Справа № 404/9889/25
Номер провадження 1-кп/404/307/25
07 жовтня 2025 року Фортечний районний суд м.Кропивницького в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження № 62024150030000165 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на момент вчинення кримінальних правопорушень перебуваючий на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 3 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 та на посаді солдата резерву 2 взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», раніше судимого:
05.08.2014 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч.2 ст.121 КК України до 8 років позбавлення волі, вирок якого 17.02.2015 Апеляційним судом Кіровоградської області змінено до покарання у вигляді 7 років позбавлення волі;
- 01.08.2017 року вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 приблизно о 06:10 год. 25.03.2024 року, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 3 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , умисно діючи в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалася у АДРЕСА_1 , без поважних причин, в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження військової служби до моменту прибуття до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, за адресою: вул. Княгині Ольги, 2, м. Кропивницький, а саме до 09:00 год. 03.12.2024 перебуваючи в різних місцях, використовуючи виниклий у зв'язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов'язано з виконанням його обов'язків з військової служби.
Вказаними діями ОСОБА_3 самовільно залишив військову частину без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України.
Крім того, ОСОБА_3 приблизно о 06:30 год. 06.12.2024, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді солдата резерву 2 взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_2 , умисно діючи в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, повторно самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2 , яка дислокувалася на території АДРЕСА_2 , без поважних причин, в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження військової служби до моменту затримання працівниками правоохоронних органів біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме до 16:20 год. 11.09.2025 перебуваючи в різних місцях, використовуючи виниклий у зв'язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов'язано з виконанням його обов'язків з військової служби.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив самовільне залишення військової частини без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав суду, що 25.03.2024 року та 06.12.2024 року самовільно залишив розташування військової частини. Вину у вчиненні злочину визнає, кається.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та приймаючи до уваги, що інші учасники, також не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.5 ст.407 КК України як самовільне залишення військової частини без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану.
При призначенні ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_3 вчинив умисний закінчений тяжкий злочин.
Як особа ОСОБА_3 не одружений, на обліку в закладі з надання наркологічної допомоги не перебуває, двічі знаходився на стаціонарному лікуванні в дитячому відділенні КНП « Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР» з діагнозом розлад особистості та поведінки резидуально - органічного генезу, осудний, не працює, раніше судимий.
До визначених ч.1 ст.66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття.
До визначених ч.1 ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд відносить рецидив злочину та вчинення злочинів повторно.
Крім того, при призначенні покарання суд враховую практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд). Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий, надмірний тягар для особи» (п.38 рішення від 16.10.2008).
Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, який вчинив умисний тяжкий закінчений злочин, раніше судимий, не одружений, не працює, вчинив злочин повторно, суд вважає, що досягнення мети виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів можливе лише за умови призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.5 ст.407 КК України та підстав до застосування положень ст.ст.69, 75 КК України не вбачає.
Зважаючи на встановлені обставини, дані про особу обвинуваченого та міру покарання, яку призначає суд, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що запобігання їм неможливе шляхом застосування іншого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, а тому до набрання вироком законної сили залишає запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_3 тримання під вартою.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 11.09.2025 року.
Запобіжним заходом ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.
На вирок може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Фортечний районний суд м.Кропивницького.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя ОСОБА_1