06.10.2025 року Справа №390/721/25
Провадження №1-кп/390/70/25
Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
законної представниці потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ,
представника потерпілих - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
представника цивільного відповідача-2, власника джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_10 - ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.01.2025 за № 12025121040000052 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пальмирівка П'ятихатського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який призваний 04.03.2025 за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 , водій слюсар, одружений, маючий на утриманні чотирьох малолітніх дітей, з середньою спеціальною освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ; раніше не судимий;
і цивільний позов ОСОБА_5 і ОСОБА_6 до ОСОБА_9 (відповідач 1), власника джерела підвищеної небезпеки фізичної особи підприємця ОСОБА_10 (відповідач 2) і Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» (відповідач 3) про стягнення моральної і матеріальної шкоди, завданих внаслідок кримінального правопорушення,
Судом встановлено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не забезпечив належну перевірку та технічну справність автомобіля Renault Premium, реєстраційний номер НОМЕР_2 , і експлуатував транспортний засіб за наявності видимих та завчасно відомих водію технічних несправностей, а саме - встановлених шин різних розмірів на передню вісь, що суперечить вимогам п. 31.4.5. (г) ПДР України.
23.01.2025 близько 08:10, керуючи технічно несправним автомобілем марки Renault Premium, р. н. НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_10 , здійснюючи рух по проїзній частині автомобільної дороги М-30 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка-Луганск-Ізварене» на території Кропивницького району Кіровоградської області зі сторони м. Кропивницький в напрямку с. Велика Виска Новоукраїнського району Кіровоградської області, грубо порушуючи п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д) ПДР (п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 Для забезпечення безпеки руху водій повинен: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі ;д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), здійснюючи рух по вищевказаній ділянці проїзної частини навпроти АЗК «АМІС» №12-10 на території Кропивницького району Кіровоградської області, у порушення п.п. 13.1 ПДР (п.13.1 Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу) був неуважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, не впевнився, що це буде безпечним маневром та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок недотримання безпечного інтервалу допустив зіткнення з задньою частиною автомобіля GMC Yukon, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий рухався на правій смузі руху в попутному напрямку. Після зіткнення, автомобіль GMC Yukon в аварійному режимі здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де відбулось зіткнення за автомобілем ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , котрий рухався в зустрічному напрямку.
Тобто, порушення ОСОБА_9 правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу знаходиться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди:
- водій автомобіля ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 174 від 17.03.2025 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого оскольчатого перелому лівого наколінника зі зміщенням та пошкодженням розгинального апарату колінного суглобу; закритого вивиху правого плеча; рваних ран лівого передпліччя, саден м'яких тканин голови, лівого колінного суглобу, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я, строком понад 21 добу;
-пасажир автомобіля ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_4 ,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно висновку судово-медичної експертизи від 17.03.2025 № 175 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому середньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням; множинних поверхневих саден обличчя, гематоми параорбітальної ділянки, субконьюнктивального крововиливу праворуч; ЗЧМТ, струсу головного мозку, які відносяться до категорії
середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я,
строком понад 21 добу.
Таким чином, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, кваліфікованого, як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Розгляд справи про кримінальне правопорушення
Судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_9 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як пояснив обвинувачений в судовому засіданні він надає показання правдиво та добровільно, повністю визнаючи вину у вчиненні кримінального правопорушення. У зв'язку з цим, після роз'яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених частиною третьою статті 349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні, суд для з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення, обмежився допитом обвинуваченого і дослідженням його характеризуючи даних.
Під час допиту обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні у скоєному щиро розкаявся та пояснив суду, що близько 08 години ранку 23.01.2025 він керував транспортним засобом Renault Premium, який належить на праві приватної власності ОСОБА_10 , здійснюючи рух проїжджою частиною автомобільної дороги М-30 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка-Луганск-Ізварене» на території Кропивницького району Кіровоградської області зі сторони м. Кропивницького в напрямку с. Велика Виска Новоукраїнського району Кіровоградської області, відволікся від дорожньої обстановки, внаслідок чого допустив зіткнення з задньою частиною автомобіля GMC Yukon, реєстраційний номер НОМЕР_5 керуванням ОСОБА_12 , котрий рухався на правій смузі руху в попутному напрямку. Після зіткнення автомобіль GMC Yukon здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення з автомобілем ВАЗ 21093, котрий рухався в зустрічному напрямку, в результаті чого потерпілі отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Обвинувачений додав, що відшкодував потерпілим шкоду в межах пред'явлених до нього вимог і просив призначити йому покарання у вигляді штрафу та не застосовувати до нього додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами у зв'язку з тим, що на сьогодні перебуває на службі у Збройних Силах України на посаді водія, і позбавлення права керування транспортними засобами наразі стане на заваді виконання ним обов'язків із захисту Батьківщини.
На підставі частини третьої статті 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі через повне визнання обставин скоєння злочину обвинуваченим.
При цьому, судом з'ясовано, що ніхто з учасників кримінального провадження не оспорює обставини вчинення кримінального правопорушення, вказані в обвинувальному акті, усі вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає. Учасникам кримінального провадження роз'яснено, що у такому випадку вони позбавляються права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Прокурор в судовому засіданні підтримав обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_9 , просив суд призначити покарання в межах санкції частини першої статті 286 КК України у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Потерпілий ОСОБА_5 , законний представник потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , та їх представник ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердили добровільне відшкодування завданого збитку в межах пред'явлених до нього вимог і просили призначити покарання без позбавлення права керування транспортними засобами.
Обираючи покарання обвинуваченому за частиною першою статті 286 КК України суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Так, санкція частини першої статті 286 КК України передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Відповідно до статті 12 КК України вчинений ОСОБА_9 злочин відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Відповідно до статі 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які би обтяжували покарання ОСОБА_9 відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.
Разом з тим, у відповідності до частини першої статті 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Враховуючи наявність обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь суспільної небезпеки, а саме щире каяття обвинуваченого, добровільне відшкодування завданого збитку, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого ОСОБА_9 , який є діючим військовослужбовцем, служить на посаді водія, не є суспільно небезпечним, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, у лікаря-нарколога і лікаря-психіатра на обліку не перебуває, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, суд констатує, що ці обставини та дані у своїй сукупності та співвідношенні істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення.
Зважаючи на наведене, враховуючи позицію потерпілих, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді штрафу в розмірі встановленому в санкції частини першої статті 286 КК України. Однак призначення додаткового покарання за частиною першою статті 286 КК України є явно недоцільним і несправедливим, у зв'язку з чим із застосуванням положень статті 69 КК України суд призначає ОСОБА_9 покарання у виді штрафу без додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, адже саме таке покарання відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання та не є надто суворим чи м'яким.
Згідно з частиною першою статті 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Пунктом 3 частини першої статті 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Відповідно до частини другої статті 124 КПК України разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Отже, на обвинуваченого слід покласти витрати за:
• проведення судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи № СЕ-19/112-25/1556-ІТ від 05.03.2025 - 3979 грн. 50 коп.;
• проведення судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи № СЕ-19/112-25/1559-ІТ від 21.02.2025 - 2785 грн. 65 коп.;
• проведення судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи № СЕ-19/112-25/1557-ІТ від 17.03.2025 - 3979 грн. 50 коп.;
• проведення транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/112-25/1552-ІТ від 18.03.2025 - 5969 грн. 25 коп.;
• проведення транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/112-25/1562-АВ від 24.03.2025 - 6367 грн. 20 коп.;
• проведення транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/112-25/1561-АВ від 27.03.2025 - 9550 грн. 80 коп.;
• проведення судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи по обставинам ДТП № СЕ-19/112-25/3636-ІТ від 20.03.2025 - 1591 грн. 80 коп.;
Загальний розмір витрат на залучення експертів під час проведення досудового розслідування складає 34 223,70 грн.
Наведені судові витрати відповідно до статті 124 КПК України підлягають стягненню із ОСОБА_9 на користь держави.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_9 не обирався.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Цивільний позов
Представником потерпілих подано цивільний позов про відшкодування моральної та майнової шкоди, заподіяної в наслідок кримінального правопорушення, до обвинуваченого, власника джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_10 , ПрАТ «СК Княжа ВІГ».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті вчиненого ОСОБА_9 кримінального правопорушення водій автомобіля «ВАЗ 21093», р.н. НОМЕР_4 , ОСОБА_5 , і пасажир цього автомобіля - ОСОБА_6 , отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, тобто, які викликали тривалий розлад здоров'я, строком понад 21 добу, що спричинило матеріальні витрати, пов'язані з лікуванням. Автомобіль, на якому вони їхали, непридатний до відновлення.
Всього цим злочином потерпілим (в розумінні КК України) завдано матеріальну шкоду, яка полягає в:
-витратах на транспортування автомобіля з місця ДТП на майданчик тимчасового зберігання ТЗ (послуги евакуватора) - 2 000,00 грн;
-витратах на послуги з транспортування за місцем проживання та до Маловисківської лікарні (витрати на пальне) - 1 450,00 грн;
-витратах на лікування ОСОБА_6 - 25 763,66 грн;
-витратах за правничу допомогу - 20 000,00 грн;
-матеріальних збитках внаслідок пошкодження автомобіля - 74 855,25.
Також злочином потерпілим спричинено глибоких емоційних та душевних страждань, переживань, в наслідок чого виникли відчуття психологічного дискомфорту та необхідність змінювати свої плани в житті, що свідчить про спричинену моральну шкоду.
У зв'язку з наведеним, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 06.10.2025, потерпілі хотіли стягнути з:
- ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 20 000,00 грн за надання правничої допомоги потерпілим, 3 200,00 грн франшизи, 2 000,00 грн за послуги евакуатора;
- фізичної особи підприємця ОСОБА_10 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн;
- фізичної особи підприємця ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн;
- Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 71 655,25 та моральну шкоду в розмірі 3 582,76 (5% від матеріальної шкоди);
- Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 24 536,66 грн та моральну шкоду в розмірі 1 227,00 грн (5% від матеріальної шкоди).
У судовому засіданні позивачі та їх представник подали клопотання про залишення без розгляду вимог цивільного позову до ОСОБА_9 у зв'язку із відшкодуванням ним заявлених вимог в добровільному порядку.
Решту вимог просили задовольнити повному обсязі.
Розгляд цивільного позову в частині вимог, пред'явлених до ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп»
ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» подало відзив на цивільний позов, відповідно до якого просить відмовити в частині пред'явлених до нього позовних вимог, оскільки станом на день подання позову вина обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні не доведена, а отже страховий випадок не настав.
Також заявило клопотання про розгляд справи без участі відповідача-3.
Дослідивши копії фіскальних чеків, доданих до позовної заяви, встановлено, що витрати на лікування ОСОБА_6 за наслідками скоєного правопорушення становлять 24 534,66 грн.
Також судом встановлено, що згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № СЕ-19/112-25/1562-АВ від 24.03.2025 (а. с. 53-58) ринкова вартість автомобіля «ВАЗ-21093», р.н. НОМЕР_4 , 2006 року випуску, об'ємом двигуна 1499 см3, станом на 23.01.2025 становила 74 855,25 грн.
Вартість відновлювального ремонту наведеного автомобіля не визначалась у зв'язку із недоцільністю відновлення досліджуваного ТЗ у відповідності до вимог п. 1.8 ДСТУ 2324-93.
Вартість матеріального збитку, завданого власнику цього транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП станом на 23.01.2025 становить 74 855,25 грн.
Отже, матеріальні збитки заподіяні власнику автомобіля «ВАЗ-21093», р.н. НОМЕР_4 , ОСОБА_5 внаслідок пошкодження транспортного засобу становлять 74 855,25 грн.
Автомобіль «Renault Premium» р.н. НОМЕР_2 , яким кермував ОСОБА_9 , був забезпечений страховим полісом № ЕР-225087535 «ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а. с. 52).
Відповідно до цього полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану майну - 160 000,00 грн, і 360 000,00 грн за шкоду, завдану життю і здоров'ю на одного із потерпілих, за мінусом франшизи 3 200,00 грн.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
До суду позивачі звернулися, заявивши цивільні позови до відповідачів в ході цього кримінального провадження в межах установленого законом строку. Згідно з пунктом 22.1 статті 22 наведеного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Позивачі як особи, чиє майно та здоров'я зазнало шкоди під час дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу, мають право вимоги до страховика про відшкодування шкоди, яку їм заподіяно, і це право повинно бути захищеним.
Відповідно до статті 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Отже, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» має відшкодувати ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 71 655,25 (вартість пошкодженого автомобіля за мінусом франшизи 3 200,00 грн) та моральну шкоду в розмірі 3 582,76 (5% від матеріальної шкоди), а ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 24 534,66 грн та моральну шкоду в розмірі 1 226,74 грн (5% від матеріальної шкоди).
Розгляд цивільного позову в частині вимог, пред'явлених до власника джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_10 .
Представник цивільного відповідача-2, власника джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , в судовому засіданні заперечив позов в частині вимог до відповідача-2. Обґрунтовує це тим, що між ФОП ОСОБА_10 і ОСОБА_9 немає трудових відносин, що свідчить про відсутність обов'язку на відшкодування ним шкоди, як власником джерела підвищеної небезпеки.
Щодо позовних вимог до власника джерела підвищеної небезпеки суд зазначає таке.
Згідно з цивільно-правовим договором від 14.01.2025 б/н, укладеним між ФОП ОСОБА_10 (замовником) і ОСОБА_9 (виконавцем), останній виконував роботу (надавав транспортні послуги) на замовлення ОСОБА_10 за оплату (1 500,00 грн одна машино-доба).
За змістом товаро-транспортної накладної від 22.01.2025 № 22 (а. с. 51) в час скоєння правопорушення водій ОСОБА_9 виконував роботу на користь автомобільного перевізника ФОП ОСОБА_13 , а саме, перевозив вантаж з м. Кам'янське до Олешинської сільської ради.
Правовідносини фізичної особи і суб'єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 ЦК України.
Відповідно до положень частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно положень частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна (згідно з умовами укладеного договору від 14.01.2025 б/н, товаро-транспортної накладної від 22.01.2025 № 22 ОСОБА_9 (виконавець) виконував роботу на користь автомобільного перевізника (замовника)); протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи) (згідно з п. 1.2 договору від 14.01.2025 б/н ОСОБА_9 для виконання роботи використовує автомобіль марки Renault Premium, р. н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 ); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу (відповідно до товаро-транспортної накладної від 22.01.2025 № 22 у якості автомобільного перевізника зазначено ФОП ОСОБА_10 , у якості водія - ОСОБА_9 ); праця має гарантовану оплату (згідно пункту 4.1. договору від 14.01.2025 б/н ціна послуги складає 1 500,00 грн/машино-доба); виконання роботи певного виду (трудової функції) (відповідно до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327 професія за № 8322 відноситься до категорії «водії автотранспортних засобів та робітники з обслуговування автотранспортної техніки»; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності (пунктом 5.1. зазначеного договору встановлено, що за не виконання умов даного договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України); може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк; укладеним на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи (згідно пункту 2.1. договору від 14.01.2025 б/н виконавець зобов'язаний надати послугу в період з моменту підписання договору до закінчення рейсу).
Подібну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 759/962/21.
На підставі наведеного суд виснує про наявність трудових відносин між ФОП ОСОБА_10 і ОСОБА_9 .
Внаслідок вчиненого ОСОБА_9 кримінального правопорушення ОСОБА_6 і ОСОБА_14 завдано моральної шкоди, яка обумовлена глибиною емоційних та душевних страждань, так як подія, що трапилася змусила потерпілих до переживань і моральних страждань, відчувати психологічний дискомфорт та змінювати свої плани в житті. Все це постійно і негативно позначалося і позначається на їх душевному стані.
Відповідно до положень частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Аналіз норм статей 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України дає підстави для висновку про те, що шкода, (в тому числі моральна), завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Положення статей 1187, 1188 ЦК України є спеціальними по відношенню до статей 1166, 1167 ЦК, у зв'язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам. Зазначене узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 19.06.2019 у справі № 630/163/16-к, від 07.12.2022 у справі № 756/16899/17.
Отже, суд прийшов до висновку, що саме що саме ФОП ОСОБА_10 має нести відповідальність в порядку частини першої статті 1172 ЦК України, оскільки в результаті неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_9 , які пов'язані з виконанням ним своїх трудових обов'язків перед ФОП ОСОБА_10 , в законному володінні якого відповідно до договору від 14.01.2025 б/н перебував автомобіль марки Renault Premium, р. н. НОМЕР_2 (джерело підвищеної небезпеки), було завдано шкоди потерпілим (в розумінні КК України) ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .
В результаті протиправних дій ОСОБА_9 , позивачі просять стягнути з власника джерела підвищеної небезпеки ФОП ОСОБА_10 по 100 000,00 грн моральної шкоди на користь ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . Заявлена до стягнення сума на відшкодування моральної шкоди є обґрунтованою і достатньою. Оскільки відповідач-2 добровільно не відшкодував шкоду, її необхідно стягнути в судовому порядку.
Окремі питання щодо речових доказів
Питання щодо скасування арешту автомобіля «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_2 , суд приймає на підставі частини четвертої статті 174 КПК України, відповідно до якої, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Також судом встановлено, що відповідно до судової автотоварознавчої експертизи № СЕ-19/112-25/1562-АВ від 24.03.2025 автомобіль «ВАЗ-21093», р.н. НОМЕР_4 , є фізично знищеним.
Відповідно до усталеної судової практики у справах за позовами про відшкодування шкоди, суд, постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 125/1216/20 зроблено висновок, що:
«у випадку економічної необґрунтованості ремонту транспортного засобу він вважається фізично знищеним, а відшкодування завданої позивачу шкоди має відбуватися в порядку, визначеному у ст. 30 Закону № 1961-IV, за яким позивач має передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, що відповідає вартості транспортного засобу до ДТП».
Указане узгоджується із застосуванням цієї норми права в подібних правовідносинах Касаційним кримінальним судом Верховного Суду, зокрема, у постановах від 17.08.2023 у справі № 715/723/21 та від 04.04.2024 у справі № 450/3185/22.
Ураховуючи, що ремонт транспортного засобу є економічно необґрунтованим, автомобіль «ВАЗ-21093», р.н. НОМЕР_4 , після стягнення грошового відшкодування слід передати у власність Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» в рахунок часткової компенсації страхового відшкодування.
На підставі викладеного, та керуючись статтями 368, 370, 373, 374 КПК України, суд-
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України та призначити покарання у виді штрафу три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень без позбавленням права керування транспортним засобом.
Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати, пов'язані з проведенням експертизи в кримінальному провадженні в сумі 34 223 (тридцять чотири тисячі двісті двадцять три) грн 70 коп.
Клопотання ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про залишення без розгляду вимог цивільного позову до ОСОБА_9 задовольнити.
Залишити без розгляду цивільний позов ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в частині щодо вимоги про стягнення з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 20 000,00 грн за надання правничої допомоги потерпілим, 3 200,00 грн франшизи, 2 000,00 грн за послуги евакуатора.
В іншій частині цивільний позов ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про відшкодування моральної та майнової шкоди задовольнити.
Стягнути з:
- фізичної особи підприємця ОСОБА_10 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 100 000,00 (сто тисяч) грн;
- фізичної особи підприємця ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 100 000,00 (сто тисяч) грн;
- Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 71 655 (сімдесят одну тисячу шістсот п'ятдесят п'ять) грн 25 коп. та моральну шкоду в розмірі 3 582 (три тисячі п'ятсот вісімдесят дві) грн 76 коп.;
- Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 24 534 (двадцять чотири тисячі п'ятсот тридцять чотири) грн 66 коп. та моральну шкоду в розмірі 1 226 (тисячу двісті двадцять шість) грн 74 коп.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24.01.2025 на автомобіль «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_2 , скасувати.
Речові докази у справі, а саме:
- автомобіль марки «GMC YUKON», реєстраційний номер НОМЕР_6 (VIN НОМЕР_7 ), що належить ОСОБА_12 залишити у власника;
- автомобіль марки ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_4 (VIN НОМЕР_8 ), власником якого є ОСОБА_5 , після відшкодування збитків, передати у власність Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» в рахунок часткової компенсації страхового відшкодування.
- автомобіль марки «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_2 (VIN НОМЕР_9 ), що належить ОСОБА_10 залишити у власника.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження. У разі якщо вирок оскаржений учасниками процесу, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, яке набирає законної сили з моменту його проголошення.
Апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Кропивницький районний суд Кіровоградської області.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченому, а іншим учасникам процесу роз'яснити, що вони мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1