58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua
07 жовтня 2025 року Справа № 926/3355/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Проскурняк Олег Георгійович, розглянувши (перевіривши) позовну заяву Чернівецького обласного центру зайнятості
до відповідача ОСОБА_1
про стягнення суми отриманого мікрогранту в розмірі 250 000,00 грн
СУТЬ СПОРУ: Чернівецький обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про визнання про стягнення суми отриманого мікрогранту в розмірі 250 000,00 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви та надані документи суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Положеннями статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, визначено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.
Згідно частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд, перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір».
Приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Я передбачено частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (станом на 2025 рік - 3028,00 грн).
При цьому, згідно частини 3 статті 4 Закону України “Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору..
Таким чином, за звернення з позовною заявою в електронній формі із майновою вимогою про стягнення суми отриманого мікрогранту в розмірі 250 000,00 грн, з урахуванням коефіцієнту 0,8, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3 000,00 грн
Разом з тим, подану позивачем платіжну інструкцію, як доказ сплати судового збору, суд оцінює критично, з огляду на наступне.
Позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію № 3707 від 14 серпня 2025 року із сплатою судового збору у сумі 3 000,00 грн.
При цьому, при перевірці судом факту зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України встановлено, що згідно даних комп'ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду», позивач вже звертався до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою, якій було присвоєно єдиний уніфікований номер судової справи № 926/2767/25.
Так, позивачем до вказаної позовної заяви було долучено платіжну інструкцію № 3707 від 14 серпня 2025 року із сплатою судового збору у сумі 3 000,00 грн.
Як вбачається із відкритого Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 25 серпня 2025 року у справі № 926/2767/25 повернуто позовну заяву Чернівецького обласного центру зайнятості від 20.08.2025 та додані до неї документи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Не звернення позивача станом на даний момент до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі № 926/2767/25 не є гарантією неподання ним такого клопотання в майбутньому.
Так, у разі прийняття судом платіжної інструкції № 3707 від 14 серпня 2025 року із сплатою судового збору у сумі 3 000,00 грн, як належного доказу сплати судового збору за подання позову у справі № 926/3355/25 позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі № 926/2767/25.
Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28 березня 2023 року у справі № 904/4585/22.
Додатково, у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини 4 статті 6 Закону України “Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України “Про судовий збір» передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника/позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник/позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року у справі № 160/554/23.
Отже, з урахуванням викладеної вище правової позиції вищих інстанцій та встановлених судом обставин в сукупності, за відсутності дієвого державного механізму, що гарантуватиме фактичну наявність у Державному бюджеті України грошових коштів у сумі 3 000,00 грн, сплачених позивачем за подання цього позову, судове рішення не може ґрунтуватись на імовірності добросовісної поведінки позивача.
З огляду на викладене, зазначена вище платіжна інструкція на суму 3 000,00 грн не може вважатися належним доказом на підтвердження сплати позивачем судового збору за подання цієї позовної заяви.
Відтак, для усунення встановлених судом недоліків, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 000,00 грн за подання означеної позовної заяви.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України унормовано, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху поставляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити), - частина друга статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що якщо усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду (частина 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Також, суд звертає увагу позивача на те, що згідно частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Чернівецького обласного центру зайнятості до відповідача Побіжана Олександра Миколайовича про стягнення суми отриманого мікрогранту в розмірі 250 000,00 грн залишити без руху.
2. Для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків Чернівецькому обласному центру зайнятості слід надати суду: докази сплати судового збору в сумі 3 000,00 грн.
3. Встановити позивачу - Чернівецькому обласному центру зайнятості строк для виправлення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з моменту отримання цієї ухвали.
4. Роз'яснити особі, яка звернулась з позовною заявою, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою, згідно з пунктом 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційно-му веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Повний текст ухвали складено та підписано - "07" жовтня 2025 року та оскарженню не підлягає.
Суддя О.Г. Проскурняк