Справа № 405/6299/25
провадження № 1-кс/405/2528/25
07.10.2025 м. Кропивницький
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України,-
встановив:
07.10.2025 до Подільського районного суду міста Кропивницького від представника заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - адвоката ОСОБА_4 , надійшла скарга на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України, у якій він зазначає про те, що 06 жовтня 2025 року під час перевірки документів працівниками поліції, без жодних підстав було затримано ОСОБА_3 , та доставлено до приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому ОСОБА_3 було переведено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 стверджує, що його примусово доставили до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в подальшому переведено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де його незаконно утримують проти його волі до цього часу.
Посилаючись на норми Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Закону України «Про попереднє ув'язнення», Кримінально процесуального кодексу України, просила слідчого суддю постановити ухвалу, якою визнати незаконним затримання та перебування ОСОБА_3 в ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , та визнати незаконним затримання та утримання вказаної особи.
Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 07.10.2025 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_5 негайно доставити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Подільського районного суду м. Кропивницького 07 жовтня 2025 року о 15 год 00 хв., який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 40, зала судових засідань №410, для з'ясування підстав позбавлення волі ОСОБА_3 .
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 не з'явилась, надала до суду заяву, в якій просила суд розгляд скарги проводити у її відсутність.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_6 в судове засідання не з'явився, проте від начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника ОСОБА_5 до суду надійшли письмові пояснення, з яких вбачається, що громадянин ОСОБА_3 не є такою особою, що тримається під вартою, не є такою особою, що позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з -під варти після внесення застави в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку. Також, станом на час надходження ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького до ІНФОРМАЦІЯ_6 громадянин ОСОБА_3 не перебував на території ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку із чим не вбачається можливим доставити дану особу до Подільського районного суду міста Кропивницький. Представниками ІНФОРМАЦІЯ_6 не було застосовано жодних заходів позбавлення волі відносно вищевказаного громадянина.
На даний час громадянин ОСОБА_3 призваний на військову службу до військової частини НОМЕР_1 згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №1510 від 07.10.2025 про призов військовозобов'язаних, резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до ст. 107 ч. 4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши скаргу та матеріали, долучені до скарги, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Згідно із ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Згідно з ч. 2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Отже, законодавець чітко визначив, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайного звільнення з-під варти особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише у тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
Слідчим суддею встановлено, що у даному випадку, на час розгляду клопотання заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не утримується у межах територіальної юрисдикції Подільського районного суду м. Кропивницького, що підтверджується наданою відповіддю начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_6 , відповідно до якої вбачається, що громадянин ОСОБА_3 є військовослужбовцем та призваний на військову службу у військову частину НОМЕР_1 .
Крім того, представником заявника не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, що у межах територіальної юрисдикції суду на момент розгляду скарги знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку.
Слідчий суддя зазначає, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст.102, п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, оголошено про проведення загальної мобілізації, у тому числі й на території Кіровоградської області. Оскарження дій, бездіяльності та рішень суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_6 з питань мобілізації відповідно до ст.19 КАС України, предметно підсудне адміністративним судам, отже, такі скарги не можуть розглядатися у порядку кримінального судочинства.
При цьому, у певних випадках, дії представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки можуть досліджуватися у встановленому КПК України порядку, проте за відмінною від визначеною у ст.206 КПК України процедурою, що пов'язана з досудовим розслідуванням та судовим розглядом кримінальних проваджень.
Враховуючи викладене, а також те, що на момент розгляду скарги ОСОБА_3 не перебуває у ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто в розумінні ст.208 КПК України не є затриманим, а тому, у слідчого судді відсутні підстави, визначені КПК України, для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідування конкретного кримінального провадження у порядку ст.206 КПК України, а відтак у задоволенні зазначеної скарги слід відмовити повністю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 206, 395 КПК України, -
постановив:
у задоволенні скарги заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_7