06 жовтня 2025 року Справа № 915/1518/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участі секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,
розглянувши заяву від 18.09.2025 (вх.№13310/25 від 19.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузькі-Пороги" про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду, у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський Делікатес", вул. Наглого Марка, буд.46, с. Дейманівка, Пирятинський р-н., Полтавська область, 37050
електронна пошта: lawyers@smacomtrade.com
представник позивача: Шапор Любов Павлівна
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузькі-Пороги", вул. Туристична, буд.18, с. Мигія, Первомайський р-н., Миколаївська область, 55223
електронна пошта: bug_porogi@ukr.net
про: стягнення грошових коштів у розмірі 1 207 942,23 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бузькі-Пороги" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою від 18.09.2025 (вх.№13310/25 від 19.09.2025) в якій просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 09 квітня 2025 року у справі №915/1518/24 до 01 грудня 2025 року до 01.03.2026, а в подальшому розстрочити рівними платежами до 01.07.2026.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бузькі-Пороги" через систему "Електронний суд" подало клопотання про долучення доказів (вх.№13395/25 від 22.09.2025).
Стягувач через систему «Електронний суд» подав заперечення №22/09-25 (вх.№13474/25 від 22.09.2025) проти заяви про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2025 заяву прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 06.10.2025.
Стягувач через систему «Електронний суд» подав клопотання №06/10-25 (вх.№14074/25 від 06.10.2025) в якому повідомляє, що ТОВ "Бузькі-Пороги" було сплачено всю суму боргу включаючи судовий збір в підтвердження чого надає платіжну інструкцію №458 від 24.09.2025 на суму 622 090,25 грн. Вказує, що рішення суду щодо якого заявник подав заяву про розстрочення/відстрочення виконання рішення є виконаним.
Заявник через систему «Електронний суд» подав клопотання (вх..№14077/25 від 06.10.2025) в якому просить суд залишити без розгляду заяву подану 18.09.2025 про розстрочення та відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 09 квітня 2025 року, оскільки воно фактично виконане боржником, в підтвердження чого надає платіжну інструкцію №458 від 23.09.2025 на суму 622 090,25 грн. з призначенням платежу «Сплата боргу згідно з рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09 квітня 2025 року у справі №915/1518/24, без ПДВ».
Суд розглянувши клопотання заявника про залишення заяви без розгляду зазначає наступне.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема диспозитивність та верховенство права (ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1 та 4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно приписів ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Однак, вказана стаття не містить положень, які б врегульовували порядок розгляду заяви про залишення без розгляду заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Частиною 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
У контексті можливості застосування до спірних правовідносин аналогії закону суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11.
Так, в наведеній постанові, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №905/1956/15, від 13.01.2021 у справі №0306/7567/12, від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц.
Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Отже, суд вважає за необхідне при вирішенні питання про залишення заяви про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду у справі №915/1518/24 - без розгляду, застосувати приписи ст.226 ГПК України.
Відповідно до приписів п.5 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
За приписами ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення суду по суті спору. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення заяви чи клопотання без розгляду не є необґрунтованими діями сторони, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ГПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Отже, враховуючи те, що подання клопотання про залишення без розгляду заяви про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду є процесуальним правом сторони, вказане клопотання підписано повноважним представником заявника, воно не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, суд дійшов висновку, що заява про залишення заяви про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду без розгляду підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 14, 42, п. 5 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 232, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву від 18.09.2025 (вх.№13310/25 від 19.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузькі-Пороги" про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду, у справі №915/1518/24 - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена до Південно - Західного апеляційного господарського суду у відповідності до п.14 ч.1ст. 255 ГПК України.
Ухвалу складено 07.10.2025.
Суддя Н.О. Семенчук