Справа № 405/3809/25
2/405/1148/25
"06" жовтня 2025 р. суддя Подільського районного суду міста Кропивницького Волоткевич А.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором та покласти на відповідача понесені судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядк"06" жовтня 2025 р.у місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до відповіді від 07.08.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру на запит суду ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи зазначене, ухвалою судді від 07.08.2025 витребувано у Міністерства соціальної політики України із Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про перебування на обліку чи зняття з нього, із зазначенням місця проживання як внутрішньо переміщеної особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана ухвала залишена без виконання Міністерством соціальної політики України.
Відомості щодо внутрішньо переміщених осіб можуть міститись в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньопереміщених осіб, відповідальним за забезпечення формування та ведення бази даних якої є Мінсоцполітики.
Одним з основних засад цивільного судочинства є верховенство права, про що зазначено в пункті 1 частини третьої статті 2 ЦПК України.
Згідно частини першої статті 7, частина першої статті 8 ЦПК України розгляд справи у судах проводиться усно і відкрито. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи.
Відповідно до положень статті 128 ЦПК України учасники справи викликаються або повідомляються судовими повістками, які надсилаються фізичним особам за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
В статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на справедливий судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини в своїй прецедентній практиці неодноразово наголошував, що статтю 6 Конвенції не можна тлумачити як таку, що встановлює певну форму обслуговування судової кореспонденції (ухвали щодо прийнятності у справах Богонос проти Росії» (заява № 68798/01) від 05.02.2004, «Бац проти України» (заява№59927/08) від 24.01.2017, § 37). Від національних органів також не вимагається забезпечення бездоганного функціонування поштової системи («Загородніков проти Росії»(заява № 66941/01), рішення від 07.06.2007, § 31). Разом з тим, загальна концепція справедливого судового розгляду включає в себе фундаментальний принцип змагальності процесу («Руїз-Матеос проти Іспанії» рішення від 23.06.93, § 63) та вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт («Діліпак та Каракая проти Туреччини» (заяви № 7942/05та № 24838/05) рішення від 04.03.2014, § 77)»,(«Лазаренко та інші проти України», § 37).
В рішенні від 08 листопада 2018 року у справі «Созонов та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов'язок з'ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов'язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку повторно витребувати від Міністерства соціальної політики України необхідну інформацію та попередити посадових осіб Міністерства соціальної політики України про відповідальність за невиконання судового рішення.
Крім того, враховуючи, що у позовній заяві зазначено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , суд дійшов висновку про витребування інформації про місце проживання відповідача у Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 8, 128 ЦПК України,
Повторно витребувати у Міністерства соціальної політики України із Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про перебування на обліку чи зняття з нього, із зазначенням місця проживання як внутрішньо переміщеної особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Витребувати у Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації (25022, м. Кропивницький, вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 38) із Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про перебування на обліку чи зняття з нього, із зазначенням місця проживання як внутрішньо переміщеної особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати направити відповідну витребувану інформацію безпосередньо до Подільського районного суду міста Кропивницького в п'ятиденний термін з дня отримання копії ухвали.
Попередити посадову особу у відповідності до вимог ч.8, 9 ст.84 ЦПК України про застосування заходів процесуального примусу за неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними. Притягнення винних осіб до відповідальності не позбавляє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Подільського районного суду
міста Кропивницького А. В. Волоткевич