нп 2/490/1889/2025 Справа № 490/1056/25
Центральний районний суд м. Миколаєва
03 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Вознюк Д.І., без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів ,-
12.02.2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зменшення розміру аліментів, в якому просив змінити розмір аліментів, що стягуються з нього на утримання спільної з Відповідачкою дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/6 частини усіх доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.07.2016 року і до досягнення дитиною повноліття, на 1/16 частину всіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття; відкликати виконавчий лист Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.11.2016 року по справі №490/7248/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини усіх доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.07.2016 року і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору 1211,20 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
В обгрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього народилася донька ОСОБА_4 .Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 15.05.2018 року по справі № 490/11306/17 з ньго на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 у розмірі 1/6 частини у сіх видів його заробітку, але не менше 50/ прожиткового мінімумум на дитину відповідного віку.
На сьогодняшній день позивач виховує дитину своєї теперішньої дружини від попереднього шлюбу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також на його утриманні перебуває його мати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є пенсіонером за віком та отримує пенсію всього 2760 грн на місяць.
Мати позивача проживає разом зі своєю матір'ю, бабусею позивача ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в с.Кобзарці Снігурівської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області.
Будинок АДРЕСА_1 , де проживають мати та бабуся позивача, пошкоджений внаслідок бойових дій на території села кобзарці, що підтверджується Актом № 50 від 01.12.2022 року візуального обстеження житла, зруйнованого внаслідок військової агресії з боку рф проти України.
Більш того, бабуся позивача на теперішній час дуже сильно хворіє і має діагноз інфаркт мозку.
Отже, з моменту присудження аліментів сімейний стан позивач істотно змінився , він має другу дитину , на утриманні мати пенсіонерку та бабусю. Більш того, внаслідок руйнування житла, більшу частину своїх доходів витрачає на ремонт будинку .
Він працює інспектором цу Департаменті патрульної поліції і з лютого по липень 2023 року сплатив на утримання доньки Ізабелли аліменти в розмірі 33 091,71 грн.
Він неодноразово звертався до Служби у справах дітей адміністарції Центрального району ММр для здійснення органами опіки ат піклування контролю та перевірки цільового використання аліментів, проте таку перевірку провести було неможливо - адже за адресою проживання дитини повідомили, що мати з дитиною вже два роки проживають в Німеччині.
Позивач не відмовляється від свого баткьівського обов'язку щодо утримання доньки, згоден сплачувати аліменти на їїу тримання, однак в меншому розмірі , а саме в твердій грошовій сумі 2000 грн на місяць, оскільки це буде достатнім для утримання дитини.
Обгрунтовуючи підставність позову, позивач посилаться на те, що його матеріальний стан на даний час не надає можливості сплачувати аліменти щомісячно у розмірі 1/6 частини його заробітку , оскільки ан його утриманні є ще донька, дружина, мати та бабуся, та необхідно відновлювати житловий будинок батьків для їх подальшого проживання.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 17.02.2025 року справу прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання .
20.05.2025 року від представника ОСОБА_2 адвоката Козуненко І.В. надійшов відзив на позовну заяву. Проти вимог щодо зменшення розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 Відповідачка заперечує у зв'язку з наявністю доказів щодо неправдивого обґрунтування та підтвердження Позивачем своїх вимог.
Так, Позивачем зазначено відомості про укладення нового шлюбу, що є зміною сімейного стану, проте це не вказує на погіршення матеріального стану, адже дружина Позивача може теж мати дохід, який може навіть покращувати матеріальний стан Позивача. Проте, згідно з Єдиним реєстром судових рішень шлюб із матір'ю цієї дитини ОСОБА_4 не розірвано, позовів про зменшення розміру аліментів подано не було, що може свідчити про фіктивність такого судового процесу та виконавчого провадження задля штучного створення підстав для зменшення розміру аліментів на утримання спільної з Відповідачкою дитини, адже вже неодноразово подавались подібні позовні заяви.
Також Позивач зазначає, що він виховує дитину своєї теперішньої дружини від попереднього шлюбу ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проте зі слів Позивача він виховує (що не є тотожним утриманню) доньку від першого шлюбу своєї теперішньої дружини ОСОБА_5 , що знову ж таки наштовхує на думку стосовно штучного створення підстав для зменшення розміру аліментів на утримання спільної доньки Позивача та Відповідачки. Доказів на підтвердження факту утримання дитини своєї теперішньої дружини від попереднього шлюбу ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 Позивач не надав, та і обов'язку такого перед цією дитиною не має, на відміну від спільної з Відповідачкою дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також Позивачем була надана інформація щодо утримання ним непрацездатної матері-пенсіонерки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та непрацездатної бабусі ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 , які потребують фінансової підтримки та додаткових витрат на лікування. Проте доказів відповідно до ст. 76-100 Цивільного процесуального кодексу України, що підтверджували б утримання матері та бабусі Позивачем не надано, як і підтвердження стану здоров'я матері та витрати на її лікування, надано лише довідку про доходи матері Позивача ОСОБА_8 від 01.08.2023 року, що станом на момент позову вже може бути застарілою, так само як і довідка про доходи самого Позивача, яка датована 16.08.2023, що може вказувати на зміну обставин та неактуальність наданої інформації, а відповідно, не вказувати на погіршення матеріального стану Позивача. Докази на підтвердження стану здоров'я бабусі Позивача ОСОБА_9 надані, проте це ніяк не підтверджує факту утримання та витрат на її лікування, які нібито поніс Позивач. Так само й не надано доказів витрат на відновлення пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації будинку матері та бабусі Позивача. Крім того, державою передбачено відшкодування таких збитків, відповідно, Позивач не зобов'язаний робити це за власний кошт, тим паче не у своєму будинку. Отже, вказана вище причина погіршення матеріального стану Позивача не може такою вважатись.
Стосовно перевірки щодо цільового використання аліментів на дитину та інспекційного відвідування місця проживання матері та дитини Службою у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради. Відповідачка з донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно перебуває за межами України, а саме у Німеччині у зв'язку із збройною агресією з боку російської федерації та обстрілами м. Миколаєва задля збереження життя і здоров'я дитини, що також спричиняє додаткові витрати на дитину
В тексті позовної заяви Позивач вказує на те, що вважає доцільним зменшення розміру аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів в твердій грошовій сумі 2000,00 грн щомісячно, хоча в самих позовних вимогах про це не сказано. Водночас вимога позивача про зменшення розміру аліментів шляхом їх стягнення у розмірі не більше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (в межах сплати ним аліментів у частці від заробітку) суперечить положенням ч. 2 ст. 182 СК України, яка встановлює мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину, який не підлягає зменшенню, а саме імперативну вимогу, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку
Також відповідачка очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 000,00 грн. Докази на підтвердження судових витрат будуть подані протягом 5 днів з дня ухвалення рішення Центральним районним судом м. Миколаєва у цій справі, які вона просить стягнути з позиваача.
Ухвалою суду від 20 серпня 2025 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, призначено справу до судового розгляду по суті на 03.10.2025 року
Позивач та його представник двічі в судове засідання не з'явилися, представник позивача адвокат Нирков Є.В. надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, просять про задоволення позову .
Відповідач в судове засідання не з'явився, представник відповідача адвокатка Козуненко І.В. надала заяву про розгляд справи за їх відсутності, заперечують проти задоволення позову .
Відповідно до ч. 2ст. 247ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною,Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно дост. 9Конституції Україниєчастиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
У відповідності дост. 13ЦПК Українисудрозглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Дослідивши надані до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
26 червня 2014 року Центральним районним судом м.Миколаєва ухвалено рішення, яким розірвано шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.05.2014 р. і до досягнення дитиною повноліття.
Так, рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва 14.11.2016 року по справі №490/7248/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - позов було задоволено.
Зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/3 частини всіх доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,щомісячно, до досягнення нею повноліття, на підставі рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 26 червня 2014 року.
Відкликано виконавчий лист, виданий Центральним районним судом м.Миколаєва на підставі рішення суду від 26 червня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/3 частини всіх доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,щомісячно, до досягнення нею повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м.Миколаїв, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини всіх доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,щомісячно, починаючи з 13 липня 2016 року та до її повноліття.
Центральним відділом ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) 26.03.2018 року відкрито виконавче провадження №56056762 для примусового виконання цього рішення суду.
15 травня 2018 року Центральним районним судом м.Миколаєва ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_12 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.12.2027 року і до досягнення дитиною повноліття. Як вбачається з вказаного рішення суду - позивачка не вела спільного бюджету з ОСОБА_1 , та останній не надава грошову допомогу на утримання рідної доньки.
Як вбачається з вказаного рішення суду по справі №490/7248/16-ц , судом встановлено, що 03.03.2015 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_13 , від якого мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Судом враховано те, що на утриманні позивача знаходиться його дружина, його донька від другого шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , отже суд вважав за доцільне зменшити розмір аліментів, які стягуються з позивача на користь відповідача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частини до 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до її повноліття.
Таким чином, наявність на утриманні позивача другої дитини доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - вже була врахована судом для зменшення розміру аліментів , які позвиач має сплачувати на утримання доньки Ізабелли - отже не може бути підставою для повторного зменшення розміру аліментів.
Щодо посилання позивача на те, що на його утриманні перебуває донька дружини від першого шлюбу ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - то, по-перше, доказів такого позивач взагалі суду не надав, не надав доказів того, що ця дитина не отримує утриманян від свого рідного батька, який має безпосередній обов'язок щодо її утримання.
По-друге, наявність цієї дитини в його родині була відома позивачеві відпочатку, а саме з часу реєстрації шлюбу з ОСОБА_15 03.03.2015 року, проте він не зазначив цю обставину при зверненні до суду з позовом про зменшення розміру аліментів в липні 2016 року.
Крім того, звертаючись до суду з позовом в грудні 2017 року мати дитини ОСОБА_5 , вже зазначала, що батько дитини не надає добровільно кошти на утримання рідної доньки ОСОБА_4 . Яким чинмо він ще утримує нерідну доньку - позивачем суду не зазначено.
Отжне, наведене також не є підставою для висновку про зміну сімейного стану позивача та , як наслідок ,для зміни розміру аліментів на дитину від першого шлюбу.
Щодо перебування на утриманні позивача непрацездатної матері ОСОБА_16 та бабусі ОСОБА_9 .
Так, матеріалами справи підтверджується, що його мати станом на липень 2023 року ( з незрозумілих підстав актуальних даних позивач суду не надав) отримувала мінімальну пенсію за віком у розмірі 2760 грн нам місяць.
При цьому позивач не зазначив, чи має його мати інших дітей чи осіб, які мають обов'язок щодо її утримання, і чи потребуває вона додаткового утримання взагалі..
Також матеріалами спрваи підтверджується, що будинок, який належить бабусі позивача в с.Кобзарці Снігурівської ОТГ дійсно був зруйнований станом на 01.12.2022 року внаслідок влучання снаряду в будинок. З Акту від 01.12.2022 року вбачається, що зруйновано 75% покрівлі , металопластикові вікна та вхідні двері - розтрощені. Отже, очевидно що наразі цей будинок був непридатний для проживання. Проте позивач стверджує, що в цьому будинку проживають його мати та бабуся - але доказів відновлення будинку суду не надав. Як і не надав жодних доказів на понесення витрат на ремонт будинку чи визначення вартсті необхідних ремонтних робіт.
Також матеріалами спрваи підтверджується, що бабуся позивача ОСОБА_9 , 1938 р.н., проходила лікування з березня по квітень 2023 року в різних медичних установах м.Львова, мала важкі діагнози.
Проте жодних доказів стану здоров'я ОСОБА_9 станом на час вирішення справи , так само і жодних доказів на сплату лікування бабусі чи придбання медичних препаратів, ліків - позивач суду не надав.
Також позивачем надано довідку про доходи № 1450, згідно якої він працює на посаді інспектора ДПП та отримує заробітну плату, розмір якої за6 місяців 2023 року становиви 225 498 грн., зя ких сплачено аліментів 1\6 частину від його доходу.
Як не заперчеують сторни, це була сплата аліментів саме на утримання доньки Ізабелли.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на теперішній час перебувають на території Німеччини.
У відповідності до ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року - держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до положення ч.1, ч. 2 статті 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до частини 9 ст. 7 Сімейного кодексу України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 Сімейного кодексу України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з частиною першої статті 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним погіршенням матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 Цивільного процесуального кодексу України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Зазначене також роз'яснено судам у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За ч. 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов'язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
Як вже зазначалося до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Дана норма містить підстави для коригування аліментів шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як убік погіршення так і у бік покращення.
Виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов'язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Натомість посилання позивача на утримання іншої дитини, непрацездаьної матері та бабусі , необіхдність ремонтувати батьківський будинок - не є достатніми підставами для висновку про неможливість позивача надавати матеріальну допомогу доньці у визначеному раніше розмірі. Більше того, вказані витрати, які позивач стверджує, що несе добровільно- дозволяють дійти висновку про отримання позивачем доходу, який такі витрати забезпечує.
Витрати на лікування його матері та бабусі взагалі нічим не підтверджені - що унеможливлює встановити, чи вони суттєво погіршили його матеріальний стан у порівнянні з 2016 роком.
Крім того, суд окремо зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 715/2073/20 виклав правову позицію згідно якої факт народження у платника аліментів дитини у іншому шлюбі без належних та допустимих доказів погіршення його матеріального стану не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
Батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою, як і порівняно з батьками самих платників.
Позивачем, в порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України, не було надано суду доказів, що його дохід не дозволяє йому сплачувати аліменти у тому розмірі, що був присуджений судом. Сам факт наявності інших витрат не свідчить про таку неспроможність.
Посилання позивача на «значне погіршення матеріального стану» є такими, що не підкріплені належною доказовою базою, що суперечить основоположним принципам цивільного судочинства.
Необґрунтованими суд визнає і сам розмір аліментів, який запропонований самим позивачем у сумі 2000,00 грн.
За такого, суд не вбачає підстав для задволення позовних вимог за їх недоведеністюта необгрунтованістю.
Усі інші аргументи позивача не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Суд зобов'язаний у мотивувальній частині рішення навести причини відхилення доводів сторін чи спростування поданих доказів. Втім, суд не може виходити за межі доводів та заперечень сторін. Відсутність (недоведеність) порушеного права позивача є підставою для відмови у позові.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
Розподіл судових витрат
Оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, суд відносить судові витрати за рахунок позивача.
Керуючись ст. 12, 76, 81, 141, 258, 259, 264-265, 273 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя О.А. Гуденко