Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 314
Іменем України
08.11.2007
Справа №2-5/10621-2007А
Господарський суд АР Крим у складі:
Головуючого судді - Гаврилюк М.П.,
за участю: секретаря Кузьмицької Г.В.,
представників сторін:
Від позивача - Горін С.Я., голова, паспорт.
Від відповідачів - не з'явилися.
відкритому судовому засіданні, розглянувши адміністративну справу:
За позовом - Споживчого кооперативу з будівництва та експлуатації дачного поселення «Рассвет», м. Алушта.
До відповідачів - 1) Партенітської селищної Ради, смт. Партеніт, м. Алушта; 2) Алуштинського міського управління земельних ресурсів, м. Алушта.
Про відміну пункту рішення та визнання незаконної вимоги.
Сутність спору:
Позивач - Споживчий кооператив з будівництва та експлуатації дачного поселення «Рассвет», м. Алушта звернувся до Господарського суду АР Крим з адміністративним позовом, у якому просить суд скасувати п. 3.3 рішення позачергової 19-ої сесії 5-го скликання Партенітської селищної ради № 19-1 від 23.04.2007р. «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки СК «Рассвет» та надання в довгострокову оренду», який вимагає від СК «Рассвет» провести оплату за втрату лісогосподарського виробництва у встановлені законодавством строки та визнати незаконною вимогу пункту 3 Висновку Алуштинського міського управління земельних ресурсів від 21.09.2006р. № 703 про необхідність споживчому кооперативу «Рассвет» у двохмісячний строк після затвердження проекту землеустрою відшкодувати втрати лісогосподарського виробництва та скасувати його.
Відповідачі відзивів на позов не представили, у судове засідання не з'явилися, про причини відсутності суд не повідомили, про день слухання спору були сповіщені належним чином: рекомендованою поштою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав пояснення представника позивача, суд -
На підставі Рішення Партенітської селищної ради від 08.10.2004р. № 36-12 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки СК «Рассвет», Алуштинським міським управлінням земельних ресурсів виданий Висновок № 703 від 21.09.2006р., відповідно до якого погоджено та передано Споживчому кооперативу «Рассвет» строком на 10 років земельну ділянку, площею 4,4000 га за рахунок земель Партенітської селищної ради не наданих у власність або в користування, для розміщення дачного району, розташовану у м. Алушта, смт. Партеніт, у північно-східної окраїни Будинку відпочинку «Айвазовське», за умовою відшкодування лісогосподарського виробництва в двохмісячний строк після затвердження проекту землеустрою.
У подальшому, Рішенням позачергової сесії 19 сесії 5 скликання Партенітської селищної ради № 19-1 від 23.04.2007р. «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки СК «Рассвет» та надання в довгострокову оренду» затверджений проект землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 4,400 га для розміщення дачного району споживчого кооперативу «Рассвет».
Відповідно до вказаного рішення позивач отримав право на укладення договору оренди земельної ділянки для розміщення дачного району за адресою: смт Партеніт, у північно-східної окраїни Будинку відпочинку «Айвазовське».
Пунктом 3.3 вказаного рішення від 23.04.2007р. Партенітська селищна рада зобов'язала СК «Рассвет» провести оплату за втрату лісогосподарського виробництва в строки, встановлені діючим законодавством.
Позивач просить скасувати п. 3.3 рішення позачергової 19-ої сесії 5-го скликання Партенітської селищної ради № 19-1 від 23.04.2007р. «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки СК «Рассвет» та надання в довгострокову оренду», який вимагає від СК «Рассвет» провести оплату за втрату лісогосподарського виробництва у встановлені законодавством строки та визнати незаконною вимогу пункту 3 Висновку Алуштинського міського управління земельних ресурсів від 21.09.2006р. № 703 про необхідність споживчому кооперативу «Рассвет» у двохмісячний строк після затвердження проекту землеустрою відшкодувати втрати лісогосподарського виробництва та скасувати його.
Суд вважає, що позовні вимоги СК «Рассвет» є такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне:
Як на підставу своїх вимог позивач посилається на те, що земельна ділянка, яка була передана в оренду не відноситься до земель лісогосподарського призначення, у зв'язку з чим, вимоги відповідачів щодо відшкодування витрат за втрату лісогосподарського виробництва є необґрунтованими.
Як підтверджується матеріалами справи, а саме рішенням Верховної ради АР Крим № 207-2/98 від 16.09.1998р. спірна земельна ділянка була передана Партенітській селищній Раді та включена до складу земель запасу, які призначалися для сільськогосподарського використання.
Оскільки позивачем земельна ділянка використовувалася для ведення городництва, її цільове призначення не змінювалося, що також підтверджується рішенням Партенітської селищної ради № 38-54 від 08.12.2004р. «Про надання земельної ділянки в тимчасове користування під городництво СТ «Рассвет», яке було продовжено рішенням № 48-27 від 10.02.2006р.
У відповідності з умовами договору від 04.07.2006о. № 158, укладеного між позивачем та ТОВ «Алуштинське земельно-кадастрове бюро» був розроблений проект технічної документації та повторно здійснений виніс в натуру меж земельної ділянки, чим виконані вимоги вищевказаних рішень Партенітської селищної ради по відведенню ділянки СК «Рассвет» для розміщення дачного району.
У подальшому вказаний проект отримав позитивний висновок державної землевпорядкувальної експертизи № 5625к-15-495 від 29.11.2006р.
Однак, погодивши названу технічну документацію, Алуштинське міське Управління земельних ресурсів безпідставно поставило перед позивачем умову компенсувати втрати лісогосподарського виробництва після затвердження проекту відведення.
Дослідивши представлені матеріали, суд приходить до висновку, що земельна ділянка, яка передавалася позивачу не належить до земель лісового фонду, з огляду на наступне:
У відповідності зі ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї або іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та місцевого самоврядування у відповідності з їх повноваженнями.
Наявності відповідного рішення матеріалами справи не підтверджено.
Крім того, в період розроблення проекту відведення земельної ділянки, позивач, листом № 67 від 14.06.2007р. звернувся до Алуштинського державного лісогосподарського підприємства, у якому просив повідомити, чи відносилася будь-коли спірна земельна ділянка до земель лісового фонду, а також чи використовувалася вона для цілей лісогосподарського виробництва.
13.07.2007р. ДП «Алуштинське лісове господарство» повідомило позивача про те, що земельна ділянка, розташована за межами землекористування ДП «Алуштинське лісове господарство».
Більш того, ані в проекті землеустрою, ані в технічній документації не має жодної вказівки на те, що витребувана земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду.
Навпаки, як вбачається з оспорюваного Рішення Партенітської селищної ради № 19-1 від 23.04.2007р. земельна ділянка, яка передається СК «Рассвет» має цільове призначення - розміщення дачного району з земель запасу, не наданих у власність або користування, а не із земель лісогосподарського призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Рішенням Верховної ради АР Крим № 968/3 «Про встановлення меж смт. Партеніт» спірна земельна ділянка оказалася в адміністративних межах смт. Партеніт - тобто в межах населеного пункту.
У відповідності з ч. 2 ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України не належать: зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
Частиною 2 статті 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
Стаття 38 Земельного кодексу відносить земельні ділянки в межах населених пунктів, які використаються для розміщення житлової забудови, громадських будівель та споруд, інших об'єктів загального користування до житлової та громадської забудови.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки на спірній земельній ділянці розміщений дачний район, ділянка не має статусу земель лісового фонду.
Відповідно до ст. 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.
Тобто, підставою для відшкодуванню втрат є рішення відповідного органу державної влади або місцевого самоврядування про вилучення земельної ділянки у землекористувача або власника для громадських потреб, не пов'язаних з лісовим господарством.
Як вже було сказано вище, спірна земельна ділянка не вилучалася із земель лісогосподарського виробництва, що підтверджується Листом ДП «Алуштинське лісове господарство» № 247 від 03.07.2007р.
Відповідно до ст. 208 Земельного кодексу України від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок під будівництво житлових будинків або господарських побудов.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідачі не довели правомірності своїх рішень щодо зобов'язання позивача відшкодувати втрати, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати п. 3.3 рішення позачергової 19-ої сесії 5-го скликання Партенітської селищної ради № 19-1 від 23.04.2007р. «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки СК «Рассвет» та надання в довгострокову оренду»,
3. Визнати незаконною вимогу пункту 3 Висновку Алуштинського міського управління земельних ресурсів від 21.09.2006р. № 703 про необхідність споживчому кооперативу «Рассвет» у двохмісячний строк після затвердження проекту землеустрою відшкодувати втрати лісогосподарського виробництва та скасувати його.
4. Відшкодувати СК «Рассвет», м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Паркова, 1 з Державного бюджету м. Сімферополя 3,40грн. державного мита.
Сторони мають право на апеляційне оскарження даної постанови до Севастопольського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили через 10 днів після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у відповідності зі ст. 186 КАС України.
Виконавчий лист на повернення державного мита видається судом за заявою позивача.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гаврилюк М.П.