8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність
"02" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2581/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання: Зубко Ю.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1
про неплатоспроможність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за участю:
представника боржника: Хохленко А.О. (в режимі відеоконференції), ордер серії АЕ №1417738 від 22.08.25
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки він має прострочені зобов'язання на загальну суму 231176,71 грн, в якій просить суд прийняти цю заяву, відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, призначити керуючим реструктуризацією Белінську Наталю Олександрівну, здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.08.20205 року прийнято заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду; підготовче засідання по справі призначено на 04.09.2025.
В судовому засіданні 04.09.2025 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.10.2025 року.
В судовому засіданні представник боржника наполягав на задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, заслухавши пояснення представника боржника, проаналізувавши матеріали справи, у тому числі, долучені до заяви документи, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.
З пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.
Також у преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексу України з процедур банкрутства не встановлена.
З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 Кодексу України з процедур банкрутства), цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.
Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у пунктах 44-51 постанови від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.
Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.
Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження.
Відповідно до приписів статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства серед іншого, неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Згідно з частиною другою статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з ч.1 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, за якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у такій справі у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Частиною 3 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх трьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
Порядок та наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені статтями 119, 120 Кодексу України з процедур банкрутства.
Частиною 1 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства регламентовано, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 листопада 2022 року у cправі № 909/937/21).
Системний аналіз ст.113, частин 1, 2 ст.116, ч.1 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Згідно з частинами 3, 4 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що склад і розмір грошових зобов'язань, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Отже, обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
Згідно з ч. 2 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питання наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів.
Поряд із цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов'язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов'язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами.
Необхідність аналізу таких договорів пов'язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.
В обґрунтування наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник посилається на те, що у нього наявні невиконані прострочені грошові зобов'язання перед ТОВ "Мілоан", ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", АТ "ПУМБ", ТОВ "Сіроко Фінанс", ТОВ "Кредитромінвест", ТОВ "Споживчий центр", ТОВ "Смартівей Юкрейн", ТОВ "Клай Інвест", ТОВ "Бізпозика", ТОВ "ФК "Незалежні фінанси", ТОВ "Іннова Фінанс", АТ КБ "Приватбанк", ТОВ "ФК "Є Гроші Ком", ТОВ "Стар Фійненс Груп" на загальну суму 231 176,71 грн.
Наведені зобов'язання перед кредиторами, на погляд ОСОБА_1 , підтверджуються кредитними договорами та інформацією з українського бюро кредитних історій, надаючи оцінку яким, суд зазначає наступне.
У наданому до заяви про неплатоспроможність боржника - фізичної особи конкретизованому списку кредиторів ОСОБА_1 зазначає про те, що він має наступні зобов'язання:
1) перед ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за договором позики №9023132 від 26.02.2025 року у розмірі 17902,50 грн. Втім матеріали заяви не містять вищевказаного кредитного договору. Разом із тим, до заяви доданий договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту), укладений 26.02.2025 року між боржником та ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за іншим номером №73134294, проте його не було зазначено в конкретизованому списку кредиторів. Отже, надані боржником докази на підтвердження простроченої заборгованості перед ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за договором № 9023132 від 26.02.2025, зазначені ним у конкретизованому списку кредиторів, мають неточну та суперечливу інформацію.
2) перед ТОВ "Кредитпромінвест" за кредитним договором № КР14048684 від 07.03.2025 року у розмірі 24 308,67 грн. Проте матеріали поданої заяви не містять вищевказаного кредитного договору, втім згідно відповіді ТОВ "Кредитпромінвест" від 27.06.2025 № 682/25-вих, товариство отримав право вимоги заборгованості до боржника за іншим кредитним договором №2950509615-4048684 від 07.03.2025 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Є Гроші Ком", який міститься в матеріалах заяви. Отже матеріали поданої заяви не містять належних доказів, які підтверджують заборгованість боржника перед ТОВ "Кредитпромінвест" саме за кредитним договором № КР14048684 на суму 24308,67 грн, яка була зазначена в конкретизованому списку.
3) перед ТОВ "Іннова Фінанс" за кредитним договором № 193584 від 01.01.2025 року у розмірі 20045,00 грн. Проте матеріали заяви не містять вищевказаного кредитного договору. Разом із тим, до заяви доданий договір надання грошових коштів у кредит, укладений 01.01.2025 року між боржником та ТОВ "Іннова Фінанс" за іншим номером № 6545930125, проте його не було зазначено в конкретизованому списку кредиторів. Отже, надані боржником докази на підтвердження простроченої заборгованості перед ТОВ "Іннова Фінанс" за договором №193584 від 01.01.2025 року, зазначені ним у конкретизованому списку кредиторів, мають неточну та суперечливу інформацію.
4) перед ТОВ "Сіроко Фінанс" за договором позики №ad4234bc-ed81-4e9e-8065-08dd61dc82d6 від 02.04.2025 року у розмірі 3200,00 грн. Проте матеріали поданої заяви не містять вищевказаного кредитного договору, разом із цим до матеріалів справи доданий договір позики за іншим номером, укладеним між ТОВ "Сіроко Фінанс" та ОСОБА_1 , втім його не було зазначено боржником у конкретизованому списку кредиторів. Таким чином заборгованість боржника перед ТОВ "Сіроко Фінанс" за договором позики №ad4234bc-ed81-4e9e-8065-08dd61dc82d6 не підтверджена належними доказами.
5) перед ТОВ "Смартівей Юкрейн" за договором №05с8d11f-86b2-4a48-8f2e-248faf1253c0 від 23.02.2025 року у розмірі 25112,40 грн. Втім матеріали заяви не містять вищевказаного кредитного договору. Разом із тим, до заяви доданий договір кредитної лінії, укладений 23.02.2025 року між боржником та ТОВ "Смартівей Юкрейн" за іншим номером № 9578927902, проте його не було зазначено в конкретизованому списку кредиторів. Отже, надані боржником докази на підтвердження простроченої заборгованості перед ТОВ "Смартівей Юкрейн" договором №05с8d11f-86b2-4a48-8f2e-248faf1253c0 від 23.02.2025 року у розмірі 25112,40 грн, зазначені ним у конкретизованому списку кредиторів, мають неточну та суперечливу інформацію.
6) перед ТОВ "Стар Файненс Груп" за договором позики №1878353 від 04.03.2025 року у розмірі 0,00 грн та за договором позики №1642363 від 29.12.2024 року у розмірі 0,00 грн. Дослідивши матеріали поданої заяви судом встановлено, що відповідно до листа ТОВ "Стар Файненс Груп" (вих. № 1507-09/25 від 15.07.2025), між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 , був укладений договір про надання фінансового кредиту № 64053-12/2024 від 29.12.2024 року на суму 10 000,00 грн. та договір про надання фінансового кредиту № 09488-03/2025 від 04.03.2025 року на суму 1 500,00 грн. У подальшому між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ТОВ "ФК "Кредит- Капітал" було укладено договір факторингу № 19062024 від 19.06.2024 року, за якими ТОВ "ФК "Кредит- Капітал" набуло статус нового кредитора за договором про надання фінансового кредиту № 64053-12/2024 від 29.12.2024 року та за Договором про надання фінансового кредиту № 09488-03/2025 від 04.03.2025 року. Проте ТОВ ФК "Кредит- капітал" не було зазначено в конкретизованому списку кредиторів боржника, як правонаступника ТОВ "Стар Файненс Груп". Окрім цього матеріали поданої заяви не містять доказів звернення боржника до ТОВ ФК "Кредит- капітал" з метою отримання інформації за договором про надання фінансового кредиту № 64053-12/2024 від 29.12.2024 року та договором про надання фінансового кредиту № 09488-03/2025 від 04.03.2025 року. Отже будь-яких обґрунтованих пояснень щодо невнесення ТОВ ФК "Кредит- капітал" до конкретизованого списку кредиторів або надання боржником відповідних доказів погашення заборгованості перед вищевказаними фінансовими установами матеріали поданої заяви не містять.
Також суд зауважує на тому, що заявником не надано первинних документів на підтвердження заборгованості боржника перед ТОВ "Мілоан" за договором № 9201668 від 12.03.2025 року.
В поданій заяві боржник зазначив, що він здійснював досудову роботу та надсилав електронні запити з метою отримання інформації щодо заборгованості за кредитами.
Втім, суд вважає, що заявником не надано доказів вжиття всіх заходів з метою отримання документації на підтвердження заявленої заборгованості перед вищевказаними фінансовими установами (в даному випадку шляхом особистого звернення ОСОБА_1 до фінансових установ, чи звернення за допомогою поштового зв'язку (а не електронною поштою).
Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 , яка зазначена в конкретизованому списку кредиторів, в повній мірі не підтверджена первинними документами, які надані заявником до матеріалів справи. Зазначені в конкретизованому списку номера деяких кредитних договорів не співпадають із договорами, які додані до заяви або зазначені в банківських довідках. Окрім цього, деякі фінансові установи взагалі не вказані в конкретизованому списку кредиторів. Отже надані боржником докази на підтвердження простроченої заборгованості перед деякими кредиторами, зазначені ним у конкретизованому списку кредиторів, мають неточну та суперечливу інформацію.
На підставі викладеного суд вважає, що боржником не доведено належними та допустимими доказами, що він припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за КОЖНИМ З КРЕДИТНИХ та інших ЗОБОВ'ЯЗАНЬ упродовж двох місяців, як того вимагає ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Крім того, згідно до ч.5. ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства зазначено, що Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
Суд зазначає, що для відновлення платоспроможності Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність: надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства), тому, у разі необхідності, і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.
Реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно та зобов'язання, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання його неплатоспроможним обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Подання декларації про майновий стан боржником надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміку розміру активів за відповідний період.
Боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20.
Так, в проєкті плані реструктуризації боржник вказує, що витрати на комунальні послуги житла боржника згідно квитанцій - 6048,00 грн; витрати на домашній Інтернет - 512,50 грн; щомісячні витрати на аліменти на старшу доньку відповідно до розписки від 22.07.2025 - 11000,00 грн; витрати на проїзд відповідно до розписки від 22.07.2025 - 3 000 грн; витрати на лікування родини відповідно до розписки-3000,00 грн
Разом з тим, як встановив суд, боржником в поданих до суду деклараціях про майновий стан у розділі XIV "Відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України" в розділі 70-73 "витрати на утримання майна", "витрати на побутові потреби", "інші грошові витрати" вказана інформація не зазначена.
Крім цього, в поданих до суду деклараціях за 2022-2025 роки боржник зазначив, що у його власності перебував транспортний засіб - КМЗ ДНЕПР 11 649, 1985 року випуску, який (як зазначає ОСОБА_1 в поданий заяві) був проданий відповідно до розписки від 20.06.2025. Проте, згідно наявної в матеріалах заяви розписки, вищевказаний транспортний засіб був проданий боржником ще 2003 році за довіреністю.
Отже вказані ОСОБА_1 в деклараціях про майновий стан боржника відомості щодо транспортного засобу містять суперечливу інформацію.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що відповідно п. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). При цьому вимоги до такого проекту плану реструктуризації визначені статтею 126 КУзПБ.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 126 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
Системне тлумачення приписів книги четвертої КУзПБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Боржник має реалізувати право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою.
Такими чином, погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов'язань) у межах об'єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов'язання.
Дослідивши наданий ОСОБА_1 проєкт плану реструктуризації, господарським судом встановлено, що боржник взагалі не вказує в ньому обставин, які спричинили його неплатоспроможність.
Окрім цього, проєкт плану реструктуризації повинен містити інформацію про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації). З матеріалів поданої заяви вбачається, що боржник має на праві спільної сумісної власності разом із дружиною має:
- земельну ділянку (кадастровий номер: 6320410100:00:007:0312),
- житловий будинок, за адресою : АДРЕСА_1
- транспортний засіб - Nissan ALMERA, 2004 р.в ( не вказана вартість за якою автомобіль був придбаний у 2024 році)
Проте вищевказані активи (їх частка) не включені боржником до переліку майна за рахунок якого, у разі його реалізації можливо б було задовольнити вимоги кредиторів. Будь-яких обґрунтованих пояснень щодо не включення майновий активів до проєкту плану реструктуризації представником боржника в судовому засіданні 02.10.2025 року не надано.
Крім того, відповідно до відомостей внесених у декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2025 рік (станом на 01.06.2025), заявник має кошти на різних рахунках в АТ "ПриватБанк" у загальному розмірі 8039,51 грн, в той же час заявник не зазначив вищевказані грошові кошти як дохід боржника у плані реструктуризації боргів.
Також за умови продажу мотоциклу транспортного засобу - КМЗ ДНЕПР, 1985 року випуску, як сам зазначає боржник у 2025 році, отримані ним кошти також повинні були включені як майновий актив за рахунок якого можливе погашення вимог кредиторів, проте поданий проєкт плану реструктуризації такої інформації не містить.
Окрім цього, в проєкті плані реструктуризації боржник зазначає, що його офіційна заробітна плата в середньому на місяць, згідно довідки Пенсійного фонду України від 20.05.2025 становить 33870,91 грн. Проте суд зазначає, що боржником не надано обґрунтованого розрахунку його середньої заробітної плати. Разом із цим, суд вважає, що заявник на підтвердження дійсного розміру заробітної плати, повинен надати довідку з місця роботи щодо отриманих ним доходів у тому числі за травень 2025. Проте ані матеріали поданої заяви ані декларація про майновий стан боржника 2025 рік станом на 01.06.2025 рік не містить інформації щодо розміру заробітної плати, отриманої ОСОБА_1 за травень 2025 року, що фактично унеможливлює встановити дійсний розмір заробітної плати боржника та його дохід в місяць.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що фактично боржником не зазначено повноту майнових активів ( у тому числі їх вартість) за рахунок яких можливо б задовольнити вимоги кредиторів та не доведено ознак загрози неплатоспроможності.
Також, як вже було зазначено в плані реструктуризації ОСОБА_1 зазначає, що він у тому числі має щомісячні витрати на аліменти на старшу доньку відповідно до розписки від 22.07.2025 у розмірі 11000,00 грн; витрати на проїзд відповідно до розписки від 22.07.2025 у розмірі 3 000 грн; витрати на лікування родини відповідно до розписки-3000,00 грн.
Проте, суд зауважує на тому, що власні розписки боржника не є належними доказами витрат.
Доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 дійсно щомісяця сплачує 11000,00 грн аліментів, сплачує щомісячно 3000,00 грн на проїзд та 3000,00 грн лікування родини, а саме чеків, квитанцій, виписок з банківських рахунків заявником не надано, що викликає у суду сумніви у правдивості та реальності відображення боржником відповідних витрат.
Із системного аналізу викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що проєкт плану реструктуризації боргів не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до нього не може бути досягнута кінцева мета процедури відновлення платоспроможності боржника повне або часткове погашення вимог кредиторів.
Суд вважає, що наданий до заяви план реструктуризації боргів, засвідчує про зловживання правом ОСОБА_1 на доступ до суду зі зверненням із заявою про його неплатоспроможність за формальними ознаками та створенню умов щодо порушення інтересів кредиторів на отримання належного боргу повністю або частково з боржника.
Крім того, суд зауважує на тому, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_1 за період з січня 2022 року по березень 2025 року вбачається, що заявник мав дохід у вигляді виграшів та призів у липні, жовтні, грудні 2024 року, лютому, березні 2025 року від ТОВ "Нейролінк" (код 45356504), ТОВ "Геймдев" (код 43397203), ТОВ "Нейтів АППС" (код 43488489), ТОВ "Спартек" (код 45479832), ТОВ "Слотс Ю.Ей." (код ЄДРПОУ 43846231).
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що основними видами економічної діяльності ТОВ "Нейролінк", ТОВ "Геймдев", ТОВ "Нейтів АППС", ТОВ "Спартек" є 92.00 "Організування азартних ігор".
У конкретизованому списку кредиторів ОСОБА_1 зазначає про наявність заборгованості за договорами, укладеними більшості у період з листопада 2024 року квітень 2025 року.
З огляду на зазначене, судом встановлено, що ОСОБА_1 при наявності заборгованості перед кредиторами брав участь у азартних іграх, що на думку господарського суду, може свідчити про недобросовісну поведінку боржника.
Суд звертає увагу на те, що пасивна поведінка боржника щодо погашення заборгованості перед кредиторами, однак витрачання коштів для оплати на ігрових сайтах, може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
Отже боржником не наведено підстав в підтвердження наявності обставин, з якими закон пов'язує можливість створення для доброчесного боржника сприятливих умов для погашення боргів через процедуру неплатоспроможності.
Суд звертає увагу, що до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Виходячи зі встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що боржником належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, в розумінні положень ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, не доведено наявності правових підстав для відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо відсутні відповідні підстави.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що заявнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Керуючись статтями 113, 115, 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 76, 77, 78, 79, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Суд роз'яснює боржнику, що згідно із частиною 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у визначені статтями 256, 257 ГПК України строк та порядку.
Ухвала підписана 07.10.2025 року.
Суддя Міньковський С.В.