Справа № 490/9045/16-ц
н/п6/490/161/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
30 вересня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Гуденко О.А., при секретарі - Вознюк Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаїв заяву ОСОБА_1 , інші особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ "Стар Інвестмент Ван" про заміну сторони виконавчого провадження ,-
Заявник звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні .
Ухвалою суду від 21.08.2025 року справу прийнято до провадження, призначено до судового розгляду.
Сторони у судове засідання не з'явилися, заявник просив суд розглядати заяву у його відсутність, вимоги заяви підтримує в повному обсязі.
Ухвалою суду справу розглянуто за відсутністю сторін, оскільки відповідно до ч. 3ст. 442 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.11.2009 у справі №490/9045/16-ц суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11272187000 від 19.12.2007, судові витрати та витрати на ІТЗ.
На виконання рішення суду видано виконавчий лист №14-7240/2009 від 18.12.2009 року.
02.04.2010 року на підставі зазначеного виконавчого листа Заводським відділом Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження ВП №18580630.
Ухвалою суду від 20 вересня 2016 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення-задоволено. Заочне рішення від 10 листопада 2009 року по справі за позовом АКІБ «Укрсиббанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості -скасовано.
Ухвалою суду від 17 липня 2017 року замінено позивача ПАТ “Укрсиббанк» на правонаступника ПАТ “Дельта Банк».
Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 25 жовтня 2018 року Позов задовольнити повністю.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк» заборгованність за кредитним договором №11272187000 від 19 грудня 2007 року, у загальному розмірі 179236 грн. 64 коп. (сто сімдесят девять тисяч двісті тридцять шість гривень 64 копійки), що складається з: заборгованність за кредитом - 150219 грн. 64 коп., заборгованність за простроченими відсотками за користування кредитом - 23473 грн. 74 коп., пеня - 5543 грн. 04 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк» судові витрати у розмірі по 975 грн. 00 коп. з кожного.
В подальшому, ухвалою суду від 24 липня 2020 року стягувач у виконавчому провадженні була змінено на ПАТ «Дельта банк», а потім (ухвалою від 24.07.2020 у справі №490/9045/16-ц) на ТОВ «СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН» (код ЄДРПОУ 42682150; 01601, м. Київ, площа Спортивна, 1, корпус А). Постановлено видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» дублікат виконавчого листа по справі № 490/9045/16-ц.
Судом втсанволено, що виконавчий лист до нового кредитора не передавався та вважається втраченим.
Н виконання вказаного рішення суду був виданий 22.12.2020 року виконавчий лист у справі № 490/9045/16-ц з примусового виконання рішення суду, яке набрало законної сили 27.11.2018 р.
15 липня 2025 між Стягувачем та ОСОБА_1 укладено договір №1183/3 про відступлення права вимоги, за яким новий кредитор за договором ОСОБА_1 набув майнові права - права вимоги до боржника (п.п. 2.1 договору).
Відповідно до пункту 3.2 договору новий кредитор набуває майнові права після виконання ним у повному обсязі своїх обов'язків, передбачених розділом 4 договору. Ці обов'язки виконані новим кредитором в той же день - грошові кошти в сумі 80000,00 грн були переказані безготівковим платежем за банківськими реквізитами вказаними в Розділі 12 Договору.
Згідно Додатку № 1 від 15.07.2025 року до договору, ОСОБА_1 , набув право вимоги до боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 закредитним договром №11272187000 та договором поруки.
Звертаючись до суду з заявою про заміну вибулого стягувача на його правонаступника , заявник просив замінити стягувача в виконавчому проваджені №18580630 відносно боржника ОСОБА_3 за виконавчим листом по справі № 14- 7240/2009 з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН» на ОСОБА_1 .
Проте, як вбачається з матеріалів справи № 490/9045/16-ц ( справі присвоєно новий номер після скасування заочного рішення у справі № 2-14-7240/09) - виконавчий лист у справі № 14- 7240/2009 , виданий 18.12.2009 року , втрачено стягувачем, більш того, виконавче провадження за цим листом мало бути закінченго в зв'язку з скасуванням рішення суду, на підставі якого видано цей виконавчий лист. У справі видано судом дублікат виконавчого листа про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк» заборгованність за кредитним договором №11272187000 від 19 грудня 2007 року, у загальному розмірі 179236 грн. 64 коп. (сто сімдесят девять тисяч двісті тридцять шість гривень 64 копійки), що складається з: заборгованність за кредитом - 150219 грн. 64 коп., заборгованність за простроченими відсотками за користування кредитом - 23473 грн. 74 коп., пеня - 5543 грн. 04 коп. та стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк» судові витрати у розмірі по 975 грн. 00 коп. з кожного - в грудні 2020 року і за номером № 490/9045/16-ц.
Доказів відкриття виконавчого провадження за цим виконавчим листом матеріали справи не містять та заявник на таке не посилався.
Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Таким чином, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.
Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається з видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.
У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: «відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому, разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.
За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні підстави для процесуального правонаступництва.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначила про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 ГПК України, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п'ятій статті 334 ГПК України (пункти 74 та 75 постанови від 03 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 .
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду. (п.74)
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження. (п.75)
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. (п.80)
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства. (п.81)
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. (п.92)
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред'явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети. (п.93)
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі. (п.94)
Якщо ж виконавче провадження на закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва. (п.95)
Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. (п.96)
Аналогічні за змістом висновки викладені в Постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425, провадження № 12-69гс21, де Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц, провадження № 61-10801св21, щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою.
Зокрема, у пунктах 80, 81, 84, 86, 90, 92, 94 та 97 указаної постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку норми статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормами статті 55 ЦПК України.
Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.
Отже, оскільки заяником не надано доказів про існування відкритого виконавчого провадження за виконавчим листом № 490/9045/16-ц та заявник, які його правопопередник Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН»- не вчиняли дій, спрямованих на відновлення виконавчого провадження, заміна стягувача у виконавчому провадженні в цьому випадку не відповідатиме завданням цивільного судочинства.
При вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 ЦПК України).
Після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як в межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв'язку із судовим контролем за виконанням рішення суду.
Тож навіть після закінчення виконавчого провадження у учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов'язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів. Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них.
Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження чи після його закінчення .
Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва - але в межах розгляду заяви правонаступника стягувача про заміну сторони виконавчого листа.
Аналогічні висновки викладені у Постанові ВС від 28 лютого 2024 року у справі № 2-85/11 (провадження № 61-14892св23) , у Постанові ВС від 07 травня 2025 року у справі № 755/19644/17; у Постанові від 15 березня 2023 року у справі № 740/1142/16-ц (провадження № 61-10640св22)
Таким чином, виходячи із аналізу зазначених норм права, враховуючи наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, відсутність відомостей про нове відкриття виконавчого провадження (після його закінчення), судом встановлено, що належним сособом захиту прав нового кредитора у зобов'язання є звернення до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі.
Проте заявником заявлено до суду вимогу саме про заміну сторони виконавчого провадження № 18580630 - в порядку ст. 442 ЦПК України , про що чітко та послідовно зазначено у заяві від 15.08.2025 року - а тому заява в цій частині не підлягає задоволенню.
Натомість таке не перешкоджає правонаступнику стягувача звернутися до суду з відповідною заявою про процесуальне правонаступництво кредитора в установленому законом порядку.
Керуючись ст.ст.12, 80,81, 247, 258-261, 442 ЦПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , інші особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ "Стар Інвестмент Ван" про заміну сторони виконавчого провадження -відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання ухвали.
Суддя О. А. Гуденко