСОБА_5 в порядку статті 139 КПК України оголошено клопотання про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_7 . Також під час оголошення зауваження представником потерпілої, суддя ОСОБА_6 повідомила, що обвинувачений ОСОБА_7 вранці 9липня 2025 року прибув до Рокитнянського районного суду Київської області де вона йому повідомила, що розгляду справи не буде. Тим самим підтвердивши позапроцесуальне спілкування з строною по справі.
На думку потерпілої сторони, існують наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженності судді ОСОБА_6 , зокрема через позапроцесуальне спілкування з обвинуваченим по справі ОСОБА_7 перед судовим засіданням 9 липня 2025 року, а також недотримання принципу розумних строків.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 заяву про відвід судді ОСОБА_9 підтримала та просила її задовольнити.
У судовому засіданні адвокат потерпілої ОСОБА_5 заяву про відвід підтримав та просив її задовольнити. Додатково пояснив, що суддя ОСОБА_6 9 липня 2025 року під час розгляду справи повідомила, що обвинувачений по справі був в суді з ранку і вона йому повідомила, що розгляду справи не буде. Також зазначив, що ним в порядку статті 139 КПК України було заявлено клопотання про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_7 , яке не було поставлено суддею ОСОБА_6 на обговорення.
На переконання адвоката ОСОБА_5 , у сукупності такі дії судді ОСОБА_6 свідчать про її упередженість та лобіювання інтересів обвинуваченого по справі.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення заяви про відвід судді Рокитнянського районного суду Київської області ОСОБА_6 та просив відмовити у задоволенні заяви.
Обвинувачений та захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_10 судове засідання не з'явились. 7 жовтня 2025 року від адвоката ОСОБА_10 через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд заяви про відвід без участі захисника та його підзахисного, при вирішенні заяви про відвід покладаються на розсуд суду.
Особа, якій заявлено відвід - суддя ОСОБА_6 , у судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена про дату та час розгляду заяви про відвід, пояснень від неї не надходило.
Відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 26, 81 КПК України суддя визнав за можливе розглянути заяву про відвід за відсутності судді ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_10 .
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши заяву про відвід, матеріали кримінального провадження, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог статті 80 КПК України відвід судді може бути заявлений на підставах, передбачених статтями 75, 76 КПК України.
Статтею 75 КПК України передбачений вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частини3 статті 35 КПК України визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно частиною 5 статті 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як зазначає Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ від 29 квітня 1989 року у справі «Хаушильд проти Данії», заява №11/1987/134/188).
Відповідно до вимог пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб'єктивного критерію, але й з об'єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення ЄСПЛ від 7 серпня 1996 року у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю у зв'язку з розглядом цієї чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддею рішень у інших справах.
Отже, суд має визначити, чи є наведені потерпілою факти такими, які можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо неупередженості судді ОСОБА_6 .
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи. Якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Оцінюючи, чи наявні підстави для відводу, суд вказує про відсутність будь-яких підстав вважати, що суддя ОСОБА_6 має і виявляє особисту упередженість під час розгляду справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не встановлено.
Доводи заяви не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість судді ОСОБА_6 .
Наведені заявником у заяві про відвід доводи зводяться до незгоди із змістом процесуальних рішень судді ОСОБА_6 під час розгляду справи. Наявність у осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду справи не можуть бути підставою згідно зі статтями 75, 76 КПК України для відводу судді, всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі, у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням.
Посилання заявника на можливе позапроцесуальне спілкування судді ОСОБА_9 з обвинуваченим ОСОБА_7 також не знайшло свого підтвердження в матеріалах провадження.
Так, при дослідженні технічного запису судового засідання від 9 липня 2025 року встановлено, що суддя ОСОБА_6 повідомила сторони кримінального провадження, що захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_10 подав до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з його перебуванням у щорічній відпустці. Отримавши клопотання, секретар судового засідання попереджав всіх учасників про можливе відкладення судового засідання, у зв'язку з відпусткою захисника. Також був повідомлений про відкладення обвинувачений, який прибув зранку до суду, та повідомив суд що його захисник перебуває у відпустці.
Тривалий, на думку заявника, розгляд кримінального провадження не може слугувати підставою для відводу судді. Дотримання строків розгляду справи є процесуальним аспектом кримінального провадження, який сам по собі без доказів упередженості судді ОСОБА_6 не може слугувати підставою для відводу судді і вказувати на її необ'єктивність та упередженість.
Проаналізувавши наведені норми, зважаючи на презумпцію неупередженості судді, суддя зазначає, що судовим розглядом не встановлено, а особою, яка заявила відвід, не доведено наявність обставин, які б викликали сумнів в неупередженості судді ОСОБА_6 і унеможливлювали винесення нею об'єктивного судового рішення.
Таким чином, враховуючи той факт, що судом підчас розгляду заяви про відвід не встановлено фактів, які б свідчили про упередженість судді ОСОБА_6 , суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про її відвід відмовити.
Керуючись статтями 75, 76, 80, 81, 344, 372, 376 КПК України,
У задоволенні заяви про відвід судді Рокитнянського районного суду Київської області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 12021116250000194 відносно ОСОБА_7 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_11