Справа № 203/6133/25
Провадження № 1-кп/0203/2136/2025
07.10.2025 року Центральний районний суд міста Дніпра
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025001220000024 від 15.05.2025 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Брянка Луганської області, гр. України директора КП «Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,
В підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся із клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 обов'язків передбачених ст. 194 КПК України, покладених на нього ухвалою Київського апеляційного суду від 06.08.2025, на два місяця, посилаючись на те, що на теперішній час не зникли ризики, зазначені п.п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які існували на час обрання міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні корупційного особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання від 7 до 12 років позбавлення волі, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час в рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усіх обставин, що мають значення для досудового розслідування та не встановлено всіх можливих причетних осіб до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а в ході проведення слідчих (розшукових) дій вилучено не всі речі та документи, в яких може міститись докази щодо кримінально-протиправної діяльності останнього, тому може повідомляти ймовірним спільникам інформацію, яка стала йому відома в ході слідчих дій у даному провадженні, інші важливі відомості, а також може надати вказівку знищити, спотворити або сховати будь-які речі чи документи, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, що може створювати перешкоди для подальшого викриття фактів злочинної діяльності; на даному етапі досудового розслідування володіє інформацією стосовно біографічних даних свідків та з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою надання останніми неправдивих свідчень для уникнення відповідальності; з огляду на встановлені досудовим розслідуванням обставини вбачається, що ОСОБА_6 , вчиняючи інкримінований йому злочин, розуміючи протиправність своїх дій, вживав заходи для унеможливлення його викриття, тому може спілкуватися з ймовірними учасниками кримінального провадження з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та на даний час відносно ОСОБА_6 скерований обвинувальний акт до суду у вчиненні іншого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Захисники заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що покладення обов'язків є формальним, фактично обмежує права обвинуваченого та прокурором не надано жодних доказів, на підтвердження заявлених ризиків. Дані щодо впливу на свідків відсутні, докази по кримінальному провадженню всі зібрані.
Обвинувачений підтримав захисників.
Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід продовжити строк позакладених на нього обов'язків.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06.08.2025 обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, які в подальшому продовжені ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.08.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.7 ст.194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою та шостої цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України, яка передбачає обов'язок суду розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Метою і підставою продовження покладених на обвинуваченого обов'язків, визначених ухвалою суду, є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, впливу на свідків у кримінальному провадженні та іншим ризикам, визначеним ст.177 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, визначені в ухвалі суду при обранні запобіжного заходу ризики щодо можливості ОСОБА_6 переховуватись від суду, знищити або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, не зменшились і не перестали існувати, а доказів зворотного в судовому засіданні сторонами не надано. Судом не встановлено беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики.
Перевіряючи обґрунтованість клопотання, слід зазначити, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, треба вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення зазначених дій.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З приводу відсутності, на думку сторони захисту, ризику, зокрема, впливу на свідків, суд вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
ОСОБА_6 обвинувачується у скоєні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років, свідки кримінального провадження не допитані, а отже перебуваючи на волі обвинувачений, передбачаючи можливе покарання, може переховуватися від суду із метою уникнення відповідальності.
Відповідно до позиції ЄСПЛ у справі Ілійков проти Болгарії від 26.06.2001, суворість можливого покарання є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_6 , тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого він обвинувачується, наявна ймовірність настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому суд приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого слід продовжити відносно нього строк дії покладених на нього обов'язків згідно ухвали Київського апеляційного суду від 06.08.2025 року.
При цьому, суд вважає, що покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 вказаних у клопотанні обов'язків, регламентованих ст. 194 КПК України, є за своєю суттю пропорційними, помірними, та такими, що не становитимуть надмірний тягар для нього, у зв'язку з чим, не суперечить п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 року).
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 обов'язків передбачених ст.194 КПК України - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов'язків на два місця, тобто до 07 грудня 2025 року включно, а саме:
прибувати до суду за кожною вимогою;
повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
не відлучатись за межі Дніпропетровської області та м. Дніпра без дозволу суду;
утриматись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
здати уповноваженому органу у сфері паспортного контролю на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.
Ухвала скарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1