65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"06" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5523/24
Господарський суд Одеської області у складі головуючої судді: Демченко Т.І.
За участі секретар судового засідання: Волкової Ю.О.
За участю представників сторін:
від прокуратури: прокурор Місюрко Ганна Андріївна (посвідчення №079541, видане 17.06.2024);
від позивача: Кравченко Ю.В. (посвідчення №1/2021)
від відповідача: Кохан Андрій Володимирович (за довіреністю №1 від 01.01.2025);
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи:
За позовом: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м.Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3; код ЄДРПОУ: 03528552) в інтересах держави в особі: Фонду Державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; код ЄДРПОУ: 00032945)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Ізмаїльський целюльозно-картонний комбінат» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Нахімова, буд. 300; код ЄДРПОУ: 000278818)
про витребування майна з незаконного володіння
установив
19.12.2024 заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Фонду державного майна України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства « Ізмаїльський целюльозно-картонний комбінат» (далі - ПАТ «ІЦКК»), в якій просить суд:
- витребувати з незаконного володіння ПАТ «ІЦКК» на користь держави в особі Фонду державного майна України «причал І», розташований в районі 84-ої милі річки Дунай в акваторії Ізмаїльського морського торгівельного порту за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Нахімова, буд. 300.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що рішенням державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан М.М. від 04.10.2022 № 65024393 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена реєстрація виправлення розділу щодо внесення змін (виправлення технічної помилки) до запису про право власності № 12955927 та розділу Державного реєстру, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 830274951106 та зареєстровано за ПАТ «ІЦКК» право приватної власності на новий об'єкт причал «І», який ніколи не належав відповідачу та рішення щодо його передачі в приватну власність не приймалось, натомість, прокурор наполягає на тому, що спірний об'єкт «причал І» є державною власністю, у зв'язку із чим розпорядження вказаним майном має здійснювати Фонд Державного майна України.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 27.12.2024 відкрив провадження у справі № 916/5523/24 в порядку загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначив підготовче засідання.
У судовому засіданні від 21.02.2025 суд постановив продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 09.04.2025 по справі №916/5523/24 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 25.09.25 Господарський суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та, у зв'язку зі складністю справи, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 06.10.2025.
Частиною п'ятою статті 216 ГПК України передбачено у разі, якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. У випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті суд може почати розгляд справи по суті спочатку.
У судовому засіданні 06.10.2025 суд, керуючись положеннями ч. 5 ст. 216 ГПК України, постановив почати розгляд справи по суті спочатку, у звязку із таким.
Під час ухвалення судового рішення господарський суд установив, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2025 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу №915/268/24 за позовом заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави до Синюхино-Брідської сільської ради, ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання недійсними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути гідротехнічну споруду.
Колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про наявність юридичної колізії правових норм, яка виникає з розбіжностей визначення правового статусу гідротехнічних споруд, як об'єктів цивільного права, а також про принципово різний підхід судів різних юрисдикцій при кваліфікації таких споруд та застосуванні способів захисту у спорах про неправомірне набуття права приватної власності на гідротехнічну споруду, що у свою чергу свідчить про те, що питання статусу гідротехнічних споруд та способу захисту прав містить виключну правову проблему.
Відтак, Касаційний господарський суд вважає, що вирішення саме Великою Палатою Верховного Суду у справі №915/268/24 питання статусу гідротехнічних споруд та визначення способу належного та ефективного судового захисту у такій категорії спорів матиме істотне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.
Водночас, як вбачається зі змісту позовної заяви у цій справі, прокурор обґрунтовує позовні вимоги, зокрема, тим, що власником спірного майна причалу є держава, вказаний об'єкт має статус гідротехнічної споруди.
Під час розгляду справи господарський суд установив, що на підставі акту огляду від 30.08.2022 № 105-4-181-22 споруда - причал внесена до Бази даних гідротехнічних споруд за реєстраційним номером Регістра ГТС-3361.
Ураховуючи викладене, господарський суд уважає, що правовий висновок за результатами розгляду справи №915/268/24 щодо питання статусу гідротехнічних споруд та визначення належного та ефективного способу судового захисту у такій категорії спорів, може вплинути на висновки суду у справі №916/5523/24.
Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України та ч.6 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів", при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Господарський суд зауважує, що однакове застосування закону забезпечує його загальнообов'язковість, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з приписами п.11 ч.1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках встановлених п.7 ч.1 ст.228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Із метою забезпечення єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, господарський суд вважає необхідним зупинити провадження у справі №916/5523/24 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №915/268/24.
Господарський суд також зауважує, що Господарським процесуальним кодексом України визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об'єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об'єднаної палати, судової палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.
Суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/109447/17.
За таких обставин та правового регулювання Господарський суд Одеської області дійшов висновку про доцільність зупинення провадження у цій справі.
Керуючись п. 7 ч.1 ст.228, 229, ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Провадження у справі №916/5523/24 зупинити до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №915/268/24.
Ухвала набирає чинності 06.10.2025 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 07.10.2025.
Суддя Т.І. Демченко
Суддя Т.І. Демченко