Справа № 646/4596/25
№ провадження 2/646/4100/2025
30.09.2025 м. Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Шиховцова А.О., розглянувши питання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом до спільного розгляду із позовом ОСОБА_2 , представник позивача: адвокат Прокопенко Юлія Олегівна, до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
В провадженні Основ'янського районного суду міста Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , представник позивача: адвокат Прокопенко Юлія Олегівна до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 15.08.2025 у вищевказаній справі відкрите провадження за правилами загального позовного провадження.
26.09.2025 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , терті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, відповідно до якої ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності на 1/36 житлового будинку АДРЕСА_1 з належними до нього частиною надвірних будівель в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 .
Дослідивши матеріали зустрічного позову, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Одними із основних засад цивільного судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом та рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ЦПК України на суд покладається обов'язок щодо сприяння всебічному і повному з'ясуванню обставин справи шляхом роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов'язків, попередження про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяння здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред'явленого до нього позову.
Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.
Таким чином, вирішуючи питання про прийняття зустрічного позову суд з'ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.
В ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 лютого 2019 року (справа № 753/15412/18) зазначено, що буде визнано правильним повернення судом заявнику зустрічної позовної заяви з тих підстав, що позовні вимоги первісного та зустрічного позовів не є взаємопов'язаними, правовідносини різними, а задоволення первісного позову не може повністю або частково виключити задоволення зустрічного позову, а тому спільний розгляд вимог не представляється можливим.
Предметом первісного позову є встановлення факту постійного проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно.
Натомість предметом зустрічного позову є визнання права власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно.
За таких обставин, об'єднання даних позовів в одне провадження та спільний розгляд вищезазначених позовів є недоцільним, оскільки, позови містять різний зміст вимог, обставин, які підлягають доказуванню, а також їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи.
Беручи до уваги те, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, враховуючи те, що спільний розгляд зустрічного та первісного позовів не є доцільним, суд приходить до висновку про необхідність відмовити відповідачу у прийнятті зустрічної позовної заяви, оскільки спільний розгляд первісного позову і зустрічного позову, поданого відповідачем, призведе до затягування судового процесу, порушення права сторони на своєчасний, швидкий розгляд та вирішення справи, однак, це не позбавляє відповідача права звернутись до суду із зазначеним позовом в передбаченому законом порядку.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити стороні відповідача у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , терті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Разом з тим, суд роз'яснює відповідачу, що відмова у прийнятті позову не позбавляє права на звернення з самостійним позовом до суду щодо вирішення виниклого спору в порядку, регламентованому ЦПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 193, 194, 260, 261 ЦПК України, -
У прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, поданої у рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_2 , представник позивача: адвокат Прокопенко Юлія Олегівна до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.
Роз'яснити позивачу за зустрічним позовом право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку.
Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернути відповідачу ОСОБА_1 .
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя А.О. Шиховцова