Справа № 127/23666/25
Провадження № 2/127/4999/25
06.10.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Романюк Л.Ф.,
при секретарі Курутіній О.В.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Вінницької міської ради (м. Вінниця, вул. Соборна, буд.59) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
Позивач ОСОБА_1 за участі третьої особи Вінницької міської рад звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ), який був зареєстрований та постійно проживав в м. Вінниці.
Спадщина відкрилась після смерті ОСОБА_3 , з яким позивач проживала спільно на момент його смерті та яку бажає оформити.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заведена.
Інший спадкоємець за законом є рідний брат позивачки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Після смерті батька позивачу стало відомо, що до складу спадщини входить майно, яке раніше належало дідусеві та бабусі по батьковій лінії, які проживали за іншою адресою - у селі Глинськ Вінницького (Калинівського) району Вінницької області. Це майно було успадковане батьком позивачки, проте за життя він про це не інформував.
На момент смерті батька позивач не знала про наявність спадкового майна, тому вважала, що спадщина відсутня, і не подавала заяву про її прийняття у встановлений законом строк. Лише в травні 2025 року позивач дізналась про наявність нерухомого майна, яке підлягає спадкуванню.
Просила суд, визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком в 2 місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала за обставин викладених в справі, просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні покладалась на розсуд суду.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.
Судом встановлено наступні фактичні обставини у справі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 )(а.с.10).
Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заведена (а.с.14).
Інший спадкоємець за законом є рідний брат позивачки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.12-13).
Відповідно до довідки №10-02-12/182 від 03.06.2025 року виданої Глинським старостинським округом Калинівської міської ради, ОСОБА_3 , 1973 року народження, дійсно був зареєстрований до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ним на момент його смерті були зареєстровані: його син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про інших зареєстрованих осіб на момент смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні (а.с.18).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Як зазначалося, відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Тобто, за загальними правилами, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб.
Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Тому оцінюючи пропуск строку позивачем, суд враховує принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 17 жовтня 2018 року по справі №681/203/17.
Разом з цим, у п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:
1)юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
2)необізнаність особи про наявність спадкового майна;
3)похилий вік;
4)непрацездатність;
5)незнання про існування заповіту;
6)встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
7)відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
8)несприятливі погодні умови.
Аналогічну правову позицію висловив КЦС ВС у своїй постанові від 11.08.2021 у справі № 720/1079/19.
В свою чергу, в судовому засіданні, було встановлено, що поважною причиною пропуску строку позивач вважає, незнання про наявність спадкового майна.
Оцінивши надані докази суд зазначає, що поважних причин, які б перешкоджали позивачу звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, не встановлено, доказів наявності таких суду не надано. Вказані позивачем причини не є поважними.
Безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину(Постанова ВП Верховного Суду від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23).
Відповідно до ч. 3ст. 12, ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні вимоги про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини слід відмовити, оскільки судом не встановлено поважних причин, які б позбавляли ОСОБА_1 можливості звернутись у визначений законодавством строк з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька.
Керуючись ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Вінницької міської ради (м. Вінниця, вул. Соборна, буд.59) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без задоволення.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Повне мотивоване рішення суду виготовлене 07.10.2025року.
Учасники процесу:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ),
Відповідач: Вінницька міська рада ( м. Вінниця, вул. Соборна,59),
Суддя: