65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову
"01" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2771/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “І'м Істейт» /вх. № 2-1501/25 від 24.09.2025/ про скасування заходів забезпечення позову у справі № 916/2771/25
за позовом: Одеської міської ради (площа Думська (Біржова), № 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “І'м Істейт» (вул. Стовпова, № 19А, м. Одеса, 65098, код ЄДРПОУ 37548953)
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача:
Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Одеської міської ради (вул. Успенська 83/85, Одеса, 65011, Україна, код ЄДРПОУ: 45839467)
про стягнення 964 085,36 грн
за участю представників:
від позивача: Явченко Д.В. в порядку самопредставництва органу місцевого самоврядування,
від відповідача: Головатюк І.М. адвокат за ордером,
В провадженні судді Господарського суду Одеської області Цісельського О.В. перебуває справа № 916/2771/25 за позовом за позовом Одеської міської ради /позивач/ до Товариства з обмеженою відповідальністю “І'м Істейт» /відповідач/ про стягнення 964 085,36 грн.
Ухвалою суду від 16.07.2025 задоволено заяву Одеської міської ради (вх. № 2-1114/25 від 15.07.2025) про забезпечення позову по справі № 916/2771/25. Накладено арешт на грошові кошти ТОВ “І'м Істейт» (вул. Стовпова, № 19А, м. Одеса, 65098, код ЄДРПОУ 37548953) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах розміру позовних вимог на загальну суму 964 085,36 грн. Також накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ТОВ “І'м Істейт» у межах розміру позовних вимог 964 085,36 грн, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “І'м Істейт» залишено без задоволення; ухвалу Господарського Одеської області від 16.07.2025 у справі № 916/2771/25 залишено без змін.
24.09.2025 на адресу суду надійшла заява ТОВ “І'м Істейт» /вх. № 2-1501/25/ у справі № 916/2771/25, в якій відповідач просить скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2025 року.
При цьому відповідач зазначає, що з доказів наявних у матеріалах справи, та з заяви про забезпечення позову вбачається, що сума позову дорівнює 964085,36 грн. Дана сума стягнення позивачем заявлена до відповідача як безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110137300:24:009:0008, загальною площею 0,3200 га, однак жодних доказів того, що позивач користувався даною ділянкою, зокрема, всією її площею позивачем не надано.
ТОВ «І'м Істейт» вказує, що з матеріалів справи чітко вбачається що у відповідача на даній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно загальною площею, 1782,1 кв. м, що дорівнює 0,17821 га, проте, згідно доданого до позову розрахунку відповідач повинен сплатити кошти за користування всією площею земельної ділянки, однак, жодних доказів на підтвердження того, що відповідач користувався частиною земельної ділянки в розмірі 0,1418 га (частина, яка не зайнята майном відповідача) до суду не надано, також не надано доказів того, що відповідачем використовується його власне приміщення загальною площею, 1782,1 кв.м. Крім цього, позивач надає лист Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 22.11.2023 №0113/1530 з додатками (план-схема та фотофіксація) з чого вбачається, що за результатами проведеного обстеження земельної ділянки за кадастровим номером: 5110137300:24:009:0008, станом на 21.11.2023 зазначена земельна ділянка площею 0,3200 га використовується для експлуатації та обслуговування торгівельного-офісної будівлі, будівлі СТО, будівлі ТП (Т-20), металевих гаражів та житлової будівлі, яка знаходиться в занедбаному стані. Зазначений лист з додатками тільки підтверджує той факт, що на земельній ділянці за кадастровим номером: 5110137300:24:009:0008, загальною площею 0,3200 га, окрім нерухомого майна відповідача (нежитлова будівля їдальні) знаходиться інше майно (будівлі), які не належать відповідачу на праві приватної власності, яке ним не використовувались, більше того з фото які додані до листа вбачається, що приміщення нежитлової будівлі їдальні, у поганому стані та не використовується. Зазначає, що ТОВ «І'м Істейт» не розпочинав процедуру банкрутства, не реорганізовувався, не припиняв свою діяльність, має 8 об'єктів нерухомості у власності та одну земельну ділянку, станом на даний час відносно нього не відкрито жодного кримінального провадження, яке б перебувало на стадії судового розгляду, він не є боржником у жодному виконавчому провадженні. Відповідач належним чином здійснює свою господарську діяльність, тому підстав вважати, що в майбутньому, рішення суду може не виконуватись немає, а зворотне позивачем жодним чином не доведено. Жодними доказами позивач не довів, що відповідач має намір вчинити дії, спрямовані на приховування/відчуження майна, суд першої інстанції фактично, застосував надмірні обмеження лише на підставі припущень, без належного дослідження фінансового стану відповідача та його платоспроможності, чи дій які могли б свідчити про його неправомірну поведінку.
Також відповідач зауважує, що про відсутність конкретизації та накладення арешту на майно відповідача, судом в ухвалі про застосування заходів забезпечення позову, зазначено: накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «І'м Істейт» (вул. Стовпова, № 19А, м. Одеса, 65098, код ЄДРПОУ 37548953), у межах розміру позовних вимог 964 085,36 грн, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності. Як уже зазначалось вище, ТОВ "І'м Істейт" здійснює господарську діяльність, зокрема, з купівлі та продажу власного нерухомого майна, має у власності 8 об'єктів нерухомості та одну земельну ділянку, накладаючи арешт на майно судом не вказано на яке саме майно має бути накладено арешт, що є обмеженням прав відповідача у вільному користуванні та розпорядженні своїм майном. Судом не враховано також той факт, що позивачем жодним чином не доведено навіть приблизну вартість майна, на яке накладено арешт, зокрема, позивачем не надано до суду, ані звіт про оцінку належного відповідачу майна, ані приблизну вартість майна відповідача на ринку. З наведеного вбачається, що застосовані заходи забезпечення позову є надмірними та непропорційними, а також не відповідають співмірності, адже не є пропорційними до заявленого предмету позову та надмірно обмежують права відповідача.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.09.2025 для розгляду заяви визначено суддю Цісельського О.В.
Суддя Цісельський О.В. перебуває у відпустці з 15.09.2025 по 29.09.2025 включно, разом з тим суддя братиме участь у підготовці суддів місцевих та господарських судів з 29.09.2025 по 03.10.2025.
В зв'язку з викладеним на підставі розпорядження керівника апарату суду від 24.09.2025 №153 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2025 головуючим обрано суддю Петренко Н.Д.
Ухвалою від 25.09.2025 судом у складі судді Петренко Н. Д. прийнято заяву до розгляду та розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “І'м Істейт» /вх. № 2-1501/25 від 24.09.2025/ про скасування заходів забезпечення позову у справі № 916/2771/25 призначено на 29.09. 2025 р. на 12:45.
26.09.2025 Одеською міською радою подано до суду заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі №916/2771/25 /вх.№30104/25 від 26.09.2025/, згідно з яким Одеська міська рада вважає, що ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 916/2771/25 є законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм процесуального права, у свою чергу Одеська міська рада зауважує, що подане відповідачем клопотання про скасування заходів забезпечення позову є невмотивованим, на підтвердження доводів, вказаних в останньому, відповідачем не надано належних та достатніх доказів, а, отже, таке клопотання є таким, що не підлягає задоволенню.
При цьому, Одеська міська рада акцентує увагу суду, що відповідачем не надано до клопотання жодних доказів на підтвердження наявності на його рахунках достатньої кількості коштів в межах заявленої суми до стягнення. Одеська міська рада також зазначає, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Таким чином, безпідставним є посилання відповідача на те, що відсутні будь-які докази та факти, які свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання після подання позову до суду, адже не підлягає доведенню нічим не обмежене право відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном.
Позивач зазначає, що оскільки виконання в майбутньому судового рішення у справі за позовом Одеської міської ради до ТОВ «І'м Істейт» про стягнення 964 085,36 грн у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, то застосування обраного Одеською міською радою заходу забезпечення позову є виправданим. Крім того, накладення арешту на кошти у межах спірної суми забезпечує збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призводить до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запроваджує тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.
Стосовно доводів ТОВ «І'м Істейт», що накладення арешту на рахунки останнього унеможливлює сплату ним обов'язкових платежів, виплати заробітної плати тощо Одеська міська рада зазначає, що вказані твердження заявника спростовуються нормами чинного законодавства, адже відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
З урахуванням наведеного, позивач наголошує на тому, що відсутні будь-які підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову як арешт коштів призводить до невиправданого обмеження прав відповідача чи втручання в його господарську діяльність, адже грошові кошти залишаються у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися тимчасово обмежується на певний час лише щодо частини коштів, а не всіх коштів відповідача, і спрямоване на запобігання перешкод у виконанні судового рішення у разі задоволення позову у цій справі.
Також позивач вказує, що заходи забезпечення позову такі як арешт на грошові кошти та на майно ТОВ «І'м Істейт» у межах заявленої позовної вимоги є співмірними, адже останнє не матиме наслідком подвійного стягнення забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), та не суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, оскільки у випадку недостатності коштів на банківському рахунку відповідача Одеська міська рада матиме реальну гарантію того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
29.09.2025 судове засідання не відбулось не відбулося у зв'язку із технічними проблемами з доступом до сервісу відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
Ухвалою суду від 30.09.2025 повідомлено учасників справи про судове засідання з розгляду заяви ТОВ “І'м Істейт» /вх. № 2-1501/25 від 24.09.2025/ про скасування заходів забезпечення позову у справі № 916/2771/25, призначене на 01.10.2025 р. на 14:00.
В судовому засіданні 01.10.2025 представник відповідача Головатюк І.М. заяву про скасування заходів забезпечення позову підтримав та просить задовольнити.
Представник позивача Явченко Д.В. в судовому засіданні підтримала заперечення від 26.09.2025 та просила відмовити в задоволенні заяви відповідача про скасування заходів забезпечення позову.
Оцінивши наведені заявником обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання ТОВ “І'м Істейт» про скасування заходів забезпечення позову відсутні, з огляду на наступне.
Завданням господарського судочинства, згідно з ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За приписами ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Тобто положення вказаної статті пов'язують вжиття заходу забезпечення з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Як вбачається з матеріалів даної справи, спір між сторонами у справі стосується виконання відповідачем зобов'язань щодо користування земельною ділянкою, а саме стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних правових підстав, у загальному розмірі 964 085,36 грн. Отже, виконання судового рішення у випадку задоволення позову безпосередньо пов'язано із наявністю у боржника коштів у відповідній сумі, а у разі їх відсутності можливістю звернення стягнення на відповідне майно.
Застосування ухвалою суду від 16.07.2025 заходу забезпечення позову безпосередньо пов'язано із предметом позову і необхідність застосування такого заходу підтверджено належними і допустимими доказами, наявними у матеріалах справи, на підставі яких суд дійшов відповідних висновків. Варто наголосити, що суд уже давав оцінку щодо пов'язаності заходу забезпечення позову з предметом спору, наявності обставин, які свідчать про реальну можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до частин 1, 4 статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Передбачене ст.145 ГПК України право суду скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи залежить виключно від встановлення судом після вжиття заходів забезпечення позову обставин, які свідчать про відсутність обґрунтованих підстав вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Скасування заходів забезпечення позову у відповідності до ст.145 Господарського процесуального кодексу України може мати місце коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 15.08.2019 у справі №15/155-б.
Суд зазначає, що дотримання і збереження балансу інтересів сторін не може призводити до нівелювання вчинених судом раніше дій, до нівелювання можливості забезпечення позивачу виконання рішення суду у випадку задоволення позову та самої суті вжитих заходів.
Ураховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
Тобто необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти “скасування заходів забезпечення» господарським судом, який їх встановив, у зв'язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, а також “скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення» судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2021 у справі 910/27779/14.
Дослідивши обґрунтування, наведені у клопотанні відповідача, судом не виявлено достатньо обґрунтованих підстав, за яких, на час розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або заходи вичерпали свою дію.
Натомість пояснення викладені у клопотанні відповідача фактично зводяться до заперечення обґрунтованості заяви про забезпечення позову, недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, порушення принципу рівності прав учасників, а також заперечення обґрунтованості та доцільності вжитих судом заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1 ст.129 Конституції України).
На це вказується, зокрема, і у п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.04 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах (п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003).
Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Христов проти України» від 19.02.2009, “Пономарьов проти України» від 03.04.2008).
Вирішуючи питання про забезпечення позову суд виходив із обґрунтованості доводів заявника в частині накладення арешту на грошові кошти відповідачів та на майно (рухоме та нерухоме), в межах заявленої у позовній заяві суми, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості і адекватності, з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Суд звертає увагу на те, що помилковість, незаконність чи безпідставність з точки зору учасника процесу застосування заходів забезпечення позову не є такими обставинами в розумінні передбаченої процесуальним законом процедури скасування забезпечення позову, а лише можуть слугувати підставою для оскарження судового рішення до суду вищої інстанції, для чого чинним законом передбачена процедура апеляційного та касаційного оскарження судового рішення.
З цього приводу суд зазначає, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “І'м Істейт» залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.07.2025 у справі № 916/2771/25 залишено без змін. При цьому колегія суддів зазначила, що у даному випадку суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача.
Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що застосовані судом заходи забезпечення позову будь-яким чином перешкоджають його господарській діяльності, утруднює або блокує господарську діяльність відповідача, порушує права третіх осіб (контрагентів відповідача).
Отже, розглянувши клопотання, суд зазначає, що відповідачем не надано належних доказів, які в свою чергу підтверджували б гарантоване виконання судового рішення в майбутньому, не надано доказів суттєвого перешкоджання його діяльності заходами забезпечення позову.
Оскільки обґрунтовуючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову заявник посилається на обставини, які не вказують на те, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала, або на те, що змінились обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або на те, що забезпечення позову перешкоджатиме належному виконанню судового рішення, а застосований захід забезпечення позову спрямований на збереження грошових коштів відповідачів до вирішення спору по суті та забезпечує збалансованість інтересів сторін, тому суд не вбачає законних підстав для задоволення заяви ТОВ “І'м Істейт» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом у даній справі.
Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову (частина 6 статті 145 ГПК України). Керуючись ст. ст. 2, 13, 76, 86, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд
В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “І'м Істейт» /вх. № 2-1501/25 від 24.09.2025/ про скасування заходів забезпечення позову у справі № 916/2771/25 - відмовити.
Повна ухвала суду складена 06.10.2025.
Ухвала набрала законної сили 01.10.2025 р. та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 254, 255 ГПК України.
Суддя Н.Д. Петренко