Справа № 346/5072/25
Провадження № 1-кп/346/723/25
07 жовтня 2025 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні № 1-кп/346/723/25, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 08.09.2025 року за № 12025096180000188, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , уродженця, жителя та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, на утриманні нікого не має, проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,-
обвинувачений вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Кримінальні проступки вчинено за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №182 ( по стройовій частині ) від 01.07.2025 року старшого солдата ОСОБА_3 призначено на посаду старшого стрільця відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Проходячи військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_4 старший солдат ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. ст. 11, 49 Статуту Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України і Законів України, Військової присяги, зобов'язаний був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків.
Згідно з п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі ст. 28 Конституції України ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Проте, ОСОБА_3 у порушення вимог вказаних нормативних актів, вчинив кримінальний проступок за наступних обставин.
Так, 07.09.2025 року близько 21:00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи у громадському місці, на території літньої тераси приміщення кафе «Піцерія Дон Япон», що за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є приватний підприємець ОСОБА_4 , у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Надалі, ОСОБА_3 , реалізуючи свій умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільне небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, перебуваючи в громадському місці, на території літньої тераси приміщення кафе «Піцерія Дон Япон», бажаючи показати свою зверхність та самоутвердитися за рахунок приниження інших, демонструючи нахабство, вседозволеність, зверхність та зневагу, ігноруючи загальноприйняті норми суспільної поведінки в громадських місцях, у присутності відвідувачів вказаного кафе, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, прагнучи при цьому показати свою зневагу до існуючих загальновизнаних правил і норм у суспільстві, раптово почав наносити удари кулаками та ногами по тілу ОСОБА_5 та декілька ударів кулаками рук в обличчя ОСОБА_6 .
В результаті умисних хуліганських дій ОСОБА_3 , які супроводжувались нанесенням ударів ОСОБА_5 , останньому спричинені тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньочерепної травми зі струсом головного мозку, забою м'яких тканин обличчя із гематомою верхньої повіки лівого ока, синцями нижньої повіки лівого ока, обох повік правого ока, крововиливу під кон'юктиву обох очей, синців у ділянках грудної клітки та лівого плечового суглобу, садна в ділянці правого ліктьового суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, а потерпілій ОСОБА_6 спричинено фізичний біль. Також робота кафе " ОСОБА_7 " тимчасово була призупинена.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_8 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, а також на призначення покарання в межах санкції ч. 1 ст.296 КК України у виді штрафу, який матиме змогу його сплатити.
Крім цього, суд зазначає, що до обвинувального акту також додані письмові заяви потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 щодо згоди з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч.2 ст.302 КПК України, та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності всіх учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.
Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 296 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч.1 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.296 КК України, є кримінальним проступком.
Суд вважає, що згідно зі ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, вказаних в ст.67 КК України, не встановлено.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує також спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого, а також особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліках в психіатричному та наркологічному кабінетах.
Тому суд дійшов до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст. 296 КК України, а саме у виді штрафу, яке буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, оскільки це, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Необхідності застосування запобіжного заходу до обвинуваченого до набрання цим вироком законної сили немає.
Питання про речовий доказ слід вирішити згідно з правилами ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 100, 370, 373, 374, 376, 381, 382, 394 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Речовий доказ - оптичний CD-R диск із відеозаписом, відзнятим у період з 20:50 год. по 21:01 год. 07.09.2025 року камерою відео спостереження, встановленою в приміщенні літньої тераси кафе “ Піцерія Дон Япон », що в м. Коломия, по вул. Тараса Шевченка, 1/5, Івано-Франківської області, - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1