07 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 689/1613/22
провадження № 61-11508ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від
04 червня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від
26 серпня 2025 року у справі
за позовом ОСОБА_2 до Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, Фермерського господарства «Олена 2017», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання недійсною нотаріальної дії;
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 до Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, Фермерського господарства «Олена 2017», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , про визнання недійсною нотаріальної дії;
за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_5 до Ярмолинецької селищної ради, Хмельницького району Хмельницької області, Фермерського господарства «Олена 2017», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , про визнання недійсним доручення, скасування реєстраційних дій щодо державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу, визнання недійсним та скасування рішень засновника щодо здійснення державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу,
09 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою в указаній справі.
Верховний Суд ухвалою від 19 вересня 2025 року залишив касаційну скаргу без руху та надав ОСОБА_1 строк для усунення недоліків. Заявнику запропоновано: 1) уточнити прохальну частину скарги, викласти її вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України та надати суду нову редакцію касаційної скарги, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України; 2) самостійно розрахувати та сплатити відповідну суму судового збору. Крім того суд зазначив, що до касаційної скарги не додано доказів того, що ОСОБА_1 діє також в інтересах ОСОБА_3 та
ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_5
26 вересня 2025 року на виконання вимог ухвали ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 04 червня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 серпня 2025 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 та в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і ухвалити в цих частинах рішення, якими позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, не передаючи справи на новий розгляд
Крім цього, заявник подав заяву, у якій, посилаючись на статтю 8 Закону України «Про судовий збір» та те, що він є військовослужбовцем, просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує відповідні обставини, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Заявник не додав до поданої заяви жодних доказів на підтвердження його майнового стану.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
За змістом статті 127 ЦПК України встановлений судом строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З метою недопущення надмірного формалізму та порушення принципу доступу до правосуддя, враховуючи демонстрування особою готовності усувати недоліки заяви, Верховний Суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, а саме: для надання доказів на підтвердження майнового стану заявника. У разі неможливості подання таких доказів заявнику пропонується самостійно розрахувати та сплатити суму судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 127, 261 ЦПК України,
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення зазначених вище недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко