30 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 288/1617/22
провадження № 61-15779ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 5 липня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Попільнянська державна нотаріальна контора, про розірвання договору дарування житлового будинку та визнання недійсним договору дарування земельної ділянки,
19 листопада 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 5 липня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху і надано заявнику десять днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначеного у ній недоліку.
Заявнику необхідно було подати до Верховного Суду докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Роз'яснено заявнику, що якщо у встановлений судом строк не буде подано доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Копія ухвали Верховного Суду від 17 грудня 2024 року направлялася рекомендованим листом з повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену ОСОБА_1 у касаційній скарзі.
Копію вказаної ухвали суду заявник отримала 14 березня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трекінг-відправлення 0610237308410). Це також підтверджується інформацією із реєстру відстеження поштових відправлень сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» за вказаним трек-номером.
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3 частини шостої
статті 272 ЦПК України).
У встановлений судом строк та на час постановлення цієї ухвали будь-яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження заявник не надала.
Посилання у касаційній скарзі на те, що в матеріалах справи міститься заява про отримання постанови апеляційного суду 21 жовтня 2024 року, при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження не є підставою для поновлення строку, оскільки у розпорядженні касаційного суду матеріали справи відсутні, а копію відповідної заяви заявник не надала. Відомостей про складення апеляційним судом повної постанови не 15 жовтня 2024 року, а у інший день у касаційного суду немає.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії,
№ 11681/85, §35).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини
від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, §34).
Також касаційний суд зауважує, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 квітня 2021 року
у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), який є обов'язковим для застосування судами, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Водночас, неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:
- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі не усунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;
- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов'язаних із недотриманням вимог щодо строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої
статті 299 КАС України).
На переконання Великої Палати Верховного Суду, до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, окрім цього, має інші недоліки і такі недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунено, зокрема, не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для поновлення строку, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої
статті 299 КАС України.
Такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду застосовуваний і до наслідків неусунення недоліків касаційної скарги, поданої в порядку цивільного процесуального законодавства.
За таких обставин касаційний суд зобов'язаний відмовити у відкритті касаційного провадження.
Оскільки заявник в межах строку, встановленого ухвалою Верховного Суду
від 17 грудня 2024 року, не надала докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведене свідчить про неусунення недоліку, пов'язаного з недотриманням вимог щодо строку на касаційне оскарження судових рішень, і є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 5 липня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Попільнянська державна нотаріальна контора, про розірвання договору дарування житлового будинку та визнання недійсним договору дарування земельної ділянки.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська