07.10.2025 Єдиний унікальний № 371/1125/25
провадження № 3/371/511/25
07 жовтня 2025 року м. Миронівка
ЄУН 371/1125/25
Провадження № 3/371/511/25
Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 , не працевлаштований,
за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 06 липня 2025 року о 20 годині 45 хвилині керував транспортним засобом автомобілем марки «ЗАЗ-110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вулицею Центральною села Росава Обухівського району Київської області, поблизу будинку під номером 60, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 А Правил дорожнього руху.
Огляд порушника на стан алкогольного сп'яніння проводився з використанням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Alcotest Drager 6810». Показник алкоголю становить 0,75 проміле.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належно, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до правил статті 268 КУпАП, явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП не є обов'язковою, а тому справу про адміністративне правопорушення можливо розглянути за відсутності правопорушника.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У відповідності до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи надані на підтвердження події адміністративного правопорушення та досліджені в судовому засіданні докази, суд зазначає таке.
Згідно вимог статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до положень частини другої статті 16 вказаного Закону, водій, серед іншого, зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі по тексту ПДР) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.9. ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.9 А ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає настання відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведено в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП, з використанням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 6810». Показник алкоголю становить 0,75 проміле.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення порушник не заперечував факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, погодився із фактом, який викладено у змісті протоколу про адміністративне правопорушення.
Складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, установленим статтею 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції № 1376, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву не викликає.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано носій інформації у вигляді DVD-R диску із відеозаписами з пристрою, закріпленого на однострій. Відеозаписи досліджено при розгляді справи.
З відеозапису слідує, що працівники поліції зупинили транспортний засіб автомобіль марки «ЗАЗ-110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Водієві роз'яснено, що підставою для зупинки транспортного засобу стало порушення ним правил дорожнього руху, яке полягало в тому, що він та пасажир транспортного засобу не скористалися засобами пасивної безпеки. На прохання працівників поліції водій ОСОБА_1 надав посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 працівник поліції виявив та повідомив йому ознаки алкогольного сп'яніння, запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора «Alcotest Drager 6810».
ОСОБА_1 спочатку відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, повідомив працівників поліції, що не вживав алкогольних напоїв 06 липня 2025 року, тому вважає, що не має підстав для проходження відповідного огляду. Поряд з цим почав пропонувати працівникам поліції «вирішити питання якось по іншому». Працівники поліції декілька разів роз'яснили наслідки таких дій водія та попередили про кримінальну відповідальність за надання неправомірної винагороди працівникам правоохоронних органів, повторно запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Працівники поліції пояснили, що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння щодо ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення, оскільки він має ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини.
Водій ОСОБА_1 визнав, що вживав алкогольні напої напередодні 05 липня 2025 року, на запитання працівників поліції щодо об'ємів вжитих ним алкогольних напоїв, пояснив, що випив набагато більше ніж бокал пива, тому прогодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, результати якого не заперечував та спокійно надав пояснення і підписав протокол про адміністративне правопорушення.
Обставини, які зазначені в протоколі, узгоджуються із дослідженими судом відеозаписами, наданими працівниками поліції, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 06 липня 2025 року за участю водія ОСОБА_1 . Відеозаписи свідчать про дотримання Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог статті 266 КУпАП.
Підстави вважати вказаний відеозапис недопустимим доказом у суду відсутні, оскільки на ньому зафіксовані усі процесуальні дії, які мав вчинити поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення.
В діях ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції виявлено факти вчинення декількох правопорушень. За виявленими фактами працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП та постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за частиною п'ятою статті 121 КУпАП.
Ці обставини підтверджені даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5159763 від 06 липня 2025 року.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується даними письмових матеріалів справи: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 383446, складеного 06 липня 2025 року, результатів огляду технічним приладом газоаналізатором Drager «Alcotest 6810», направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06 липня 2025 року, акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 06 липня 2025 року, пояснень ОСОБА_1 від 06 липня 2025 року, відеозапису правопорушення.
Оцінені судом вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми, а сукупність цих доказів є достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення.
При прийнятті рішення відсутні будь-які підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Порушень вимог КУпАП, які б могли потягнути за собою визнання доказів недопустимими, судом не встановлено.
В діях ОСОБА_1 , якими порушено вимоги пункту 2.9 А ПДР, є склад адміністративного правопорушення. Відповідальність за вчинене правопорушення настає за частиною першою статті 130 КУпАП.
При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п. 43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Суд звертає увагу, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень статтей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
До особи, що притягується до адміністративної відповідальності, в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП, необхідно застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі статті 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, частиною першою статті 130, статтями 245, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Штраф підлягає сплаті на рахунок ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, номер рахунку UA488999980313030149000010001, код ЄДРПОУ 37955989, код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі статтею 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі сплати штрафу у строк, передбачений статтею 307 КУпАП, копію платіжного документу необхідно подати до Миронівського районного суду Київської області.
З урахуванням приписів частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
При примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
На підставі статті 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Судовий збір підлягає сплаті на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, номер рахунку UА908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.О. Капшук