Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
Іменем України
08.11.2007
Справа №2-15/11809-2007А
За позовом Прокурора Київського району м. Сімферополя ( 95000 АР Крим м. Сімферополь, вул. Сергеєва Ценського,26)
в інтересах держави в особі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 25) в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Кримському регіоні» (95034, АР Крим м. Сімферополь, вул. Набережна, 69)
До відповідача ВАТ «Кримзалізобетон» (95493 м. Сімферополь, вул. Монтажна, 3)
Про стягнення 3400,00 грн.
Суддя Іщенко І.А.
представники:
Від позивача - Задорожний Р. С., довіреність №308 від 29.12.2006 р. у справі
Від відповідача - Іщенко Р.А., довіреність б.н. від 01.11.2007 р., у справі
За участю Прокуратури АР Крим - не з'явився
Обставини справи: Прокурор Київського району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим в особі відособленого підрозділу «Держенергонагляд у Кримському регіоні» з позовною заявою, в якій просить стягнути з ВАТ «Кримзалізобетон» 3400,00 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про електроенергетику.
Представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у відзиві на позов від 08.10.2007 р. проти позову заперечує, просить суд у задоволенні позову відмовити на підставі попущення позивача річного строку для звернення до суду з адміністративним позовом відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши представлені докази, суд
Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Згідно довідки № 13727 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України форма власності ДП «НЕК «Укренерго» є державна власність, організаційно-правова форма - держане підприємство.
Згідно статуту ДП «НЕК « Укрененрго» , затвердженим Міністерством палива та енергетики України, погодженим з Антимонопольним комітетом України, ДП «НЕК «Укренерго» створено відповідно до Закону України від 16 жовтня 1997 р. № 575/97-ВР «Про електроенергетику» та наказу Міністерства енергетики України від 15 квітня 1998 р. № 54 на базі держаних підприємств «Національний диспетчерський центр електроенергетики України» і «держана електрична компанія «Укрелектропередача».
Підприємство засновано на державній власності і підпорядковується Міністерству палива та енергетики України.
Метою підприємства є забезпечення цілісності об'єднаної енергетичної системи України, задоволення інтересів держави, енергопостачальних підприємств усіх форм власності у сфері забезпечення їх електроенергію по електромережах, через які здійснюється обмін електроенергією з іншими державами, а також споживачів, які мають прямі договори з Підприємством на постачання електроенергії.
Отже, Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в спірних правовідносинах діє не як господарюючий суб'єкт, а як особа до складу якої входить Держенергонагляд, що здійснює контролюючи функції. Відтак є органом державної влади, який уповноважений здійснювати відповідні владні управлінські функції.
Згідно з преамбулою Закону України «Про електроенергетику» №575/97-ВР від 16.10.1997 р. цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.
Відповідно до ст. 9 цього Закону державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України. Цією ж статтею передбачено, що державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право, зокрема, давати споживачам та суб'єктам електроенергетики обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень нормативно-правових актів та приписи про приведення засобів обліку, контролю та регулювання споживання електричної і теплової енергії у відповідність з нормами, правилами і стандартами в електроенергетиці.
На підставі зазначених положень 23.08.2005 р. державним інспектором з енергетичного нагляду Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Автономній Республіці Крим відносно ВАТ «Кримзалізобетон» був винесений припис № 22/34 із вказівкою необхідності проведення заходів для усунення виявлених порушень.(а.с.6)
Вказаним приписом відповідача було зобов'язано в строк до 01.01.2005 р. повідомити про виконання припису.
Частина 4 статті 26 Закону України №575/97-ВР встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
З матеріалів справи вбачається, що пункти 2,5,6,7 припису № 22/34 від 23.08.2005 р. відповідачем виконані не були, про що позивачем в присутності головного енергетика ВАТ «Кримзалізобетон» був складений відповідний акт перевірки № 22/02 від 10.02.2006 р.(а.с.7)
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.
За таких обставин, на підставі акту перевірки №22/02 від 10.02.2006 р. старшим державним інспектором з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії Держенергонагляду в Кримському регіоні була винесена постанова №6-кр від 10.05.2006 р. про накладення на ВАТ «Кримзалізобетон» штрафних санкцій у розмірі 3400,00 грн.(а.с.8). Постанова № 6-кр від 10.05.2006 р. була отримане відповідачем згідно поштового повідомлення у матеріалах справи 11.05.2007 р.(а.с.9-10).
Відповідно до п. 10 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1312 від 21.07.1999 р. суб'єкт господарської діяльності повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня винесення постанови про його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.
Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України (ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»).
Рішення про накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів може бути оскаржене в установленому законом порядку (п. 11 Положення).
Постанова № 6-кр від 10.05.2006 р. відповідачем у встанвлені строку не оскаржена до суду.
У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми штрафу, Держенергонагляд у Кримському регіоні звернувся до суду з позовом про стягнення боргу в примусовому порядку.
Відповідно до пункту 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Пунктом 2 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пунктом 3 статті 99 КАС України встановлено, що строки для звернення до адміністративного суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті
Відповідно до статті 101 КАС України процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Стаття 103 КАС України передбачає , якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
З матеріалів справи вбачається, що вказана сума штрафу повинна протягом 30 днів зі дня прийняття постанови сплачена до Державного бюджету України.
Таким чином, перебіг строків для звернення до суду з адміністративними позовом повинен обчислюватися з 12.06.2006 р., тобто на наступний день після спливу строку протягом якого відповідач повинен був сплатити штраф, та становить до 12.06.2007 р.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до господарського суду з позовною вимогою про стягнення вказаної суми штрафу у розмірі 3400,00 грн. лише 21.08.2007 р., тобто після спливу строку для звернення з адміністративним позовом до суду.
Клопотань про поновлення строку для звернення до суду або про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними до суду від прокурора або позивача по справі не надходило та заявлено не було.
Статтею 100 КАС України встановлено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач у запереченнях на позивну заяву № 13/1256 від 08.10.2007 р. вказує на сплив строку для звернення з адміністративним позовом до суду позивачем. (а.с.41-42)
При таких обставинах, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позивних вимог щодо стягнення з ВАТ «Кримзалізобетон» 3400,00 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про електроенергетику.
Згідно пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись частиною 1 статті 71, статтями 94, 100, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити
Судом роз'яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дійсну Постанову направити на адресу сторін та прокуратури АР Крим (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21) рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.