79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.10.2025 Справа № 914/2224/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Коссака С.М., за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши заяву представника позивача - Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (вх.№3889/25 від 17.09.2025р.)
про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу
у справі: №914/2224/25
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів
до відповідача: Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області, м. Львів
про: стягнення заборгованості в розмірі 34 316,58 грн.
За участю представників:
від позивача (заявника): Горбунова О.Л. - представник;
від відповідача: Ферин О.І. - представник
У провадженні господарського суду Львівської області знаходиться справа №914/2224/25 за позовом ПрАТ «Львівобленерго» до ДПС України в особі Головного управління ДПС України у Львівській області про стягнення 34316,58 грн. недоврахованої електричної енергії та судових витрат.
10.09.2025 господарським судом Львівської області ухвалено рішення, яким позовні вимоги ПрАТ «Львівобленерго» задоволені повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 34316,58 грн. недоврахованої електричної енергії та 3028 грн. судового збору.
17.09.2025 року через систему «Електронний суд» представником позивача Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" подано через систему «Електронний суд заяву (вх.№3889/25 від 17.09.2025р.) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, в якій просить вирішити питання розподілу судових витрат шляхом стягнення з відповідача - Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області 20 000,00грн. судових витрат на правничу допомогу у повному обсязі, які були понесені при поданні позовної заяви.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2025 року заяву про ухвалення додаткового рішення розподілено судді Коссак С.М.
Суд зазначає, що 17.09.2025 року відбувся автоматизований розподіл справи відповідно до Розпорядження № 226 керівника апарату Господарського суду Львівської області, у зв'язку з відпусткою судді Долінської О.З., відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документуобігу суду, Рішення зборів господарського суду Львівської області від 31.03.2025 року, призначено повторний автоматизований розподіл клопотання ПрАТ «Львівобленерго». Процесуальна можливість ухвалення судом додаткового рішення у складі, відмінному від складу суддів, що ухвалив рішення у справі, забезпечена, зокрема, приписами п. 2.3.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що дозволяє автоматизований розподіл заяви про ухвалення додаткового рішення у разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача) ( в тому числі перебування у відпустці).
Частиною восьмою статті 129 цього Кодексу встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У поданій позовні заяві представником позивача зазначено, що розрахунок суми судових витрат ПрАТ “Львівобленерго» на день подання позовної заяви становить 3028,00 грн. судового збору та 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 19.09.2025 року заяву представника позивача Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (вх.№3889/25 від 17.09.2025р.) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 914/2224/25 призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.10.2025 року на о 11:50 год.
В судове засідання 02.10.2025 року заявник (позивач) явку представника забезпечив, який надав пояснення по суті поданої заяви про ухвалення додаткового рішення та просить ї задоволити в повному обсязі. 29.09.2025 року представником позивача (заявника) подано заперечення щодо клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу за вх. №25582/25.
В судове засідання 02.10.2025 року відповідач явку представника забезпечив, який заперечив проти поданої заяви позивача з підстав викладених у поданому клопотанні за вх.№20439/25 20.09.2025 року.
Аргументи сторін
Позиція позивача (заявника)
Просить у поданій заяві (вх.№3889/25 від 17.09.2025р.) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, представник позивача просить вирішити питання розподілу судових витрат шляхом стягнення з відповідача - Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області 20 000,00грн. судових витрат на правничу допомогу у повному обсязі, які були понесені при поданні позовної заяви.
У поданому запереченні на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката за вх.№25582/25 від 29.09.2025 року, представник позивача вважає заперечення відповідача безпідставним, а клопотання ПрАТ «Львівобленерго» із заявою про винесення додаткового рішення у справі №914/2224/25 таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Позиція відповідача.
Просить у поданому клопотанні (вх.№20439/25 20.09.2025 року) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, представник відповідача зазначає, що з аналізу Договору №25/4-6 від 10.04.2025 не можливо встановити, що цей договір було укладено з метою надання правничої допомоги та представництва клієнта саме у справі № 914/2224/25 так як предмет Договору відрізняється від предмету спору.
Відтак представник відповідача просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами у даній справі, оскільки така є необґрунтованою і непідтвердженою документально та розгляд клопотання про прийняття додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 20 000, 00 грн. здійснювти Господарським судом Львівської області у складі судді Долінської О.З.
Розглянувши заяву представника позивача, суд доходить висновку про таке.
Рішенням господарського суду Львівської області від 10.09.2025 року у справі №914/2224/25 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача: Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ №43968090) на користь позивача: Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3; код ЄДРПОУ № 00131587) 34 316,58 грн. недоврахованої електричної енергії та 3 028,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
Згідно зі ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд враховує, що подані документи не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з відповідачів, оскільки цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
В підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача подано долучено договір № 25/4-6 від 10.04.2025 року про надання правничої допомоги, рахунок № 25/049 від 10.04.2025 року, платіжну інструкцію № 9529 від 15.04.2025 про сплату рахунку № 25/049 на суму 20 000 грн., ордер серії ВС № 1376465 від 15.04.2025 року.
Згідно пункту 1.2 Договору №25/4-06 від 10.04.2025 року про надання правничої допомоги (попередня інформація про справу) є: відповідач - Державна податкова служба України, предмет позову стягнення - 703 674, 16 грн., судова справа № - інформація відсутня.
У свою чергу у судовій справі № 914/2224/25, Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» подало позов до Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення 34 316, 58 грн. Як стверджує сам заявник (позивач) , що у справі № 914/2224/25 у травні 2025 року відбувався перегляд акту про порушення ПРРЕЕ та перерахунок по ньому, обласною комісією виконавчої дирекції ПрАТ «Львівобленерго» сума нарахувань по акту значно зменшена, що підтверджено матеріалами справи та доказами у ній.
У п. 4.1. даного Договору зазначено, що вартість правничої допомоги становить 20 000 грн. Відповідно до договору виписано рахунок на оплату та здійснено ПрАТ «Львівобленерго» оплату правової допомоги в повному обсязі, що підтверджено копією платіжної інструкції.
Згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України (розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи). Вказане положення відповідає приписам ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п. 4.12 - 4.14 постанови ВС від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
У поданому клопотанні (вх.№20439/25 20.09.2025 року) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, представник відповідача заперечує розмір таких витрат та просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Господарський суд зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Дослідивши обсяг наданих послуг адвоката, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, враховуючи клопотання представника відповідача та його аргументи, задоволення позовних вимог у справі, яка слухалася у спрощеному позовному провадженні, предмет позову, суд дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та не співмірним із складністю справи та реально наданими послугами, витраченим часом, обсягом цих послуг. Суд вважає за належне заяву задоволити частково та стягнути з відповідача 10 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.129, 221, 244 ГПК України, суд
1. Заяву представника позивача Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (вх.№3889/25 від 17.09.2025р.) задоволити частково.
2. Стягнути з Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ №43968090) на користь Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3; код ЄДРПОУ № 00131587) 10 000,00грн. витрат на правничу допомогу.
3. В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://revestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2025 року.
Суддя Коссак С.М.