Cправа № 127/29812/25
Провадження № 1-кс/127/11801/25
Іменем України
02 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
дослідивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 11 вересня 2025 року, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 11 вересня 2025 року.
Скарга мотивована тим, що 11.09.2025 р. за вих. № 11/09/2025-1-4 головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з офіційної електронної пошти ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» на офіційну електронну пошту Вінницької обласної прокуратури було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення.
У зазначеній вище заяві ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» повідомляла, що в ході здійснення їх правозахисної діяльності встановлено, що ОСОБА_4 - засновник та кінцевий бенефіцар ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «АВТОСТРАДА», використовуючи підконтрольних фізичних осіб та афілійовані компанії, створив організовану злочинну групу, діяльність якої спрямована на системне заволодіння державними коштами через отримання перемоги у багатомільйонних тендерах на ремонт та будівництво доріг, реалізацію проєкту по будівництву Подільського мосту у місті Києві, а також незаконне встановлення контролю над видобуванням вапняку та глини у Вінницькій області шляхом перемоги на аукціоні з продажу спеціального дозволу, що супроводжується застосуванням корупційних механізмів, фіктивної конкуренції, підкупу посадових осіб та використанням підконтрольних структур з метою подальшої легалізації коштів.
З метою реалізації вказаних злочинних схем, ОСОБА_4 використовує розгалужену систему підконтрольних компаній, кожна з яких виконує окрему роль у реалізації протиправної діяльності. Він централізовано контролює стратегічні рішення та фінансові потоки, координує участь компаній у державних тендерах і аукціонах, забезпечуючи переваги своїм структурам шляхом подання взаємопов'язаних або фіктивних пропозицій, створення штучної конкуренції та маніпулювання умовами закупівель.
Крім того ОСОБА_4 організовує використання підконтрольних фізичних осіб і керівників афілійованих підприємств для формального ведення діяльності, маскування реальної структури власності та приховування джерел доходів, що дозволяє йому фактично контролювати видобування корисних копалин, реалізацію великих будівельних проєктів та розподіл багатомільйонних державних контрактів, водночас уникаючи прямої відповідальності за злочинні дії.
Як зазначається в скарзі, при реалізації вказаної злочинної схеми учасники ОЗГ на чолі з ОСОБА_4 , перебуваючи у злочинній змові із представниками Державної податкової служби України, Державної аудиторської служби України, інших державних, контролюючих, правоохоронних органів, використовуючи підконтрольних юридичних осіб, що входять до складу організованої злочинної групи, здійснюють ухилення від сплати податків, легалізацію грошових коштів, отриманих злочинним шляхом.
У свою чергу, представники Державної податкової служби України, Державної аудиторської служби України, інших державних, контролюючих, правоохоронних органів, перебуваючи у злочинній змові з учасниками організованої злочинної групи, систематично отримуючи від останніх неправомірну вигоду, зловживаючи службовим становищем, умисно покривають злочинну діяльність учасників організованої злочинної групи, а саме не проводять необхідні перевірки, не здійснюють контролюючих заходів, не вносять відомості до ЄРДР, не розслідують кримінальні правопорушення, не притягають винних осіб до кримінальної відповідальності.
Зокрема, учасники організованої злочинної схеми, умисно, реалізують ряд злочинних схем по розкраданню грошових бюджетних коштів з метою власного збагачення завдають значної шкоди державі, шляхом розтрати грошових бюджетних коштів, виділених на проведення ремонтних робіт на різного роду об'єктах.
Окрім того, посадові особи, які входять до організованої злочинної групи, зловживаючи службовим становищем, маючи вплив на представників ТЦК та СП сприяють організації схем по ухиленню від мобілізації особам, які працюють на підприємствах, зокрема на тих, які приймають безпосередню участь у реалізації злочинних схем.
Не зважаючи на наведені у заяві доводи, відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були, про початок досудового розслідування заявника не повідомлено, витяг з ЄРДР не надано.
Тож у зв'язку з наведеним голова ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 звернувся до суду з даною скаргою, у якій просив суд зобов'язати уповноважених осіб органу досудового розслідування Вінницької обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за заявою голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 від 11.09.2025 р. за вих. № 11/09/2025-1-4 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
Учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.
Разом з тим, у прохальній частині скарги заявник просив справу розглянути за його відсутності.
02.10.2025 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява прокурора Відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 про розгляд скарги за його відсутність. Також у заяві прокурор висловив заперечення проти задоволення вимог скарги, оскільки вважає, що повідомлення ОСОБА_3 за своїм змістом не містить фактичних даних, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення. Також до заяви в якості додатку долучив копію листа Вінницької обласної прокуратури №12-142-24, адресованого голові ГО «НОН-СТОП-УКРАЇНА» ОСОБА_6 .
Тож, враховуючи клопотання особи, яка завернулась до суду зі скаргою, а також те, що її позиція висловлена в самій скарзі, та оскільки у відповідності до ч.2 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не перешкоджає розгляду скарги, з огляду на строки розгляду даної категорії скарг, визначені кримінально-процесуальним законодавством, а також за наявності заяви слідчого про розгляд справи за її відсутності та надання матеріалів перевірки за зверненням, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності учасників судового розгляду.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади. Зокрема забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.
Вимогами п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володілець тимчасово вилученого майна, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Судом встановлено, що 11.09.2025 р. за вих. № 11/09/2025-1-4 головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з офіційної електронної пошти ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» на офіційну електронну пошту Вінницької обласної прокуратури було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вказаної вище заяви ОСОБА_7 просить уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, розпочати досудове розслідування та провести ряд перевірок щодо дотримання та застосування ОСОБА_8 у своїй діяльності вимог чинного законодавства.
За змістом листа Вінницької обласної прокуратури від 15.09.2025 №12-142-24 (№12-874ВИХ-25 12-142-24 за штрих-кодом), адресованого голові громадської організації «НОН-СТОП-УКРАЇНА» ОСОБА_6 , за результатами розгляду повідомлення від 11.09.2025 підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактами, викладеними у ньому, не встановлено.
Також у листі роз'яснено, що оскільки обсяг повноважень органів прокуратури та порядок їх реалізації визначено ст.131-1 Конституції України та ЗУ «Про прокуратуру», органи прокуратури позбавлені повноважень щодо проведення будь-яких перевірок за додержанням та застосуванням законів. Тому дане звернення громадської організації в частині проведення перевірок дотримання ОСОБА_4 вимог законодавства скеровано до відповідних державних органів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Згідно з ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач та прокурор.
Отже, обов'язок із внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення покладається на слідчого, дізнавача, прокурора, до якого надійшла заява, повідомлення про таке діяння.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені в ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, зокрема: дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Також, згідно з ч. 1 розділу 2 Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, до Реєстру вносяться відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Статтею 11 КК України визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб тощо), суб'єктивна та об'єктивна сторони кримінального правопорушення.
Діючим КПК України передбачена спрощена процедура початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки викладених в заяві обставин), яка полягає в тому, що для внесення відомостей до ЄРДР необхідно лише перевірити зміст самої заяви про кримінальне правопорушення на предмет викладення в ній конкретних, відомих заявнику обставин об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). При цьому такі обставини мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статі КК).
Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК).
Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, перевантажувати правоохоронну систему держави численними повідомленнями, які завідомо не містять відомостей саме про кримінальне правопорушення, задля досягнення власних інтересів та виконання нею невластивих їй функцій. Такими запобіжниками, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК), а також унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення. Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Тож ретельно дослідивши зміст скарги, надані до неї письмові матеріали, слідчим суддею встановлено, що заява голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 від 11.09.2025 за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин, а носить узагальнений характер, викладена в формі припущень та ґрунтується на безпідставних, суб'єктивних думках заявника, щодо вказаних ним фактів, власної оцінки дій та рішень наведених заявником осіб та власного тлумачення нормативно-правових актів, що у сукупності та окремо не може слугувати підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Суд зауважує, що дана заява громадської організації була предметом перевірки на наявність в ній відомостей про кримінальне правопорушення, а також була скерована до низки державних органів для здійснення її розгляду в частині проведення перевірок дотримання ОСОБА_4 вимог чинного законодавства, тобто уповноваженим особами Вінницької обласної прокуратури не була проігнорована чи іншим чином залишена без відповідного аналізу та реагування.
У відповідності до ст.94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Тож з огляду на викладене, у слідчого судді відсутні правові підстави для задоволення скарги.
У відповідності до ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 214, 303-307, 309, 372, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 11 вересня 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_9