"02" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2873/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
секретар судового засідання Борисова Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Клименко Ф.І.,
від відповідача: Рульов М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ" до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" про стягнення 840504,80 грн заборгованості,
зазначає наступне:
Зміст позовних вимог Позивача:
Використовуючи систему "Електронний суд" у липні 2025 року Комунальне підприємство "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ" (надалі - КП "ТМО", Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" (надалі - ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16", Відповідач) 840504,00 грн заборгованості.
Обґрунтування позовних вимог:
Фактичними підставами звернення із позовом до суду КП "ТМО" визначено порушення ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" взятих на себе за укладеним 01.11.2023 договором з колективним споживачем про надання послуг з постачання теплової енергії № 12091 зобов'язань в частині своєчасної та остаточної оплати вартості наданих упродовж листопада 2023 - березня 2025 років послуг.
Обґрунтування позиції Відповідача:
Письмового відзиву від ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" до Господарського суду Одеської області як і інших клопотань або заяв не надходило у зв'язку з чим, у відповідності до частини 4 статті 13 та частини 9 статті 165 ГПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В процесі розгляду справи керівником ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" визнано заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Процесуальні питання, вирішені судом:
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 23.07.2025 позовній заяві КП "ТМО" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/2873/25 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.07.2025 позовну заяву КП "ТМО" у справі № 916/2873/25 залишено без руху та запропоновано надати: докази сплати судового збору у розмірі 10086,06 грн на розрахунковий рахунок Господарського суду Одеської області - UA938999980313141206083015758; докази надсилання позовної заяви ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" - цінний лист з описом вкладення; розрахунок заявленої до стягнення суми коштів; документи та інші докази, що додаються до позовної заяви (у відповідності до визначеного у позовній заяві переліку).
31 липня 2025 року КП "ТМО" на виконання приписів ухвали про залишення позовної заяви без руху представлено відповідні докази.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2025 прийнято позовну заяву КП "ТМО" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2873/25, у відповідності до приписів частини 5 статті 12 ГПК України визнано справу малозначною та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04 вересня 2025 року.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.09.2025 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 02 жовтня 2025 року.
У призначеному на 02.10.2025 судовому засіданні представником (керівником) ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" визнано заявлені КП "ТМО" позовні вимоги в повному обсязі.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
02 жовтня 2025 року в судовому засіданні судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судом:
Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
01 листопада 2023 року між КП "ТМО" (Виконавець) та ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" (Споживач) укладено Договір з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії № 12091 (Договір), умовами пункту 1.1 якого передбачено, що Виконавець зобов'язується надавати колективному споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення (послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а колективний споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором
Вимоги до якості послуги: 1) температура теплоносія повинна відповідати температурному графіку теплової мережі в частині температури подавального трубопроводу, який розміщується на сайті виконавця…; 2) тиск теплоносія повинен відповідати гідравлічному режиму теплової мережі, який розміщується на сайті виконавця… (пункт 1.2).
Інформація про споживача: 1) адреса: 65111, м. Одеса, просп. Добровольського, буд. 149, корп.1; 2) опалювана площа (об'єм) будівлі - 4160,0 кв. метрів; 3) максимальне теплове навантаження будівлі - 0,253 Гкал/год (пункт 1.3).
Будинок споживача обладнано вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії: Заводський номер, назва та умовне позначення типу засобу вимірювальної техніки - 68427222 (Ultraheart T550/UH50); Показання засобу вимірювальної техніки на дату укладення договору - 8465,2 Gj; Місце встановлення - ТП; Дата останньої періодичної повірки - 20.06.2023 (пункт 1.5).
Виконавець забезпечує постачання теплоносія безперервно з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску (пункт 2.1).
Надання послуги здійснюється безперервно з урахуванням часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (пункт 2.2).
Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальний тепловий пункт колективного споживача для потреб опалення здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (пункт 2.3).
Виконавець забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги вимогам пункту 1 цього договору на межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та засувки в місці приєднання до транзитної теплової мережі у підвалі будинку (пункт 2.4).
Визначення якісних та кількісних показників послуги здійснюється за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії (пункт 2.5).
У випадку виникнення аварії на централізованих інженерно-технічних системах постачання послуги виконавець проводить аварійно-відновні роботи у строк не більше семи діб з моменту виявлення факту аварії виконавцем або повідомлення колективним споживачем виконавця про аварію (пункт 2.6).
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку, визначений за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку.
Якщо будинок оснащений двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії, відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будівлі визначається як сума показників таких вузлів обліку.
Одиницею виміру обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал). Розподіл між споживачами обсягу послуги, спожитої будинком, здійснює колективний споживач (пункт 3.1).
Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії щомісяця до 30 числа здійснюється виконавцем у присутності колективного споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань або колективним споживачем самостійно.
У такому разі виконавець зобов'язаний забезпечити можливість самостійного (без додаткового звернення до виконавця в кожному окремому випадку) ознайомлення колективного споживача або його представника з показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку через інтерфейс такого вузла (вузлів) обліку та через електронну систему обліку розрахунків колективного споживача.
Періодичний огляд вузла (вузлів) комерційного обліку здійснюється виконавцем під час зняття показань. У випадку дистанційного зняття показань періодичний огляд проводиться виконавцем не рідше одного розу на рік.
Колективний споживач повідомляє виконавцеві про недоліки в роботі вузла комерційного обліку протягом п'яти робочих днів з дня виявлення засобами зв'язку, зазначеними в розділі "Реквізити і підписи сторін" цього договору (пункт 3.6).
У разі недопущення колективним споживачем (його представником) виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії для зняття показань засобів вимірювальної техніки або в разі ненадання показань колективним споживачем виконавцю у визначений сторонами строк, якщо такі показання відповідно до пункту 3.6. цього договору зобов'язаний знімати колективний споживач, для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, протягом трьох місяців визначається середній обсяг споживання колективним споживачем теплової енергії протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів.
Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов'язаний провести перерахунок із колективним споживачем.
Перерахунок із колективним споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, в якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більше ніж за 12 розрахункових періодів (пункт 3.7).
Ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуги включаються до плати виконавцю відповідної комунальної послуги і в рахунку відображаються окремо.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та обсягу споживання або за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря (у випадку, визначеному Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання"), а також умовно- постійної частини тарифу (протягом року).
Станом на дату укладення цього договору тариф на послугу для населення становить 1 813,94 гривень за 1 Гкал, який встановлений з 01 листопада 2022 року відповідно до Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27 жовтня 2022 року № 259.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу з постачання теплової енергії виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це колективному споживачу з посиланням на рішення відповідних органів. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу не є предметом узгодження між виконавцем і колективним споживачем та застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору (пункт 4.1).
Плата виконавцю за цим договором складається із плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених ціни/тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги, визначеного відповідно до законодавства (пункт 4.2).
Тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги та оплати послуги виконавцю не може перевищувати місяць.
При цьому в місяці, в якому розпочався опалювальний період, для розрахунку плати за послугу для потреб опалення розрахунковий період починається з дати початку опалювального періоду, а в місяці, в якому закінчується опалювальний період, для розрахунку плати за послугу для потреб опалення розрахунковий період закінчується датою закінчення опалювального періоду (пункт 4.3).
Рахунки на оплату наданої послуги формуються виконавцем та не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, подаються колективному споживачу в електронному вигляді, зокрема за допомогою електронних систем обліку розрахунків колективного споживача.
Рахунок на оплату спожитої послуги надається не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу (пункт 4.4).
Колективний споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 4.5).
Сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до законодавства та цього договору (пункт 1.1).
Цей договір набирає чинності з 01 листопада 2023 року і діє протягом одного року з дати набрання чинності (пункт 7.1).
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункт 7.2).
Представлена копія Договору містить проставлені представникам підписи та скріплена печатками контрагентів.
Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 23.12.2021 № 395 встановлено КП "ТМО" з 01 січня 2022 року тарифи на теплову енергію за такими складовими (виробництво теплової енергії/ транспортування теплової енергії /постачання теплової енергії: для населення - 1750,12 грн/Гкал (1425,17/ 319,68/ 5,27) без ПДВ; для потреб інших споживачів - 4829,70 грн (4504,75/ 319,68/ 5,27) без ПДВ.
27 листопада 2023 року між КП "ТМО" та ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" підписано акт контрольного зняття показань із засобів вимірювальної техніки та періодичного огляду, за яким станом на 27.11.2023 покази лічильника (Ultraheart № 68427222) становлять 8515,49 Гдм).
КП "ТМО" виставлено ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" рахунок-фактуру № 12091 на оплату за постачання теплової енергії в листопаді 2023 року загальною вартістю 23170,32 грн (кількість теплової енергії 12,773479 Гкал).
31 грудня 2023 року між КП "ТМО" та ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" підписано акт контрольного зняття показань із засобів вимірювальної техніки та періодичного огляду, за яким станом на 31.12.2023 покази лічильника (Ultraheart № 68427222) становлять 8751,11 Гдм).
КП "ТМО" виставлено ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" рахунок-фактуру № 12091 на оплату за постачання теплової енергії в грудні 2023 року загальною вартістю 102082,87 грн (кількість теплової енергії 56,27687 Гкал).
31 січня 2024 року між КП "ТМО" та ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" підписано акт контрольного зняття показань із засобів вимірювальної техніки та періодичного огляду, за яким станом на 31.01.2024 покази лічильника (Ultraheart № 68427222) становлять 8975,99 Гдм).
КП "ТМО" виставлено ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" рахунок-фактуру № 12091 на оплату за постачання теплової енергії в січні 2024 року загальною вартістю 97429,74 грн (кількість теплової енергії 53,711665 Гкал).
29 лютого 2024 року між КП "ТМО" та ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" підписано акт контрольного зняття показань із засобів вимірювальної техніки та періодичного огляду, за яким станом на 29.02.2024 покази лічильника (Ultraheart № 68427222) становлять 9163,50 Гдм).
КП "ТМО" виставлено ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" рахунок-фактуру № 12091 на оплату за постачання теплової енергії в лютому 2024 року загальною вартістю 81239,11 грн (кількість теплової енергії 44,785994 Гкал).
31 березня 2024 року між КП "ТМО" та ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" підписано акт контрольного зняття показань із засобів вимірювальної техніки та періодичного огляду, за яким станом на 31.03.2024 покази лічильника (Ultraheart № 68427222) становлять 9364,80 Гдм).
КП "ТМО" виставлено ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" рахунок-фактуру № 12091 на оплату за постачання теплової енергії в березні 2024 року загальною вартістю 87213,65 грн (кількість теплової енергії 48,079679 Гкал).
08 квітня 2024 року між КП "ТМО" та ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" підписано акт контрольного зняття показань із засобів вимірювальної техніки та періодичного огляду, за яким станом на 08.04.2024 покази лічильника (Ultraheart № 68427222) становлять 9378,00 Гдм).
КП "ТМО" виставлено ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" рахунок-фактуру № 12091 на оплату за постачання теплової енергії в квітні 2024 року загальною вартістю 5718,93 грн (кількість теплової енергії 3,152766 Гкал).
30 листопада 2024 року між КП "ТМО" та ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" підписано акт контрольного зняття показань із засобів вимірювальної техніки та періодичного огляду, за яким станом на 30.11.2024 покази лічильника (Ultraheart № 68427222) становлять 9484,00 Гдм).
КП "ТМО" виставлено ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" рахунок-фактуру № 12091 на оплату за постачання теплової енергії в листопаді 2024 року загальною вартістю 45927,73 грн (кількість теплової енергії 25,317665 Гкал).
31 грудня 2024 року між КП "ТМО" та ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" підписано акт контрольного зняття показань із засобів вимірювальної техніки та періодичного огляду, за яким станом на 31.12.2024 покази лічильника (Ultraheart № 68427222) становлять 9683,00 Гдм).
КП "ТМО" виставлено ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" рахунок-фактуру № 12091 на оплату за постачання теплової енергії в грудні 2024 року загальною вартістю 86217,17 грн (кількість теплової енергії 47,530333 Гкал).
31 січня 2025 року між КП "ТМО" та ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" підписано акт контрольного зняття показань із засобів вимірювальної техніки та періодичного огляду, за яким станом на 31.01.2025 покази лічильника (Ultraheart № 68427222) становлять 9983,00 Гдм).
КП "ТМО" виставлено ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" рахунок-фактуру № 12091 на оплату за постачання теплової енергії в січні 2025 року загальною вартістю 108313,05 грн (кількість теплової енергії 59,711474 Гкал).
28 лютого 2025 року між КП "ТМО" та ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" підписано акт контрольного зняття показань із засобів вимірювальної техніки та періодичного огляду, за яким станом на 31.01.2025 покази лічильника (Ultraheart № 68427222) становлять 10223,00 Гдм).
КП "ТМО" виставлено ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" рахунок-фактуру № 12091 на оплату за постачання теплової енергії в лютому 2025 року загальною вартістю 125643,12 грн (кількість теплової енергії 69,26531 Гкал).
31 березня 2025 року між КП "ТМО" та ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" підписано акт контрольного зняття показань із засобів вимірювальної техніки та періодичного огляду, за яким станом на 31.03.2024 покази лічильника (Ultraheart № 68427222) становлять 10420,00 Гдм).
КП "ТМО" виставлено ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" рахунок-фактуру № 12091 на оплату за постачання теплової енергії в березні 2024 року загальною вартістю 77552,13 грн (кількість теплової енергії 42,753415 Гкал).
04 липня 2025 року КП "ТМО" складено, а 14.07.2025 надіслано ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" претензію, в якій посилаючись на укладений Договір, надання послуг упродовж 01.11.2023-01.07.2025 повідомляє про наявність в останнього заборгованості розміром 840504,80 грн у зв'язку із відсутністю своєчасної та остаточної оплати. Пропонує здійснити оплату заборгованості у місячний термін з отримання претензії.
Відповідно до представленого КП "ТМО" розрахунку заборгованості за ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" обліковується 840504,80 грн заборгованості за спожиті упродовж листопада 2023 - липня 2025 року послуги.
Ключове питання, яке постало перед судом у цій справі:
Предметом позову у справі у матеріально-правова вимога КП "ТМО" до ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" про стягнення 840504,80 грн заборгованості за надані послуги в межах виконання господарських взаємовідносин за Договором з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії № 12091, відтак суду необхідно встановити наявність договірних відносин між вказаними особами, перелік прав та обов'язків кожної із них, а також чи було порушено права однієї із стороні внаслідок дій (бездіяльності) іншої сторони.
Джерела права, які підлягають застосуванню при ухваленні судового рішення:
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини 3 статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права.
У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Приписи частини 2 статі 16 ЦК України визначають, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України (в редакції, чинній на час укладення Договору та виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Відповідно ж до статті 175 ГК України (в редакції, чинній на час укладення Договору та виникнення спірних правовідносин) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у статті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до приписів статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
В свою чергу, вимоги встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Приписами статті 174 ГК України (в редакції, чинній на час укладення Договору та виникнення спірних правовідносин) передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приписами статті 601 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина 2 статті 628 ЦК України).
Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України (в редакції, чинній на час укладення Договору та виникнення спірних правовідносин), в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 902 ЦК України, в свою чергу, встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто.
При цьому положеннями статті 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Приписами пункту 1 частини 2 статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що виконавець комунальної послуги зобов'язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандарті.
В свою чергу, частини 2 та 3 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлюють, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації.
Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.
У той же час, Приписами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (із змінами), а саме пунктами 8 та 9 визначено, що постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період та постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах (пункт 13).
Приписами статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ж із статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно ж до статті 77 ГПК України Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно із приписами статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
При цьому статтею 79 ГПК України урегулювано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У той же час, положеннями частин 1-3 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно ж до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
У рішенні від 03.01.2018 "Віктор Назаренко проти України" (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із посиланням на норми права, які застосував/не застосував суд, та мотиви їх застосування/не застосування:
Судом встановлено, що також не заперечується та не ставиться під сумнів сторонам, факт укладення 01 листопада 2023 року Договору з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії № 12091, умовами якого передбачено надання КП "ТМО" як виконавцем послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення населення, ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" як споживач взяв на себе зобов'язання із оплати вартості наданих першим послуг.
Судом не встановлено підстав нікчемності укладеного правочину, так само жодною із сторін не заявлено вимогу про визнання Договору недійсними, відтак в силу приписів статті 204 ЦК України укладений між КП "ТМО" та ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" договір є правомірними.
Суд доходить до висновку, що укладений між сторонами Договір підлягає нормативно-правовому регулюванню, викладеному у Главах 52 та 63 ЦК України.
Як зазначалось, за частиною 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно ж до частини 1 статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.
В процесі розгляду справи судом досліджено підписані між КП "ТМО" як виконавцем та ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" як споживачем акти контрольного зняття показів із засобів вимірювальної техніки та періодичного огляду упродовж спірного періоду - листопада 2023 року-березня 2025 року.
Досліджені акти не містить позначок про незгоду із кількістю отриманої теплової енергії, її якість та/або інших заперечень упродовж спірного періоду. Так само в процесі розгляду справи ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" як споживачем не виражалась незгода із дослідженими актами, більш того представником (керівником) визнано як факт споживання відповідної послуги, так і факт наявності заявленої до стягнення заборгованості.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про доведення КП "ТМО" як виконавцем за Договором факту надання ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" як споживачу послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення упродовж спірного періоду.
Окрім того, суд доходить до висновку, що ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" як споживачем в порушення приписів статей 525,526,610,629,901,903 ЦК України, статі 193 ГК України та умов Договору своєчасно та остаточно вартість отриманих (спожитих) послуг не сплатило, не дивлячись на те, що з урахуванням частини 1 статті 530, статей 901 та 903 ЦК України, пункту 4.5 Договору строк виконання сукупного зобов'язання у розмірі 840504,80 грн настав, іншого Відповідачем суду не доведено як і не представлено доказів своєчасної та остаточної оплати вартості отриманого товару.
840504,80 грн - сукупна заборгованість ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" як споживача за дослідженими судом актами та рахунками.
Висновок чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку:
Спираючись на викладене вище, судом встановлено факт порушення ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" взятих на себе за укладеними Договором зобов'язань в частині своєчасної та остаточної оплати вартості наданих КП "ТМО" послуг, що наділяє останнього як виконавця правом звернення із позовом до суду про примусове стягнення із першого як споживача вартості наданих (спожитих) послуг.
Висновок про те, яке судове рішення слід ухвалити за результатом розгляду справи:
Заявлені КП "ТМО" вимоги про стягнення з ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" 840504,80 грн заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.
Висновок про те, як слід здійснити розподіл судових витрат:
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2025 рік" …прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн…
Підпунктами 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір" визначено ставки судового збору за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як встановлено судом, позовна заява КП "ТМО" містить 1 вимогу майнового характеру (про стягнення 840504,00 грн заборгованості), тому судовий збір, який підлягає сплаті за подання цієї позовної заяви становить 10086,06 грн ((840504,80 * 1,5%) * 0,8 (представлення позовної заяви в електронній формі) = 10086,06 грн), у той же час КП "ТМО" представлено платіжну інструкцію про перерахування до Державного бюджету України 12607,58 грн.
Відтак, суд доходить до висновку, що КП "ТМО" має право на звернення із заявою про повернення з Державного бюджету України 2521,52 грн надлишково сплаченого судового збору (12607,58 грн - 10086,06 грн = 2521,52 грн).
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно ж до частини 1 статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відтак, враховуючи визнання ЖБК "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" заявлених позовних вимог, господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з нього на користь КП "ТМО" 5043,03 грн витрат зі сплати судового збору (50% від 10086,06 грн), решта 50% - 5043,03 грн підлягає поверненню КП "ТМО" з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241
Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Комунального підприємства "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ" до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" про стягнення 840504,80 грн заборгованості задовольнити.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "ЛЕНІНСЬКИЙ-16" (65111, м. Одеса, просп. Добровольського, буд. 149, корп. 1, Код ЄДРПОУ 20993115) на користь Комунального підприємства "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ" (65029, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б, Код ЄДРПОУ 34674102) 840504/вісімсот сорок тисяч п'ятсот чотири/грн 80коп. заборгованості та 5043/п'ять тисяч сорок три/грн 03коп. витрат зі сплати судового збору.
Повернути Комунальному підприємству "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ" (65029, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б, Код ЄДРПОУ 34674102) з Державного бюджету України (ГУК в Одеській обл./Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ЕАП), р/р UA938999980313141206083015758, МФО 899998, КБК 22030101) 5043/п'ять тисяч сорок три/грн 03коп. сплаченого судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повний текст складено 07 жовтня 2025 р.
Суддя С.Ф. Гут