79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
18.09.2025 Справа № 914/3124/23(446/126/25)
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет»
до відповідача:ОСОБА_1
про:стягнення 50142 грн. 40 коп. заборгованості за кредитним договором
в межах справи:№ 914/3124/23
про неплатоспроможність:ОСОБА_1
Суддя Цікало А. І.
За участю секретаря Андріюк В. М.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.11.2023 р. відкрито провадження у справі № 914/3124/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.04.2024 р. у справі № 914/3124/23 затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 , погоджений боржником - ОСОБА_1 05.04.2024 р. та схвалений протокольним рішенням зборів кредиторів від 22.04.2024 р. № 2.
20.01.2025 р. до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення 50142 грн. 40 коп. заборгованості за кредитним договором № 75616469 від 22.07.2021 р.
Ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 21.01.2025 р. відкрито провадження у цивільній справі № 446/126/25 за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 15.05.2025 р. цивільну справу № 446/126/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано до Господарського суду Львівської області для розгляду в межах справи № 914/3124/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Справа № 446/126/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором надійшла до Господарського суду Львівської області 02.06.2025 р. за вх. № 1922.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.06.2025 р., зазначеній справі присвоєно № 914/3124/23(446/126/25) та передано таку для розгляду судді Цікало А. І., в провадженні якого перебуває справа № 914/3124/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 06.06.2025 р. справу № 914/3124/23(446/126/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення 50142 грн. 40 коп. заборгованості за кредитним договором № 75616469 від 22.07.2021 р. прийнято до розгляду в межах справи № 914/3124/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; постановлено справу № 914/3124/23(446/126/25) розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; повторно розпочато розгляд справи № 914/3124/23(446/126/25) по суті; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.07.2025 р.
Ухвалою суду від 03.07.2025 р. розгляд справи відкладено на 18.09.2025 р.
Сторони були належно повідомленні про дату, час та місце цього засідання, в судове засідання не з'явились, причин неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне:
22.07.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник, відповідач у справі) укладено Договір позики № 75616469 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (надалі - Договір позики).
Зазначений Договір позики укладено відповідно до Правил надання грошових коштів у позику TзOB « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), затверджених наказом №12/08/2021 від 12.08.2021 р. (надалі - Правила).
За умовами Договору позики: сума позики становить - 14800,00 грн; строк позики (строк Договору) - 30 днів; процентна ставка (базова)/день - 1,99 %.
Договір підписано електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису qnVfXR5J5B, що був надісланий на вказану Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) у порядку визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін Договору позики.
Відповідно до п. 5.2. Договору позики, позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-licensc/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін і наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Згідно із п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику, на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
Отже, умовами Договору позики сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ними поза межами строку кредитування.
22.07.2021 р. Позикодавець передав Позичальнику у власність грошові кошти в сумі 14800,00 грн. шляхом перерахування на банківський картковий рахунок відповідача за посередництвом платіжної установи TзOB «ФК Фінекспрес», що підтверджується електронною платіжною інструкцією № е6е13793-50fd-4441-adad-e7ba9799ae4a від 22.07.2021 р..
Згідно з витягом з державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензії для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, TзOB «ФК Фінекспрес» діє на підставі ліцензії для здійснення діяльності з надання фінансових послуг з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків.
Довідкою № КД-000005206/ТНПП від 24.12.2024 р. TзOB «ФК Фінекспрес» підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатор платіжної операції TзOB « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018 р., укладеного між ТзОВ «ФК Фінекспрес» та TзOB « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 22.07.2021 р., сума 14800,00 грн., отримувач ОСОБА_2 . Оскільки ТзОВ «ФК Фінекспрес» не здійснює операцій з готівковими грошима, видаткові ордери на суму переказу не складаються.
Отже, ТзOB « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» належно виконало свої зобов'язання та надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 14800,00 грн.
Однак, відповідач не виконав зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків, в наслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 50142,40 грн., з яких: 14800,00 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 35342,40 грн. - заборгованість за відсотками.
Зазначена заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості за Договором позики № 75616469 від 22.07.2021 р.
21.12.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (Фактор) укладено Договір факторингу № 2112, за умовами якого Фактор набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за Договором позики № 75616469 від 22.07.2021 р.
31.03.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (Фактор) укладено Договір факторингу № 310323-ФМ, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 75616469 від 22.07.2021 р.
Відповідно до п. 1.1. Договору факторингу № 310323-ФМ, за цим договором Фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові Право Вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованості (Додаток №1 до цього Договору), в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до Фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали Клієнту за кредитними договорами (право вимоги).
Згідно з п. 5.2. Договору факторингу № 310323-ФМ, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги за Портфелем Заборгованості відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру заборгованостей (з одночасною передачею Реєстру заборгованостей в електронному вигляді), після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно Портфеля заборгованості та набуває відповідні Права Вимоги. Підписані сторонами Акти прийому-передачі Реєстру Заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підтверджують факт переходу від Клієнта до Фактора відповідних Прав Вимоги та є невід'ємними частинами цього Договору. Акти прийому-передачі Реєстру Заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підписуються в день укладення цього договору.
Відповідно до Реєстру прав вимог від 31.03.2023 р. до Договору факторингу № 310323-ФМ, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 75616469 від 22.07.2021 р. на суму 50142,40 грн., з яких: 14800,00 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 35342,40 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушення зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При цьому, ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Матеріалами справи підтверджено, що TзOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» належним чином виконало умови Договору позики № 75616469 від 22.07.2021 р., надало ОСОБА_1 кредит у сумі 14800,00 грн.
ОСОБА_1 порушила договірні зобов'язання, не повернула кредит та не сплатила проценти за користування кредитом в установлений Кредитним договором строк, в наслідок чого у неї утворилась заборгованість станом на 19.11.2021 р. у розмірі 50142,40 грн., з яких: 14800,00 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 35342,40 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно з ч. 1ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
На підставі Договору факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 75616469 від 22.07.2021 р. у розмірі 50142,40 грн., з яких: 14800,00 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 35342,40 грн. - заборгованість за відсотками.
Станом на час розгляду справи, ОСОБА_1 не надала доказів погашення заборгованості за Договором позики № 75616469 від 22.07.2021 р. у розмірі 50142,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. (ч. 1 ст. 76 ГПК України). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що позивач надано належні докази на підтвердження позовних вимог, відповідач доказів погашення заборгованості не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 75616469 від 22.07.2021 р. у розмірі 50142,40 грн. (з яких: 14800,00 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 35342,40 грн. - заборгованість за відсотками) обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 75616469 від 22.07.2021 р. у розмірі 50142,40 грн., стягнення якої є предметом даного спору, виникла до відкриття провадження у справі № 914/3124/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (відкрито ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.11.2023 р.), отже Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» є конкурсним кредитором ОСОБА_1 в розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
На вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 у розмірі 50142,40 грн. поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.11.2023 р. у справі № 914/3124/23.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» не подавало у справі № 914/3124/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 заяви з грошовими вимогами до ОСОБА_1 .
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивачем у позовній заяві повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить сплачену суму судового збору - 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 3500,00 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем за подання даного позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 579931735.1 від 16.01.2025 р.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, сплачений позивачем судовий збір слід покласти на відповідача.
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене узгоджується з позицією Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеною в постанові від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Правову допомогу позивачу у даній справі надавав адвокат Ткаченко Ю. О., ордер на надання правової допомоги видано 01.11.2024 р.
Позивачем разом з позовною заявою подано докази на підтвердження розміру витрат на правову допомогу, а саме: договір про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024 р., акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (Додаток № 1 до договору № 01-11/24 про надання правничої допомоги), витяг з Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги № 2-П від 06.12.2024р. (Додаток №2 до договору № 01-11/24 про надання правничої допомоги), платіжну інструкцію № 579930930.1 від 18.12.2024 р. про сплату гонорару у розмірі 175000,00грн.
Враховуючи те, що позивачем надано належні докази на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом даної справи, беручи до уваги, що за результатом розгляду спору позов задоволено повністю, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3500,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі наведене, керуючись ст. ст. 3, 7, 8, 11, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 126, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 75616469 від 22.07.2021 р. у розмірі 50142,40 грн. (з яких: 14800,00 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 35342,40 грн. - заборгованість за відсотками) - задоволити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, оф. 204, м. Ірпінь, Київська область, 08200; ідентифікаційний код 43311346) заборгованості у розмірі 50142,40 грн. (з яких: 14800,00 грн.- заборгованість за основною сумою кредиту; 35342,40 грн.- заборгованість за відсотками).
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, оф. 204, м. Ірпінь, Київська область, 08200; ідентифікаційний код 43311346) 2422 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору та 3500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 07 жовтня 2025 року.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Цікало А.І.