490/11091/24 07.10.2025
нп 1-кп/490/961/2025
Центральний районний суд міста Миколаєва
Справа № 490/11091/24
про продовження строку тримання під вартою
07 жовтня 2025 року місто Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12024152020001271 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Миколаєва, громадянин України, має середню освіту, неодружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України,
за участю прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 ,
встановив:
У провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Прокурор звернувся із клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, застосованого ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.09.2024. Прокурор зазначив, що підставою для продовження строку запобіжного заходу є наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які було встановлено під час обрання та продовження запобіжного заходу, і які наразі не перестали існувати та не зменшились; застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам.
Обвинувачений зазначив, що цілком розуміє зміст клопотання прокурора; підтримав захисника щодо доцільності застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник зазначив, що для запобігання ризикам буде достатнім застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи в межах клопотання, суд прийшов до таких висновків.
Згідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.09.2024 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави; ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.11.2024 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 26.12.2024 включно без визначення розміру застави. Застосування до обвинуваченого такого виду запобіжного заходу та його продовження було обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ухвалами суду від 18.12.2024, 21.01.2025, 13.03.2025, 29.04.2025, 19.06.2025, 14.08.2025 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.02.2025, 23.03.2025, 11.05.2025, 28.06.2025, 17.08.2025, 12.10.2025 відповідно.
Під час продовження судом запобіжного заходу 14.08.2025 було враховано наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, незаконний вплив на свідків; наявність інших ризиків встановлено не було.
Наразі, такі ризики як переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень не перестали існувати.
Зазначені ризики підтверджено тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, а саме - умисне вбивство, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років; вину у вчинені вказаного кримінального правопорушення не визнає; не працює, тобто не має легальних джерел доходу, не судимий в силу ст. 89 КК України; не має міцних соціальних зв'язків.
Вказане зумовлює високу ймовірність того, що обвинувачений вдасться до дій з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Водночас посилання прокурора про наявність ризику впливу на свідків та потерпілу, є необґрунтованим, оскільки вони вже були допитані в судовому засіданні, про що суд зазначав у попередніх судових рішеннях; будь-яких нових обставин щодо такого ризику прокурором не наведено.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За сукупності таких обставин, зокрема наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити на шістдесят днів стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки немає підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ст. 194 КПК України.
Доводи сторони захисту щодо достатності застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не є переконливими та такими, що спростовують наведені вище висновки суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_3 обвинувачено у вчинені кримінального правопорушення із застосуванням насильства та яке спричинило загибель людини, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 331, 372 КПК України, суд
постановив:
- клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 задовольнити;
- продовжити строк тримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на шістдесят днів - до 05.12.2025 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим - протягом п'яти днів з моменту вручення копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1