Справа № 127/6770/24
Провадження № 8-а/127/2/25
06 жовтня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення в адміністративній справі №1276770/24 за позовом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до ОСОБА_1 про продовження строку тримання громадянина російської федерації у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою, в якій просить переглянути за нововиявленими обставинами рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04.03.2024, залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від23.04.2024 в адміністративній справі №1276770/24 за позовом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до ОСОБА_1 про продовження строку тримання громадянина російської федерації у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України.
Заява мотивована тим, що посадові особи позивача, вчиняють незаконні дії та бездіяльність, а саме: приховують від суду істотні для справи обставини - письмову заяву ОСОБА_1 до УДМС України у Вінницькій області від 23.04.2015 про видачу посвідчення про право проживання та реєстрації; паперову відповідь УДМС України у Вінницькій області від 22.05.2015.
Суд дослідивши матеріали заяви, дійшов висновку, що вказана заява підлягає поверненню заявнику без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Частиною першою статті 363 КАС України встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
Варто зазначити, що пунктом 1 частини першої статті 363 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок перебігу строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
Вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення своїх прав через байдужість до них або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Судом встановлено, що підставами для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами заявник зазначає заяву написану ним власноручно від 23.04.2015 та відповідь на неї від 22.05.2015.
З вказаного суд робить висновок про те, що ОСОБА_1 було відомо про наявність даних документів майже за 9 років до звернення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до суду з даним позовом.
Доказів зворотного матеріали заяви не містять.
Однак, з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 звернувся 03.10.2025, тобто через 10 років після того, як йому стало відомо про наявність вказаних документів та більше ніж через рік після розгляду даної справи судом
Таким чином, заяву подано поза межами строку, встановленого ст.363 КАС України. Клопотання про поновлення строку на звернення до суду з даною заявою не заявлялось.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Також суд враховує усталену позицію Європейського суду з прав людини, згідно з якою одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).
Відповідно до ч.4 ст.366 КАС України, крім випадків, визначених статтею 169цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
Оскільки заяву подано поза межами встановленого законом строку, клопотання про поновлення строку на звернення до суду з даною заявою заявником не заявлялось, заява ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 361, 363, 366 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення в адміністративній справі №1276770/24 за позовом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до ОСОБА_1 про продовження строку тримання громадянина російської федерації у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя