8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
06 жовтня 2025 року м. ХарківСправа № 922/2028/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про ухвалення додаткового рішення (вх. №22302 від 25.09.2025) по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Строй СФ" (61177, м. Харків, вул. Старопрудна, буд. 6, кв. 34)
до Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 9) 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 16)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Строй СФ" до Харківської міської ради, згідно вимог якої позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення 38 сесії Харківської міської ради 8 скликання № 811/25 від 30.04.2025 "Про скасування додатка 1 до рішення 35 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 05.02.2025 №747/25 "Про включення нових об'єктів до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні" та припинення приватизації такого об'єкта.
2. Залишити в силі додаток 1 до рішення 35 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 05.02.2025 №747/25 "Про включення нових об'єктів до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні".
3. Скасувати зміни, що були внесені до рішення 32 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18.12.2019 №1919/19 "Про затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації", якими було виключено з переліку об'єктів комунальної власності Харківської міської територіальної громади, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, об'єкт відповідно до додатка 1 до рішення 35 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 05.02.2025 №747/25 "Про включення нових об'єктів до переліку об'єктів комунальної власності Харківської міської територіальної громади, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні".
4. Продовжити приватизацію об'єкта приватизації комунальної власності Харківської міської територіальної громади - нежитлових будівель: літ. "А-1" загальною площею 572,7 кв.м, літ. "Б-1" загальною площею 79,8 кв.м, літ. "В-1" загальною площею 36,5 кв.м, літ. "Г-1" загальною площею 121,7 кв.м, літ. "Ж-1" загальною площею 4,4 кв.м, літ. "И-1" загальною площею 56,1 кв.м, що знаходяться в Холодногірському районі міста за адресою: 61016, м. Харків, вул. Курилівська, 80.
5. Судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у позові відмовлено.
25.09.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради зареєстровано заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. №22302), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Строй СФ" (код ЄДРПОУ: 37459497) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 18600,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 прийнято заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про ухвалення додаткового рішення (вх. №22302 від 25.09.2025) до розгляду. Розгляд заяви ухвалено здійснити без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Запропоновано учасникам справи надати до суду пояснення (заперечення) щодо заяви Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про ухвалення додаткового рішення (вх. №22302 від 25.09.2025) у строк до 03.10.2025 р.
18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам".
Відповідно до частини 1, 5 статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Отже, сторони (учасники процесу) у справі зобов'язані мати зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Також, згідно з частиною 11 статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи вище зазначене, процесуальним законодавством передбачено спосіб належного повідомлення сторін (учасників процесу) про розгляд справи - в електронній формі через "Електронний кабінет".
Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.
Матеріали справи свідчать, що сторони у справі зареєстрували Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, а тому ухвалу суду від 29.09.2025 було надіслано до їх зареєстрованих Електронних кабінетів, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Також, ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 по справі №922/2028/25 оприлюднено в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Таким чином, судом дотримано вимоги законодавства щодо оприлюднення в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень вказаної ухвали суду та направлено до зареєстрованого Електронного кабінету сторін у справі вказану ухвалу в електронному вигляді, що свідчить про вжиття необхідних заходів для повноцінної реалізації сторонами права на ознайомлення з її змістом та подання пояснень (заперечень) щодо вказаної заяви у встановлений строк.
Будь-яких заяв або клопотань від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до частини 3 статті 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 1, 2 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що судом вирішується лише питання про судові витрати, а також приймаючи до уваги необхідність недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, суд ухвалює додаткове рішення без повідомлення учасників справи в межах строку, що передбачений частиною 3 статті 244 ГПК України.
Розглянувши подану заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд виходить з наступного.
Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частиною 2 статті 161 ГПК України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Частинами 1, 3 статті 168 ГПК України унормовано, що у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - сьомою, десятою статті 165 цього Кодексу.
З матеріалів справи убачається, що 11.07.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (вх. №16253), в яких просить суд відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача на свою користь судові витрати.
Разом з тим, на виконання пункту 8 частини 3 статті 165 ГПК України у вказаній заяві по суті справи зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які третя особа очікує понести в зв'язку із розглядом справи, складається із витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн., що не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Крім того, відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України третя особа робить заяву про те, що докази понесення судових витрат, які третя особа сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до частини 13 статті 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Верховний Суд у постанові від 29.07.2022 у справі №911/1237/21 зазначив, що відповідно до частини 13 статті 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Колегія врахувала, що право на звернення до господарського суду гарантується, проте реалізація такого права позивачем у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси відповідача, а також може вплинути на права та обов'язки третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, яких суд залучив до участі у справі, які цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав змушені звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею (правові висновки також у додатковій постанові Верховного Суду від 11.02.2025 по справі №910/1967/24).
В даному випадку, суд констатує, що третя особа була залучена до участі в справі без самостійних вимог на стороні відповідача та в процесі розгляду справи займала позицію в спорі на стороні відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Отже, матеріали справи свідчать, що третьою особою заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу та подано докази їх понесення в межах строку, передбаченого частиною 8 статті 129 ГПК України.
Наведене свідчить про дотримання процесуальних вимог подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу для вирішення судом питання щодо їх стягнення з іншої сторони, що узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 27.01.2022 по справі №921/221/21.
Господарським процесуальним законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Приписами частини 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Нормами процесуального права передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Згідно з частиною 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості.
У даному разі, в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18600,00 грн. заявником представлено суду наступні документи, а саме: договір про надання послуг з адвокатської діяльності №47 від 31.12.2024; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АХ №1229307 від 02.01.2025; акт здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) №23 від 23.09.2025; заявка №5249 від 02.07.2025.
Водночас звернуто увагу, що перевищення суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку обґрунтовується процесуальною поведінкою учасників справи та погодинною ставкою за надання правничої допомоги. Подання позивачем клопотань про об'єднання проваджень та відповідачем клопотань про відкладення розгляду справи призвело до більшої (непередбачуваної) кількості годин, витрачених на надання професійної правничої допомоги, що полягає в участі у відповідних засіданнях.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Положення статті 16 ГПК України передбачають, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до Адвокатського бюро "Антона Новакова" з метою надання юридичних послуг з приводу захисту прав та інтересів клієнта, про що було укладено відповідний договір про надання послуг з адвокатської діяльності №47 від 31.12.2024.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Пунктом 1.1. договору передбачено, що виконавець зобов'язується протягом терміну дії договору надати замовнику послуги, зазначені в п.п. 1.2., 1.3. договору, а замовник - прийняти та оплатити ці послуги.
Умовами пункту 1.2. договору передбачено найменування послуг: згідно ДК 021:2015 код 79110000-8: Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (послуги з адвокатської діяльності, пов'язані із наданням правничої допомоги з питань, що виникають в діяльності замовника. Сторони встановили, що на підставі договору здійснюється закупівля послуг з адвокатської діяльності.
Пунктом 2.2. договору погоджено, що послуги надаються виключно після одержання письмових заявок (доручень) замовника, в яких будуть зазначені конкретні завдання (доручення) та інші необхідні дані. Виконавець після отримання заявки замовника може повідомити про неможливість надання послуги з відповідним обґрунтуванням такої неможливості.
Згідно з умовами пункту 3.1. договору загальна ціна договору становить: 1950000,00 грн. без ПДВ. Ставка за годину наданих послуг, яка визначена в рішенні Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 №13/1/7 в розмірі 0,25 мінімальної заробітної плати на день оплати: на 01.01.2025 дорівнює 2000,00 грн. без ПДВ.
Умовами пункту 3.2. договору передбачено, що ціна договору, визначена в пункті 3.1. договору, складається із гонорару виконавця та понесених ним витрат на залучення співвиконавців.
Відповідно до пункту 4.1. договору розрахунки здійснюються шляхом оплати замовником акту здавання-приймання наданих послуг, складеного виконавцем та підписаного замовником.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що строк надання послуг: з 01 січня 2025 року до 31 грудня 2025 року. Конкретний строк виконання завдання за заявкою (в випадку необхідності) встановлюється замовником за погодженням з виконавцем в заявці.
Відповідно до пункту 5.4. договору акт здавання-приймання наданих послуг складається виконавцем за результатами календарного місяця надання послуг або за результатами надання послуги згідно заявки (декількох заявок) на розсуд виконавця та затверджується/підписується уповноваженими представниками замовника. В Акті здавання-приймання наданих послуг зазначається назва послуги, опис виконаної роботи та кількість витраченого часу.
Відповідно до умов пункту 5.5. договору погоджено, що замовник повинен в строк не більше п'яти робочих днів після отримання акту здавання-приймання наданих послуг затвердити його та підписати або надати мотивовану відмову в затвердженні/підписанні акту. Якщо в наведений у цьому пункті строк акт здавання-приймання наданих послуг не було підписано з боку замовника та не надано мотивовану відмову в його підписанні, він вважається підписаним, а відповідні послуги прийняті та такими, що підлягають оплаті згідно акту.
Матеріали справи свідчать, що третя особа звернулась до Адвокатського бюро "Антона Новакова" з заявкою №5249 від 02.07.2025 про здійснення правничої допомоги за договором про надання адвокатських послуги №47 від 31.12.2024 по справі №922/2028/25.
Відповідно до акту здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) №23 від 23.09.2025 за договором про надання послуг з адвокатської діяльності №47 від 31.12.2024 виконавець здає, а замовник приймає послуги з адвокатської діяльності: код за ДК 021:2015 код 79110000-8: Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (послуги з адвокатської діяльності, пов'язані із наданням правничої допомоги з питань, що виникають в діяльності замовника (правнича допомога).
Вид наданої правничої допомоги:
- підготовлено та подано до Господарського суду Харківської області пояснення третьої особи щодо позову у справі №922/2028/25 відносно ТОВ "Нью Строй СФ" згідно заявки замовника №5249 від 02.07.2025. Витрати робочого часу на надання правничої допомоги: 4 год. Розмір гонорару виконавця: 8000 грн. без ПДВ;
- участь 15.07.2025 в судовому засіданні у справі №922/2028/25 відносно ТОВ "Нью Строй СФ" згідно заявки замовника №5249 від 02.07.2025. Витрати робочого часу на надання правничої допомоги: 1,2 год. Розмір гонорару виконавця: 2400 грн. без ПДВ;
- участь 29.07.2025 в судовому засіданні у справі №922/2028/25 відносно ТОВ "Нью Строй СФ" згідно заявки замовника №5249 від 02.07.2025. Витрати робочого часу на надання правничої допомоги: 1,4 год. Розмір гонорару виконавця: 2800 грн. без ПДВ;
- участь 02.09.2025 в судовому засіданні у справі №922/2028/25 відносно ТОВ "Нью Строй СФ" згідно заявки замовника №5249 від 02.07.2025. Витрати робочого часу на надання правничої допомоги: 1,2 год. Розмір гонорару виконавця: 2400 грн. без ПДВ;
- участь 23.09.2025 в судовому засіданні у справі №922/2028/25 відносно ТОВ "Нью Строй СФ" згідно заявки замовника №5249 від 02.07.2025. Витрати робочого часу на надання правничої допомоги: 1,5 год. Розмір гонорару виконавця: 3000 грн. без ПДВ.
Всього витрати робочого часу на надання правничої допомоги: 9,3 год. Розмір гонорару виконавця: 18600 грн. без ПДВ. В акті здавання-приймання наданих послуг зазначено, що у замовника відсутні будь-які зауваження щодо повноти, кількості та якості наданої виконавцем правничої допомоги. Підписанням цього акту сторони констатують факт передання виконавцем замовнику всієї документації та інформації, отриманої ним в ході виконання заявок замовника.
Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц виснувала, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Водночас суд зазначає, що у відповідності до норм чинного процесуального законодавства під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України.
Критерії, що визначені частиною 4 статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20.
Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
З огляду на вказане, суд зазначає, що вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.
Оцінка обґрунтованості, розумності, реальності, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з огляду на обсяг наданих адвокатом послуг, а також підтвердженість витрат належними та допустимими доказами, вирішується судом з урахуванням конкретних обставин справи. Суд оцінює такі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Надаючи оцінку наданим доказам в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи конкретні обставини даної справи суд зазначає, що пояснення третьої особи є незначними за обсягом (5 сторінок) та містять незначну кількість додатків (ордер на надання правничої допомоги та квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС), а тому надана послуга з підготовки та подання до суду вказаної заяви по суті справи не передбачає необхідності виконання адвокатом значного обсягу юридичної і технічної роботи та витрачати значний час для підготовки та подання пояснень в обґрунтування правової позиції по справі.
Щодо послуги з представництва інтересів клієнта в судових засіданнях, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 42 ГПК України учасник справи має право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.
З матеріалів справи вбачається, що в межах розгляду справи №922/2028/25 було проведено судові засідання: 15.07.2025, 29.07.2025, 02.09.2025, 23.09.2025 в яких приймав участь представник третьої особи - адвокат Батіг В.В.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21).
З змісту протоколів судових засідань слідує, що наведені судові засідання за своєю тривалістю обмежувалися розумним та необхідним для належного розгляду справи та з'ясування обставин справи проміжком часу з огляду на характер спору, кількість учасників процесу, наявний в матеріалах справи для дослідження обсяг доказів, а тому визначена кількість годин часу з надання відповідної послуги та розрахована їх вартість, в тому числі, на переконання суду, є завищеною.
Суд звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та враховує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У системному зв'язку із правовими положеннями, наявними у матеріалах справи доказами, враховуючи принципи верховенства права, пропорційності та справедливості, згадані критерії реальності, обґрунтованості та розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що розумним, реальним, обґрунтованим та співмірним слід вважати зменшений розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
На переконання суду, стягнення зменшеної суми гонорару свідчитиме про дотримання принципу захисту права працівника на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України, оскільки діяльність адвоката є оплачуваною працею, і така оплата в силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" слугує формою винагороди за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Враховуючи положення пункту 12 частини 3 статті 2 та частини 8 статті 129 ГПК України сторони не позбавляються права на відшкодування судових витрат у разі їх підтвердження та подання у порядку та строки, встановлені процесуальним законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, пункту 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, та пунктів 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підставі викладеного, керуючись ст. 42, 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 231, 232, 233-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про ухвалення додаткового рішення (вх. №22302 від 25.09.2025) - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Строй СФ" (61177, м. Харків, вул. Старопрудна, буд. 6, кв. 34, код ЄДРПОУ 37459497) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ 14095412) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15.000,00 грн.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
В задоволенні решти заяви - відмовити.
Додаткове рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржено в порядку та строки, що передбачені статтею 254, 256-259 ГПК України.
Додаткове рішення складено 06.10.2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова