Справа № 643/14792/25
Провадження № 2/643/6073/25
02.10.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Семенової Я.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в особі представника Рассказова Д.І., який діє на підставі довіреності, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №28.12.2024-100002571 від 28.12.2024 в сумі 41 254,79 грн, а також сплачений позивачем судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 28.12.2024 уклали Кредитний договір (оферти) № 28.12.2024-100002571. Зауважував, що Договір підписаний відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором (таким же одноразовим ідентифікатором підписаний відповідачем додаток № 1 до Договору - заявку). Посилався, що відповідно до умов укладеного договору позичальнику надано кредит у розмірі 18 000,00 грн на строк, вказаний в заявці. Заявка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Зазначив, що умовами Договору визначено, що позичальнику надається кредит на таких умовах: дата надання/видачі кредиту - 28.12.2024; сума Кредиту: 18 000,00 грн; строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 16.05.2025; продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Зазначив, що відповідно до умов кредитного договору процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 2 700,00 грн. Посилався, що денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Неустойка: 180,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Посилався, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позову, за ним утворилася заборгованість у розмірі 41 254,79 грн, що складається з: тіла кредиту - 16 626,48 грн, процентів - 16 348,31 грн, неустойки - 8 280 грн. Звертав увагу, що відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 3 877,17 грн від 05.01.2025, на суму 3 877,17 грн від 20.01.2025, на суму 4 596,52 грн від 11.02.2025. Зазначив, що під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості, що, на думку позивача, є підтвердженням існування та визнання такого боргу.
Аргументи учасників справи
24 вересня 2025 року засобами поштового зв'язку від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» у повному обсязі. В обґрунтування обраної позиції посилався, що позивач не надав жодних пояснень щодо порядку нарахування заборгованості та не долучив до матеріалів справи належного розрахунку. У позові зазначено, що ним, ОСОБА_1 , було здійснено часткові платежі за кредитним договором: 3 877,17 грн - 05.01.2025, 3 877,17 грн - 20.01.2025 та 4 596,52 грн - 11.02.2025. Зауважував, що позивач стверджує, що ці оплати враховані при визначенні остаточної суми боргу, проте не пояснює, на погашення яких саме зобов'язань вони були зараховані - тіла кредиту, відсотків, комісій чи неустойки. Тому заявлені позивачем суми процентів до стягнення не ґрунтуються на умовах договору і наданій самим же позивачем довідці про стан заборгованості, а тому,на думку відповідача, не підлягають задоволенню. Зазначив, що іншого належного розрахунку, який би узгоджувався з матеріалами справи, умовами договору, позивач не представив, хоча в цій частині саме на нього покладено процесуальний обов'язок доказування, а тому позов не може бути задоволений, оскільки він є необґрунтованим, а позовні вимоги - недоведеними. Посилався, що надана позивачем довідка-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором, підготовлена робітниками організації - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідачів. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту. Звертав увагу, що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів щодо видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та інше), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними. Посилався, що позаяк Договір №28.12.2024-100002571 укладено 28.12.2024, тому всі нараховані суми штрафів та пені є незаконними і підлягають списанню. Зауважував, що відсутні законні підстави для нарахування комісії за надання кредиту, відтак оплачені кошти, які пішли на погашення комісії мали б піти на погашення заборгованості за тілом кредиту.
29 вересня 2025 року від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» надійшла відповідь на відзив, в якій останній посилався, що видача кредитних коштів відповідачу підтверджується Квитанція №609456951 від 28.12.2024, яка є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», а відтак - належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу. Посилався, що позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача, номер якого зазначено ним у кредитному договорі (заявці), за допомогою інтернет еквайрингу, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів, чим позивач виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі. Крім того, зауважив, що відповідач, заперечуючи факт отримання грошових коштів, не надав виписку з банку про наявні чи відсутні банківські рахунки, інформацію про рух коштів за спірний період по цим рахункам. Зазначив, що відповідач заперечує правильність розрахунку спірної заборгованості, проте не зробив власного. Звертав увагу, що відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 3 877,17 грн від 05.01.2025, на суму 3 877,17 грн від 20.01.2025, на суму 4 596,52 грн від 11.02.2025, при цьому, під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості. Зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу. Посилається, що додає Картку субконто з детальним розрахунком заборгованості, яка є належним та допустимим доказом. Щодо нарахованої неустойки зазначив, що Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» були внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема до Прикінцевих та Перехідних положень. На підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов'язань. Посилався, що кредитний договір з відповідачем був укладений 28.12.2024, тобто після набуття чинності змін до ЗУ «Про споживче кредитування», а тому вимога позивача про стягнення неустокий є правомірною, з огляду також на те, що нормами ЦК України врегульовано загальне питання про звільнення від сплати неустойки позичальників при отримані кредиту (позики), в той час як ЗУ «Про споживче кредитування» є спеціальною нормою, яка регулює питання щодо загальних правових та організаційних засад споживчого кредитування. З огляду на викладене, просив задовольнити позовні вимоги.
Рух справи
Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 08 вересня 2025 року відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Участь у справі сторін та інших учасників справи
Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином, у відповіді на відзив просив проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр».
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, засобами поштового зв'язку разом з відзивом на позов надав суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на те, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, учасники справи належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час і місце судового засідання, представник позивача та відповідач надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін.
Ураховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
28 грудня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 підписали електронним підписом одноразовим ідентифікатором Пропозицію про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферту), відповідно до розділу 2 якої дана пропозиція є частиною електронного кредитного договору. Електронний кредитний договір складається з таких електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також в особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
28.12.2024 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 підписали Заявку кредитного договору №28.12.2024-100002571 (кредитної лінії), відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №28.12.2024-100002571 (кредитної лінії), Додаток до кредитного договору №28.12.2024-100002571 (кредитної лінії) від 28.12.2024 (інформаційне повідомлення позичальника). Вказані документи підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е763 (а.с. 28-31).
Відповідно до умов вказаного кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо Комісія встановлена(i) договором).
Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Позичальник зобов'язується не використовувати кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати кредит на рахунки організаторів азартних ігор.
У п. 3.3. Договору сторони погодили, що кредитодавець надає позичальнику кредит на таких умовах: дата надання/видачі кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; сума Кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; тип кредиту: кредитна лінія; вид фінансової послуги: надання коштів та банківських металів у кредит; строк, на який надається кредит: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; проценти за користування Кредитом (Проценти): встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; графік платежів: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
У п. 4.1. Договору зазначено, що кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-28XX-ХХХХ-7820.
У Заявці сторони погодили, що дата надання/видачі кредиту - 28.12.2024, сума кредиту - 18 000,00 грн, строк, на який надається кредит - 140 днів з дня його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 16.05.2025.
???Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
???Комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 15% від суми Кредиту та дорівнює 2 700 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
???Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір, крім продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування та строку виплати кредиту у порядку, передбаченому договором.
???Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ї) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.
????Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,82% (денна процентна ставка) = (20771 68 / 18000)/ 140 ? 100%.
????Проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Неустойка: 180 грн 00 коп, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
????Розмір процентів відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України становить 365 % річних, які нараховуються від простроченої Позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюється законом.
Крім того, 28.12.2024 ОСОБА_1 підписано одноразовим ідентифікатором А763 Паспорт споживчого кредиту (а.с. 31 зворот-33).
Згідно з листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 20.08.2025 №89-2008, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 28.12.2024 21:55:26 на суму 18 000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPai.ua - 609456951, призначення платежу: Видача за договором кредиту №28.12.2024-100002571 (а.с. 18).
Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №28.12.2024-100002571 від 28.12.2024, заборгованість відповідача перед позивачем становить 41 254,79 гривень, яка складається з: 16 626,48 гривень - основний борг; 916 348,31 гривень - проценти; 8 280,00 гривень- неустойка. Зазначено, що проценти по кредиту нараховані за період з 28.12.2024 по 07.02.2025 (а.с. 20).
До відповіді на відзив позивачем долучено розрахунок заборгованості «Картка субконто Контрагенти, Договори за 28.12.2024-26.09.2025», з якого убачається, що 28.12.2024 ОСОБА_1 було перераховано кошти в сумі 18 000,00 грн, 05.01.2025 ОСОБА_1 були внесені грошові кошти в сумі 3 877,17 грн, 20.01.2025 - в сумі 3 862,83 грн та 14,34 грн; 11.02.2025 - 2 517,91 грн; 1 358,61 грн та 720,00 грн, всього ОСОБА_1 було погашено заборгованість в сумі 12 350,86 грн.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №28.12.2024-100002571 від 28.12.2024 в електронній формі, шляхом накладення електронного підпису, відтвореного за допомогою використання позичальником одноразового ідентифікатора.
У вказаному Договорі сторонами були погоджені всі істотні умови договору. Виконання позивачем (кредитором) обов'язку щодо надання грошових коштів у сумі 18 000,00 грн відповідачу (позичальнику) підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 20.08.2025 №89-2008.
Суд зауважує, що ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, не відкриває фінансові рахунки, а тому здійснює перерахування кредитних коштів на вказаний позичальником картковий рахунок, до якого доступу немає, оскільки відомості такого становлять банківську таємницю.
Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею. Зокрема, банківською таємницею є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України та інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.
Тобто, ТОВ «Споживчий Центр» не може мати доступ до карткового рахунку відповідача та надати витяг з такого рахунку. В свою чергу відповідач виписку з карткового рахунку № НОМЕР_1 за 28.12.2024 для спростування факту отримання кредитних коштів не надав, а тому слід вважати, що факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 є доведеним.
Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №28.12.2024-100002571 від 28.12.2024, заборгованість відповідача перед позивачем становить 41 254,79 гривень, яка складається з: 16 626,48 гривень - основний борг; 16 348,31 гривень - проценти; 8 280,00 гривень- неустойка. Зазначено, що проценти по кредиту нараховані за період з 28.12.2024 по 07.02.2025.
До відповіді на відзив позивачем долучено розрахунок заборгованості «Картка субконто Контрагенти, Договори за 28.12.2024-26.09.2025», з якого убачається, що 28.12.2024 ОСОБА_1 було перераховано кошти в сумі 18 000,00 грн, 05.01.2025 ОСОБА_1 були внесені грошові кошти в сумі 3 877,17 грн, 20.01.2025 - в сумі 3 862,83 грн та 14,34 грн; 11.02.2025 - 2 517,91 грн; 1 358,61 грн та 720,00 грн, всього ОСОБА_1 було погашено заборгованість в сумі 12 350,86 грн.
Відтак, ТОВ «Споживчий кредит» перерахував відповідачу кредитні кошти в сумі 18 000,00 гривень, у свою чергу, упродовж строку дії договору ОСОБА_1 було сплачено в рахунок погашення заборгованості грошові кошти в сумі 12 350,86 гривень.
У кредитному договорі сторони погодили, що дата надання/видачі кредиту - 28.12.2024, сума кредиту - 18 000,00 грн, строк, на який надається кредит - 140 днів з дня його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 16.05.2025. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Таким чином, вирішуючи питання щодо позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитного договору №28.12.2024-100002571 від 28.12.2024, як плати за надану позику (кредит) за стандартною процентною ставкою 1% в день, та яка, відповідно, становить 180,00 гривень в день (1 х 18 000,00 = 180,00), то, в розумінні вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України, заборгованість відповідача за період з 28.12.2024 по 07.02.2025 включно (140 днів), тобто в межах строку кредитування, становить 25 200,00 гривень (180,00 х 140 = 25 200,00).
Відтак кошти, внесені ОСОБА_1 на погашення заборгованості в сумі 12 350,86 грн мали бути зараховані в рахунок тіла кредиту - 18 000,00 грн та процентів - 25 200,00 грн. Отже, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 30 849,14 грн (18 000,00 + 25 200,00) - 12 350,86 = 30 849,14).
Що стосується нарахованої позивачем відповідачу неустойки в сумі 8 280,00 грн, суд зазначає таке.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 183/7850/22 від 31 січня 2024 року зазначено, що касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:
на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі №910/8349/22);
на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, суд доходить висновку, що нарахування позивачем ТОВ «Споживчий Центр» відповідачу неустойки за невиконання грошового зобов'язання є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 8 280,00 грн слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Згідно з платіжною інструкцією №СЦ00036147 від 02 вересня 2025 року при пред'явленні позову до суду через підсистему «Електронний суд» позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 74,78%, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1 811,47 гривень (2 422,40 : 100 х 74,78 = 1 811,47).
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 84, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №28.12.2024-100002571 від 28.12.2024 в сумі 30 849 (тридцять тисяч вісімсот сорок дев'ять) гривень 14 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в сумі 1 811 (одна тисяча вісімсот одинадцять) гривень 47 копійок.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133А;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 07 жовтня 2025 року.
Суддя : Я.Ю. Семенова