Справа №487/6774/25
Провадження №6/487/283/25
30.09.2025 Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Афоніна С. М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінеро», боржник: ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець Булахевіч Степан Вікторович про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, -
До Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінеро», боржник: ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець Булахевіч Степан Вікторович про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.
Вивчивши матеріали заяви, суддя дійшов такого.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2022 у справі №183/4196/21 прийшла до висновку, що оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення несудового органу, то заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч 2 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України "Про виконавче провадження".
За змістом ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Тобто законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця/нотаріуса, а з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника, яким може бути його місце проживання, місцем роботи, місцем отримання пенсії та/або місцем знаходження його майна.
У заяві про заміну сторони стягувача заявник ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» зазначає адресу боржника АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва №13.23-54755-2025 відсутні відомості про реєстрацію ОСОБА_1 в м. Миколаєві.
Відповідно до відповіді №1768008 від 12.09.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру відомості про ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 також відсутні.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва №13.23-512399-2025 від 25.09.2025 за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2 , тобто інша особа, оскільки заявником в виконавчому написі №28624 від 23.09.2021 та в заяві про заміну сторони виконавчого провадження боржником зазначено саме ОСОБА_1 .
Місцезнаходження приватного виконавця - м. Миколаїв, вул. Спаська,13, офіс 6, належить до території Центрального району м. Миколаєва.
При цьому, до заяви про заміну сторони стягувача не долучено будь-яких доказів, які свідчать про те, що стягнення заборгованості за виконавчим написом здійснюється на території, яка відноситься до юрисдикції Заводського районного суду м. Миколаєва.
Місцем виконання виконавчого документу, а в даному випадку виконавчого напису нотаріуса, є місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна.
Місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29.10.2020 по справі № 263/14171/19.
Заявником же жодним чином не обґрунтовано та не надано доказів наявності підстав звернення саме до Заводського районного суду м. Миколаєва. В матеріалах, долучених до заяви як додатки, відсутні відомості про місце перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна на території Заводського району м. Миколаєва. Будь-яких інших підстав, які б вказували на підсудність вказаної заяви Заводському районному суду м. Миколаєва не встановлено.
Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд».
Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Статтею 183 ЦПК України передбачені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Так, відповідно до п.5 ч.1 ст. 183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити підстави заяви (клопотання, заперечення).
Як зазначалось суддею вище, заявником не наведено підстав звернення з вказаною заявою до Заводського районного суду м. Миколаєва.
Відповідно до ч.4 ст. 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку щодо необхідності повернення заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 183, 258 261, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінеро», боржник: ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець Булахевіч Степан Вікторович про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні - повернути без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. М. Афоніна