Справа № 373/2949/25
про відмову у видачі судового наказу
07 жовтня 2025 року м. Переяслав
Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області
Залеська А.О.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
установив:
Представника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» Василенко А.М. звернувся до суду із заявою, в якій просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ, що надається за адресою АДРЕСА_1 , в сумі 22096,48 грн. Також просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір в розмірі 242,24 грн.
Суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.
За змістом ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення та, одночасно, - виконавчим документом.
За правилами ч.2 ст. ст. 163 ЦПК України у заяві має бути зазначені: повне найменування заявника та боржника з усіма особистими даними у тому числі РНОКПП для фізичних осіб, а також інші дані, які ідентифікують боржника (п.2); вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються (п.4); перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. (п.5).
Заявником не в повній мірі дотримано вказаних вимог закону.
По-перше, у заяві про видачу судового наказу адресою проживання боржника (споживача послуг) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), значиться: АДРЕСА_1 , яка також є місце надання послуг. У той же час, з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1837932 від 01.10.2025, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 09.08.2022 зареєстрований та проживає за іншою адресою: АДРЕСА_2 .
Інформація з Державного реєстру речових прав №444641866 від 23.09.2025, яку долучено представником до заяви, свідчить, що 15.11.2023 приватним нотаріусом Мусієнко М.М. як реєстратором внесено відомості до державного реєстру про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на цілий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину №2119 від 15.11.2023.
По-друге, заява подана до суду першої інстанції з порушенням загальних правил підсудності, що визначені у ст. 27 ЦПК України.
Згідно зі ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Як видно, в цій процесуальній нормі йдеться мова не про усі правила підсудності, встановлені ЦПК України, а лише про загальні правила підсудності, тобто ті, які стосуються усіх учасників цивільного процесу, що визначено статтею 27 ЦПК України, де вказано, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Інше правило, що передбачене законом, - є виключенням із загального правила підсудності, наведеного у ст. 27 ЦПК України, а тому не має значення загального правила та може бути застосоване у позовному провадженні.
У даній справі, матеріалами підтверджується, що ОСОБА_2 зареєстрований за іншою адресою, ніж вказана в заяві, а саме АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до юрисдикції Броварського міськрайонного суду.
Про-третє, викладені в заяві грошові вимоги не можна вважати безспірними
Відповідно до ч.3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
У змісті заяви вказано, що заборгованість ОСОБА_1 за спожитий природний газ, що надається позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , складає 22096,48 грн, з посиланням на доказ: розрахунок боргу по особовому рахунку НОМЕР_2 за період із 01.07.2022 по 31.08.2025.
Відповідний розрахунок у взаємозв'язку з поданою представником інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчить, що борг по особовому рахунку виник у той період часу, коли право власності ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ще не було зареєстроване в державному реєстрі.
Окрім цього, після реєстрації права власності на домоволодіння - після 15.11.2023 ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу, що не дає підстав вважати про визнання ним боргу, у тому числі за попередній період (з 01.07.2022 по 01.11.2023).
Отже, вимоги заявника про видачу судового наказу про стягнення боргу 22096,48 грн за період з 01.07.2022 по 31.08.2025 є спірними та підлягають доказуванню.
Враховуючи все вище викладене, суд дійшов висновку, що зміст заяви про видачу судового наказу не відповідає усім вимогам ч.2 ст. 163 ЦПК України, зокрема: не зазначені достовірні відомості про зареєстроване місце проживання боржника; не викладені обставини та не долучені докази, які б безсумнівно вказували на наявність у боржника ОСОБА_1 обов'язку нести витрати за комунальні послуги (за спожитий газ) у період, починаючи з 01.07.2022, тобто до набуття боржником права власності на відповідний житловий будинок; відповідно, не викладені обставини та не підтверджені доказами, на яких ґрунтуються розмір грошових вимог.
Відповідно до п.1 та п. 9 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; заяву подано з порушеннями правил підсудності. Крім того, в розумінні ч. 3 ст. 19 ЦПК у наказаному провадженні про стягнення грошових сум суддя не вправі ухвалити рішення (видавати судовий наказ), якщо розмір стягуваних сум є спірним.
На підставі викладеного, керуючись ст. 165 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя А.О. Залеська