Провадження: 2/484/2064/25
Справа: 484/4704/25
07.10.2025 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі : головуючого судді Коваленко Н.А.
секретар судового засідання Голубкова Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
22.08.2025 ТОВ "Споживчий центр" в особі представника Шабатин Н.А. через систему "Електронний суд" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач) про стягнення кредитної заборгованості, в обґрунтування якого вказано, що 11.07.2024 між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем укладено кредитний договір (оферти) №11.07.2023-100002779 (далі Договір), шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав надавши відповідачу кредит у сумі 9000,00 грн, строком на 42 днів з фіксованою процентною ставкою у розмірі 1,3% за один день користування кредитом, комісії, пов'язаної з наданням кредиту в сумі 1350,00 грн. В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість в сумі 15263,95 грн, в тому числі 9000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 4913,95 грн - заборгованість по процентам, 1350,00 грн - комісія, яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь.
Ухвалою суду від 26.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін по справі. Сторонам роз'яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.
Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, позовна заява містить прохання представника позивача про здійснення розгляду справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином про час, день та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі Судової влади України. Причини неявки суду невідомі. Судові повідомлення та документи, які надсилалися відповідачу рекомендованим листом за адресою його зареєстрованого місця проживання, повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідач відзиву на позов та доказів на спростування доводів позивача до суду не надала.
Згідно із вимогами ст.280 ЦПК України суд може ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не надав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи на відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, належним чином повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України) особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами частин третьої, четвертої ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11.07.2023 між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем укладено кредитний договір № 11.07.2023-100002779 шляхом обміну електронними повідомленнями. Договір складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 11.07.2023 та заявки від 11.07.2023, які підписані сторонами та є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно із пропозицією про укладення кредитного договору (оферти) від 11.07.2023 ТОВ «Споживчий центр» пропонував укласти відповідачу кредитний договір, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), що розміщена на сайті кредитодавця, заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформованої на сайті кредитодавця, підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Такий договір підписано одноразовим цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором А352) надісланим відповідачу на вказаний ним під час оформлення заявки особистий номер телефону НОМЕР_1 .
Згідно з п. 3.1. Договору за цим Договором, кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1 договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4731-21ХХ-ХХХХ-8817.
Згідно з п. 4.3. договору, днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.
У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.
Згідно заявки, сума кредиту 9000,00 грн, строк на який надається кредит 42 днів з дати його надання; дата повернення кредиту - 21.08.2023; процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1,3% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.
Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожен день користування кредитом, протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту; розрахунок денної процентної ставки: 1,3%=(5024,61/9000)/70х100%; комісія за надання кредиту 1350 грн; неустойка 90,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконання/неналежно виконаного зобов'язання; розмір процентів річних становить 474,5%.
Отже, підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодилася на визначені у ньому умови кредитування, взяла на себе відповідні зобов'язання.
Згідно квитанції №2338335540, платник «Швидкий кредит» 07.11.2023 о 18:46 на підставі договору №11.07.2023-100002779 через платіжну систему LIQPAY на картку НОМЕР_2 перераховано грошові кошти на суму 9000,00 грн. Отже позивач виконав обов'язок щодо надання грошових коштів відповідачу.
Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №11.07.2023-100003639 від 11.07.2023 заборгованість позичальника складає 15263,95 грн, з яких 9000,00 грн - основний борг,4913,95 грн - заборгованість по процентам, 1350,00 грн - комісія; проценти по кредиту нараховані за період з 11.07.2023 по 21.08.2023.
Цивільний кодекс України (далі - ЦК України) передбачає спеціальні способи, які забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань боржником і які є видами забезпечення виконання зобов'язань.
Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 652 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. ч. 3 - 6, 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 вказаного Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.
Отже, між сторонами укладений кредитний договір №11.07.2023-100002779 від 11.07.2023 у формі електронного документу, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу отриманої за вказаним договором суми позики у розмірі 9000,00 грн.
Отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу та процентів підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Позивач просить стягнути з відповідача понесені ним та документально підтверджені судові витрати.
За таких обставин відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути всі понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
У суду відсутні відомості щодо відповідача чи він має статус військовослужбовця та чи на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»., -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором № 11.07.2023-100002779 від 11.07.2023 у розмірі 15263 (п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят три) грн. 95 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр", витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
У задоволенні позову в частині стягнення неустойки відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 37356833;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1
Повний текст рішення складено 07.10.2025.
Суддя Н.А.Коваленко