Справа № 485/1473/24
Провадження № 1-кп/485/44/25
іменем України
07 жовтня 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, внесеного 01 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024150010000193, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соснівка Шаргородського району Вінницької області, українця, громадянина України, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого фактично за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який на момент вчиненого кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді водія кулеметного відділення взводу вогневої підтримки 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні "матрос",
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
встановив:
У провадженні Снігурівського районного суду Миколаївської області перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 лютого 2024 року за № 62024150010000193 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвалою суду від 21 листопада 2024 року обвинуваченого ОСОБА_4 було оголошено у розшук та судове провадження зупинено.
27 травня 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4
Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 27 травня 2025 року надав дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу до Снігурівського районного суду Миколаївської області для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою.
22 липня 2025 року до суду надійшли відомості про встановлене місце перебування обвинуваченого без виконання ухвали про надання дозволу на затримання обвинуваченого, обвинувачений приводом доставлений до суду не був.
Ухвалою судді від 28 липня 2025 року судове провадження відновлено, призначено підготовче засідання у кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, у зв"язку з його добровільним поверненням для продовження проходження військової служби та на теперішній час він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . До клопотання обвинувачений додав письмову згоду т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 від 02 серпня 2025 року за № 6/18/2/3818 на його проходження військової служби та витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 29 червня 2025 року № 198 про зарахування ОСОБА_4 до списку особового складу військової частини НОМЕР_2 .
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 подане клопотання підтримав.
Прокурор вважав наявними, передбачені ч.5 ст.401 КК України підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. У випадку задоволення клопотання обвинуваченого, просив залишити без розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Вислухавши думку прокурора, вивчивши матеріали клопотання, суд прийшов до наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити кримінальне провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частини другої статті 284 КПК України.
07 вересня 2024 року набув сили Закон України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану".
Зокрема, указаним законом доповнено редакцію статті 401 КК України, а саме частиною 5 визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
При цьому, статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно ч. 2 ст. 44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 285 КПК України особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Згідно з ч. 3 ст. 285 КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 286 КПК України передбачено, що у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеного 01 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024150010000193, ОСОБА_4 інкриміновано самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану. А саме, 04 листопада 2023 року приблизно о 08 год. 00 хв. матрос ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді водія кулеметного відділення взводу вогневої підтримки 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов"язків військової служби, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу", самовільно залишив місце служби, а саме тимчасове місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 , та незаконно перебував поза її межами, проводячи час на власний розсуд, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби, до 10 год. 00 хв. 20 травня 2024 року.
З конструкції положень ч. 5 ст. 401 КК України можна дійти висновку, що підставою цього виду звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язкова сукупність таких умов, як: особа вчинила кримінальне правопорушення вперше; кримінальне правопорушення передбачене статтями 407, 408 КК України учинене під час дії воєнного стану; особа, яка вчинила таке кримінальне правопорушення, добровільно звернулась із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби; наявність письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, уперше притягується до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, при цьому добровільно повернувся для продовження проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 29 червня 2025 року № 198 вбачається, що солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 , який прибув з військової частини НОМЕР_3 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 28 червня 2025 року №124-РС, кулеметником 1 групи 2 штурмового відділеннябезпілотних систем 1 штурмового взводу безпілотних систем з штурмової роти безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 , ВОС - 101627А, з 29 червня 2025 року зараховано до списків особового складу, з 30 червня 2025 року зараховано на котлове забезпечення і вважається таикм, що з 29 червня 2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов"язків за посадою, шпк "солдат".
02 серпня 2025 року за вих. № 6/18/2/3818 т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 капітаном ОСОБА_6 адресовано керівнику Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону письмову згоду на проходження солдатом ОСОБА_4 військової служби за штатною посадою номера обслуги 2 міномета 1 мінометного взводу 2 мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 .
З цих підстав, ураховуючи положення статті ч. 5 ст. 401 КК України, суд має прийняти рішення в порядку, передбаченому статтями 284 - 288 КПК України, оскільки встановлено наявність підстав звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності. А отже, клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню, обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження у його відношенні закриттю.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Слід урахувати, що закриття кримінального провадження з підстав, які передбачені ч. 5 ст. 401 КК України, за своїм змістом, не є підставами, які реабілітують особу, що роз'яснено обвинуваченому, і останній погодився на закриття кримінального провадження з цих підстав, а отже і відсутні підстави для роз'яснення обвинуваченому положень Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено. Речові докази та процесуальні витрати в провадженні відсутні.
Щодо клопотання прокурора про залишення без розгляду клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Сутність засади диспозитивності полягає в тому, що під час кримінального провадження його учасники мають право у межах, визначених КПК, вільно розпоряджатися матеріальним правом щодо обвинувачення, а також процесуальним правом з метою захисту своїх прав та законних інтересів.
Згідно з положеннями ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, так само і підозрюваний, обвинувачений, захисник.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
В даному провадженні сторона обвинувачення вважає за доцільне залишення вказаного клопотання без розгляду.
Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення про залишення без розгляду клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Керуючись статтями 7, 100, 124 - 128, 284, 350, 369-372, 376, 395, 479-2 КПК України, суд
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України з підстав, передбачених ч.5 ст.401 КК України.
Кримінальне провадження внесене 01 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024150010000193 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.5 ст.407 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Зобов'язати ОСОБА_4 , невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити на військовій службі ОСОБА_4 .
Клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено - 07 жовтня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1