490/8207/25 07.10.2025
нп 1-кс/490/4061/2025
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА
вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08
e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua
Код ЄДРПОУ 02892528
07 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ УСБУ в Херсонській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки Херсонської області м. Херсон, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, за наступних обставин.
Так, громадянка України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлені дату та час, але не пізніше 23 вересня 2022 року, будучи проросійськи налаштованою, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, добровільно погодилась на пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб та була призначена на посаду так званої «члена виборчої комісії Херсонської області» мовою оригіналу: «члена избирательной комиссии Херсонской области» яка розміщувалась в приміщенні Херсонської міської ради за адресою: місто Херсон, вулиця Ушакова 37.
При цьому, упродовж липня-вересня 2022 року ОСОБА_6 , будучи обізнана з тим, що відповідно до статті 73 Конституції України виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи на виконання протиправних указів так званого голови ВЦА Херсонської області (матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження), за попередньою змовою із зазначеними вище та іншими, не встановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, вчинила дії, спрямовані на проведення на тимчасово окупованій території Херсонської області незаконного референдуму з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме:
- на підставі указу ВЦА Херсонської області № 184-р від 08.07.2022 «Про адміністративно-територіальний устрій Херсонської області» прийняла участь в організації та формуванні т.зв. «територіальної виборчої комісії № 6 - Генічеського району Херсонської області» (далі - ТВК № 6), а також т.зв. «дільничних виборчих комісій» (далі - ДВК), які діяли на території Генічеського району Херсонської області.
- здійснювала організацію та координацію діяльності учасників референдуму, залучала осіб до участі у виборчому процесі, інструктувала щодо виконання покладених завдань, надавала вказівки щодо організації та контролю проведення голосування;
- здійснювала оформлення та контроль документів т.зв. «ТВК» і «ДВК», табелів робочого часу їх членів під час проведення «референдуму» на тимчасово окупованій території Херсонської області;
Здійснивши вищеописані протиправні дії, спрямовані на підготовку до проведення незаконного референдуму, 23.09.2022 о 08 годині 00 хвилин на усій тимчасово окупованій території Херсонської області та окремих виборчих дільницях розміщених за межами Херсонської області, була розпочата процедура незаконного голосування з питання приєднання окупованих території Херсонської області до російської федерації, яка була завершена 27.09.2022 року.
При цьому, процес проведення голосування проводився з порушенням загальних принципів волевиявлення - а саме, права на вільне та таємне голосування. Так, до голосування з означеного питання мешканці Херсонської області примушувались шляхом здійснення подвірного / поквартирного обходу членами виборчих комісій в присутності озброєних представників незаконних силових структур та військовослужбовців російської федерації, які спонукали громадян України заповнити бюлетень для голосування, продовжуючи впливати на їх самостійний вибір.
27 вересня 2022 року так звана виборча комісія Херсонської області, за результатами збору та підрахунку бюлетенів для голосування визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів задекларовано участь 497 051 громадян, що становить 87.05 % від загальної кількості виборців, які прийняли участь у голосуванні та виявили бажання за входження Херсонської області до складу російської федерації.
Внаслідок вищевказаних незаконних та неправомірних дій ОСОБА_6 , та інших осіб, щодо яких здійснюється розслідування у даному провадженні, стало визнання рф незаконного референдуму на тимчасово окупованій територій України таким, що відбувся та незаконного приєднання Херсонської області до складу рф.
Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.28 ч.5 ст.111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
09.09.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Посилаючись на те, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території Генічеського району Херсонської області що у своїй сукупності є достатніми мотивуючими особу факторами вчинення спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду, серед іншого, враховуючи значний вплив ОСОБА_6 , у процесі проведення незаконного референдуму та вчиняючи зазначену вище протиправну діяльність, ОСОБА_6 , неодноразово контактувала із особами, які могли бути обізнані в її незаконній діяльності та зможуть в подальшому надати викривальні показання щодо аналогічних злочинів, крім того враховуючи проросійську позицію ОСОБА_6 , остання, перебуваючи на волі, в умовах збройної агресії рф проти України та ведення бойових дій, може продовжити співпрацю з представниками країни-агресора та вчинити інші кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також на неможливістю контролю за поведінкою підозрюваної у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий просить про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав у ньому викладених, просив про його задоволення.
Захисник підозрюваної у судовому засіданні не заперечував проти задоволення, пославшись на відсутність звязку із підзахисною.
Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
09.09.2025 р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.5 ст. 111-1 КК України, про що у загально державному засобі масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр», а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора розміщено відповідне повідомлення в порядку ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України.
Вказаний факт підтверджений прокурором у судовому засіданні документально.
Підозрювана ОСОБА_6 , будучи викликаною до органу досудового розслідування шляхом публікацій в засобах масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр» та на веб-сайті Офісу Генерального прокурора повісток про виклик на 15, 16 та 17 вересня 2025 року до слідчого не з'явилася, не повідомивши про причини неявки, що в тому числі свідчить про переховування від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
У зв'язку з неприбуттям підозрюваної ОСОБА_6 на неодноразові виклики до органу досудового розслідування, переховуванням з метою ухилення від кримінальної відповідальності, постановою слідчого від 18.09.2025 р. ОСОБА_6 оголошено у розшук.
Матеріалами клопотання підтверджується, що на даний час підозрювана, переховується від органів досудового розслідування та суду перебуває на тимчасово окупованій території Генічеського району Херсонської області.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025230000000440 від 30.09.2025 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.5 ст.111-1 КК України, триває.
Згідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов'язаний в тому числі прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
За правилами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ч. 1 ст. 183 КПК України, визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених п.п.6,7ст. 176 КПК України.
Ст. 193 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
В ч. 1 ст. 135 КПК України передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
У судовому засіданні встановлено, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 особисто вручено не було, оскільки остання перебуває на даний час на непідконтрольній території України.
На виклики слідчого підозрювана не з'явилася, не повідомляючи про причини неявки, що свідчить про її ухилення від кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні прокурором доведено, що ОСОБА_6 набула статусу підозрюваної у даному кримінальному провадженні, оскільки органом досудового розслідування вжито всіх можливих заходів для вручення їй повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, підтверджується даними: протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 від 25.04.2025; протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії- зняття інформації з електронних інформаційних систем N? 71/22/1/310-1187 від 16.05.2025; протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії-зняття інформації з електронних інформаційних систем N? 71/22/1/310-1257 від 19.05.2025; протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем N? 71/22/1/310-1311 від 23.05.2025; протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем №71/22/1/241-1715т від 10.06.2024; протоколу огляду інтернет-мережі від 03.12.2024; протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , від 17.12.2024 ; протоколів допиту свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; повідомленням оперативного підрозділу, що ОСОБА_6 , перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області, де переховується від органу досудового розслідування.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Достатність даних для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночним поняттями.
Досліджені у судовому засіданні дані є достатньо вагомими у своїй сукупності для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 5 ст.111-1 КК України.
Матеріали кримінального провадження також містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.
Так, підозрювана ОСОБА_6 , яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28 ч.5 ст.111-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, вчиняючи зазначену вище протиправну діяльність, ОСОБА_6 неодноразово контактувала із особами, які могли бути обізнані в її незаконній діяльності та зможуть в подальшому надати викривальні показання щодо аналогічних злочинів, крім того враховуючи проросійську позицію ОСОБА_6 , остання, перебуваючи на волі, в умовах збройної агресії рф проти України та ведення бойових дій, може продовжити співпрацю з представниками країни-агресора та вчинити інші кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України.
Підозрювана ОСОБА_6 неодноразово не з'являлася за викликами до слідчого.
Вказане дає обґрунтовані підстави вважати, що існують ризики переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.
З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.5 ст.111-1 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваній в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваної, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні найбільш суспільно небезпечного злочину, характеру та способу ймовірно вчиненого кримінального правопорушення проти держави Україна, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, є обґрунтованою.
Застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Також, відповідно до положень ст.ст. 183,193,194 КПК України, згідно з якими при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається та у разі наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу вирішуватиметься остаточно вже після його затримання та доставки до суду, тому строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, встановленим ч.1 ст. 197 КПК України, підозрюваній ОСОБА_6 , відносно якої необхідно обрати запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу, розмір застави слідчим суддею не визначається.
Обставини, визначені ч. 2 ст. 183 КПК України, які б унеможливлювали застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 , відсутні.
З урахуванням наведеного, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу та розміру застави.
Після затримання підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1