14 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 534/1662/23
провадження № 61-9747ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 7 листопада 2024 року
та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 червня 2025 року
у справі за позовом заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Горішньоплавнівської міської об'єднаної територіальної громади в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про скасування записів про державну реєстрацію права власності, зобов'язання повернути гідротехнічні споруди,
24 липня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області
від 7 листопада 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 23 червня 2025 року, повний текст якої складено 24 червня 2025 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Касаційна скарга містить клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження, яке суд не вирішує, оскільки касаційна скарга заявником подана з додержанням строків, установлених статтею 390 ЦПК України.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року
у справі № 926/4643/16, від 25 березня 2020 року у справі № 826/11186/18,
від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 19 січня 2021 року
у справі № 916/1415/19, від 4 липня 2023 року у справі № 373/626/17,
від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, від 14 грудня 2022 року
у справі № 477/233018/, постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року
у справі № 916/1042/22, від 4 грудня 2019 року у справі № 910/15262/18,
від 3 березня 2020 року у справі № 910/6091/19, від 12 травня 2020 року
у справі № 925/308/18, від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17,
від 29 серпня 2023 року у справі № 910/5958/20, від 22 березня 2020 року
у справі № 509/5080/18, від 26 червня 2024 року у справі № 918/743/23, від 23 липня 2024 року у справі № 918/536/23, від 5 березня 2025 року у справі № 904/4633/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також підставою касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій заявник визначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої
статті 389 ЦПК України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суд апеляційної інстанції застосував неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка апеляційного суду при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Такий висновок щодо застосування аналогічних норми Господарського процесуального кодексу України викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 березня 2023 року, справа № 522/22473/15-ц.
Проте у касаційній скарзі не зазначено щодо якої конкретно норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, а також не обґрунтовано необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо відповідної норми права, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій заявник також вказує порушення судами норм процесуального права, зазначаючи про те, що судові рішення ухвалені з порушенням правил предметної юрисдикції, та про те, що суди попередніх інстанцій вирішили питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини другої
статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
8 серпня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тропіна О. М. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву про зупинення виконання рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 7 листопада 2024 року та зупинення дії постанови Полтавського апеляційного суду від 23 червня 2025 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Заяву мотивує тим, що оскаржувані судові рішення, у разі їх негайного виконання, створюють загрозу настання для заявника шкідливих наслідків, які мають невідворотний характер та можуть унеможливити ефективне поновлення його прав у майбутньому. Також зазначає, що справедливий баланс інтересів сторін вимагає збереження існуючого стану речей до остаточного вирішення спору по суті судом касаційної інстанції.
Вивчивши доводи заяви та зміст оскаржуваних судових рішень, касаційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Верховний Суд виходить із того, що клопотання (заява) про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судових рішень, підтверджені доказами.
Мотивами зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його
скасування тощо.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірного утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судових рішень, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі.
Отже, метою зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв?язку з виконанням (дією) судового рішення.
Так, рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 7 листопада
2024 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду
від 23 червня 2025 року, задоволено позов заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Горішньоплавнівської міської об?єднаної територіальної громади в особі Горішньоплавнівської міської ради
Кременчуцького району Полтавської області.
Скасовано запис про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме запис № 47 в книзі ОН-1 щодо реєстрації за
ОСОБА_1 будівель та споруд загальною площею 75 138,4 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 6522857, з припиненням права власності.
Скасовано запис про державну реєстрацію об?єкта нерухомості реєстраційний
номер нерухомого майна 6522857.
Зобов?язано ОСОБА_1 повернути державі Україна в особі Горішньоплавнівської міської ради гідротехнічні споруди, а саме земляну дамбу, насосну станцію та бункерний склад кормів, загальною площею 75 138,4 кв.м, які розташовані за адресою:
АДРЕСА_1 , шляхом підписання акта приймання-передачі.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 8 052 грн.
Касаційний суд діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, яке не передбачає процесуальної можливості зупинити виконання судового рішення, якщо воно не підлягає примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках (пункт 1
частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Так, рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 7 листопада 2024 року в частині скасування записів про державну реєстрацію права власності, а також припинення права власності, не підлягає примусовому виконанню, тому відсутні підстави для зупинення його виконання у цій частині.
При цьому касаційний суд доходить висновку про відсутність підстав для зупинення виконання оскаржуваного судового рішення першої інстанції в частині зобов?язання повернути гідротехнічні споруди та стягнення судового збору, оскільки заявником не надано доказів відкриття виконавчих проваджень. Крім того, відсутні підстави для зупинення дії постанови Полтавського апеляційного суду від 23 червня
2025 року, оскільки вказаною постановою рішення суду першої інстанції залишено без змін.
На підставі викладеного у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тропіна О. М., про зупинення виконання рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 7 листопада 2024 року та зупинення дії постанови
Полтавського апеляційного суду від 23 червня 2025 року касаційний суд відмовляє.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області
від 7 листопада 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 23 червня 2025 року.
Витребувати з Кобеляцького районного суду Полтавської області матеріали цивільної справи № 534/1662/23 за позовом заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Горішньоплавнівської міської об'єднаної територіальної громади в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про скасування записів про державну реєстрацію права власності, зобов'язання повернути гідротехнічні споруди.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тропіна Олена Миколаївна, про зупинення виконання рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 7 листопада 2024 року та зупинення дії постанови Полтавського апеляційного суду від 23 червня 2025 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Роз'яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська