Справа № 211/10699/25
Провадження № 1-кп/211/1885/25
іменем України
07 жовтня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041720000410 від 02.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,
встановив:
До Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України. Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені вказаного кримінального правопорушення 19.01.2025 на території ІНФОРМАЦІЯ_1 , який дислокується за адресою: АДРЕСА_1 .
підготовчому судовому засіданні на обговорення учасників судового провадження поставлено питання щодо підсудності даного кримінального провадження Довгинцівському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, оскільки кримінальне правопорушення вчинено на території Металургійного району міста Кривого Рогу, де діє підсудність Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає, що не було порушено правил підсудності, оскільки ОСОБА_5 проживає на території Довгинцівського району.
Захисник та обвинувачений не заперечували проти скерування матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.412 КПК України вказане питання підлягає першочерговому з'ясуванню, оскільки судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правило підсудності.
Як встановлено з фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст.336 КК України, 19.01.2025 на території ІНФОРМАЦІЯ_1 , який дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований у Металургійному районі міста Кривого Рогу.
Місце вчинення злочину - це певна територія, на якій вчинюється передбачене КК суспільно небезпечне діяння.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 336 КК України (ухилення від призову за мобілізацією), проявляється в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов'язку вчинюється шляхом вчинення певних дій). Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі військового комісара, зокрема до військового комісаріату для відправлення до військової частини. Злочин є закінченим з моменту написання заяви про відмову від проходження військової служби під час мобілізації на особливий період.
Суб'єктивна сторона вказаного кримінального правопорушення характеризується прямим умислом, тобто коли військовозобов'язаний усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.
Статтею 336 Кримінального кодексу України, передбачено кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією. Злочин, передбачений вказаною статтею, має формальний склад та не є триваючим за своєю суттю. Факт вчинення суспільно небезпечного діяння (яке складає об'єктивну сторону злочину) утворює закінчений злочин. Об'єктивна сторона злочину в диспозиції ст.336 КК визначена із застосуванням терміну «ухилення». Ухилятися - означає намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь, відсторонятися від чогось. Таким чином зміст ухилення як діяння (дія чи бездіяльність) визначається змістом того, від чого ухиляється особа, в даному випадку - змістом понять «мобілізація» і «призов за мобілізацією». У статті 336 КК ці поняття не розкриваються, що свідчить про те, що її диспозиція є бланкетною.
Однак, згідно з ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачає, що чоловіки віком від 18 до 60 років зобов'язані за викликом з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік. Відповідно виклик здійснюється шляхом вручення повісток.
Згідно з Законом України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до визначень наданих у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року під мобілізацією розуміється - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Так, відповідно до ч.3 ст.22 вказаного вище Закону під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу, громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах.
Відповідно до п.56 Постанови КМУ «Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом» від 21 березня 2002 р. №352 оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Мобілізаційне розпорядження - це документ, який вручається військовозобов'язаному громадянину після проходження ним медичної комісії та визнання його придатним до військової служби для подальшої мобілізації.
Територіальна юрисдикція Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, поширюється виключно на територію Довгинцівського адміністративного району у м. Кривому Розі, та вул. Вадима Гурова, 14 до нього не входить. На зазначену адресу розповсюджується територіальна юрисдикція Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Згідно з п.1 ч.1, ч.2 ст.34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції.
Таким чином, з метою недопущення порушення територіальної підсудності кримінального провадження, з урахуванням вимог ст.ст. 32, 34 КПК України, суд вважає, що є достатні підстави для направлення обвинувального акта до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 34, 369, 372 КПК України, суд -
ухвалив:
Матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12025041720000410 від 02.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, направити до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1