Справа № 396/1200/23
Провадження № 1-кп/392/78/25
07 жовтня 2025 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мала Виска кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121080000248 від 10 квітня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоукраїнка, Кіровоградської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою спеціальною освітою, одруженого, до затримання, зі слів, працював неофіційно будівельником, раніше неодноразово судимого, востаннє:
- 11.05.2017 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.121 КК України до позбавлення волі строком на 8 років; на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.12.2019 звільнений умовно-достроково від відбування покарання строком на 2 роки 7 місяців 14 днів;
- 31.01.2023 року до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022121200000192 від 05.12.2022 за ч.2 ст.125 КК України, ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 08.06.2023 року закрито кримінальне провадження у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю сторін судового провадження:
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_6 ,
10.04.2023 близько 02 години, більш точного часу слідством та судом не встановлено, ОСОБА_3 , будучи раніше судимим, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, перебував за своїм місцем проживання по АДРЕСА_2 , де перебував спільно зі своїми знайомими: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В ході спільного проведення часу між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 виник словесний конфлікт, в ході якого на ґрунті раптово-виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_3 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Реалізовуючи свій умисел на спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, з метою нанесення тілесних ушкоджень, схопив металевий кутник, який знаходився на території подвір'я вищевказаного домоволодіння та перебуваючи за спиною в ОСОБА_9 , наніс йому один удар в область потиличної частини голови, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді епідуральної гематоми (крововилив над твердою мозковою оболонкою), перелому кісток склепіння та основи черепа зліва, розтрощення та забою головного мозку, крововиливу під м'яку мозкову оболонку та у м'які тканини голови.
Продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , ОСОБА_3 схопив дерев'яну ніжку від столу, з металевим фрагментом та перебуваючи в положенні стоячи обличчям до останнього наніс один удар в область голови ОСОБА_9 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді рани лобної ділянки зліва, синця навколо лівого ока.
В подальшому, після спричинених ОСОБА_9 вказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на вимогу ОСОБА_3 , за допомогою металевої тачки, яка знаходилась на території подвір'я, вивезли ОСОБА_9 за межі домоволодіння, а саме доставили до узбіччя провулку Лісорозплідницького в місті Новоукраїнка, Кіровоградської області.
В подальшому ОСОБА_9 був виявлений на узбіччі вказаного провулку та доставлений в тяжкому стані до відділення інтенсивної терапії КНП «Новоукраїнська міська лікарня» Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області та цього ж дня переведений до відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради», де 18.04.2023 від отриманих тілесних ушкоджень настала смерть.
Таким чином, відповідно до висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження, у вигляді черепно-мозкової травми: епідуральної гематоми (крововилив над твердою мозковою оболонкою), перелому кісток склепіння та основи черепа зліва, розтрощення та забою головного мозку, крововиливу під м'яку мозкову оболонку та у м'які тканини голови, рани лобної ділянки зліва, синця навколо лівого ока, дані тілесні ушкодження виникли не менше від двох травматичних дій та які, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Смерть ОСОБА_9 настала від черепно-мозкової травми, а саме епідуральної гематоми, розтрощення та забою головного мозку.
Вказаними діями, ОСОБА_3 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України не визнав повністю.
Показав, що це було 9 квітня 2023 року в неділю, його дружина о 7.40 годині пішла на роботу (працює медичним працівником). Він прокинувся близько 11.00 години, та почав телефонувати до ОСОБА_10 , для того щоб він продовжив зварювати котел в бані. ОСОБА_11 повідомив, що йому потрібно «розкумаритись», на що обвинувачений повідомив, що допоможе та знайде відповідні засоби. Потім ОСОБА_12 повідомив, що зварювати котел може допомогти його брат ОСОБА_13 , однак обвинувачений заперечив, оскільки у Голоскока були поламані ребра, після чого, ОСОБА_14 знайшов на допомогу ОСОБА_15 , якого до цього ОСОБА_16 бачив лише декілька раз.
Близько 17.00 години вечора ОСОБА_14 разом з ОСОБА_17 прийшли до обвинуваченого, який дав їм інструменти та вони почали працювати, ОСОБА_14 зварював, а ОСОБА_18 допомогав, вони робили до 22.00 години.
Під час зварювання почала мигати лампа, через пошкодження проводки в бані (нагрілась від зварювальних робіт розетка). Він сказав ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , щоб вони пішли до «Тьоси» ( ОСОБА_21 ) за наркотичними речовинами, а він піде до дружини на роботу, яка попередньо телефонувала йому. Надалі зателефонував ОСОБА_21 , та повідомив, що до нього прийдуть ОСОБА_14 та ОСОБА_18 та щоб він дав їм наркотичних речовин «солі-альфа» на 300 грн., а ОСОБА_16 в подальшому розрахується із ним.
Близько 22.45 години він (обвинувачений) повернувся додому, через деякий час (після 23.00 години) ОСОБА_14 та ОСОБА_18 прийшли разом із ОСОБА_22 та повідомили, що після того як «розкумаряться», ОСОБА_23 відремонтує проводку (оскільки ОСОБА_23 було погано), на що обвинувачений ОСОБА_16 погодився.
Вказав, що ОСОБА_14 та ОСОБА_18 перебували на програмі замісної терапії в лікарні, а ОСОБА_23 ні, однак ОСОБА_23 ходив до лікарні з ОСОБА_11 та ОСОБА_24 та вони ділились або продавали йому отриманий метадон.
Обвинувачений показав, що з ОСОБА_23 він був знайомий, оскільки мешкав поруч, але нічого спільного з ним не мав, також йому було відомо, що ОСОБА_23 був наркозалежною особою. Зазначив, що до ОСОБА_23 він не телефонував та він раніше той ніколи в нього не працював.
Показав, що він сказав їм, що треба спочатку зробити проводку, а потім далі варити котел, і щоб поки дружина повернеться з роботи, все було зроблено.
Далі ОСОБА_14 та ОСОБА_18 сказали, що вони разом з ОСОБА_22 «розкумаряться», та потім ОСОБА_25 ( ОСОБА_23 ) буде робить проводку.
Після чого, ОСОБА_14 та ОСОБА_18 вжили «солі» в кухні полягали, а ОСОБА_23 в бані на лежаку. Лежали вони хвилин 20, щоб «розкумаритися», потім ОСОБА_26 почав робити проводку в бані. ОСОБА_24 і ОСОБА_11 були поряд з ним.
Він (обвинувачений) перебував в цей час в хаті, готував собаці на ранок кашу. Вони йому самі тарабанили у вікно, щоб він перевірив роботу.
Коли обвинувачений виходив перевіряти виконану роботу, то ОСОБА_23 був у бані, ОСОБА_11 та ОСОБА_24 перебували поруч із ним. Після того, як вони прикрутили розетку, лампочка в бані всеодно моргала, потім він дав інший патрон для лампочки, який вони замінили, а також іншу лампочку і шматок проводу. Зазначив, що освітлення в бані було відремонтовано.
Коли він перебував у хаті, то не чув жодних криків та конфліктів. Щодо показань свідків про нанесення обвинуваченим ОСОБА_23 тілесних ушкоджень, зазначив, що свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_18 оговорюють його і таким чином вигороджують себе. Відмітив, що свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні проведеному в режимі відеоконференції із приміщення суду в м. Новоукраїнка дав інші показання, ніж показання надані ним в судовому засіданні в Маловисківському районному суді Кіровоградської області. Конфлікту між ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_23 не було; причиною чому вони себе вигороджують на його думку є те, що багато вколов («передоз»). Що трапилось із ОСОБА_23 йому не відомо, в нього він не був побитий.
Близько 01.00 години ночі обвинувачений вийшов з будинку та помітив, що ОСОБА_23 сидів під приміщенням кухні навпочіпки, жодних пошкоджень на ньому не помітив. ОСОБА_14 та ОСОБА_18 в цей час виконували зварювання у приміщенні бані. Обвинувачений звернувся до нього, однак ОСОБА_23 промовчав, він його не бив, руками не торкався, щоб не було відбитків, лише ногою штовхнув - ОСОБА_25 ( ОСОБА_23 ) тільки «мичить». Після чого, ОСОБА_16 запитав у ОСОБА_10 та ОСОБА_27 - «що з ним?» та вони відповіли, що він переколовся. Після цього, ОСОБА_16 сказав, щоб ОСОБА_14 та ОСОБА_18 забирали ОСОБА_23 та йшли звідси, оскільки зранку прийде його дружина та вчинить сварку.
ОСОБА_14 та ОСОБА_18 взяли ОСОБА_23 під руки, однак він був важкий. Поруч стояла тачка (на відстані 0,5 - 1 м), тому ОСОБА_16 сказав, щоб вони взяли тачку та везли його, при цьому відкрив ворота та біля «парапета» підняв тачку за задню частину. Повезли вони його вправо від його будинку на відстані 150 - 200 м, в провулок який йде паралельно вулиці на якій мешкав обвинувачений до місця, в якому набирають воду та купаються та має назву « ОСОБА_28 », для того щоб відлити ОСОБА_23 водою, це було десь в 01.00 години. Обвинувачений пояснив, що він сам зрозумів, що ОСОБА_14 та ОСОБА_18 повезли ОСОБА_23 до « ОСОБА_29 », зазначив, що «їм нада було його відкачувати», при цьому уточнив, що він в дворі вилив на ОСОБА_23 дощову воду, однак жодної реакції у нього не було.
Після цього, обвинувачений ОСОБА_16 чекав ОСОБА_10 та ОСОБА_27 близько 20-30 хв. через те, що вони повинні були привезти тачку, однак їх не було, тому він ліг спати.
О 4 годині ранку ОСОБА_14 та ОСОБА_18 розбудили обвинуваченого, викриками з вулиці, після чого ОСОБА_16 забрав тачку та закрив ворота, на запитання обвинуваченого «ну що там?», вони відповіли «все нормально».
Вказав, що стіл, який стояв під виноградом, знаходився там всю зиму, але вечором цього ж дня поламав собака. Зазначений стіл та ніжки до столу обвинувачений переніс до кухні. ОСОБА_18 пропонував відремонтувати стіл, однак ОСОБА_30 не погодився, та зазначив, що в першу чергу необхідно відремонтувати приміщення бані.
На другий день, вранці з с. Рівне до обвинуваченого приїхав ОСОБА_31 , який привозить часник і цибулю для саджання. Обвинувачений разом із ОСОБА_32 близько 09.00 години поїхали в с. Рівне за часником і цибулею.
Коли ОСОБА_16 перебував у с. Рівне до нього зателефонував ОСОБА_33 та повідомив, що його розшукує поліція за вбивство «Бубея», на що обвинувачений відповів «я не приділах» та поклав слухавку. Наступного дня ОСОБА_34 поліція затримала у ОСОБА_35 ( ОСОБА_36 ), оскільки останній вжив пиво та сказав, що завезе наступного дня зранку ОСОБА_34 з с. Рівне до м. Новоукраїнка.
Показав, що працівники поліції його затримали близько 06.00 години ранку. Після затримання обвинувачений ОСОБА_16 не спілкувався із працівниками поліції. До обіду сидів у кабінеті в поліції, потім перевели в іншу будівлю, де знаходяться дільничні та слідчі. Потім його повідомили, що «ті двоє дали покази, що це він», ОСОБА_16 заперечив щодо своєї причетності. Далі поліцейські вилучили його речі. Не бажаючи спілкуватись з поліцейськими ОСОБА_16 сказав їм «стаття 63» маючи на увазі, що надавати покази буде в присутності адвоката. Коли йому пред'являли підозру адвоката не було. ОСОБА_37 нічого не казав, ніяких пояснень не надавав. Вказав, що вину не визнав, злочин не вчиняв. Обвинувачений показав, що наркотичні речовини та алкоголь він не вживає.
Під час звернення з останнім словом обвинувачений вказав, що його вини у вчиненні даного злочину немає, свідки його оговорюють, доказів причетності до даного злочину прокурором не надано, покази свідків нічим не підтверджуються. ОСОБА_38 привіз свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_11 до суду та наговорював їх як правильно давати проти нього показання, бо під час допиту в режимі відео конференції вони плуталися в своїх показаннях. Те що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності не може свідчити про вчинення ним даного злочину. Просив суд ухвалити об'єктивне неупереджене мотивоване та обґрунтоване рішення у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
У силу ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а це, зокрема, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, не визнав повністю, його винність в скоєнні інкримінованого злочину повністю підтверджується доказами, дослідженими в ході судового слідства, які суд, керуючись законом, оцінює з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_39 , вказала, що є матір'ю загиблого ОСОБА_40 , обвинуваченого ОСОБА_3 не бачила раніше, не знає його.
Показала, що її син ОСОБА_41 проживав разом з нею по АДРЕСА_3 . Того вечора, напередодні події, з неділі на понеділок, син перебував вдома, але був стривожений, вона лягла спати, а син пішов до себе в спальню та дивився фільм на комп'ютері. Близько 23 год поставив на паузу, коли вийшов з будинку вона не чула, о 3 годині ночі прокинулася помітила, що на кухні горить світло та відсутній робочий одяг сина, в спальні ОСОБА_42 не було. Вона виходила вночі на двір, дивилася навкруги хати та на вулиці, однак сина не було. Телефонувала на його мобільний телефон, однак він був не в зоні дії, десь о 6 годині ранку з'явилися гудки, потім зникли. Близько 7 години ранку, вона пішла на роботу, ОСОБА_41 так і не передзвонив. Коли була на роботі, попросила сусідку, щоб та подивилася чи немає кого вдома, однак вона відповіла, що ніхто в домоволодінні не ходить. Вдень до потерпілої зателефонував ОСОБА_43 та повідомив, що є робота для сина, однак він не може до нього додзвонитися. Потім, близько 13.00 години зателефонував невідомий номер та невідомий чоловік повідомив, що ОСОБА_42 знайшли мертвим біля старої хати, яку потерпіла отримала в спадок та в якій ніхто не мешкав. Через деякий час, до неї зателефонували та повідомили, що ОСОБА_44 повезли на прийомне відділення лікарні, він ще живий. Близько 14 години потерпілу привезли до лікарні, та коли вона побачила сина, то він вже «харчав». Потім викликали реанімобіль та повезли в реанімацію обласної лікарні, його привезли в лікарню близько 8 години вечора, то лікар повідомив, що вже пізно, його мозок загинув.
Показала, що обвинуваченого ОСОБА_3 до вказаних подій вона не знала. В подальшому дізналася, що ОСОБА_16 сильно бив наркозалежних хлопців, їй незрозуміло чому ніхто не написав на нього заяву в поліцію. Також їй стало відомо, що вони (хлопці) будували/ремонтували ОСОБА_45 лазню, а її син робив там електропроводку, та щось не правильно зробив по світлу.
Крім ОСОБА_46 , потерпілій не відомо про друзів сина ОСОБА_42 . Зазначила, що ОСОБА_47 вперше побачила, коли була відео конференція з судом, раніше його не знала, як і ОСОБА_11 та ОСОБА_24 .
Син ( ОСОБА_48 ) працював неофіційно, допомагав людям, які розраховувалися з ним за виконану роботу грошима. Їй відомо, що ОСОБА_41 купував наркотичні таблетки та вживав їх останні 3 роки. Вони боролися із його залежністю, бувало, що і по місяцю не виходив з хати. На обліку в нарколога не стояв. Пройшов комісію, був визнаний придатним. Не жалівся на те, чи хтось йому погрожує чи когось боїться, але був якийсь стривожений. Після похорон, двоюрідний брат її сина ОСОБА_49 повідомив, що коли вони спільно відпочивали в бані, ОСОБА_41 чомусь сказав, що «це його остання баня».
Смерть сина для неї є непоправною втратою, вона є інвалідом, та син їй допомагав у всьому, після смерті сина стан здоров'я значно погіршився. Бажала, щоб судом було встановлено істину у справі та притягнуто винного до відповідальності, з призначенням справедливого покарання за вчинений злочин.
Окремо на запитання захисника відповіла, що не знає хто виявив її сина біля старої хати, точне місцезнаходження його сказати не може, на місце туди не ходила. До лікарні привезли живого близько 13-14 год., точно сказати не може, хоча відразу їй хтось зателефонував і сказав, що ОСОБА_42 знайшли мертвого. Номери телефонів не записувала з яких їй телефонували, і не пам'ятає як представлявся той хто телефонував.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_50 показав, що знає обвинуваченого ОСОБА_3 , у нього з ним товариські відносини, померлого ОСОБА_40 також знав і перебував з ним в товариських відносинах. У 2023 року, точної дати не пам'ятає, він збирався вранці на роботу та приїхав до приятеля ОСОБА_46 , щоб забрати його на роботу за дровами. Потім до автомобіля підійшли два працівники поліції, та поцікавилися чи не бачили вони ОСОБА_44 , на що він повідомив, що не бачив. Вони ще стояли біля автомобіля, а працівники поліції пішли, потім через 7-10 хвилин поліцейські повернулися та запропонували піти їм разом з ними до розваленого будинку, на що ОСОБА_50 з ОСОБА_51 погодилися. Біля вказаного будинку вже перебував автомобіль швидкої медичної допомоги та на подвір'ї на покривалі лежав ОСОБА_48 , після чого вони допомогли медичним працівникам покласти його до автомобіля швидкої допомоги, який відразу поїхав. На ОСОБА_52 крові не бачив, чув як він важко дихав. В той час йому не було відомо, що сталося з
ОСОБА_9 подальшому, біля лікарні, де очікували ліки, оскільки стояли «на програмі», є наркозалежними особами та отримують замісну терапію, ОСОБА_53 розповідав йому, що вони вживали наркотичні речовини, «бухали», відпочивали та цілу ніч з ОСОБА_23 «каталися на тачках». На запитання обвинуваченого - « ОСОБА_54 »- відповів, що ОСОБА_24 точно, Голоскок… «А ОСОБА_30 ?» - «За тебе нічого не говорив». Слово «тачки» мається на увазі «кравчучка». Іншими подробицями він у нього не цікавився. Більше нічого не відомо по справі.
Вказував, що знає, де проживав ОСОБА_26 та ОСОБА_55 проживає в м. Новоукраїнка, точної адреси не пам'ятає, через балку від будинку де проживав ОСОБА_56 . Будинок, біля якого знайшли ОСОБА_44 знаходиться начебто не далеко від місця проживання ОСОБА_44 , будинок ОСОБА_34 - начебто далеко, потрібно спуститись вниз та повернути праворуч, але він точно не пам'ятає.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_57 показав, що працює старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Новоукраїнського РВ УМВС ГУНП в Кіровоградській області. Обвинуваченого ОСОБА_34 знає, проживають в одному населеному пункті, пересікався з ним по роботі. ОСОБА_44 знав особисто, він був раніше судимий за злочини у сфері обігу наркотичних засобів.
В 2023 році, точної дати та часу не пам'ятає, на апаратну поліції було прийнято інформацію, про те що в м. Новоукраїка громадянин ОСОБА_16 наніс тілесні ушкодження громадянину ОСОБА_23 , та в подальшому ОСОБА_30 виніс ОСОБА_23 з власного домоволодіння та викинув його в районі балки. Вказана інформація була перевірена ним особисто. На перехресті вул. Ф. Левицького та вул. Лісорозплідницької біля нежилого будинку, на відстані близько 1,5 м від вбиральні, було виявлено громадянина ОСОБА_23 , який перебував без свідомості, харчав та мав гематоми на обличчі, футболка була задерта, чи була кров - не пам'ятає. Чи була перебинтована голова - наче ні. Він викликав швидку медичну допомогу, його госпіталізували, при цьому фельдшер повідомила, що мозок ОСОБА_44 відмер, а серце качає кров, оскільки, як було виявлено лікарем, очі ОСОБА_44 побіліли та не реагували на світло. Надалі, розпочато проведення заходів спрямованих на встановлення особи свідків, очевидців події та особи, яка спричинила тілесні ушкодження. Свідку відомо, що ОСОБА_26 проживав в сусідньому будинку, який розташований близько 25 м від місця, де його знайшли.
Було встановлено осіб, які були очевидцями події, якими виявилися ОСОБА_14 та ОСОБА_18 , які в подальшому були запрошені до слідчого на допит для отримання показань події що сталася. Під час надання показань, свідки пояснили, що ОСОБА_26 проводив ремонтні роботи в громадянина ОСОБА_34 , якого об'єм виконаної роботи не задовольнив, тому він спричинив ОСОБА_52 тілесні ушкодження в приміщенні літньої кухні. В подальшому щось відбувалося на вулиці, а потім ОСОБА_16 попрохав покласти ОСОБА_44 на візок та вивезти в напрямку, де в подальшому і було виявлено ОСОБА_44
ОСОБА_18 та ОСОБА_14 є раніше судимими, наркозалежними особами. На думку свідка, можливо вірити показам вказаних осіб, оскільки вони були очевидцями події.
В подальшому було встановлено місце знаходження ОСОБА_34 та доставлено до відділення поліції. Доставляли він (свідок), оперуповноважений ОСОБА_58 та дільничний ОСОБА_59 . У відділенні поліції ОСОБА_16 був у подавленому стані та нервував, пояснив що він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_60 . Можливо, у ОСОБА_34 були явні ознаки наркотичного сп'яніння або психозу.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що з обвинуваченим знайомий, дружили з ним, спілкувалися, неприязних стосунків не має, ОСОБА_40 знав, але спілкувався з ним крайнє рідко, декілька разів «пересікалися», неприязних стосунків не було.
З приводу обставин справи, повідомив, що точної дати він не пам'ятає, але близько 2-х років тому, ранньою весною або пізньою зимою, було холодно, прийшов ввечері до ОСОБА_34 , мав принести пшеницю в рахунок оплати наркотичних речовин (зазначив, що в той час він вживав наркотичні речовини «солі») але не приніс. ОСОБА_16 дав йому наркотичний засіб, він вжив його і близько 21 години пішов по пшеницю додому, потім прийшов вночі, може о 2 годині (точно сказати не може), та приніс пшеницю. В цей день, в даному домоволодінні, наркотичні засоби вживали він та ОСОБА_16 , а також ОСОБА_61 . Повідомив, що ввечері ОСОБА_42 не було, він прийшов вночі.
Коли вночі приніс пшеницю, ОСОБА_48 ремонтував розетку, електропроводку в «предбанніку», але йому це не вдавалося. ОСОБА_16 попрохав свідка ОСОБА_10 допомогти ОСОБА_52 , та разом вони виявили проблему з проводом. ОСОБА_26 пішов до ОСОБА_34 та попросив перенести вказану роботу на інший день, оскільки вже було темно, на що отримав відмову. Після чого розпочався конфлікт, через те, що ОСОБА_23 не зміг швидко виконати роботу, обвинувачений взяв металевий кутник, що лежав на подвір'ї на купі металобрухту, і погнався за ОСОБА_62 , який втікав, намагався піти на місце, де він робив електропроводку (в лазню). Зазначив, що він був свідком, як ОСОБА_16 вдарив металевим кутником по голові (потиличній частині) ОСОБА_44 та після цього в нього почала йти кров, таким чином ОСОБА_63 загнав ОСОБА_42 в лазню, що там відбувалося далі, йому точно не відомо, чув звуки бійки. Потім, ОСОБА_30 вийшов, а ОСОБА_23 залишився в «передбаннику», в нього була розбита голова. Потім він пішов в те приміщення, де ремонтував електропроводку, та весь час тримався за голову, в нього йшла кров з потилиці та він жалівся на біль в голові. Свідок намагався допомогти в ремонті цієї проводки, але це було складно зробити, оскільки було темно. Свідок продовжив ремонтувати, а ОСОБА_41 пішов до будинку ОСОБА_3 перев'язати голову. Що було далі свідок не бачив, оскільки залишився в приміщенні лазні ремонтувати електропроводку. З будинку ОСОБА_26 вийшов із забинтованою головою, та як повідомив ОСОБА_30 , ОСОБА_41 намагався втекти додому, тому між ними знову виникла «заворушка» конфлікт і свідок бачив, як ОСОБА_16 ніжкою від поломаного столу вдарив ОСОБА_42 в область голови, це було в дворі біля кухні, а потім завів його в приміщення і там розмовляв з ним, після чого ОСОБА_41 був у нездоровому стані. Інших ударів він не бачив, удари ОСОБА_16 наносив зверху вниз. ОСОБА_41 прохав ОСОБА_64 , щоб він його не бив. Він ( ОСОБА_8 ) боявся щось сказати чи вчинити на захист ОСОБА_44 , щоб не було теж саме з ним. Тому він продовжив ремонтувати, а ОСОБА_26 сидів біля літньої кухні та стогнав. Зробив світло. Далі ОСОБА_30 відпустив їх додому. Він та ОСОБА_65 , намагалися довести ОСОБА_42 додому, але не змогли тому, що були в п'яному стані. Не могли підняти ОСОБА_42 , тому посадили на землю біля літньої кухні. ОСОБА_26 сидів, але не говорив, тільки стогнав та, на його думку, був притомний. Це було біля літньої кухні. З ОСОБА_62 залишився ОСОБА_63 , який намагався його довести додому.
Події відбувалися з 2 годин ночі до 4 години ранку. Під час цих подій в дворі перебували ОСОБА_66 , ОСОБА_65 , ОСОБА_41 та ОСОБА_67 .
Вони пішли в одну сторону, а ОСОБА_30 з ним ( ОСОБА_62 ) пішли в іншу сторону.
Близько 7 години ранку свідок ОСОБА_14 разом з ОСОБА_7 пішли в лікарню отримувати замісну терапію. Станом на день допиту свідок ОСОБА_11 зазначив, що він щодня о 09.00 годині в лікарні приймає замісну терапію, крім терапії наркотичні засоби не вживає.
Свідок ОСОБА_14 зазначив, що ОСОБА_16 інколи розраховувався з ним за виконану роботу наркотичними засобами, інколи пригощав. Декілька разів, коли не виконував доручення (роботу), яку давав ОСОБА_30 , або коли дражнив собаку, ОСОБА_30 застосовував відносно нього фізичну силу. В той вечір/ніч ОСОБА_67 не бив нікого, окрім ОСОБА_40 , їх не залякував.
Відразу після події проводилися слідчі дії, та він детально все розказував. Зараз минуло два роки, тому може дещо не пам'ятати. Повідомив, що знаходився на подвір'ї, бачив, що точно один удар по потилиці металевим кутником, інший удар ніжкою від столу з металевою частиною. Подвір'я частково освітлювалося. ОСОБА_23 хотів йти додому, бо в нього дуже боліла голова, ОСОБА_68 надавав медичну допомогу, забинтував голову в будинку, після чого вийшли на подвір'я, та ОСОБА_41 почав тікати. ОСОБА_30 його зупинив та наніс ще один удар.
В той же день його знайшли працівники поліції, та близько 12 год допитували, повідомили йому, що ОСОБА_48 знаходиться в лікарні в комі. Де його знайшли, та хто відвіз до лікарні він не знає.
Коли проводився слідчий експеримент у домоволодінні ОСОБА_34 , то він показував та розказував як все було, це фіксувалося на відео. Ніяких примусів чи погроз не було в його сторону. До суду в засідання приїхав з роботи.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що знає обвинуваченого ОСОБА_34 , просто знайомі, потерпілого ОСОБА_40 також знає, бачив з тим самим ОСОБА_69 2-3 рази.
З приводу обставин у даній справі пояснив, що точної дати не пам'ятає, але орієнтовно 09.04.2023 року, до нього зателефонував ОСОБА_16 та запитав чи немає крупи, щоб зварити собаці для їжі, на що свідок повідомив, що є кошти, після чого, домовилися зустрітися в районі базару біля супермаркету «Файно», де він придбав декілька пачок крупи, щоб варить собаці та близько 16.00 год. пішли до ОСОБА_70 додому. По дорозі зустріли ОСОБА_10 , з яким разом пішли додому до ОСОБА_34 вживати наркотичні речовини, про наявність яких повідомив їм ОСОБА_71 . Чи вживав наркотичні речовини ОСОБА_30 , свідок не бачив. У нічний час, ОСОБА_16 запропонував повторно піти за наркотичними засобами та вжити їх, на що свідок погодився та і знову вжили наркотичні речовини. Потім, ОСОБА_16 зателефонував до ОСОБА_72 та повідомив, що є наркотичні речовини тому запросив до себе. В цей час ОСОБА_14 пішов додому за пшеницею. О 23.15 ОСОБА_16 зателефонував повторно до ОСОБА_44 та повідомив, що вони перебувають біля його дому, після чого пішли додому до ОСОБА_73 . Через деякий час, до домоволодіння ОСОБА_34 прийшов ОСОБА_26 , та в приміщенні «літньої кухні» вжив наркотичні речовини. В той час, коли ОСОБА_18 та ОСОБА_16 очікували поки ОСОБА_26 вживе наркотичні речовини, до домоволодіння ОСОБА_34 прийшли ОСОБА_74 та його брат ОСОБА_13 . Після того, як ОСОБА_26 вийшов з кухні, ОСОБА_16 попросив його відремонтувати у приміщенні лазні освітлення. Потім, ОСОБА_41 вийшов та попросився у ОСОБА_34 перенести ремонтування на наступний день, ОСОБА_68 розізлився та вдарив його рукою в обличчя і схопив залізну палку чи то був уголок чи труба, точно не знає, і погнався за ним в лазню. Потім, свідок чув, як ОСОБА_41 з лазні прохав ОСОБА_34 щоб останній його не бив. Чи наносив удари ОСОБА_75 свідок не бачив. Удари міг бачити ОСОБА_14 , який в цей час перебував в приміщенні лазні. Потім, ОСОБА_30 вийшов з лазні, а ОСОБА_41 залишився. Далі ОСОБА_16 попрохав ОСОБА_10 , щоб він допоміг ОСОБА_52 , тому ОСОБА_14 підсвічував ліхтариком, а ОСОБА_23 продовжив ремонтувати електропроводку. Потім, ОСОБА_16 та ОСОБА_26 зайшли до приміщення будинку, та ОСОБА_68 перемотав ОСОБА_76 бинтом голову, тому що йшла кров.
Коли вони вийшли з будинку, свідок ОСОБА_18 почув, як ОСОБА_30 сказав, що ОСОБА_26 хоче втекти, ОСОБА_16 почав шарпати за одяг його, ОСОБА_23 відхилявся, тоді ОСОБА_68 зірвався та погнав його назад до кухні, схопивши ніжку від столу два рази «із замаха» вдарив ОСОБА_44 по голові в область потилиці. ОСОБА_41 просив ОСОБА_35 його не бити. Потім вони забігли до приміщення кухні та свідок не бачив, що там відбувалося, лише чув крик та шум бійки. Оскільки свідок ОСОБА_18 стояв обличчям до подій, тому він зазначив, що бачив як ОСОБА_16 наніс удари ОСОБА_60 . Надалі, ОСОБА_30 та ОСОБА_23 вийшли з кухні, та ОСОБА_41 пішов до приміщення лазні хиткою ходою, де перебував близько 20-30 хвилин, потім вийшов звідти, але погано тримався на ногах (слабкий став) та не міг говорити. Після цього, ОСОБА_16 послав свідка ОСОБА_27 допомогти в лазні ОСОБА_19 , та свідок почув як ОСОБА_30 облив водою ОСОБА_23 . Після того, як свідок вийшов з приміщення лазні, ОСОБА_30 попрохав його допомогти підняти ОСОБА_44 , якого в подальшому вони вивели за ворота домоволодіння ОСОБА_64 та відвели за 20 м від вказаного двору, посадили на траву. ОСОБА_30 повернувся додому за візком та ОСОБА_8 та дав вказівку, щоб ОСОБА_18 та ОСОБА_14 погрузили ОСОБА_44 на візок, після чого вони (він, ОСОБА_77 та ОСОБА_67 ) разом повезли його на візку далі по вулиці. За вказівкою ОСОБА_34 довезли ОСОБА_23 до якогось домоволодіння, яке знаходилось не далі ніж 500 м від будинку ОСОБА_34 , та винесли вверх до будівлі, після чого залишили його там. Спочатку йшли прямо метрів 30, потім наліво повернули і наверх. Це десь до місця проживання ОСОБА_9 цей час пов'язки на голові ОСОБА_44 не було, куди вона зникла йому невідомо. Він думав, що ОСОБА_48 живий, що в нього передозування, та як вони його залишать, зранку вийде його мама та забере. Повернулися до помешкання ОСОБА_34 , вжили наркотичні речовини та разом з ОСОБА_12 пішли отримувати до лікарні замісну терапію. В той же день, після обіду, до свідка приїхала поліція, розказав про відомі йому події. Свідок зазначив, що перебуваючи в домоволодінні ОСОБА_34 , він вжив наркотичні речовини (солі альфа) близько 3-х разів, всього за добу вживав десь 5 разів, бо в нього велике дозування.
В той вечір ОСОБА_67 не бив та не залякував його та ОСОБА_78 .
Наразі крім замісної терапії ніяких наркотичних речовин не вживає, два роки поспіль вживає «метадон», пояснив, що в нього такий організм, що йому треба більше по дозуванню, ніж іншим.
Коли проводили слідчі дії, то давав показання поліції, потім його возили на місце події та знімали на відео, коли він розповідав та показував. Будь-яких заохочень чи погроз він не отримував, ні від поліції, ні від будь-кого іншого, цілком добровільно розказував що і як було. Працівники поліції не здійснювали на нього тиск чи будь-що обіцяли, не спонукали щодо надання таких чи інших показань. В судове засідання прийшов сам, ще раніше отримав судову повістку на цю дату.
У зв'язку із наявністю розбіжностей у показаннях свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_10 щодо обставин події, та які мають суттєве значення у справі, судом задоволено клопотання захисника про одночасний допит вказаних свідків безпосередньо в приміщенні Маловисківського районного суду Кіровоградської області.
Під час одночасного допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на запитання прокурора до свідка ОСОБА_8 щодо наявності розбіжностей у його показаннях з показаннями, які надав свідок ОСОБА_7 , про те, що він ( ОСОБА_14 ) говорив, що з ОСОБА_62 залишився ОСОБА_63 , який намагався його довести додому, а він із ОСОБА_7 пішли в іншу сторону. Натомість свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що на виконання вказівки ОСОБА_3 - він ( ОСОБА_18 ) разом з ОСОБА_8 та самим ОСОБА_79 вивозили на «тачці» (візку) потерпілого ОСОБА_40 від домоволодіння ОСОБА_34 в сторону будинку ОСОБА_44 та залишили його там.
Свідок ОСОБА_14 показав, що коли він продовжував ремонтувати елекропороводку в бані, прийшов ОСОБА_16 і попросив його допомогти доставити ОСОБА_44 додому, оскільки вони не змогли його донести, та наказав взяти тачку і погрузити туди ОСОБА_42 . Після чого, ОСОБА_14 разом з ОСОБА_80 викотили візок, разом погрузили ОСОБА_44 та повезли в сторону його будинку. Але додому не довезли, оскільки їхали по бруківці, та візок сильно тарабанив, тому ОСОБА_68 сказав: «Давайте ми його тут вигрузимо, далі донесемо». Він ( ОСОБА_14 ) повіз візок додому до ОСОБА_34 та продовжив там ремонтувати проводку в лазні. Потім повернувся ОСОБА_18 та повідомив, що вони довели ОСОБА_81 . Через пів години ОСОБА_14 та ОСОБА_18 закінчили ремонтувати проводку та пішли з домоволодіння ОСОБА_64 .
Свідок ОСОБА_14 повідомив, що під час першого допиту в суді він не пам'ятав, що допомагав на візку везти ОСОБА_44 , оскільки пройшло багато часу, загадав вже після допиту, коли перебував вдома та перебирав події, які тоді відбувалися. Зі свідком ОСОБА_7 , після допиту в суді, не спілкувався, оскільки пішов раніше. На слідчому експерименті розказував та показував як все відбувалося, оскільки це було відразу після події та він все детально пам'ятав. Будь-яких обіцянок, погроз, пропозицій чи тиску зі сторони поліції, прокуратури, захисту чи третіх осіб з приводу надання ним саме таких показань, ні під час участі в слідчому експерименті, ні перед засіданням, не отримував. Не заперечував, що тривалий час вживає наркотичні засоби та є наркозалежною особою, перебуває на програмі замісної терапії, при цьому ні працівники поліції, ні будь-хто інший не «пригощали» його наркотичними засобами за те, щоб він надав такі показання в суді. Говорить правду як все відбувалося.
На запитання обвинуваченого свідок ОСОБА_14 повідомив, що перебував на подвір'ї, на якому світив ліхтар, близько 3 м від подій та бачив, як ОСОБА_16 наніс удар кутником по голові ОСОБА_81 . Потім ОСОБА_26 та ОСОБА_16 зайшли в «предбаннік», де ОСОБА_16 пояснював ОСОБА_52 , щоб він продовжив ремонт проводки. Далі Свідок ОСОБА_14 зайшов до ОСОБА_44 та помітив, що в нього розбита голова та тече кров з потиличної зони та він казав, що сильно болить голова. Після чого, ОСОБА_26 пішов до ОСОБА_34 , щоб він перемотав йому голову. ОСОБА_16 та ОСОБА_26 перебували у веранді, де ОСОБА_16 перемотав бинтом голову ОСОБА_23 . Потім близько 15 хв вони розмовляли, що потрібно закінчити роботу та в подальшому вийшли з будинку та ОСОБА_26 пішов в сторону хвіртки, як казав, попити води, а ОСОБА_16 подумав, що він намагається втекти, тому погнав його на подвір'я. Та він бачив як ОСОБА_16 вдарив ніжкою від столу з металевим кутником ОСОБА_44 по голові. Далі ОСОБА_16 загнав ОСОБА_44 до приміщення літньої кухні та свідок чув як ОСОБА_23 прохав його не бити. ОСОБА_18 в цей час перебував на подвір'ї. Після чого, у ОСОБА_44 була погана мова, ОСОБА_16 повів його до передбанника, але він не дійшов та впав чи присів, а він (свідок ОСОБА_14 ) пішов далі ремонтувати проводку. Показав, що в той вечір вживав наркотичні засоби - «солі альфа» PVP, разом з тим, заперечив, що міг переплутати скільки разів наносив удари обвинувачений ОСОБА_76 .
На запитання захисника свідок ОСОБА_14 показав, що початок бійки був близько 2 години ночі, йому не відомо куди обвинувачений надалі подів кутник яким наніс удар ОСОБА_60 . Після нанесення удару кутником, ОСОБА_16 замотав бинтом голову ОСОБА_60 . Після ударів кутником ОСОБА_26 був адекватний та повідомив, що болить голова, крові було небагато. Під час нанесення ударів ніжкою, голова ОСОБА_44 була забинтована. Чи була у ОСОБА_81 , кров після ударів ніжкою свідок не бачив. У візок ОСОБА_44 садили втрьох, піднявши його під руки, він був притомний. ОСОБА_68 тягнув візок, в якому перебував ОСОБА_82 до бруківки, на якій візок почав сильно тарабаніти, тому зупинилися та достали ОСОБА_44 і посадили на обочині, після чого, ОСОБА_16 та ОСОБА_18 повели його до будинку, свідку не відомо чи то будинок ОСОБА_44 , але вважав, що його привезли саме до будинку в якому він проживав. Він знає, де проживав ОСОБА_41 , оскільки раніше декілька разів до нього приходив, заходив через хвіртку, а тієї ночі вони намагалися його довезти до будинку зі сторони городу. Стан ОСОБА_44 турбував свідка, але ОСОБА_16 просив їх нікому не казати про дану подію, тому свідок боявся, щоб з ним не відбулося те саме, що з ОСОБА_83 . Свідок не пам'ятає, чи була пов'язка на голові у ОСОБА_44 , коли вони його залишали біля домоволодіння. Наступного дня, в обід або після обід приїхали працівники поліції та запросили на допит до приміщення поліції.
На запитання прокурора показав, що в той вечір/ніч обвинувачений ОСОБА_16 його не бив, раніше була ситуація, десь пів року тому, коли ОСОБА_16 наніс йому декілька ударів - кидав каменем в нього, по спині, бо гавкала собака, а ОСОБА_16 думав, що то він її дратував.
Також на запитання прокурора показав, що в той вечір/ніч він не наносив удари руками, ногами чи іншими предметами потерпілому ОСОБА_84 . Ніколи його не бив.
Свідок ОСОБА_18 показав, що він разом з ОСОБА_80 взяв під руки ОСОБА_44 та повели до будинку та залишили його там. Зазначив, що на початку 5 години пішли до ОСОБА_10 додому, звідти пішли до лікарні. Свідок ОСОБА_18 показав, що він бачив як ОСОБА_16 два рази наніс удари ніжкою столу ОСОБА_52 , один раз по голові, другий раз по спині. Як наносив удари ОСОБА_16 металевим кутником ОСОБА_52 він не бачив, наголосив, що неодноразово про це казав в суді.
Свідок зазначив, що жодного тиску, погроз чи пропозицій, як від сторони обвинувачення, поліції, так і від сторони захисту чи третіх осіб не отримував. Під час слідчого експерименту говорив та показував як все відбувалося.
На запитання прокурора показав, що ні в той вечір/ніч, ані раніше обвинувачений ОСОБА_16 його не бив. Він не наносив ударів та не завдавав будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_84 .
Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому злочині підтверджується дослідженими у судовому засіданні наступними письмовими доказами.
Протоколом огляду місця події із фототаблицями до нього від 10.04.2023 року, згідно якого в присутності двох понятих: ОСОБА_85 та ОСОБА_86 , із застосуванням технічних засобів фіксації: фотоапарат Canon A3100, оглянуто узбіччя вулиці Лісорозсадницька в м. Новоукраїнка, Кіровоградської області, а саме ділянка місцевості, що розташована по ліву сторону в напрямку руху від вул. Федора Левицького в бік вул. Набережна в м. Новоукраїнка, а саме на відстані 10,7 м від нежитлового будинку за адресою АДРЕСА_4 . Зазначена ділянка із нечіткими контурами, на час огляду вкрита трав'яним покривом, трава не прим'ята, на якій на відстані 0,7 м виявлено чоловічу в'язану шапку чорного кольору із двома горизонтальними смугами червоного та сірого кольору. Вказана шапка має пошкодження у ділянці шву та на лицевій стороні якої наявні нашарування бруду. При огляді вилучено: чорну чоловічу шапку із двома горизонтальними смугами та поміщено до паперового конверту, яку в подальшому постановою слідчого від 11.04.2023 року визнано та приєднано до кримінального провадження № 12023121080000248 від 10.04.2023 року в якості речового доказу (том №1, а.п. 151-155,158).
Згідно заяви ОСОБА_87 від 10.04.2023 року, остання надала дозвіл працівникам поліції на проведення огляду її домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (том №1, а.п. 160).
Протоколом огляду місця події від 10.04.2023 року з Ілюстративною таблицею до нього, згідно якого в присутності двох понятих: ОСОБА_88 та ОСОБА_89 , із застосуванням технічних засобів фіксації: фотоапарат Nikon D7200, відеокамера Panasoniс HC-V260 s/n 1113003013/30 на флеш носій Micro SD ємністю 16 Gb, оглянуто місце події - територію домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 .
Під час огляду виявлено та вилучено: дерев'яну ніжку з металевим фрагментом № 1 на поверхні землі біля літньої кухні - упаковано до паперових конвертів з пломбами № G17-0160298, № G17-0160297, № G17-0160296; дерев'яну ніжку з металевим фрагментом № 2 на поверхні землі біля літньої кухні - упаковано до паперових конвертів з пломбами № G170160300, № G170160299; змив РБК і контрольний змив № 1 - упакований до паперового конверту із пломбою № G170160301; змив РБК та контрольний змив № 2 - упаковано до паперового конверта із пломбою № G170160305; недопалок («Complement») в кімнаті № 2 літньої кухні - упаковано до паперового конверту № G170160304; змив РБК та контрольний змив із підлоги кімнати № 2 літньої кухні - поміщено до паперового конверту із пломбою № G170160303; змив РБК та контрольний змив із поверхні підлоги кімнати № 2 літньої кухні - поміщено до паперового конверту з номером G170160301; підковдра з нашаруваннями РБК із поверхні ліжка кімнати № 4 житлового будинку - упаковано до паперового конверту з № G170160306; господарська тачка з території подвір'я - опломбовано біркою та опечатано пломбами № G170160307 та № G170160308.
Зазначені в ході ОМП дві дерев'яні ніжки з металевими фрагментами на кінцях , господарську тачку, підковдру зі слідами РБК, змиви РБК та контрольні змиви РБК в приміщенні літньої кухні в кімнатах № 1 та № 2, постановою слідчого від 11.04.2023 року визнано та приєднано до кримінального провадження № 12023121080000248 від 10.04.2023 року в якості речових доказів та передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів при Новоукраїнському РВП ГУНП в Кіровоградській області, що підтверджується квитанцією про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення.
Крім того, в судовому засіданні досліджено відеозапис вказаного ОМП від10.04.2023 року на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що міститься на карті пам'яті об'ємом 16 Гб, що є додатком до вказаного протоколу. Відеозаписи повністю відображають обставини, що викладені в протоколі ОМП (том №1 а.п. 161 - 168, 169 - 182, 183, 238, 239).
Протоколом огляду місця події із фототаблицями до нього від 11.04.2023 року, згідно якого в присутності двох понятих: ОСОБА_90 та ОСОБА_91 , із застосуванням технічних засобів фіксації: фотоапарат Canon A3100, оглянуто територію кладовища, що розташована між вулицями Крива та Садова в с. Рівне, Новоукраїнського району Кіровоградської області. Так, на відстані 23.5 м від краю проїжджої частини, а саме вул. Крива рухаючись перпендикулярно вулиці Садова, по ґрунтовій стежці. Ділянка місцевості, на яку вказав присутній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка розташована по ліву сторону, на відстані 7,2 м від могили, де захоронена ОСОБА_92 . Так на вказаній ділянці, яка вкрита трав'яним покривом виявлено та вилучено: чоловіча спортивна куртка чорного кольору на застібці типу «блискавка» з емблемою «Adidas» - поміщено до паперового коробу та опечатано биркою; мобільний телефон «Nokia» моделі ТА-1017 чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із батареєю акумуляторною BL-5С 1020 mAh - поміщено до паперового конверту, та які в подальшому постановою слідчого від 11.04.2023 року визнано та приєднано до кримінального провадження № 12023121080000248 від 10.04.2023 року в якості речових доказів та передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів при Новоукраїнському РВП ГУНП в Кіровоградській області, що підтверджується квитанцією про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення (том 1 а.с. 212-214, 215-217, 218 -219).
Протоколом огляду місця події із фототаблицею до нього від 11.04.2023 року згідно якого в присутності двох понятих: ОСОБА_93 та ОСОБА_94 , із застосуванням технічних засобів фіксації: фотоапарат Canon UXSUS, оглянуто приміщення актового залу Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, що знаходиться в м. Новоукраїнка, Кіровоградської області. Під час огляду, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 добровільно видав спортивний костюм чорно-синього кольору з написом Comn, який було вилучено та упаковано в картонну коробку та кросівки жовтого кольору з написом UKR-TEC COMPANY, які упаковано в окремі паперові коробки, в подальшому постановою слідчого від 11.04.2023 року визнано та приєднано до кримінального провадження № 12023121080000248 від 10.04.2023 року в якості речового доказу, та передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів при Новоукраїнському РВП ГУНП в Кіровоградській області, що підтверджується квитанцією про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення (том 1 а.с. 220-222, 223, 224- 225).
Висновком експерта № 411 (експертиза почата 20.04.2023 року, експертиза закінчена - 19.05.2023 року, на підставі постанови заступника начальника СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_95 від 19.04.2023 року, проведено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_9 , 1979 року народження), відповідно якого, на підставі вивчення медичної карти стаціонарного хворого №4850 КНП «КОЛ» та судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 , наведено наступні підсумки:
1. смерть гр. ОСОБА_9 настала від черепно - мозкової травми: епідуральної гематоми, розтрощення та забою головного мозку, перебіг якої ускладнився набряком головного мозку, про що свідчать дані судово-медичної експертизи трупа та дані судово-медичної гістологічної експертизи.
2.7 Згідно медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_9 констатовано смерть 18.04.2023 року о 21.15 годині. На момент експертизи трупа гр. ОСОБА_9 трупні плями при натисканні на них пальцем блідніли і відновлювали своє забарвлення через 27 хв., знаходилися у стадії стазу. Зіставлення цих даних з відомостями, викладеними в «Орієнтовній таблиці по стадіях і фазах розвитку трупних плям» дозволяє припускати на підставі методу нестрогої аналогії, що описаний стан трупних плям ОСОБА_9 може відповідати терміну, близько 24-48 годин до моменту дослідження трупа. Висновок зроблений з урахуванням знаходження трупа при кімнатній температурі. При цьому можливе відхилення вказаного періоду часу після смерті від фактичного, оскільки процес формування трупних плям залежить від численних чинників, сукупність яких не піддається об'єктивному обліку.
3. При судово-медичній експертизі гр. ОСОБА_9 будь-які захворювання, що могли призвести до смерті не виявлено.
4.5.6 При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми: епідуральної гематоми (крововилив над твердою мозковою оболонкою), перелому кісток склепіння та основи черепа зліва, розтрощення та забою головного мозку, крововиливу під м'яку мозкову оболонку та у м'які тканини голови, рани лобної ділянки зліва, синця навколо лівого ока. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмету індивідуальні особливості якого не відобразились в ушкодженні. Тілесні ушкодження виникли не менш від двох травматичних дій. Згідно даних судово-медичної гістологічної експертизи приблизна давність утворення ушкодження біля 8-ми діб. Дане тілесне ушкодження ОСОБА_9 має ознаки тяжкого тілесного ушкодження як небезпечне для життя, згідно п. 2.1.3в «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» утверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.
8. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, які могли виникнути посмертно не виявлено (том №1, а.п. 226-232).
Додатковим до висновку експерта № 411 (експертиза почата 29.05.2023 року, експертиза закінчена - 27.06.2023 року, на підставі постанови заступника начальника СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_96 від 29.05.2023 року, проведено судово-медичну експертизу по факту смерті ОСОБА_9 , 1979 року народження), та на підставі вивчення медичної карти стаціонарного хворого №4850 КНП «КОЛ» та судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 встановлено: 1.Механізм виникнення тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_9 , не суперечить механізму на які вказує свідок ОСОБА_8 у протоколі слідчого експерименту. 2.Механізм виникнення тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_9 не суперечить механізму на які вказує свідок ОСОБА_7 у протоколі слідчого експерименту.
Судово - медичних даних за якими можна говорити в якому положенні (вертикальному чи горизонтальному) знаходився ОСОБА_9 під час спричинення тілесних ушкоджень немає (том №1 а.п. 240-246).
Висновком експерта № 322 від 26.04.2023 року, на підставі копії постанови слідчого Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_97 від 18.04.2023 року, проведено судово-медичну експертизу зразка рідкої крові трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ), відповідно якого: при визначенні групової належності в зразку рідкої крові трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за ізосерологічною системою АВ0 виявлений тільки антиген В (том №1, а.п. 233-234).
Висновком експерта № 298 (експертиза почата 03.05.2023 року, експертиза закінчена - 11.05.2023 року, на підставі постанови заступника начальника СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_98 від 13.04.2023 року, проведено судово-медичну експертизу шапки, вилученої під час огляду узбіччя по вул. Лісорозсадницької в м. Новоукраїнка, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12023121080000248 від 10.04.2023 року), відповідно якого: при визначенні групової належності в зразку крові на марлі трупа ОСОБА_9 виявлений тільки антиген В, що передбачає групу ВА за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_3 належить до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0. На шапці з узбіччя вулиці Лісорозсадницької м. Новоукраїнка Кіровоградської області (об'єкт 1) знайдено сліди крові людини. При визначенні групової належності в об'єкті 1 виявлено антиген В. Таким чином, кров в даному об'єкті може походити від особи (осіб) групи ВА і може належати потерпілому ОСОБА_9 , і не може належати підозрюваному ОСОБА_3 (том №1, а.п. 235 - 237).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.05.2023 року за участю свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у присутності понятих: ОСОБА_99 та ОСОБА_89 , за участю спеціаліста ОСОБА_100 , із застосуванням технічних засобів фіксації фотоапарат Canon UXSUS HD з флеш носієм, проведеного з метою уточнення відомостей щодо способу нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 громадянину ОСОБА_9 . У судовому засіданні, під час перегляду відеозапису, що міститься на флеш носії, доданого до протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 від 11.05.2023 року, встановлено, що вказаний свідок продемонстрував за допомогою манекену кількість, характер та локалізацію нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 . ОСОБА_9 , вказав на обстановку яка склалася між учасниками конфлікту ( том №2, а.п. 31-35).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.05.2023 року за участю свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у присутності понятих: ОСОБА_99 та ОСОБА_89 , за участю спеціаліста ОСОБА_100 , із застосуванням технічних засобів фіксації відеокамери Panasonik Full HD з флеш носієм, проведеного з метою уточнення відомостей щодо способу нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 громадянину ОСОБА_9 . У судовому засіданні, під час перегляду відеозапису, що міститься на флеш носії, доданого до протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 від 11.05.2023 року, встановлено, що вказаний свідок продемонстрував за допомогою манекену спосіб нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 . ОСОБА_84 , кількість ударів, із вказівкою на знаряддя злочину, вказав на обстановку яка склалася між учасниками конфлікту ( том №2, а.п. 47-50).
За клопотанням сторони захисту в судове засідання викликався лікар-судово-медичний експерт ДОЗ Кіровоградської облдержадміністрації ОСОБА_101 , який проводив судово-медичну експертизу по факту смерті ОСОБА_9 , 1979 р.н. (Висновок експерта №411, Додатковий до Висновку експерта №411), на запитання захисника чи можливо, що після отримання виявлених у ОСОБА_44 тілесних ушкоджень він міг пересуватися, експерт вказав, що це можливо. Який час він міг виконувати вказані дії - експерт вказати не може, тому що кожен організм індивідуальний. Вплив стану наркотичного сп'яніння на стан потерпілого ОСОБА_44 залежить від виду наркотичного сп'яніння, тяжкості наркотичного сп'яніння. Не виключається можливість втрати свідомості потерпілого після отримання тілесних ушкоджень, як після першого, так і після другого. Враховуючи отримані тілесні ушкодження потерпілий міг і не вчиняти жодних дій після їх отримання.
На запитання захисника, чому після отриманих тілесних ушкоджень на місці, де сидів ОСОБА_26 та в подвір'ї, а також на предметах, якими із показань свідків, ОСОБА_52 нанесено тілесні ушкодження, не виявлено його крові, експерт вказав, що епідуральний крововилив - це крововилив над твердою мозковою оболонкою, і як правило, цей крововилив знаходиться під шкіряними покривами, тобто епідуральний крововилив можна побачити проводячи розтин тіла, його не можна побачити не провівши розтин. Вказати, що отримані травми кровоточили зовнішньо - не можна, оскільки відповідно до висновку експерта, рана ушита 2 швами, це свідчить про те, що у даної особи було тілесне ушкодження. Внаслідок цього тілесного ушкодження могла бути кров.
Експерт не знаходився на місці події, тому до його компетенції не входить можливість дати відповідь на питання щодо наявності на речах, які були поруч з потерпілим, крові. Якщо є тілесне ушкодження у вигляді рани це не виключає можливим, що може йти кров. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупого предмета. Який це тупий предмет експерт повідомити не може, оскільки рана була ушита, це була первинна хірургічна обробка рани, не залишилось властивостей предмета. Судово - медичні дані, за допомогою яких експерт міг встановити, як могла кровоточити вказана рана - відсутні. Експерту не відомо конкретно, яка це була рана, оскільки вона вшита 2 швами довжиною 3,7 см.
На запитання обвинуваченого щодо наявності чи відсутності слідів на знарядді вчинення злочину експерт повідомив, що до його компетенції входить встановлення причин травми та механізм травми, однак він не має компетенції щодо предмета яким заподіяно ушкодження.
Згідно рапорту помічника чергового Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_102 від 10.04.2023 року, 10.04.2023 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 1899 від 10.04.2023 року: інші тілесні ушкодження. В результаті опрацювання встановлено, що 10.04.2023 року о 15.03 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 10.04.2023 року о 15.02 за адресою: Новоукраїнський район м. Новоукраїнка , провулок Лікарняний, 1, повідомила фельдшер, швидкою доставлений приблизно в 14.35 ОСОБА_9 приблизив 40 років, проживає по вул. Федора Левицького. Обставини: викликали працівників поліції, які виявили громадянина, що лежав на городі, побили невідомі, приблизно о 3 ночі, зі слів працівників поліції. Діагноз: ЗЧМТ, струс мозку, гематома і рубана рана лівої долі, закритий пневмоторакс (том №1, а.п. 156).
Згідно рапорту помічника чергового Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_102 від 10.04.2023 року, відповідно якого 10.04.2023 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 1897 від 10.04.2023 року: інші тілесні ушкодження. В результаті опрацювання встановлено, що 10.04.2023 року о 14.17 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 10.04.2023 року о 14.15 за адресою: АДРЕСА_5 , для реєстрації, без реагування. Працівник поліції повідомив, що на перехресті виявили ОСОБА_40 , без свідомості з ТУ, садини на обличчі та гематоми (том №1, а.п. 157).
Вказані рапорти судом оцінюються не як окреме процесуальне джерело доказу для встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України, а як інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у відповідній процесуальній формі, що слугує підставою для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення в ЄРДР з подальшим проведенням досудового розслідування та здійснення окремих слідчих дій у даному кримінальному провадженні.
Не є документами в розумінні ст.99 КПК України, та доказами у справі відповідно до положень ст. 84 КПК України, проте підтверджують допустимість доказів, покладених в основу вироку:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.04.2023 року, відповідно якого 10.04.2023 року зареєстровано кримінальне провадження № 1202312108000248 за ч. 2 ст. 121 КК України за фактом спричинення,10.04.2023 року близько 02.00 години, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, що в подальшому спричинили смерть ОСОБА_9 (том №1, а.п.1).
- постанови слідчого про визнання речових доказів та квитанціями про передачу їх на зберігання від 11.04.2023 року (том №1, а.п 158-159, 218-219, 224-225, 238-239).
Судом в судовому засіданні, з урахуванням думки учасників судового провадження, прийнято відмову прокурора від допиту в судовому засіданні свідків ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_87 , ОСОБА_91 , ОСОБА_106 .
Крім того, учасники судового провадження - прокурор, обвинувачений та його захисника вважали недоцільним оглядати в судовому засіданні речові докази.
Мотиви врахування досліджених судом доказів.
Відповідно до ч.3 ст. 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину" (постанова ККС ВС від 21.02.2019 у справі № 701/613/16-к).
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до позиції ВС/ККС, висловленої в постанові від 11.02.2020 р. у справі № 761/33311/15-к, під час розгляду кримінального провадження, даючи оцінку допустимості доказу, суд має проаналізувати критерії допустимості таких доказів, як-от: законність джерела, законність способу отримання, процесуальне оформлення перебігу й результатів слідчої дії.
За змістом статей 86-87 КПК України, ключовою умовою визнання доказів недопустимими є встановлення факту їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. При цьому, зібрані таким шляхом докази не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень і на них не може посилатись суд при ухваленні судового рішення, оскільки це порушує право особи на справедливий судовий розгляд.
Перевірка доказів на їх допустимість є однією з найважливіших гарантій забезпечення прав і свобод людини в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. З огляду на це, суд має детально аналізувати надані сторонами докази на предмет їх допустимості.
Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 та інші обставини зазначені у ст.91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
Разом з тим, на переконання сторони захисту, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину не доведено поза розумним сумнівом, а в його діях відсутній склад кримінального правопорушення.
Обвинувачений та його захисник наголошували на тому, що стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів, які б доводили винуватість ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, обвинувачення ґрунтується лише на припущеннях прокурора.
Так, захисник вказував, що слідчі експерименти, проведені за участю свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_10 є показаннями, а не перевіркою й уточненням відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та не відповідають меті проведення слідчого експерименту, а також з підстав надання свідками неправдивих відомостей під час проведення цієї слідчої дії, які не узгоджувалися між собою, та в тому числі із висновком експерта, а тому є неналежними та недопустимими доказами.
Однак, суд не погоджується з такими доводами сторони захисту, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. Частиною 2 цієї статті передбачено, що під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.
Тобто метою слідчого експерименту, відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України, є перевірка й уточнення відомостей, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Відомості, повідомлені, зокрема свідком під час слідчого експерименту, є складовою змісту документа як іншого окремого процесуального джерела доказів - протоколу слідчого експерименту, де фіксуються його хід та результати.
Тобто відомості, які надаються під час слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої дії, що в розумінні ч. 2 ст. 84 та п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК України є документом.
При цьому показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту.
Виходячи із сутнісних ознак показань, визначених в ч. 1 ст. 95 КПК України, у системному зв'язку із ч. 2 ст. 84 цього Кодексу, показання є самостійним процесуальним джерелом доказів лише в тому випадку, коли вони надаються під час допиту.
Приписи ч. 4 ст. 95 КПК України, відповідно до яких суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які було отримано в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів, згідно зі ст. 95 КПК України.
Під час слідчого експерименту участь, зокрема свідка, не може виявлятися виключно в формі повідомлення відомостей про фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження (адже це є предметом допиту).
У зв'язку із цим, ураховуючи приписи ст. 240 КПК, а також практику Верховного Суду, зокрема постанову об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі № 40/3597/17, суд звертає увагу на те, що метою слідчого експерименту є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на відміну від допиту, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії, якими є відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Отримання відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням встановленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання. При цьому відомості, які надаються під час слідчої (розшукової) дії слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої (розшукової) дії, що в розумінні ч. 2 ст. 84 та п. 3 ч. 2 ст. 99 КПКє документом.
Як убачається з даних протоколів слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_10 та відеозаписів, долучених до них, свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_14 , окрім пояснень стосовно обставин вчиненого ОСОБА_3 на місці події, у домоволодінні, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , вказували, де знаходилася кожна з осіб, які перебували у дворі, літній кухні, бані, передбаннику - а саме потерпілий ОСОБА_48 , обвинувачений ОСОБА_67 та свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_107 . Вказали, яким чином, за допомогою якого знаряддя злочину та куди обвинувачений ОСОБА_108 завдавав удари потерпілому. Вказавши при, цьому, місце розташування кожного свідка по відношенню до обвинуваченого та потерпілого, та оглядовість до них з урахуванням освітлення, пори доби та обстановки, яка складалася в даній ситуації.
Так, за допомогою манекена, свідок ОСОБА_14 продемонстрував, як ОСОБА_16 схопив металевий кутник, кричав, щоб той ( ОСОБА_26 ) продовжив ремонтувати проводку, та коли ОСОБА_9 майже зайшов до приміщення бані, ОСОБА_16 наніс один удар в область потилиці голови дещо правіше, частково удар прийшов по шиї. Після вказаного ОСОБА_16 та ОСОБА_26 зайшли до приміщення лазні звідки було чутно шум бійки. При цьому, вказував, що ОСОБА_65 не бачив, як ОСОБА_68 наносив удар ОСОБА_23 металевим кутником, бо він стояв біля погреба (показав де саме). Через деякий час, знову виник конфлікт та ОСОБА_16 почав штовхати ОСОБА_44 , наніс йому ще один удар дерев'яною ніжкою з металевою частиною в область голови зліва, він присів та стогнав, потім заштовхав його до приміщення кухні, звідки лунали звуки бійки. Далі демонстрував, що ОСОБА_26 пішов до приміщення лазні, при цьому ОСОБА_16 погрожував, що випустить собаку, та він буде ремонтувати в бані до ранку. На що ОСОБА_26 продовжував ремонт та через деякий час вибіг ОСОБА_30 , а за ним почав виповзати ОСОБА_41 , тримаючись за фундамент, напівзігнутим на двір, присів, обперся об стіну, так ще посидів, погано почувався та не міг говорити. Далі спочатку ОСОБА_16 з ОСОБА_7 намагалися відвести ОСОБА_23 до його будинку, потім на прохання ОСОБА_64 він ( ОСОБА_14 ) витягнув тачку (візок), на яку вказав на подвір'ї, погрузили ОСОБА_42 на неї, та показав маршрут до місця куди привезли ОСОБА_44 на тачці, а потім несли, тягли його та залишили.
В свою чергу, свідок ОСОБА_18 вказував, що коли ОСОБА_9 здійснював ремонт електричної проводки виник конфлікт з ОСОБА_80 , так як ОСОБА_26 прохав ОСОБА_34 , щоб той дозволив відремонтувати електропроводку зранку, бо було темно. На що ОСОБА_30 розізлився, вдарив його рукою по обличчю та почав штовхати ОСОБА_23 до лазні, та побіг за ним, він бачив тільки до кутка стіни, далі йому не було видно, що відбувалося в лазні не бачив, чув шум боротьби. Пізніше, як зайшов до ОСОБА_23 в лазню, то побачив в нього під оком почервоніння та «підпухше», показував під лівим оком. В подальшому, через деякий час, ОСОБА_23 пішов до ОСОБА_35 в кухню, щоб вимкнути лічильник, та він почув крики ОСОБА_35 на ОСОБА_23 , бо він ніби хотів втекти. Продемонстрував за допомогою манекена, як ОСОБА_30 наносив удар ОСОБА_23 дерев'яною ніжкою з металевою частиною по голові, та показав ще один удар по голові та в область лівої лопатки. Коли були в кухні, теж чув звук бійки. Потім ОСОБА_23 пішов в баню, та через деякий час, вийшов «на вкарачках», присів під стіною, ОСОБА_30 намагався привести його до тями, облив водою, сидів десь з годину. Потім продемонстрував, як він та ОСОБА_30 підняли його та винесли під руки за подвір'я, посадили на траву, та ОСОБА_67 повернувся за тачкою та ОСОБА_109 , погрузили ОСОБА_23 та повезли в сторону його будинку. Продемонстрував місце, де привезли на тачці, а далі перенесли та залишили.
Згідно з додатковим до Висновку експерта №411 від 29.05.2023 на підставі вивчення медичної карти стаціонарного хворого №4850 КНП «КОЛ» та судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 встановлено: 1.Механізм виникнення тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_9 , не суперечить механізму на які вказує свідок ОСОБА_8 у протоколі слідчого експерименту. 2.Механізм виникнення тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_9 не суперечить механізму на які вказує свідок ОСОБА_7 у протоколі слідчого експерименту.
Судово - медичних даних за якими можна говорити в якому положенні (вертикальному чи горизонтальному) знаходився ОСОБА_9 під час спричинення тілесних ушкоджень немає (том №1 а.п. 240-246).
Окрім того, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 допитані безпосередньо в судовому засіданні.
Так, свідок ОСОБА_8 показав, між обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_9 виник конфлікт, через те, що ОСОБА_26 відмовлявся продовжувати ремонтувати електропроводку в бані, бо було темно (це відбувалося близько 2 години ночі) на що ОСОБА_68 дуже розлютився. Та він був свідком, як ОСОБА_16 вдарив металевим кутником по голові (потиличній частині) ОСОБА_44 таким чином ОСОБА_63 загнав ОСОБА_42 в лазню, що там відбувалося далі, йому точно не відомо, чув звуки бійки. Потім, ОСОБА_30 вийшов, а ОСОБА_23 залишився в «предбанніку», в нього була розбита голова, бачив кров. Свідок зайшов до лазні та допоміг ремонтувати електропроводку, а ОСОБА_41 пішов до будинку ОСОБА_3 перев'язати голову. З будинку ОСОБА_26 вийшов із забинтованою головою, після чого ОСОБА_41 намагався втекти додому, як повідомив ОСОБА_30 , тому між ними знову виник конфлікт і свідок бачив, як ОСОБА_16 ніжкою з металевим кутником від поломаного столу вдарив ОСОБА_42 в область голови, це було в дворі біля кухні, а потім завів його в приміщення бані і там розмовляв з ним, після чого ОСОБА_41 був у нездоровому стані. Інших ударів він не бачив, удари ОСОБА_16 наносив зверху вниз. ОСОБА_41 прохав ОСОБА_64 , щоб він його не бив, почувався не добре. Виліз з бані, присідав, обперся об стіну, мова була погана. Під час одночасного допиту свідок ОСОБА_14 показав, що коли він продовжував ремонтувати елекропороводку в бані, прийшов ОСОБА_16 і попросив його допомогти доставити ОСОБА_44 додому, оскільки вони ( ОСОБА_24 і ОСОБА_30 ) не змогли його донести, та наказав взяти тачку і погрузити туди ОСОБА_42 . Після чого, ОСОБА_14 разом з ОСОБА_80 викотили візок, всі разом погрузили ОСОБА_44 та повезли в сторону його будинку. Коли ОСОБА_30 дотяг до бруківки, то візок сильно тарабанив, тому ОСОБА_68 наказав вигружати та дотягти/донести так. Залишили ОСОБА_23 на узбіччі та він повіз візок додому до ОСОБА_34 та продовжив там ремонтувати проводку в лазні. Потім повернулися ОСОБА_24 та ОСОБА_30 . Під час першого допиту не повідомив ці обставини, бо пройшов значний проміжок часу та не все пам'ятав.
Свідок ОСОБА_7 показав, що перебував у домоволодінні ОСОБА_3 , разом із ОСОБА_7 , ОСОБА_22 та ОСОБА_110 ОСОБА_16 попросив ОСОБА_40 відремонтувати у приміщенні лазні освітлення, на що останній погодився. Пізніше, ОСОБА_41 вийшов та попросився у ОСОБА_34 перенести ремонтування на наступний день, бо було темно (близько 2 годин ночі) на що ОСОБА_68 розсердився та вдарив його рукою в обличчя і схопив залізну палку чи то був уголок чи труба, точно не знає, і погнався за ним в лазню. Потім, свідок чув, як ОСОБА_41 з лазні прохав ОСОБА_34 , щоб останній його не бив. Чи наносив удари ОСОБА_75 свідок не бачив. Удари міг бачити ОСОБА_14 , який в цей час перебував біля приміщення лазні. Потім, ОСОБА_30 вийшов з лазні, а ОСОБА_41 залишився. Далі ОСОБА_14 підсвічував ліхтариком, а ОСОБА_23 продовжив ремонтувати електропроводку. Потім, ОСОБА_16 та ОСОБА_26 зайшли до приміщення будинку, та ОСОБА_68 перемотав ОСОБА_76 бинтом голову, тому що була кров.
Коли вони вийшли з будинку, свідок ОСОБА_18 почув, як ОСОБА_30 сказав, що ОСОБА_26 хоче втекти, та ОСОБА_68 почав шарпати його за одяг, ОСОБА_23 відхилявся, тоді ОСОБА_68 зірвався та погнав його назад до кухні, схопивши ніжку від столу два рази «із замаха» вдарив ОСОБА_44 по голові в область потилиці. ОСОБА_41 просив ОСОБА_35 його не бити. Він (свідок) стояв обличчям до ОСОБА_64 та ОСОБА_23 , тому достеменно бачив як ОСОБА_68 наносив ОСОБА_76 удари. Потім вони забігли до приміщення кухні та свідок не бачив, що там відбувалося, лише чув крик та шум бійки.
Надалі ОСОБА_41 пішов до приміщення лазні, де перебував близько 20-30 хвилин, потім вийшов звідти, але погано тримався на ногах (слабкий став) та не міг говорити. Після цього ОСОБА_16 послав свідка ОСОБА_27 допомогти в лазні ОСОБА_19 , та свідок почув як ОСОБА_30 облив водою ОСОБА_23 . В подальшому ОСОБА_30 попрохав його допомогти підняти ОСОБА_44 , якого вони вивели за ворота домоволодіння ОСОБА_64 та відвели за 20 м від вказаного двору, посадили на траву. ОСОБА_30 повернувся додому за візком та ОСОБА_8 та дав вказівку, щоб ОСОБА_18 та ОСОБА_14 погрузили ОСОБА_44 на візок, після чого вони (він, ОСОБА_77 та ОСОБА_67 ) разом повезли його на візку далі по вулиці. За вказівкою ОСОБА_34 довезли ОСОБА_23 до якогось домоволодіння, та залишили його там. Повернулися до помешкання ОСОБА_34 , вжили наркотичні речовини та разом з ОСОБА_12 пішли отримувати до лікарні замісну терапію.
Щодо тих обставин, що показання свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_10 дещо відрізняються, зокрема щодо місця залишення потерпілого ОСОБА_44 , в своїй сукупності не спростовують фактів нанесення обвинуваченим ОСОБА_3 ударів ОСОБА_9 в область голови за допомогою знаряддя злочину - металевого кутника та дерев'яної ніжки з металевою частиною, місце розташування учасників події, наявності конфлікту та причин його виникнення. Локалізація і характер тілесних ушкоджень у потерпілого відповідають показанням, викладеним свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час слідчих експериментів. З цих обставин показання свідків взаємоузгоджуються між собою та складають цілісну картину події, що мала місце в ніч на 10.04.2023 року.
Отже, суд констатує, що слідчий експеримент відбувся у формі, яка містила ознаки відтворення дій, обстановки, обставин події, що свідчило про те, що ця слідча (розшукова) дія була проведена із дотриманням вимог закону та прав учасників такої слідчої дії. Так, суд враховує протоколи цих слідчих(розшукових) дій з відповідними додатками як цілісний документ, що є джерелом доказів. Відповідає вимогам приписів ст.85-87 КПК України, є належними та допустимими доказами.
Крім цього, такі докази є достовірними, оскільки судом проведено усебічний та повний аналіз даних, отриманих у результаті слідчих експериментів проведених зі свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_27 , з урахуванням наданих ними показань безпосередньо в суді під час розгляду даного кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_3 під час його допиту в суді, та під час дослідження доказів - протоколів слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_27 , які були проведені з метою уточнення відомостей щодо способу нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 громадянину ОСОБА_9 їх безпосереднього допиту та одночасного допиту, наголошував, що він не причетний до вказаного кримінального правопорушення, не спричиняв потерпілому ОСОБА_84 ніяких тілесних ушкоджень, при цьому вказані свідки його оговорюють, намовляють на нього, «вигоражують себе», вони є наркозалежними особами, та перебуваючи під дією наркотичних засобів, могли викривити події чи взагалі придумати, а свідок ОСОБА_18 є позаштатним працівником поліції, оскільки за проханням працівників поліції проводить оперативні закупки наркотичних засобів під вигаданими даними та перебуває як свідок у кримінальному провадженні за ч.2 ст.307 КК України. У зв'язку з чим, заявив клопотання про виклик в судове засідання лікаря нарколога для того, щоб останній як спеціаліст пояснив яку дію на організм людини мають наркотичні засоби - солі альфа PVP. Також, вказував, що він не знає що свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_18 робили з ОСОБА_9 після того, як вивезли його з домоволодіння ОСОБА_34 , посилаючись при цьому, на показання свідка ОСОБА_111 , який вказував, що йому розповідав ОСОБА_24 , що вони з ОСОБА_11 цілу ніч «каталися на тачках» з ОСОБА_23 .
Проте, суд не погоджується із названими доводами та враховує таке.
Щодо достовірності показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_112 .
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 КПК України сторони кримінального провадження мають право ставити свідку запитання щодо його можливості сприймати факти, про які він дає показання, а також щодо інших обставин, які можуть мати значення для оцінки достовірності показань свідка. Для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка.
Так під час допиту свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_18 чітко та послідовно надавали показання з приводу обставин, що мають суттєве значення у даному кримінальному провадженні - а саме наявності конфлікту між обвинуваченим та потерпілим ОСОБА_9 , нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому за допомогою знаряддя злочину - металевого кутника та дерев'яної ніжки з металевою частиною в область голови, подальшу поведінку обвинуваченого, після нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_52 , який разом з ОСОБА_7 вивели під руки ОСОБА_44 з подвір'я ОСОБА_64 та в подальшому на тачці відвезли в сторону будинку потерпілого та залишили там на узбіччі.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_18 не заперечували, що вони є наркозалежними особами та тривалий час перебувають на замісній терапії, при цьому ні працівники поліції, ні будь-хто інший не «пригощали» їх наркотичними засобами за те, щоб вони надали саме такі показання в суді. Крім того, на неодноразові запитання суду, повідомили що будь-яких обіцянок, погроз, пропозицій чи тиску зі сторони поліції, прокуратури, захисту чи третіх осіб з приводу надання ними саме таких показань, ні під час участі в слідчому експерименті, ні перед судовим засіданням, не отримували.
Ствердження обвинуваченого, що свідки як наркозалежні особи «працюють на поліцію», з метою не притягнення їх до кримінальної відповідальності, та у зв'язку з цим оговорюють його, не доведено жодними доказами, а долучення копії протоколу допиту як свідка ОСОБА_7 у іншому кримінальному провадженні за ч.2 ст.307 КК України, не може свідчити про надання обвинуваченим доказів, які підтверджують репутацію свідків, зокрема, щодо їх засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідків, у розумінні ч.2 ст.86 КК України.
В судовому засіданні судом згідно ч.3 ст.71 КПК України задоволено клопотання обвинуваченого про виклик в судове засіданні лікаря-нарколога КНП «Маловисківська лікарня» з метою отримання пояснень, яку дію на поведінку людини викликає вживання наркотичного засобу солі альфа-PVP, оскільки свідки не заперечували, що вжили велику кількість вказаного засобу.
Так, ОСОБА_113 є лікарем-психіатром та лікарем-наркологом КНП «Маловисківська лікарня», лікар-психіатр 1 категорії, без категорії нарколога, працював 15 років наркологом, сукупний стаж 37 років.
Пояснив на запитання обвинуваченого, що дія наркотичних засобів «солі PVP - альфа» проявляється в наступному: затьмарення свідомості, дратівливість, агресія, втома, тобто залежить від періоду який минув із часу вживання наркотичних речовин. Також вживання таких наркотичних засобів може викликати зорові та слухові галюцинації, бредовий стан та параною, можливий прояв агресії.
Критерії впливу наркотичної речовини, для виникнення галюцинацій, залежать від багатьох факторів: від самої особи, ваги її тіла, термін який особа приймає ці наркотичні речовини, та що особа їла та пила. З кожним вживанням наркотичних речовин, особі потрібно вживати більшу дозу.
Тривалість вживання наркотичних засобів не впливає на сприйняття певної конкретної ситуації, це залежить від дозування та індивідуальних особливостей організму, тобто галюцинації та інші ознаки, не завжди присутні при вживанні вказаних наркотичних засобів.
На його думку, після отриманих травм зазначених у висновку експерта - особа не може виконувати свідомі дії, пересуватись та виконувати роботу.
На запитання адвоката чи могли свідки, які перебували на підтримуючій терапії та вжили по дві дози наркотичної речовини «солі PVP - альфа», усвідомлювати свої дії та запам'ятати події які відбувалися, спеціаліст повідомив, що відповідь на зазначене питання повинна дати судова-психіатрична експертиза, на його думку не могли адекватно усвідомлювати те, що вони бачили.
Окремо зазначив, що на кожну особу дія наркотичних засобів має абсолютно різний вплив, тому неможливі однакові слухові та зорові галюцинації, однакові бредові стани в різних осіб, в один і той же час, з приводу однієї і тої ж події.
Отже, з урахуванням того, що свідки під час слідчого експерименту та в судовому засіданні повідомляли про одну і ту ж саму подію, обставини, що передували цій події, обставини за яких відбувалася подія - нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , подальші дії всіх учасників, щодо вивезення ОСОБА_44 з подвір'я ОСОБА_64 , при цьому їхні показання взаємо узгоджуються між собою з приводу обставин, що мають суттєве значення у справі, окрім того, суд враховує, що свідок ОСОБА_14 показав, що в той вечір вживав наркотичні засоби - «солі альфа» PVP, разом з тим, категорично заперечив, що міг переплутати скільки разів наносив удари обвинувачений ОСОБА_76 , тому суд приходить до переконання що показання свідків є достовірними та вживання ними наркотичних засобів не могло вплинути на них таким чином, щоб вони розповідали про однакові галюцинації, як на те посилається обвинувачений та його захисник.
Згідно зі ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.
У відповідності до ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість даної особи .
Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред'явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 555/2067/18, Суд вказав, що сама лише наявність багатьох різних версій, викладених стороною захисту, не покладає на суд обов'язку спростовувати кожну із них. Законодавець вимагає лише, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння (постанови Верховного Суду від04 лютого 2020 року у справі № 705/623/18, від 17 квітня 2019 року у справі№472/342/16-к, від 11 лютого 2021 року у справі № 462/3062/16-к).
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
Ознаки суб'єктивної сторони вчинених злочинів та особливості психічного ставлення обвинуваченого до вчинених діянь і їх наслідків встановлюються судами на підставі характеру вчиненого діяння та об'єктивно-предметних умов його вчинення, за встановленими судом фактичними обставинами вчинених злочинів, що закріплені належними і допустимими доказами, зібраними в порядку, передбаченому КПК, та оціненими відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 2 Кримінального кодексу України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до ч.1 ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Суд зазначає, що для вирішення питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинений злочин в обов'язковому порядку мають бути встановлені усі елементи складу злочину, зокрема, об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона, а обов'язок доведення наявності вказаних елементів покладається на сторону обвинувачення.
Так, диспозицією ч.2 ст.121 КК України передбачено кримінальну відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, належить до категорії складних злочинів. З об'єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечними, протиправними діяннями та суспільно небезпечними наслідками, що настали для здоров'я потерпілого у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті. При цьому тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинному зв'язку між собою та із вчиненим суспільно небезпечним діянням. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується двома формами вини - умислом (прямим/непрямим) щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження і необережністю (злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю) щодо настання смерті потерпілого (похідні наслідки). Водночас винний усвідомлює можливість настання похідного наслідку в результаті настання первинного.
Обстановка вчинення злочину, характер дій обвинуваченого по відношенню до потерпілого, спосіб нанесення тілесних ушкоджень, знаряддя за допомогою якого було нанесено удари, їх кількість та характер, локалізація та механізм утворення тілесних ушкоджень, свідчать, що ОСОБА_3 , наносячи потерпілому ОСОБА_9 удари в область голови, передбачав та свідомо допускав, що може заподіяти потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які стали причиною його смерті.
Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» передбачено, що суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
Судом встановлено, що мотивом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України у ОСОБА_3 стали раптово виниклі неприязні стосунки, на фоні яких виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 виник раптовий умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , та обвинувачений ОСОБА_3 передбачав та свідомо допускав, що може заподіяти потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які стали причиною його смерті.
Характер і локалізація завданих ОСОБА_9 тілесних ушкоджень у поєднанні з обстановкою вчинення злочину свідчать про те, що обвинувачений свідомо завдав потерпілому декілька ударів за допомогою знарядь злочину - металевого кутника та дерев'яної ніжки від столу з металевою частиною в область голови.
Сукупність обставин вчинення злочину, спосіб, характер і локалізація ушкодження, стосунки з потерпілим, вказують на цілеспрямовані та умисні дії обвинуваченого, спрямовані на нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілого.
Визнаючи ОСОБА_3 винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд звертає увагу на докази, що вказують на його беззаперечну винуватість, проведені під час досудового розслідування експертизи: Висновк експерта № 411 від 20.04.2023 року, Додатковий до висновку експерта №411 судово-медичної експертизи по факту смерті ОСОБА_9 , протоколи слідчих експериментів з додатками до них за участю свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , поясненнями лікаря нарколога, експерта ОСОБА_114 , та показання і самого обвинуваченого.
Суд критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він даного кримінального правопорушення не вчиняв, та вважає, що сукупністю зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказів вина обвинуваченого доведена в повному обсязі. Суд розцінює таку позицію обвинуваченого як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за вчинений злочин. Надані покази обвинуваченого спростовуються сукупністю доказів, які були досліджені у судовому засіданні та лише підтверджують протилежне.
Так під час розгляду даного кримінального провадження, не знайшли підтвердження ті обставини, на які посилається обвинувачений, що свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_14 його оговорюють, так і не знайшло підтвердження того, що вказані свідки «себе вигоражують», обвинувачений не зміг пояснити в чому вони себе «вигоражують», сказав, що мабуть через те, що в ОСОБА_44 в той вечір був «передоз».
Крім того, під час допиту в судовому засіданні як свідок ОСОБА_14 так і ОСОБА_18 , на запитання прокурора, однозначно відповіли, що в той вечір/ніч ніхто з них, чи будь-хто інший, крім ОСОБА_3 не наносив тілесних ушкоджень ОСОБА_84 .
З приводу стверджень сторони захисту про відсутність будь-де у дворі чи на так званих знаряддях злочину крові ОСОБА_44 , частково надав відповідь експерт ОСОБА_101 , який на запитання захисника, чому після отриманих тілесних ушкоджень на місці, де сидів ОСОБА_26 та в подвір'ї, а також на предметах, якими із показань свідків, ОСОБА_52 нанесено тілесні ушкодження, не виявлено його крові, експерт вказав, що епідуральний крововилив - це крововилив над твердою мозковою оболонкою, і як правило, цей крововилив знаходиться під шкіряними покривами, тобто епідуральний крововилив можна побачити проводячи розтин тіла, його не можна побачити не провівши розтин. Вказати, що отримані травми кровоточили зовнішньо - не можна, оскільки відповідно до висновку експерта, рана ушита 2 швами, це свідчить про те, що у даної особи було тілесне ушкодження. Внаслідок цього тілесного ушкодження могла бути кров.
Аналізуючи сукупність всіх досліджених по справі об'єктивних, належних, допустимих доказів, які є послідовними, достатньо вагомими, чіткими, узгодженими між собою, які досліджені та перевірені судом під час судового слідства по справі, а тому є достовірними, достатніми та відповідають критеріям якості доказів, встановленим в рішеннях Європейського суду з прав людини в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 липня 2011 року та в справі «Яременко проти України» від 12 вересня 2008 року, а тому не викликають сумнівів у суду та покладені в основу вироку, суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, знаходить із достовірністю встановленими та доведеними викладені у вироку фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, дійшов висновку про правильність кваліфікації досудовим слідством дій ОСОБА_3 за ч.2 ст.121 КК України, заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, та доведеність вини обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Суд з'ясував в судових дебатах позиції учасників судового провадження, зокрема прокурора, який просив визнати винуватим обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, захисника обвинуваченого -адвоката ОСОБА_115 який просив виправдати ОСОБА_3 у зв'язку з не доведенням пред'явленого обвинувачення, та обвинуваченого, яка підтримав позицію захисника та просив його виправдати.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
При призначенні обвинуваченому покарання суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, яке відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, проти життя та здоров'я особи.
Досліджуючи дані про особу, суд встановив, що ОСОБА_3 одружений, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за яким проживав без реєстрації, згідно відповіді, наданої Новоукраїнською міською радою на адвокатський запит та на запит суду про надання характеристики на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено, що з літа 2023 року громадянин ОСОБА_3 за вказаною адресою в м. Новоукраїнка не проживає, відомостями щодо місця перебування останнього виконавчий комітет Новоукраїнської міської ради не володіє, тому надати характеристику немає можливості. До затримання, зі слів, працював неофіційно будівельником. На ОСОБА_116 обліках у лікаря-нарколога КНП «Новоукраїнська міська лікарня» не перебуває, на «Д» обліку КНП «Новоукраїнська міська лікарня», не перебуває за психіатричною допомогою не звертався, суспільно-корисною працею не займається, обвинувачений не усвідомив протиправність своїх дій, суспільну небезпеку вчиненого ним злочину. Не перебуває на обліку як військовозобов'язаний в ІНФОРМАЦІЯ_6 . Раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за злочини проти власності та проти життя та здоров'я особи. Востаннє, 11.05.2017 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.121 КК України до позбавлення волі строком на 8 років; на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.12.2019 звільнений умовно-достроково від відбування покарання строком на 2 роки 7 місяців 14 днів. Судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена. Крім того., 31.01.2023 року до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022121200000192 від 05.12.2022 за ч.2 ст.125 КК України, ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 08.06.2023 року закрито кримінальне провадження у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
Суд враховує також, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи, наслідки якого є невідворотними - настала смерть людини.
Крім того, суд враховує і посткримінальну поведінку обвинуваченого, який після нанесення потерпілому тілесних ушкоджень в область голови металевим кутником та дерев'яною ніжкою від столу з металевою частиною, вжив заходів для того, щоб перемістити потерпілого поза межі його двору, спочатку зі свідком ОСОБА_7 винесли його за ворота, принесли ще декілька метрів, а потім, за допомогою тачки вивіз в сторону будинку ОСОБА_23 , та вигрузили його, залишивши на узбіччі, що розцінюється судом, як спроба приховання ним вчиненого злочину. При цьому, не викликав швидку медичну допомогу. Та не повідомив про вказану подію поліцію. Натомість наказав свідкам ОСОБА_20 та ОСОБА_19 не розповідати нікому про вказану подію.
Судом враховується, що обвинувачений не визнав своєї вини у скоєному злочині, не вибачився перед потерпілою ОСОБА_117 , матір'ю загиблого ОСОБА_40 , яка в судовому засіданні наголошувала, що смерть сина для неї є непоправною втратою, вона є інвалідом, та син їй допомагав у всьому, після смерті сина стан здоров'я значно погіршився.
Приймаючи рішення про призначення ОСОБА_3 покарання суд, серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується на рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15рп/2004 у справі № 1-33/2004.
Вимога додержувати справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 3 Загальної Декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід'ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України.
Зокрема, у ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід'ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов'язок держави - захищати життя людини. Формою державного захисту життя та особистої недоторканності людини є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти життя і здоров'я.
Обставин, відповідно до ст.66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставин, відповідно до ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, позицію потерпілої, яка просила встановити істину у справі, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, в межах санкції ч.2 ст.121 КК України, у виді позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім, на думку суду, для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, при цьому суд дотримується принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_3 із врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та висновків суду, суд не вбачає, так як прийшов до переконання, що його виправлення і перевиховання, та попередження нових злочинів, можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
У строк покарання зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення з 11.04.2023 (Ухвалою слідчого судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11.04.2023 року відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід тримання під вартою на 60 днів, який рахувати з 15 год. 40 хв. 11.04.2023 року) по день набрання вироком законної сили, відповідно ч.5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення - за один день позбавлення волі.
Зважаючи на встановлені обставини, дані про особу обвинуваченого та міру покарання, яку призначає суд, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи ч.3 ст.377 КПК України, суд вважає, що запобігання їм неможливе шляхом застосування іншого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, а тому запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 05.12.2025 року включно, слід залишити без зміни - тримання під вартою.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
Зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 11.04.2023 по день набрання вироком законної сили, відповідно ч.5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення - за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою в установі для попереднього ув'язнення, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 05.12.2025 року включно.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази:
- чорну чоловічу шапку з горизонтальними смугами, вилучену 10.04.2023 на узбіччі вул. Лісорозсадницької м. Новоукраїнка, що передано на зберігання до камери зберігання речових доказів при Новоукраїнському РВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити;
- мобільний телефон «Nokia» моделі ТА-1017 чорного кольору ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 та чоловічу спортивну куртку чорного кольору на застібці типу «блискавка» з емблемою «Adidas», що передано на зберігання до камери зберігання речових доказів при Новоукраїнському РВП ГУНП в Кіровоградській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 ;
- спортивний костюм чорно-синього кольору з написом Comn та кросівки жовтого кольору з написом UKR-TEC COMPANY, що передано на зберігання до камери зберігання речових доказів при Новоукраїнському РВП ГУНП в Кіровоградській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 ;
- дві дерев'яні ніжки з металевими фрагментами на кінцях, змиви РБК та контрольні змиви, що передано на зберігання до камери зберігання речових доказів при Новоукраїнському РВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити;
- господарську тачку, підковдру зі слідами РБК, що передано на зберігання до камери зберігання речових доказів при Новоукраїнському РВП ГУНП в Кіровоградській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинувачен(ому)ій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, подавши відповідну заяву. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Головуючий ОСОБА_118
суддя