Справа № 486/1239/25
Провадження № 2/486/1012/2025
29 вересня 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а саме: від 19.10.2021 №5146402 та від 01.09.2021 №103722369 в загальному розмірі 44383,37 грн., а також судового збору у розмірі 2422,40 грн. та понесених витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №5146402. Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 4000 грн. зі сплатою процентів 1800 грн. які нараховуються за ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна ставка 5%, строком користування коштами протягом 15 днів (з можливістю продовження вказаного строку за заявою позичальниці або в порядку автопролонгації). Крім того, 01.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №103722369. Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 3200 грн., зі сплатою процентів 9,6 грн., які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна ставка 5%, зі строком користування коштами протягом 30 днів (з можливістю продовження вказаного строку за заявою позичальниці або в порядку автопролонгації), а відповідач зобов'язалася вчасно повернути кредит, сплачувати проценти за користування ним. 13.01.2022 за договором №13-01/2022-79 ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитним договором №5146402. 10.03.2023 за договором №10-03/2023/01 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ "Колект Центр" право вимоги за кредитним договором №5146402. Таким чином, ТОВ "Колект Центр" наділено правом вимоги до відповідача за договором №5146402. 17.01.2022 було укладено договір №17-01/2022-54 відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №103722369. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ "Колект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №103722369. Таким чином, ТОВ "Колект Центр" наділено правом вимоги до відповідача за договором №103722369. Відповідач зобов'язання за договорами належним чином не виконала, внаслідок чого перед позивачем виникла заборгованість за договором №5146402 від 19.10.2021, що становить 27360,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 4000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 22200,00 грн.; заборгованість за комісіями - 1160,00 грн. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №103722369 від 01.09.2021 становить 17023,37 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2949,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 14074,37 грн. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 44383,37 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 6949,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 36274,37 грн.; заборгованість за комісіями - 11600 грн.
Ухвалою Південноукраїнського міського суду від 17.07.2025 відкрито позовне провадження, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. 09.09.2025 надіслала на адресу суду відзив, в якому просила застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, а також просила зобов'язати позивача надати докази існування заборгованості, а у разі відсутності таких доказів в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зазначила, що позивач пропустив строк позовної давності, не надав належних доказів наявності у відповідача заборгованості та не повідомив про факт відступлення права вимоги. Зазначила, що на даний момент вона проживає за межами України у Королівстві Іспанія та фізично не має можливості бути присутньою на судових засіданнях. Тому просила розглянути справу без її участі.
11.09.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній просив позов задовольнити в повному обсязі, відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про витребування доказів, а також в задоволенні клопотання про застосування строку позовної давності.
В судовому засіданні представник позивача доводи, викладені у позові та свої заперечення на відзив підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 01.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №103722369.
Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 3200 грн. строком на 30 днів з 01.09.2021 до 01.10.2021.
Згідно з п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 9,6 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Пунктом 1.6. договору визначено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Підпунктом 2.3.1.2. договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.
Відповідно до п. 4.2 договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов'язок позичальника зі сплати таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
У цьому випадку, кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Згідно з додатком №1 до договору Графік платежів за договором про споживчий кредит: дата видачі кредиту 01.09.2021 по дату повернення 01.10.2021. Сума кредиту 3200 грн., проценти 9,60 грн. Загальна вартість кредиту 3209,60 грн.
Зазначений договір підписано електронним підписом відповідача, який відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора, що підтверджує факт погодження відповідачем умов кредитування.
В матеріалах справи також наявні довідка про ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 , а також квитанція від 01.09.2021, які свідчать про зарахування на рахунок відповідача на виконання умов договору кредитних коштів у розмірі 3200 грн.
17.01.2022 укладено договір №17-01/2022-54 відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №103722369.
10.01.2023 укладено договір №10-01/2023 відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ "Колект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №103722369.
Таким чином, ТОВ "Колект Центр" наділено правом вимоги до відповідача за договором №103722369.
З розрахунку заборгованості за вказаним договором слідує, що ОСОБА_1 здійснювала часткову сплату за вказаним договором №103722369 в частині тіла кредиту, відсотків, а також комісії за пролонгацію договору, у зв'язку з чим заборгованість ОСОБА_1 перед товариством станом на 10.03.2023 становить 11420,27 грн. з яких: 2949 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8471,27 грн.- заборгованість по відсоткам.
Також з матеріалів справи вбачається, що 19.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №5146402.
Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 4000 грн. зі строком користування коштами протягом 15 днів з 19.10.2021 по 03.11.2021, а відповідач зобов'язалася вчасно повернути кредит, сплачувати проценти за користування ним, а саме: 1800 грн., які нараховуються за ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Комісія за надання кредиту 1160 грн., яка нараховується за ставкою 29% від суми кредиту одноразово. Сума до повернення 6960 грн.
Згідно з додатком №1 до договору Графік платежів за договором про споживчий кредит: дата видачі кредиту 19.10.2021 по дату повернення 03.11.2021. Сума кредиту 4000 грн., проценти 1800 грн., комісія 1160 грн. Загальна вартість кредиту 6960 грн.
Зазначений договір підписано електронним підписом відповідача, який відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора, що підтверджує факт погодження відповідачем умов кредитування.
В матеріалах справи також наявні довідка про ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 , а також довідка від 08.05.2025, які свідчать про зарахування на рахунок відповідача на виконання умов договору кредитних коштів у розмірі 4000 грн.
13.01.2022 за договором №13-01/2022-79 ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитним договором №5146402.
10.03.2023 за договором №10-03/2023/01 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ "Колект Центр" право вимоги за кредитним договором №5146402.
Таким чином, ТОВ "Колект Центр" наділено правом вимоги до відповідача за договором №5146402.
Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 жодної сплати за вказаним договором не здійснювала.
За змістом ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію», якщо згідно з актом цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, заборгованість не погашає, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про споживчий кредит №5146402 від 19.10.2021 в частині тіла кредиту в розмірі 4000 грн. та комісії в розмірі 1160 грн.
Вирішуючи вимогу про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитним коштами за договором про споживчий кредит №5146402 від 19.10.2021, суд звертає увагу на правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такий правовий висновок було підтверджено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.
Отже, враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування 15 днів, а також відсутність належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку дії кредитного договору, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитними коштами за договором про споживчий кредит №5146402 від 19.10.2021 підлягають частковому задоволенню в межах строку дії кредитного договору, а саме в розмірі 1800 грн.
Водночас вирішуючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором, укладеним 01.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 про споживчий кредит №103722369, суд враховує наступне.
Як вбачається з відомості про щоденні нарахування та погашення за вказаним договором, ОСОБА_1 свої зобов'язання виконала не в повному обсязі, шляхом часткового внесення коштів, а саме: зі сплати тіла кредиту 12.10.2021 у розмірі 160 грн., процентів 12.10.2021 у розмірі 353 грн., тіла кредиту 22.10.2021 у розмірі 91 грн., відсотків 22.10.2021 у розмірі 187 грн., а також сплачувала комісію за пролонгацію договору, в наслідок чого у ОСОБА_1 утворилася заборгованість в загальному розмірі 17023,37 грн., з яких: 2949 грн. тіло кредиту та 14074,37 грн. відсотки.
Відповідач вказаний розмір заборгованості за договором від 01.09.2021 №103722369 не спростувала, контр розрахунок не надала.
Отже, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним договором у розмірі 17023,37 грн., з яких: 2949 грн. заборгованість за тілом кредиту та 14074,37 грн. заборгованість за відсотками.
Щодо застосування до спірних правовідносин строків позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до п. 12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин, дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину скасовано 01 липня 2023 року.
Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, з 12.03.2020 по 01.07.2023 року перебіг строків позовної давності продовжено, а з 24.02.2022 року та станом на час звернення до суду з даним позовом, перебіг строків позовної давності зупинено.
Отже, посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності є безпідставним.
Крім того, слід зазначити. що згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.
З урахуванням вищевикладеного, посилання відповідача на неповідомлення її про зміну кредитора не є підставою для звільнення останньої від сплати заборгованості.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду з даним позовом 2422,40 грн, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією, а також надано документи на підтвердження сплати витрат на правничу допомогу в розмірі 16000 грн.
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Суд врахував складність справи, а саме те, що вона є типовою, перелік наданих послуг, час, необхідний для складання позовної заяви, а тому вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не є співмірними, обґрунтованими і пропорційними об'єму здійсненої роботи та наданої послуги та складності справи.
Також суд враховує часткове задоволення позовних вимог (54%), а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 8640 грн.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково (54%), відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1308 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306; код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором про споживчий кредит від 19.10.2021 року №5146402 у розмірі 6960 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, з яких: 4000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1800 грн. заборгованість за відсотками, 1160 грн. заборгованість з комісії, а також заборгованість за договором про споживчий кредит від 01.09.2021 року №103722369 у розмірі 17023 (сімнадцять тисяч двадцять три гривні) 37 копійок, з яких: 2949 грн. заборгованість за тілом кредиту, 14074,37 грн. заборгованість за відсотками.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306; код ЄДРПОУ 44276926) 1308 (одну тисячу триста вісім) гривень 00 копійок судового збору та 8640 (вісім тисяч шістсот сорок) гривень 00 копійок витрати на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя О. О. Волощук