07.10.2025
Справа № 482/1436/25
Номер провадження 1-кп/482/164/2025
Іменем України
07 жовтня 2025 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025150010003265 від 29.05.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця с. Озерне Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі строком на 6 років та звільненого від відбування покарання Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом на період дії воєнного стану на посаді навідника стрілецького спеціалізованого відділення стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької роти стрілецького спеціалізованого батальйону (Шквал) військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «матрос»,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
встановив:
У провадженні Новоодеського районного суду Миколаївської області знаходиться кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 62025150010003265 від 29.05.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
24.07.2025 року ухвалою суду за цим провадженням було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
06.10.2025 року в судовому засіданні обвинуваченим та його захисником заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, у зв'язку із отриманням письмової згоди від командира військової частини НОМЕР_3 на проходження військової служби ОСОБА_4 на вакантній посаді у військовій частині НОМЕР_3 .
Обвинувачений додатково зазначив, що бажає продовжити проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .
Судом встановлено, що обвинувачений, підтримуючи клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, цілком розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, а також - наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання обвинуваченого заперечував, посилаючись на те, що ОСОБА_4 вже була надана державою можливість звільнення від кримінальної відповідальності для проходження військової служби, проте він не виконав умови такого звільнення, та будучи умовно-достроково звільненим від відбування покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України. Зауважив, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України є правом, а не обов'язком суду, і у випадку задоволення такого клопотання, судом не буде вирішено питання щодо вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення під час умовно-дострокового звільнення.
Встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, а саме у тому, що він 17.03.2025 року, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, перебуваючи на посаді навідника стрілецького спеціалізованого відділення стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької роти стрілецького спеціалізованого батальйону (Шквал) військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків з військової служби в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби, а саме тимчасове місце дислокації свого підрозділу за адресою: АДРЕСА_3 та незаконно перебував поза його межами, проводячи час на власний розсуд, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, який не з'явився вчасно на службу до військової частини, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків з військової служби, до 29.05.2025 року, оскільки був затриманий слідчим на підставі п. 2. ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 січня 2025 року звільнено засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з невідбутим строком 5 (п'ять) років 2 (два) місяці 27 днів для проходження військової служби за контрактом на підставі ст. 81-1 КК України, встановлено щодо ОСОБА_4 адміністративний нагляд строком на два роки з відповідними обмеженнями, у тому числі забороною перебування за межами місця дислокації військової частини, з якою укладено контракт, та місця перебування, визначеного безпосереднім командиром, та забороною виїзду в особистих справах за межі дислокації військової частини та місця перебування, визначеного безпосереднім командиром, без дозволу командира військової частини, з якою укладено контракт.
До суду надано письмову згоду від імені командира військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_6 на проходження військової служби у вказаній військовій частині ОСОБА_4 .
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, тобто у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Так, ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 січня 2025 року ОСОБА_4 умовно-достроково звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2024 року, та зобов'язано невідкладно, але не пізніше 24 годин після набрання законної сили судовим рішенням про умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, прибути у супроводі Національної Гвардії України до відповідного територіального центу комплектування та соціальної підтримки для укладення контракту та проходження військової служби.
ОСОБА_4 31.01.2025 року уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб солдатського сержантського та старшинського складу із Міністерством Оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 строком до закінчення особливого періоду.
На підставі витягу з наказу № 31 від 31.01.2025 року командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 призначено на посаду навідника стрілецького спеціалізованого відділення стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької роти стрілецького спеціалізованого батальйону (Шквал) військової частини НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу частини та поставлено на всі види забезпечення.
Проте, ОСОБА_4 , на порушення вимог законодавства та обов'язків, покладених на останнього ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 січня 2025 року, зокрема щодо заборони перебувати поза межами військової частини чи визначеного місця служби без дозволу командування, перебуваючи під адміністративним наглядом командира військової частини, з якою обвинуваченим укладено контракт, самовільно до 29.05.2025 року залишив військову частину та незаконно перебував поза її межами, проводячи час на власний розсуд, переховуючись від служби.
29.05.2025 року матрос ОСОБА_4 був затриманий слідчим на підставі п. 2. ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відомості про що були внесені до ЄРДР за № 62025150010003265 від 29.05.2025 року.
Згідно чинного законодавства, звільнення від кримінальної відповідальності є дискреційним повноваженням суду. При звільненні від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України слід враховувати особу обвинуваченого, враховувати, чи дійсно особа добровільно бажає повернутись на військову службу, чи такий намір є лише формальним, з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання.
Як вбачається з вищенаведеного, обвинуваченому ОСОБА_4 держава вже надавала можливість захищати державу від повномасштабної агресії рф, звільнивши його 22 січня 2025 року ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від відбування покарання, проте обвинувачений такою можливістю не скористався, самовільно, всупереч чинного законодавства та обов'язків, покладених на нього ухвалою суду, залишивши місце служби.
В умовах введеного в державі воєнного стану, наявності прямої загрози національній безпеці держави, коли від військовослужбовців особливо вимагається бути високодисциплінованими та мати високу моральну та патріотичну свідомість, вказана поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та прямо впливає на боєздатність військових підрозділів та спроможність підрозділу виконувати бойові завдання.
При цьому судом також враховано, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого, засудженого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відсутність належного реагування держави, зокрема суду, під час призначення покарання за вчинення військовослужбовцями кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби під час дій військового стану (збройної агресії та повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію України) нівелює визначену статтями 50,65 КК України мету призначення покарання та може призвести до збільшення рівня злочинності у військах, зниження рівня дисципліни та підриву боєготовності військових підрозділів, неспроможності забезпечення командуванням військових частин належного виконання завдань з оборони держави, захисту незалежності та територіальної цілісності України, що призводить до порушення прав та інтересів суспільства в цілому та держави.
Зі змісту ухвали Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 січня 2025 року встановлено, що ОСОБА_4 було умовно-достроково звільнено від відбування покарання у відповідності до ст. 81-1 КК України саме для проходження військової служби за контрактом.
Кримінальний кодекс України було доповнено ст. 81-1 «Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби» Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності» № 3687-IX від 08.05.2024 року.
Відтак суд вважає, що до осіб, звільнених від відбування покарання під умовою безпосередньої їх участі в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності, яка була ними порушена внаслідок вчинення нового кримінального правопорушення протягом невідбутої частини покарання за попередній злочин, повинні наставати правові наслідки, визначені ч. 3 ст. 81-1 КК України.
Відповідно до встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що у задоволенні клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись п. 5 ст. 401 КК України, ст.ст. 284, 286, 288, 369, 372 КПК України, суд -
постановив:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 62025150010003265 від 29.05.2025 року на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, відмовити.
Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1