вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"24" вересня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1422/25
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи
За позовом Приватного закладу вищої освіти «Київський міжнародний університет»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петропавлівське»
про зобов'язання повернути комплекс інженерних споруд
Учасники судового процесу:
від позивача: Круглов С.С., Зарубінський О.О.;
від відповідача: не з'явився;
Приватний заклад вищої освіти «Київський міжнародний університет» звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петропавлівське», в якій просить суд зобов'язати відповідача повернути комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області, а саме:
1. Труба ПЕ 100 SDR 17-225x13,4; тип, марка, назва нормативного документу: ГОСТ 18599-2001, у кількості 1660 метрів;
2. Засувка клинова з епоксидно-емалевим внутрішнім покриттям Ду 50, PN 16; тип, марка, назва нормативного документу: AVK GGG-50 (DIN 2501), 06-050-30014; у кількості 3 штуки;
3. Засувка клинова з епоксидно-емалевим внутрішнім покриттям Ду 100, PN 16; тип, марка, назва нормативного документу: AVK GGG-50 (DIN 2501), 06-050-30014; у кількості 16 штук;
4. Засувка клинова з епоксидно-емалевим внутрішнім покриттям Ду 150, PN 16; тип, марка, назва нормативного документу: AVK GGG-50 (DIN 2501), 06-050-30014; у кількості 2 штуки;
5. Засувка клинова з епоксидно-емалевим внутрішнім покриттям Ду 200, PN 16; тип, марка, назва нормативного документу: AVK GGG-50 (DIN 2501), 06-050-30014; у кількості 5 штук;
6. Засувка клинова з епоксидно-емалевим внутрішнім покриттям Ду 400, PN 16; тип, марка, назва нормативного документу: AVK GGG-50 (DIN 2501), 06-050-30014; у кількості 3 штуки;
7. Засувка магістральна Ду 200, PN 16, 3 розтрубними кінцями «EURO» для ПВХ труб; тип, марка, назва нормативного документу: AVK, No 01-225-80014; у кількості 2 штуки;
8. Вентиль з однією зовнішньою різьбою, одним ISO-фітингом, G 1, PN 16; тип, марка, назва нормативного документу:AVK, No 2800; у кількості 2 штуки;
9. Вентиль з фітингами ISO з двох сторін для ПЕ труб, G 1, PN 16; тип, марка, назва нормативного документу:AVK, No. 2600; у кількості 6 штук;
10. Клапан затворний Ду 200, Ру16 бар для встановлення між фланців; тип, марка, назва нормативного документу: Тип 895, система 05 149В3275; у кількості 2 штуки;
11. Підземний пожежний гідрант із вільним потоком DN 100, PN16, H=1250 мм; тип, марка, назва нормативного документу: Hawle, No 5060; у кількості 6 штук;
12. Підземний пожежний гідрант із вільним потоком DN 100, PN 16, Н=1500 мм; тип, марка, назва нормативного документу: Hawle, No 5060; у кількості 5 штук;
13. Підземний пожежний гідрант із вільним потоком DN 100, PN 16, Н=1750 мм; тип, марка, назва нормативного документу:Hawle, No 5060; у кількості 3 штуки;
14. Підземний пожежний гідрант із вільним потоком DN 100, PN 16, Н=2000 мм; тип, марка, назва нормативного документу: Hawle, No 5060; у кількості 2 штуки;
15. Колодязь водопровідний із залізобетону D 1000, h-2,85 м; тип, марка, назва нормативного документу:Тип. проектн. рішень. 901-09-11.84; у кількості 1 штука;
16. Колодязь водопровідний із залізобетону D 1000, h-3,61 м; тип, марка, назва нормативного документу: Тип. проектн. рішень. 901-09-11.84; у кількості 1 штука;
17. Колодязь водопровідний із залізобетону D 1800x2400, h-2,10 м; тип, марка, назва нормативного документу:Тип. проектн. рішень. 901-09-11.84; у кількості 1 штука;
18. Колодязь водопровідний із залізобетону D 1800x3000, h-2,48 м; тип, марка, назва нормативного документу:Тип. проектн. рішень. 901-09-11.84; у кількості 2 штуки;
19. Колодязь водопровідний із залізобетону D 2000x2500, h-2,13 м; тип, марка, назва нормативного документу:Тип. проектн. рішень. 901-09-11.84; у кількості 1 штука;
20. Колодязь водопровідний із залізобетону D 2000, h-2,27 м; тип, марка, назва нормативного документу:Тип. проектн. рішень. 901-09-11.84; у кількості 6 штук;
21. Колодязь водопровідний із залізобетону D 2000, h-2,50 м; тип, марка, назва нормативного документу: Тип. проектн. рішень. 901-09-11.84; у кількості 6 штук;
22. Колодязь водопровідний із залізобетону D 2000, h-2,71 м; тип, марка, назва нормативного документу: Тип. проектн. рішень. 901-09-11.84; у кількості 2 штуки;
23. Колодязь водопровідний із залізобетону D 2000, h-2,81 м; тип, марка, назва нормативного документу: Тип. проектн. рішень. 901-09-11.84; у кількості 1 штука,
шляхом підписання актів прийняття-передачі об'єкта по договору про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) від 01.09.2015.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем обов'язку за договором про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) від 01.09.2015 в частині повернення такого майна після припинення строку дії договору у зв'язку із направленням на адресу відповідача листа від 11.07.2022 з доданими до нього актами повернення майна, який за своєю правовою природою є заявою позивача про припинення договору за 1 місяць до його закінчення. При цьому, позивач стверджує, що право власності на майно Приватного закладу вищої освіти «Київський міжнародний університет», передане за договором про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) від 01.09.2015, підтверджується долученими до позовної заяви доказами. Таким чином, за доводами позивача, неповернення відповідачем об'єкта, після припинення строку дії договору про надання послуг з управлінням майно (комплексом інженерних споруд) від 01.09.2015, є таким, що здійснюється у невідповідності до його умов та є протизаконним. Позивач зазначив, що неодноразово направляв на адресу відповідача листи з актами про повернення майна з проханням їх підписати, але вони ігноруються відповідачем, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом про зобов'язання відповідача повернути комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова (нова назва вул. Щаслива), Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області шляхом підписання актів прийняття-передачі об'єкта по договору про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) від 01.09.2015.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1422/25. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позову, а позивачу - відповіді на відзив. Призначено підготовче засідання у справі на 05.06.2025.
Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.04.2025 була доставлена відповідачу до його електронного кабінету 30.04.2025 о 18.49, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, враховуючи положення п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України та те, що ухвалу суду надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі є 01.05.2025.
19.05.2025 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі та вжиття заходів процесуального вигляду до позивача у вигляді стягнення штрафу з посиланням на існування рішення у справі № 911/3633/23 з даного спору, яке набрало законної сили.
04.06.2025 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про закриття провадження у справі, в яких позивач зазначив, що позов по даній справі, на відміну від справи № 911/3633/23, включає юридичний факт (одну з підстав позову) - право власності позивача на спірне нерухоме майно. Тобто, як зазначив позивач, рішенням суду по справі № 911/3633/23 встановлено відсутність такої підстави позову, як право власності на спірне майно у позивача, наявність якої у зазначеній справі не вказувалась та не доводилась. Натомість, у даній справі зазначається підстава позову - право власності на майно, на підтвердження чого позивач надав до суду відповідні докази і лише при розгляді справи, на підставі наданих доказів, суд може вирішити про наявність або відсутність підстави позову, як право власності на дане майно. Враховуючи зазначене, позивач просив суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі від 19.05.2025.
05.06.2025 у підготовче засідання з'явився представник позивача та надав усні пояснення щодо предмету спору. Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2025 у справі № 911/1422/25 заяву ТОВ «Петропавлівське» за вх. № суду 6809/25 від 19.05.2025 про закриття провадження у справі повернуто заявнику без розгляду на підставі ч. 2, 4 ст. 170 ГПК України. Відкладено підготовче засідання у справі № 911/1422/25 на 25.06.2025.
18.06.2025 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.
19.05.2025 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі, в обґрунтування якої відповідач посилався на те, що у грудні 2023 року позивач вже звертався до Господарського суду Київської області із аналогічним позовом до ТОВ «Петропавлівське» про зобов'язання повернути комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області шляхом підписання актів прийняття-передачі об'єкта до договору від 01.09.2015, у задоволенні якого судом в межах розгляду справи № 911/3633/23 відмовлено. На переконання відповідача, предмет і підстави позову у справах № 911/3633/23 та № 911/1422/25 є аналогічними. При цьому, відповідач вважав, що подання позивачем нових доказів (наприклад, висновку експерта від № 2-03/04 від 03.04.2025, проектної документації та інших докази, які не надавалися до суду в справі № 911/3633/23) не свідчить про інші обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги. Таким чином, відповідач вважав, що оскільки 11.09.2024 набрало чинності судове рішення у справі № 911/3633/23, провадження у справі № 911/1422/25 підлягає закриттю, оскільки склад сторін, предмет і підстави позовних вимог в обох справах є тотожними. З урахуванням зазначеного вище, відповідач просив суд закрити провадження у справі № 911/1422/25 та вжити до позивача заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у зв'язку зі зловживанням ним своїми процесуальними правами.
23.06.2025 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання (пояснення № 1) на додаткові пояснення відповідача у справі.
25.06.2025 у підготовче засідання з'явились представники позивача та надали усні пояснення щодо предмету спору. Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.
Суд у підготовчому засіданні 25.06.2025 протокольно прийняв до розгляду додаткові пояснення відповідача у справі від 18.06.2025 та долучив їх до матеріалів справи та відхилив клопотання позивача (пояснення № 1) на додаткові пояснення відповідача. Також, суд повідомив представників позивача, що клопотання відповідача про закриття провадження у справі та вжиття заходів процесуального примусу від 19.05.2025 буде розглянуто судом в подальшому під час розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2025 продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі № 911/1422/25 на 16.07.2025, про що занесено до протоколу підготовчого засідання.
З метою повідомлення відповідача про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 25.06.2025 та доставлено останню відповідачу до його електронного кабінету.
16.07.2025 у підготовче засідання з'явились представники позивача та надали усні пояснення щодо предмету спору. Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином. Суд оглянув оригінали документів, долучених до позовної заяви в копіях.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.07.2025 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 911/1422/25 до судового розгляду по суті на 31.07.2025, про що занесено до протоколу підготовчого засідання.
З метою повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи по суті, судом складено ухвалу-повідомлення від 16.07.2025 та доставлено останню відповідачу до його електронного кабінету.
31.07.2025 в судове засідання з'явились представники позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився про дату та час розгляду справи по суті був повідомлений належним чином.
Суд оголосив про відкриття розгляду справи по суті та про його початок. Представники позивача виступили з вступним словом. Також, суд встановив обставини справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.07.2025 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 911/1422/25 до 11.09.2025 перед дослідженням доказів, про що занесено до протоколу судового засідання.
З метою повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи по суті, судом складено ухвалу-повідомлення від 31.07.2025 та доставлено останню відповідачу до його електронного кабінету.
11.09.2025 в судове засідання з'явились представники позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився про дату та час розгляду справи по суті був повідомлений належним чином.
Суд перейшов до стадії дослідження доказів та оглянув оригінали документів, долучених до позовної заяви в копіях. Представники позивачів надали усні пояснення щодо наявних в матеріалах справи доказів та які обставини, на їх думку, вони підтверджують.
За наслідками встановлення обставин справи та дослідження наявних в матеріалах справи доказів суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про закриття провадження у справі від 19.05.2025 з урахуванням наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України).
Зі змісту вказаних норм права можна зробити висновок, що однією з цілей цих норм законодавець визначив, в тому числі, і уникнення можливості різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.
Передумовою для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Отже, для закриття провадження у справі, на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України, необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.
При цьому, для закриття провадження у справі необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - сторін, предмету, підстав звернення до суду з позовною заявою.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Так, Господарським судом Київської області розглядалась справа № 911/3633/23 за позовом ПЗВО «Київський міжнародний університет» до ТОВ «Петропавліське» про зобов'язання відповідача повернути комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області шляхом підписання актів прийняття-передачі об'єкта до договору від 01.09.2015, перелік якого наведений у прохальній частині позовної заяви з урахуванням заяви про уточнення змісту позовних вимог шляхом конкретизації майна, що підлягає поверненню.
Рішенням Господарського суду Київської області від 17.04.2024 у справі № 911/3633/23 відмовлено повністю у задоволенні позову ПЗВО «Київський міжнародний університет» про зобов'язання ТОВ «Петропавліське» повернути комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області, перелік якого наведений у резолютивній частині рішення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі № 911/3633/23 заяву ПЗВО «Київський міжнародний університет» про відмову від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 17.04.2024 у справі №911/3633/23 задоволено. Прийнято відмову від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 17.04.2024 у справі № 911/3633/23. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПЗВО «Київський міжнародний університет» про відмову від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 17.04.2024 у справі № 911/3633/23 закрито.
Відповідно до ч. 2 ст. 241 ГПК України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Отже, рішення Господарського суду Київської області від 17.04.2024 у справі № 911/3633/23 набрало законної сили після закриття апеляційного провадження відповідно до ч. 2 ст. 241 ГПК України, тобто 11.09.2024, що також підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Як вбачається з тексту судових рішень у справі № 911/3633/23, в обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на невиконання відповідачем обов'язку за договором від 01.09.2015 про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) в частині повернення такого майна у зв'язку із закінченням строку його дії. У зв'язку із цим, позивач стверджував, що неповернення об'єкта після припинення дії договору від 01.09.2015 про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) є таким, що здійснюється у невідповідності до його умов та є протизаконним. Позивач зазначав, що неодноразово направляв на адресу відповідача листи з актами повернення майна з проханням їх підписати, але вони ігноруються відповідачем, у зв'язку із чим ПЗВО «Київський міжнародний університет» звернувся із позовом до суду про зобов'язання ТОВ «Петропавліське» повернути комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області шляхом підписання актів прийняття-передачі об'єкта до договору від 01.09.2015.
Натомість, обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі № 911/1422/25, позивач зазначив про те, що ПЗВО «Київський міжнародний університет» побудував комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулицях Оксамитова, Кришталева, Ворошилова у в с. Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області, що підтверджується долученими до позовної заяви доказами, і з метою належного його обслуговування у 2015 році уклав із ТОВ «Петропавлівське» договір управління цим майном. Проте, за доводами позивача, відповідач не виконав обов'язку за договором про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) від 01.09.2015 в частині повернення такого майна після припинення строку дії договору. При цьому, позивач стверджує, що право власності позивача на майно, передане за договором про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) від 01.09.2015, підтверджується долученими до позовної заяви доказами. Таким чином, за доводами позивача, неповернення відповідачем об'єкта після припинення дії договору від 01.09.2015 про надання послуг з управлінням майно (комплексом інженерних споруд) є таким, що здійснюється не у відповідності до його умов та є протизаконним. Позивач зазначив, що неодноразово направляв на адресу відповідача листи з актами повернення майна з проханням їх підписати, але вони ігноруються відповідачем, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом про зобов'язання відповідача повернути комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області шляхом підписання актів прийняття-передачі об'єкта по договору про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) від 01.09.2015.
Отже, позовні вимоги у справі № 911/3633/23 та даній справі № 911/1422/25 хоч і стосуються одного і того ж предмета позову, а саме зобов'язання повернути комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області шляхом підписання актів прийняття-передачі об'єкта до договору від 01.09.2015, а спір виник між тими самими сторонами. Проте, не можна вважати, що між сторонами вже було вирішено спір про той самий предмет та з тих самих підстав, оскільки у даній справі позивач стверджує про наявність у нього права власності на передане за договором про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) від 01.09.2015 майно, що, на його думку, підтверджується долученими до позовної заяви доказами, наявність якого (права власності) у справі № 911/3633/23 не вказувалось та не доводилось позивачем.
Тобто, позови не повністю збігаються за матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Чинні процесуальні норми Господарського процесуального кодексу України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання доказів, якими він обґрунтовує ці підстави.
З огляду на наведене вище, суд вважає, що незважаючи на те, що предмет спору у справі № 911/3633/23 та даній справі № 911/1422/25 є однаковим, а спір виник між тими самими сторонами, обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги у справі № 911/1422/25 відрізняються, а тому у суду відсутні підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України та закриття провадження у даній справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Враховуючи зазначене вище, заява відповідача про закриття провадження у справі від 19.05.2025 задоволенню не підлягає, так, як наслідок, не підлягають застосуванню до позивача заходи процесуального примусу з підстав, що наведені відповідачем у заяві про закриття провадження у справі.
Щодо неявки відповідача в судове засідання суд зазначає, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 ГПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що представник відповідача в судове з не з'явився в судове засідання без поважних причин, а його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і ст. 4 ГПК України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
В судовому засіданні 11.09.2025 суд оголосив про перехід на стадію ухвалення судового рішення та повідомив представників позивача, що скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення буде оголошено 24.09.2025, про що занесено до протоколу судового засідання.
З метою повідомлення сторін про дату та час оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення у справі, судом складено ухвалу-повідомлення від 11.09.2025 та направлено останню сторонами.
24.09.2025 в судове засідання для оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення з'явились представники позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 19.02.2025 судом на стадії ухвалення судового рішення оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Частиною 5 ст. 240 ГПК України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області
Приватний заклад вищої освіти «Київський міжнародний університет» (далі - позивач, ПЗВО «Київський міжнародний університет») відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САК № 074410 від 02.06.2014 є власником офісно-лабораторного корпусу з гуртожитком, загальною площею 14397 кв. м, який розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вулиця Оксамитова, будинок 18-А.
22.02.2008 позивач отримав технічні умови № 2701 від 22.02.2008 (замість ТУ-2701 від 18.04.2007), видані Акціонерною компанією «Київводоканал», на водопостачання об'єкта за адресою: с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 18-А; назва: «Розміщення офісно-лабораторного комплексу» (пп. 1, 2 технічних умов № 2701).
Відповідно до п. 5 технічних умов № 2701, водопостачання та пожежогасіння об'єкта може бути забезпечено з водопровідної перемички Д=400 мм по вул. Леніна (нова назва - Соборна) після її будівництва та здачі в експлуатацію (замовник ТОВ «КЗС»). Прийняти дольову участь в реалізації загальноміських заходів, що передбачені розрахунковою схемою, розробленою АТ «Київпроект». Обсяги робіт погодити з виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Для автоматичного пожежогасіння передбачити комплекс споруд з резервуарами по розрахунку.
Дозвіл на водопостачання об'єкту на час будівництва отримати в Департаменті експлуатації водопровідного господарства. Дозвіл не є підставою для проектування і не дає права на проведення робіт по підключенню до міської водопровідної мережі. Підключення на відпуск води споживачу ВАТ «Київводоканал» дозволяє тільки після установки водолічильника та укладення договору з розрахунковим департаментом. Місце установки водолічильника, його тип та розмір погодили з розрахунковим департаментом. При необхідності, проектом передбачити установку насосів підвищення тиску в системах водопроводів холодної та гарячої води (пп. 7-11 технічних умов № 2701).
Виконавчий комітет Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області листом № 356 від 28.04.2010, який адресований Київському міжнародному університету, повідомив, що не заперечує проти виконання проектних робіт по підключенню об'єкту «Офісно-лабораторний комплекс» Київського міжнародного університету по вулиці Оксамитовій, 18а, в селі Петропавловська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, зокрема до мережі господарчо-питного водопроводу ДУ 400, прокладеної по вулиці Леніна в селі Петропавловська Борщагівка (копія листа наявна в матеріалах справи).
У 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Інжиніринг Сістемс» розробило проект на будівництво об'єкта: «Офісно-лабораторний корпус Київського міжнародного університету по вул. Оксамитовій, 18а, в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області. Зовнішні мережі водопостачання та каналізації» № ПР-1910/09-ЗВК (далі - проект № ПР-1910/09-ЗВК), у розділі 1 «Загальні дані» якого вказано, що Офісно-лабораторний корпус розміщено по вул. Оксамитовій, 18а, в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району. Об'єм надземної частини офісно-лабораторного корпусу складає V=48200 куб. м, об'єм підземної частини складає V=3015 куб. м.
У розділі 2 «Зовнішні мережі водопостачання» проекту № ПР-1910/09-ЗВК зазначено, що згідно ТУ № 2701 від 22.02.08, виданих АК «Київводоканал», джерелом водопостачання є водопровідна перемичка Ду =400 мм по вул. Леніна (нова назва - Соборна). Тиск в місці підключення становить від 6,0 до 10 атм. Від джерела водопостачання передбачено прокладання кільцевої мережі з труб ПНД типу «Т» згідно ГОСТ 18599-83 діаметром 225x13,4 мм по вул. Кришталева та вул. Оксамитова. У місцях підключення до джерела водопостачання (по вул. Кришталевій та вул. Оксамитовій) передбачено встановлення камер із запірною арматурою, зворотними клапанами та водолічильниками, що враховують водопостачання при господарчо-питному режимі та режимі пожежегасіння. Встановлюються комбіновані лічильники холодної води WPVD 150 Ду 150мм ТОВ «Ін-Прем». На кільцевому трубопроводі через кожні 100 м встановлюються пожежні гідранти - у колодязях, запроектованих по типовим проектним рішенням 901-09-11.84. На кутах поворотів трубопроводів передбачено бетонні упори. Мережі водопроводу прокладаються на глибині 1,8-2,2 м, що нижче рівня промерзання ґрунту.
01.10.2010 між Приватним вищим навчальним закладом «Київський міжнародний університет» (далі - замовник) та Приватне акціонерне товариство «Будінженермережа-2» (далі - підрядник) уклали договір підряду № 8 (далі - договір підряду № 8), відповідно до визначення термінів, які вживаються у цьому договорі: роботи - влаштування зовнішніх інженерних мереж газопостачання, водопроводу та каналізації, об'єкт - «Офісно-лабораторний корпус Київського міжнародного університету по вул. Оксамитовій, 18-А в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області».
За умовами пункту 1.1 договору підряду № 8, підрядник зобов'язався власними силами та засобами на свій ризик якісно, у встановлені даним договором строки, виконати роботи передбачені даним договором відповідно до проектно-кошторисної документації, ДБН за завданням замовника з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов'язався своєчасно прийняти й оплатити виконану підрядником роботу.
Пунктом 2.1 договору підряду № 8 передбачено, що договірна ціна виконання робіт за даним договором визначена сторонами у додатку № 1 (договірна ціна), що є невід'ємною частиною договору, складає 3413640,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% 568940,00 грн.
Замовник приймає виконані належним чином підрядником роботи щомісячно, шляхом підписання акта виконаних робіт та довідок (форма № КБ-3, які є підставою для розрахунків за фактично виконані роботи (п. 7.2 договору підряду № 8).
Згідно з пп. 3.1, 3.2 договору підряду № 8, оплата робіт за цим договором здійснюється замовником в українських гривнях у безготівковій формі, шляхом грошового переказу на розрахунковий рахунок підрядника. Після закінчення окремого фронту робіт за даним договором, сторонами складається та підписується акт виконаних робіт форми КБ-2в, який є підставою для складення та підписання довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, яка, в свою чергу, разом із розрахунком-фактурою, є підставою для здійснення розрахунків між сторонами.
Пунктом 13.1 договору підряду № 8 визначено, що договір вступає в дію з моменту його підписання й діє до 31.12.2010.
З матеріалів справи вбачається, що між замовником та підрядником протягом 2010-2011 року, за наслідками виконання робіт та на виконання умов договору № 8, були складені та підписані акти приймання виконаних будівельних робіт, а саме: акт № 2 за жовтень 2010 року на суму 103 981, 90 грн, № 2 за листопад 2010 року на суму 187 379, 26 грн, № 2 за грудень 2010 на суму 92 206, 56 грн, № 2 за січень 2011 року від 31.01.2011 на суму 183 276, 78 грн, № 2 за лютий 2011 року від 28.02.2011 на суму 104 501, 22 грн, № 2 за квітень 2011 року від 29.04.2011 на суму 695 696, 04 грн, № 1 за травень 2011 року на суму 48 008, 33 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КЗС» листом № 129 від 31.01.2011 повідомило Київський міжнародний університет, що не заперечує підключення будівлі Офісно-лабораторного комплексу Київського міжнародного університету - вул. Оксамитова, 18А, с. Петропавлівська Борщагівка по вул. Кришталева та вул. Оксамитова до мереж водопостачання від найближчих колодязів по вул. Леніна (виключно для особистих потреб в об'ємі згідно опитувального листа і без права підключення інших абонентів), при умові встановлення засобів обліку споживання води (лічильники) в місцях підключення по вул. Леніна (копія листа наявна в матеріалах справи).
30.03.2011 Водопровідно-каналізаційне господарство с. П.П. Борщагівка ТОВ «КЗС» видало технічні умови № 2 від 30.03.2011 на водопостачання об'єкта за адресою: с. П.П. Борщагівка, вул. Оксамитова, буд. № 18а; назва: «Офісно-лабораторний корпус Київського міжнародного університету», згідно з п. 5 яких водопостачання та пожежогасіння об'єкта може бути забезпечено з наміченої до проектування для об'єкта водопровідної мережі Д=200 мм, по вул. Оксамитовій, та підключення до існуючої мережі Д=400 мм по вул. Леніна, яка є кільцева.
У пункті 7 технічних умов № 2 від 30.03.2011 вказано, що технічні умови є підставою для проектування і не дають права на проведення робіт по підключенню до мереж водопостачання с. П.П. Борщагівка вул. Леніна - вул. Оксамитова - вул. Кришталева.
Згідно з пп. 8-10 технічних умов № 2 від 30.03.2011, підключення та відпуск води споживачу ТОВ «КЗС» дозволяє тільки після установки водолічильника та укладення договору на водоспоживання. Місце встановлення водолічильника, його тип та розмір погодити з ТОВ «КЗС». Проект водопостачання виконати згідно з вимогами БНіП 2.04.03-85 з урахуванням діючих систем водопостачання та каналізування.
Крім того, у технічних умовах № 2 від 30.03.2011 вказано, що останні дійсні при наявності договору «Про надання права на підключення мереж водопостачання». Термін дії технічних умов - один рік.
11.05.2011 представники ПрАТ «Будінженермережа-2» та ПВН закладу КМУ склали акт на проведення попереднього випробування напірного водопроводу з пластмасових труб, згідно з яким водопровід вважається таким, що витримав попереднє гідравлічне випробування.
12.05.2011 представники ЗАТ «Будінженермережа-2», Приватного вищого навчального закладу КМУ і ТОВ «КЗС» склали акт на влаштування водопровідних колодязів с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, Кришталева «Розміщення офісно-лабораторного комплексу», вул. Оксамитова, 18-А. за змістом якого на водопровідній мережі по території с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, Кришталева, побудовано 27 колодязів, що виконані із збірних залізобетонних кілець Д=1,0 м - 2шт., 1,5 м = 8 шт., 2,0 м = 14 шт., 2 камери із зібраних уніфікованих елементів (зварених між собою електродуговою зваркою) 1,8х2.4 - 1 шт., 1,8х3,0 - 2 шт., на цементному розчині з бетонною основою в глиняних ґрунтах.
12.05.2011 комісією у складі представника ПрАТ «Будінженермережа-2», представника ПВНЗ «Київський міжнародний університет» та ТОВ «КЗС» складено акт огляду прихованих робіт по улаштуванню зовнішньої мережі водопроводу за адресою: С. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова та Кришталева, «Розміщення офісно-лабораторного комплексу», вул. Оксамитова, 18-А, за змістом якого для огляду пред'явлені роботи з: 1. Улаштування зовнішньої водопровідної мережі на основу ґрунтову плоску з піщаною підготовкою із труб ПЕ 100 SDR 17-255х13,4 зварних терморезисторними муфтами довжиною L=1528 п.м у футлярі із труб ПЕ 100 SDR 17-315х18,7 на дільниці від ПГ-6 L=20,30 м, ПГ-8 L=12,80 м, ПГ-11 L=62,50 м, кут 29 L=6,10 м, ПГ-16 L=17,00 м, К-3а L=10,80 м, Lгаз.фут=144,40 м; 2. Улаштування водопровідних двох вводів Д-160 мм із труб ПЕ 100 SDR 17-160х9,5 довжиною 2L=10м.
Відповідно до пп. 3, 4 вказаного вище акта, роботи виконані за проектною документацією ТОВ «Сіті Інжинірінг Системс» № ПР-1910/09-ЗВК01. При виконанні робі застосовані труби ПЕ 100 SDR 17-255х13,4, ПЕ 100 SDR 17-315х18,7, ПЕ 100 SDR 17-160х9,5, серт. № 635, 659.2 з/б кільця, плити перекриття, паспорт № 379, 287, 376, 393, 168, 334, 169, 229, засувки серт. №UA 087.0052060-09, № 431092, пожгідранти серт.№431089.
Актом від 12.05.2011 засвідчено, що роботи виконані згідно проектної документації, стандартів і правил, технічних умов і відповідають вимогам їх приймання. На основі викладеного дозволяється виконання подальших робіт по улаштуванню (монтажу трубопроводу (копія акта наявна в матеріалах справи).
18.05.2011 комісія у складі представників ПрАТ «Будінженермережа-2», ПВН закладу КМУ і ТОВ «КЗС» склали акт на проведення гідравлічного випробування водопровідної мережі із поліетилену, діаметром 22; 160 мм, довжиною 1528,0; 10,0 м, прокладеної в 2011 році по вул. Оксамитова, Кришталева, с. Петропавлівська Борщагівка; назва об'єкту: «Розміщення офісно-лабораторного комплексу вул. Оксамитова, 18-А», згідно з яким побудований трубопровід вважається таким, що витримав гідравлічне випробовування згідно СН 478-80.
19.05.2011 представники ПрАТ «Будінженермережа-2» і Приватного вищого навчального закладу КМУ склали акт на промивку водопровідної мереж про те, що проведена промивка трубопроводу Д=225;160 мм і довжиною 1528; 10 м, адреса об'єкта: с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, Кришталева.
19.05.2011 Київська міська санітарно-епідеміологічна станція підписала Протоколи дослідження питної води № 0177/4793-96 та № 0178/4797-00, за змістом яких місце відбору проб: ПрАТ «БІМ-2», Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 18а; найменування джерела: ввід № 1 та ввід № 2 відповідно діаметром 150, кран у підвалі.
24.05.2011 комісією у складі пожежного-водія СПК с. П.Борщагівка та представника ПрАТ «Будінженермережа-2» складено акт перевірки водопостачання 16-ти пожежних гідрантів, розташований за адресою: с. Петропавлівська Борщагівка по вул. Оксамитовій - Ворошилова - Кришталева, діаметр трубопроводу - 225Т, за змістом якого недоліків при обстеженні не виявлено.
27.05.2011 Управління експлуатації водопровідних мереж Департаменту експлуатації водопровідного господарства ПАТ «АК «Київводоканал» склало акт проведення дезінфекції трубопроводів (споруд) водопостачання господарсько-питного призначення.
Відповідно до наявного в матеріалах справи акта технічного приймання водопроводу б/н та б/д по вул. Оксамитовій, Кришталевій в с. Петропавлівська Борщагівка від (адреса початку траси) В-1 вул. Леніна до (адреса закінчення траси) В-2 вул. Леніна, назва об'єкта: «Розміщення офісно-лабораторного комплексу с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 18-А», комісія у складі: директора ТОВ «КЗС», представника замовника - ПВН заклад «Київський міжнародний університет» та керівника будівельної організації - ПрАТ «Будінженермережа-2» - оглянула водопровід по вулиці Оксамитовій та Кришталевій на предмет здачі його в експлуатацію.
У вказаному вище акті зафіксовано, що по вул. Оксамитовій та Кришталевій прокладена водопровідна мережа з ПЕ 100 SDR 17, Д = 225х13,4 мм, L = 1528 м; ПЕ 100 SDR 17, 2Д = 160х9,5 мм, 2L = 10 м, в футлярі з ПЕ 100 SDR 17 Д = 315х18, мм, L = 144,40 м. Водопровідна мережа підключена до існуючої міської водопровідної мережі Д = 400 мм по вул. Леніна. Водопровідна мережа та монтаж арматури виконані згідно креслень ПР-1910/09-ЗВК.01 ТОВ «Сіті Інжиніринг Сістемс» 2010 р.
За результатами зазначеного огляду комісія постановила пред'явлений до здачі водопровід по вул. Оксамитовій та Кришталевій об'єкт: «Розміщення офісно-лабораторного комплексу с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 18-А» вважати придатним до експлуатації (копія акта наявна в матеріалах справи).
26.10.2012 позивачем як замовником будівництва було зареєстровано Декларацію про початок будівельних робіт КС 08312200583 об'єкту «Реконструкція офісно-лабораторного корпусу під офісно-лабораторний корпус з гуртожитком» в с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 18-А Києво-Святошинського району Київської області.
В матеріалах справи наявна копія Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Київській області 10.12.2012 за № КС14312244048, зі змісту якої вбачається, що об'єкт «Реконструкція офісно-лабораторного корпусу під офісно-лабораторний корпус з гуртожитком» в с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 18-А Києво-Святошинського району Київської області, визнаний таким, що закінчений будівництвом та готовий до експлуатації.
У пунктах 11-13 вказаної декларації наведено інформацію про об'єкт: місцезнаходження об'єкта: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 18-а; дата початку будівництва: вересень 2012 року; дата закінчення будівництва: жовтень 2012 року. Техніко-економічні показники об'єкта (з урахуванням результатів технічної інвентаризації): перелік інженерного обладнання: холодне та гаряче водопостачання водовідведення, ліфт, сміттєпровід, опалення: централізоване. Загальна площа будівлі 14 397, 0 кв. м. Основні показники об'єкту: загальна площа 14 302, 2 кв. м, з них площа офісних приміщень 467, 6 кв. м, площа учбових лабораторій 467,6 кв. м, площа приміщень гуртожитку 7 014, 0 кв. м, площа підземного паркінгу 5 963, 1 кв. м, площа ТП 52,34 кв. м, площа магазину-кафе 3 48, 9 кв. м.
02.06.2014 позивач отримав свідоцтво серії САК №074410 про право власності на нерухоме майно індексний номер 22464615, а саме на офісно-лабораторний корпус з гуртожитком, адреса Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка вул. Оксамитова, буд. 18-А.
Наведені вище документи, на думку позивача, підтверджуються право власності ВЗВО «Київський міжнародний університет» на комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вул. Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області, перелік якого наведений у прохальній частині позовної заяви.
01.09.2015 між Приватним вищим навчальним закладом «Київський міжнародний університет» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Петропавлівське» (далі - управитель, відповідач) укладено договір про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) № б/н (далі - договір управління), відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором управитель зобов'язався за плату надавати замовникові послуги з управління комплексом інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вул. Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області (далі - об'єкт), які замовник передає управителю в управління, для забезпечення їх функціонування відповідно до цільового призначення, збереження їх споживчих властивостей.
Загальні відомості про об'єкт зазначаються в додатку № 1 до цього договору (п. 1.3 договору управління).
Передача замовником управителю об'єкта в управління оформлюється шляхом складання сторонами акта прийняття-передачі об'єкта, в якому зазначаються загальні відомості про об'єкт, його технічний стан, а також документація на об'єкт (п. 1.4 договору управління).
Повернення об'єкта з управління оформлюється в аналогічному порядку шляхом складання сторонами акта прийняття-передачі об'єкта (п. 1.5 договору управління).
Пунктами 1.6-1.8 договору управління визначено, що управління об'єктом надає право управителю здійснювати підключення третіх осіб та новозбудованих інженерних споруд до об'єкта; з моменту підписання договору управитель є виконавцем комунальних послуг для усіх існуючих та майбутніх споживачів, які підключені або будуть підключені у майбутньому до об'єкта; усі поліпшення (реконструкція, переобладнання тощо) об'єкта, зроблені в результаті управління та експлуатації об'єкта, включаються до складу об'єкта і належать замовнику, а вартість покращень, зроблених управителем, оплачується замовником згідно з умовами договору.
Згідно з пп. 2.1, 2.2 договору управління, сторони погодились, що розмір плати управителю за надання послуг за договором становить 80% вартості коштів, які отримані управителем як плата за право підключення до об'єкта третіх осіб, решту грошових коштів управитель перераховує замовнику.
Замовник надав право управителю відраховувати належну йому плату, вказану у п. 2.1 договору, від загальної суми отриманих коштів за надання права підключення до об'єкта.
Відповідно до п. 3.1 договору управління, замовник зобов'язаний: - передати протягом місяця після укладення договору об'єкт управителю в управління, необхідну, достовірну документацію щодо нього в повному обсязі (підп. 3.1.1); - провести разом з управителем обстеження стану об'єкта, звірку лічильного обладнання та оформити результат обстеження двостороннім актом (підп. 3.1.2); - не втручатися у фінансову та господарську діяльність, що провадиться управителем (підп. 3.1.3).
Згідно з підп. 3.2.1 п. 3.2 договору управління, замовник має право вимагати повернення об'єкта після закінчення дії договору, крім об'єкта (його частини), відчуженою за його згодою або побудованою за рахунок коштів управителя.
Підпунктами 3.3.1, 3.3.2 п. 3.3 договору управління, управитель зобов'язаний, зокрема: - прийняти протягом місяця об'єкт в управління та необхідну документацію щодо нього в повному обсязі, оформивши із замовником акт прийняття-передачі об'єкта; - з моменту прийняття об'єкта в управління здійснювати управління, обслуговування та експлуатацію об'єкта згідно з чинним законодавством України власними силами та/або силами третіх осіб.
Відповідно до п. 3.4 договору управління, управитель має право, зокрема: - після прийому об'єкта користуватись ним відповідно до його призначення та своєї статутної діяльності від свого імені вчиняти щодо об'єкта правочини, необхідні для виконання умов договору та дотримання чинного законодавства (підп. 3.4.1); - вимагати протягом дії цього договору усунення порушень своїх прав на управління об'єктом від третіх осіб, зокрема пред'являти позов про витребування майна з чужого незаконного володіння або усунення порушень своїх прав (підп. 3.4.2); - укладати в установленому законодавством порядку договори з виробниками, споживачами, а також будь-якими іншими підприємствами та організаціями на надання послуг (виконання робіт), необхідним для виконання зобов'язань, визначених цим договором, здійснювати контроль за своєчасним наданням зазначених послуг (виконанням робіт) відповідної якості (підп. 3.4.3); - здійснювати приєднання до систем водопостачання нових об'єктів виключно за умови виконання замовниками умов щодо інженерного забезпечення об'єктів з урахуванням їхніх розрахункових параметрів щодо водопостачання (підп. 3.4.8).
Згідно з п. 6.1 договору управління, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє протягом 7 років, а у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору за 1 місяць до його закінчення, договір вважається пролонгованим автоматично на той самий строк та на таких самих умовах.
Пунктом 6.5 договору управління сторони узгодили, що такий договір може бути розірваний лише за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до договору і договір вважається розірваним з моменту оформлення сторонами відповідної додаткової угоди.
За змістом п. 7.1 договору управління, усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, у томі числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства.
Цей договір складений відповідно до вимог глави 70 Цивільного кодексу України (п. 7.5 договору управління).
Додатком № 1 до договору управління є «Загальні відомості про об'єкт» в якому наведено найменування та технічну характеристику, тип, марку, назву нормативного документу, одиницю вимірювання та кількість.
01.09.2015 сторонами підписано акт прийому-передачі об'єкта до договору надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання, відповідно до якого замовник передав, а управитель отримав об'єкт з наступними характеристиками: 1. Труба ПЕ 100 SDR 17-225x13,4; тип, марка, назва нормативного документу: ГОСТ 18599-2001, у кількості 1660 м; 2. Засувка клинова з епоксидно-емалевим внутрішнім покриттям Ду 50, PN 16; тип, марка, назва нормативного документу: AVK GGG-50 (DIN 2501), 06-050-30014; у кількості 3 шт.; 3. Засувка клинова з епоксидно-емалевим внутрішнім покриттям Ду 100, PN 16; тип, марка, назва нормативного документу: AVK GGG-50 (DIN 2501), 06-050-30014; у кількості 16 штук; 4. Засувка клинова з епоксидно-емалевим внутрішнім покриттям Ду 150, PN 16; тип, марка, назва нормативного документу: AVK GGG-50 (DIN 2501), 06-050-30014; у кількості 2 шт.; 5. Засувка клинова з епоксидно-емалевим внутрішнім покриттям Ду 200, PN 16; тип, марка, назва нормативного документу: AVK GGG-50 (DIN 2501), 06-050-30014; у кількості 5 шт.; 6. Засувка клинова з епоксидно-емалевим внутрішнім покриттям Ду 400, PN 16; тип, марка, назва нормативного документу: AVK GGG-50 (DIN 2501), 06-050-30014; у кількості 3 шт.; 7. Засувка магістральна Ду 200, PN 16, 3 розтрубними кінцями «EURO» для ПВХ труб; тип, марка, назва нормативного документу: AVK, No 01-225-80014; у кількості 2 шт.; 8. Вентиль з однією зовнішньою різьбою, одним ISO-фітингом, G 1, PN 16; тип, марка, назва нормативного документу:AVK, No 2800; у кількості 2 шт.; 9. Вентиль з фітингами ISO з двох сторін для ПЕ труб, G 1, PN 16; тип, марка, назва нормативного документу:AVK, No. 2600; у кількості 6 шт.; 10. Клапан затворний Ду 200, Ру16 бар для встановлення між фланців; тип, марка, назва нормативного документу: Тип 895, система 05 149В3275; у кількості 2 шт.; 11. Підземний пожежний гідрант із вільним потоком DN 100, PN16, H=1250 мм; тип, марка, назва нормативного документу: Hawle, No 5060; у кількості 6 шт.; 12. Підземний пожежний гідрант із вільним потоком DN 100, PN 16, Н=1500 мм; тип, марка, назва нормативного документу: Hawle, No 5060; у кількості 5 шт.; 13. Підземний пожежний гідрант із вільним потоком DN 100, PN 16, Н=1750 мм; тип, марка, назва нормативного документу:Hawle, No 5060; у кількості 3 шт.; 14. Підземний пожежний гідрант із вільним потоком DN 100, PN 16, Н=2000 мм; тип, марка, назва нормативного документу: Hawle, No 5060; у кількості 2 шт.; 15. Колодязь водопровідний із залізобетону D 1000, h-2,85 м; тип, марка, назва нормативного документу:Тип. проектн. рішень. 901-09-11.84; у кількості 1 шт.; 16. Колодязь водопровідний із залізобетону D 1000, h-3,61 м; тип, марка, назва нормативного документу: Тип. проектн. рішень. 901-09-11.84; у кількості 1 шт.; 17. Колодязь водопровідний із залізобетону D 1800x2400, h-2,10 м; тип, марка, назва нормативного документу:Тип. проектн. рішень. 901-09-11.84; у кількості 1 шт.; 18. Колодязь водопровідний із залізобетону D 1800x3000, h-2,48 м; тип, марка, назва нормативного документу:Тип. проектн. рішень. 901-09-11.84; у кількості 2 шт.; 19. Колодязь водопровідний із залізобетону D 2000x2500, h-2,13 м; тип, марка, назва нормативного документу:Тип. проектн. рішень. 901-09-11.84; у кількості 1 штука; 20. Колодязь водопровідний із залізобетону D 2000, h-2,27 м; тип, марка, назва нормативного документу:Тип. проектн. рішень. 901-09-11.84; у кількості 6 шт.; 21. Колодязь водопровідний із залізобетону D 2000, h-2,50 м; тип, марка, назва нормативного документу: Тип. проектн. рішень. 901-09-11.84; у кількості 6 шт.; 22. Колодязь водопровідний із залізобетону D 2000, h-2,71 м; тип, марка, назва нормативного документу: Тип. проектн. рішень. 901-09-11.84; у кількості 2 шт.; 23. Колодязь водопровідний із залізобетону D 2000, h-2,81 м; тип, марка, назва нормативного документу: Тип. проектн. рішень. 901-09-11.84; у кількості 1 шт..
У пунктах 2, 3 акта прийому-передачі від 01.09.2015 зазначено, що до об'єкту додається робоча документація «Зовнішні мережі водопроводу та каналізації» ПР 1910/09-ЗВК.01 2010 року. Виконавець ТОВ «Сіті Інжинірінг Сістемс». Об'єкт перебуває у придатному для експлуатації стані, зауважень управителя немає.
За ствердженням позивача, право власності ПВЗО «Київський міжнародний університет» на передане за договором управління майно додатково підтверджується пунктом 2 акта прийому-передачі об'єкта від 01.09.2015, який укладений на виконання договору про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) від 01.09.2015, який визначає, що до об'єкту додається робоча документація «Зовнішні мережі водопроводу та каналізації» ПР 1910/09-ЗВК.01 2010 року, Виконавець ТОВ «Сіті Інжинірінг Сістемс».
Як зазначив позивач, робоча документація «Зовнішні мережі водопроводу та каналізації» є складовою проекту «Офісно-лабораторний корпус ПВНЗ «Київський міжнародний університет», по вул. Оксамитовій, 18-а, с. П. Борщагівка, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл.», замовником якого був позивач, а виконавцем проекту - ТОВ «Сіті Інжинірінг Сістемс». Позивач доводить, що як видно з пояснювальної записки частини проекту «Зовнішні мережі водопроводу та каналізації» зовнішній водопровід відбувався для потреб Офісно-лабораторного корпусу ПВНЗ «Київський міжнародний університет», по вул. Оксамитовій, 18-а, с. П. Борщагівка. При цьому, позивач зауважив, що як видно з частини робочої документації «Зовнішні мережі водопроводу та каналізації» ПР 1910/09-ЗВК.01, яка має назву ПР 1910/09-ЗВК.01.С, в ній зазначені всі об'єкти водопроводу, які передавались за договором про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) від 01.09.2015. Тобто, на думку позивача, дані документи підтверджують право власності Приватного закладу вищої освіти «Київський міжнародний університет» на спірні об'єкти комплексу інженерних споруд з водопостачання.
Крім того, за ствердженням позивача, висновком експерта № 2-03/04 від 03.04.2025, підтверджено те, що складові частини водопроводу, які були передані в управління за актом прийому-передачі об'єкта від 01.09.2015, складеного до договору про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) є частиною об'єкта, що збудований згідно договору підряду № 8 від 01.10.2010, укладеного між ПВНЗ «Київський міжнародний університет» та ПрАТ «Будінженермережа-2», на підтвердження чого долучив копію висновку експерта № 2-03/04 від 03.04.2025, складеного за результатами проведення будівельно-технічної експертизи на замовлення позивача.
04.06.2022 ПЗВО «Київський міжнародний університет» направив ТОВ «Петропавлівське» лист-повідомлення за № 024/32 від 03.06.2022 про розірвання договору про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд) від 01.09.2015, яким повідомив відповідача, що відповідно до пп. 6.1, 6.5 договору управління користується правом розірвати вказаний договір. Враховуючи зазначене, позивач листом просив відповідача підписати документи, що додаються, та повернути передане в управління майно. На підтвердження направлення вказаного листа позивач долучив до матеріалів справи копію опису вкладення у поштове відправлення та поштову накладну за № 0210200325022. Разом з листом позивач направив відповідачу проект додаткової угоди № 1 від 01.06.2022 до договору управління про розірвання укладеного між сторонами договору та повернення замовнику за актом повернення майна комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання, устаткування та обладнання, які є власністю замовника, розташовані по вул. Каштанова, вул. Ворошилова, вул. Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, в двох примірниках та два примірника акта повернення майна.
ТОВ «Петропавлівське», у відповідь на лист-повідомлення позивача за № 024/32 від 03.06.2022, не погодилось на дострокове розірвання вказаного договору управління, про що повідомило позивача листом за вих. № 615 від 07.07.2022 та просило продовжити строк дії договору управління на той самий строк та на тих же умовах.
Вказаний лист був отриманий позивачем 09.07.2022, про що свідчить відтиск штемпеля позивача (вх. № 33/1) на вказаному листі.
Як зазначив позивач, 28.07.2022 на адресу відповідача було направлено лист повідомлення вих. № 57 від 11.07.2022, в якому позивач зазначив, що направляв на адресу відповідача додаткову угоду № 1 від 01.06.2022 про розірвання договору управління від 01.09.2015, проте станом на 11.07.2022 жодної відповіді у письмовому вигляді від відповідача не надходило. Листом позивач повідомив відповідача про те, що не зацікавлений у продовженні строку дії договору управління та просив відповідача підписати додаткову угоду № 1 від 01.06.2022 та акт повернення майна, які були надіслані на адресу відповідача 04.06.2022 протягом 5 календарних днів з моменту отримання листа.
На підтвердження направлення вказаного листа позивач долучив до матеріалів справи копію опису вкладення у рекомендований лист без номеру та поштову накладну № 0210200338795 від 28.07.2022.
Проте, суд зазначає, що належних та допустимих доказів направлення вказаного вище листа позивач не надав, оскільки в описі вкладення вказано про направлення «лист-повідомлення про розірвання договору про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд) від 01.09.2015 р.», а не зазначеного вище листа-повідомлення за вих. № 57 від 11.07.2022. Протилежного суду не доведено.
09.11.2023 позивач звернувся до відповідача листом вих. № 214 від 08.11.2023 з вимогою про виконання своїх договірних зобов'язань за договором управління від 01.09.2015 в частині повернення комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вул. Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл., його законному власнику, посилаючись на припинення дії договору 01.09.2022 у зв'язку із закінченням строку його дії. Разом з листом вих. № 214 від 08.11.2023 позивач направив відповідачу акт повернення майна.
На підтвердження направлення вказаного листа позивач долучив до матеріалів справи копію опису вкладення у рекомендований лист за № 0421109215045 та поштову накладну до вказаного поштового відправлення від 09.11.2023.
Проте, як зазначив позивач даний лист залишився з боку відповідача без відповіді та реагування.
Позивач посилається на те, що правові наслідки припинення договору управління майном визначаються відповідно до умов ч. 3 ст. 1044 ЦК України, в якій зазначено, що у разі припинення договору управління майном, що було передане в управління, або майно, набуте від такого управління, передається установникові у порядку, визначеному договору. Отже, за ствердженням позивача, оскільки пунктом 6.1 договору управління від 01.09.2015 передбачено, що строк його дії до 01.09.2022 і у разі наявності однієї із сторін про припинення договору за 1 місяць до його закінчення, цей договір вважається припиненим, що означає припинення дії всіх його умов для всіх сторін. Згідно з твердженнями позивача, ПЗВО «Київський міжнародний університет», користуючись своїм правом, направив на адресу відповідача лист від 11.07.2022 з доданими до нього актами повернення майна, який, за доводами позивача, за своєю правовою природою є заявою однієї із сторін про припинення договору за 1 місяць до його закінчення, тобто до 01.09.2022 року, як передбачено умовами п. 6.1 договору. Таким чином, за доводами позивача, неповернення відповідачем об'єкта після припинення дії договору про надання послуг з управлінням майно (комплексом інженерних споруд) від 01.09.2015 є таким, що здійснюється не відповідно до його умов та протизаконним. Позивач зазначив, що неодноразово направляв на адресу відповідача листи з актами повернення майна з проханням їх підписати, але вони ігноруються відповідачем.
З урахуванням зазначеного вище, позивач звернувся до суду із даним позовом про зобов'язання відповідача повернути комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова (нова назва - Щаслива), Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області шляхом підписання актів прийняття-передачі об'єкта по договору про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) від 01.09.2015.
У свою чергу відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що з наданої позивачем копії технічних умов № 2701 від 22.02.2008 на водопостачання об'єкта (офісно-лабораторного комплексу по вул. Оксамитова, 18-А у с. Петропавлівська Борщагівка Київської обл.), виданих позивачу АК «Київводоканал», вбачається, що водопостачання та пожежогасіння об'єкта повинно бути забезпечене з водопровідної перемички Д=400 мм по вул. Леніна (нова назва - Соборна) після її будівництва та здачі в експлуатацію (замовник ТОВ «КЗС») і позивачу належало взяти дольову участь у реалізації загальноміських заходів, що передбачені розрахунковою схемою, розробленою ВАТ «Київпроект»; обсяг робіт при цьому підлягав погодженню виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Як зазначив відповідач, комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташований на вулицях Каштанова, Ворошилова (Щаслива) та Оксамитова в селі Петропавлівська Борщагівка Київської області, що є предметом договору управління від 01.09.2015, пов'язаний єдиним технологічним процесом та є частиною водопровідно-каналізаційного господарства села Петропавлівська Борщагівка. За доводами відповідача, його збудовано за рахунок позивача за технічними умовами, які мали бути погоджені Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою, з метою забезпечення надання послуг централізованого водопостачання абонентів Борщагівської територіальної громади, у т.ч. для надання комунальних послуг централізованого водопостачання об'єкта самого позивача (офісно-лабораторного комплексу з гуртожитком, що знаходиться на вул. Оксамитовій, 18-А). Відповідач посилається на те, що комунальні послуги централізованого водопостачання є критично важливими для забезпечення життєдіяльності населення Бучанського району Київської області в особливий період воєнного стану; комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташований на вулиці Каштанова, Ворошилова (Щаслива) та Оксамитова в селі Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області, пов'язаний єдиним технологічним циклом з централізованою мережею водопостачання населеного пункту с. Петропавлівська Борщагівка, та є частиною об'єкту критичної інфраструктури, а тому ці мережі повинні обслуговуватися належним чином, визначеним надавачем комунальних послуг ТОВ «Петропавлівське», на підтвердження чого долучив до матеріалів справи копії ліцензії серії АВ № 582482 від 02.06.2011 на централізоване водопостачання та водовідведення, лист Департаменту житлово-комунального господарства та енергоефективності Київської обласної державної адміністрації листом № 01-10/536 від 08.04.2020, рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради № 12 від 20.08.2013 «Про надання ТОВ «Петропавлівське» повноважень замовника з проектування, будівництва та експлуатації мереж водопостачання та інших мереж від імені Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради», № 4 від 23.11.2020 «Про закріплення водопровідно-каналізаційних мереж, об'єктів та споруд на них, що є комунальною власністю територіальної громади Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, на праві господарського відання за ТОВ «Петропавлівське», суб'єктом господарювання, що здійснює функції водоканалу на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради», рішення Борщагівської сільської ради № 33-4-VIII від 12.02.2021 про внесення змін до рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 20.08.2013 № 12, договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 19.03.2015, договору про надання послуг водопостачання та/або водовідведення № 99-ВК від 01.06.2015 та акта розмежування балансової належності мереж водопостачання від 05.12.2022.
Як зазначив відповідач, на підставі розпорядження Київської обласної військової адміністрації від 16.11.2023 № 1256 ТОВ «Петропавлівське» визнано критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності в особливий період, а тому задоволення даного позову негативно вплине на життєдіяльність населення Бучанського району Київської області.
Суд встановив, що 02.06.2011 відповідачу було видано ліцензію серії АВ № 582482 від 02.06.2011 на централізоване водопостачання та водовідведення із строком її дії з 31.05.2011 по 31.05.2016.
Департамент житлово-комунального господарства та енергоефективності Київської обласної державної адміністрації листом № 01-10/536 від 08.04.2020 повідомив ТОВ «Петропавлівське», що згідно з ст. 21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», які є чинними на день набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, є безстроковими і можуть бути, за заявою ліцензіата, переоформленні відповідним органом ліцензування безкоштовно в тижневий строк, тобто ліцензія серії АВ № 582482 з централізованого водопостачання і водовідведення є безстроковою.
Рішенням Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради № 12 від 20.08.2013 «Про надання ТОВ «Петропавлівське» повноважень замовника з проектування, будівництва та експлуатації мереж водопостачання та інших мереж від імені Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради» надано ТОВ «Петропавлівське» повноваження замовника з проектування, будівництва та експлуатації мереж водопостачання та інших мереж від імені Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, з метою задоволення міських, суспільних потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, торговельної та іншої господарської діяльності надання послуг з водопостачання та водовідведення.
Пунктом 2 рішення № 12 від 20.08.2013 доручено ТОВ «Петропавлівське» розробити та узгодити проектно-кошторисну документацію відповідно до технічних умов № 1690 на водопостачання та № 2037 на водовідведення, з урахуванням збудованих мереж, що належать ТОВ «Петропавлівське» та відповідно до технічних умов № 9522 на водопостачання та № 9545 на водовідведення, виданих ПАТ «Київводоканал».
19.03.2015 між Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області (володілець) та ТОВ «Петропавлівське» (користувач) укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), п. 1.1 якого передбачено, що суперфіцій встановлюється відносно земельних ділянок загального користування, що визначені на плані земельних ділянок, який є додатком № 1 до договору, які розташовані за адресою: село Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, з переліком вулиць, вказаних в додатку № 1 до договору. Суперфіцій встановлюється в інтересах користувача на підставі ст. 102-1 Земельного кодексу України на право будівництва лінійних інженерних мереж водопостачання та водовідведення.
Згідно з підп. 1.1.2 п. 1.1 договору суперфіцію, цільове призначення земельних ділянок - землі загального користування.
Право користування земельними ділянками встановлюється на 15 років з дня укладення цього договору (п. 2.1 договору суперфіцію).
У додатку № 1 до договору договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 06.06.2015 наведено перелік земельних ділянок загального користування, на які встановлюється земельний суперфіцій, зокрема: вул. Ворошилова, протяжністю 499 метрів (п. 6); вул. Каштанова, протяжністю 1278 метрів (п.13); вул. Оксамитова, протяжністю 531 метр (п. 31).
01.06.2015 між ТОВ «Петропавлівське» та ПВНЗ «Київський міжнародний університет» укладено договір про надання послуг водопостачання та/або водовідведення № 99-ВК, за змістом п. 1.2 якого за цим договором постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у каналізаційну мережу, а абонент зобов'язується приймати надані послуги та здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 та постановою КМУ України № 869 від 01.06.2011
Відповідно до п. 1.3 договору про надання послуг водопостачання та/або водовідведення № 99-ВК, постачальник надає абоненту такі послуги: приймання стічних вод у каналізаційну мережу та постачання питної води за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 18-а.
Згідно з п. 7.1 договору про надання послуг водопостачання та/або водовідведення № 99-ВК, цей договір дає протягом усього часу надання послуг до моменту його розірвання. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами.
Рішенням Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради № 4 від 23.11.2020 «Про закріплення водопровідно-каналізаційних мереж, об'єктів та споруд на них, що є комунальною власністю територіальної громади Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, на праві господарського відання за ТОВ «Петропавлівське», суб'єктом господарювання, що здійснює функції водоканалу на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради», закріплено за ТОВ «Петропавлівське» на праві господарського відання існуючі водопровідно-каналізаційні мережі, об'єкти та споруди на них згідно додатку № 1 до рішення та доручено сільському голові укласти з ТОВ «Петропавлівське» строком на 10 років договір господарського відання водопровідно-каналізаційними мережами, об'єктами та спорудами на них, наведених у додатку № 1 до рішення, на підставі договору господарського відання, згідно додатку № 2 до рішення.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні копії додатків № 1, № 2 до рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради № 4 від 23.11.2020, а тому суд позбавлений можливості встановити, які саме існуючі водопровідно-каналізаційні мережі, об'єкти та споруди на них, що є комунальною власністю територіальної громади Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, закріплено за ТОВ «Петропавлівське» на праві господарського відання, зокрема спірний комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області.
Рішенням Борщагівської сільської ради № 33-4-VIII від 12.02.2021 «Про внесення змін до рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 20.08.2013 № 12 «Про надання ТОВ «Петропавлівське» повноважень замовника з проектування, будівництва та експлуатації мереж водопостачання, водовідведення та інших мереж від імені Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради» внесено зміни до рішення № 12 від 20.08.2013 та викладено його в наступній редакції: - надати ТОВ «Петропавлівське» повноваження замовника з проектування, будівництва та експлуатації мереж водопостачання, водовідведення та дощової каналізації від імені і на території Борщагівської сільської ради Бучанського району з метою задоволення суспільних потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, торговельної та іншої господарської діяльності, надання послуг водопостачання та водовідведення; - доручити ТОВ «Петропавліське» збудувати та ввести в експлуатацію мережі водопостачання, водовідведення та дощової каналізації у відповідності з чинними нормативно-правовими актами.
Відповідач долучив до матеріалів справи акт розмежування балансової належності мереж водопостачання від 05.12.2022 по об'єкту: Приватний вищий навчальний заклад «Київський міжнародний університет» за адресою: вул. Оксамитова, буд. 18-А, зі змісту якого, за доводами відповідача, вбачається, що водопровідні мережі на вулицях Каштанова, Ворошилова (Щаслива) та Оксамитова в селі Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області знаходяться в зоні відповідальності відповідача.
Акт розмежування балансової належності мереж водопостачання від 05.12.2022 підписаний з боку відповідача та скріплений відтиском його печатки, з боку позивача вказаний акт не підписаній, а в графі «абонент/або його представник» зазначено «відмовився». Проте, суд позбавлений можливості встановити як особу, яка відмовилась від підписання вказаного вище акта, так і обставину того, чи дійсно представник позивача викликався для складення акта розмежування балансової належності мереж водопостачання від 05.12.2022 та/або чи дійсно вказаний акт пред'являвся/направлявся позивачу для погодження та підписання, оскільки відповідних доказів до суду не надано.
Також, зі змісту акта розмежування балансової належності мереж водопостачання від 05.12.2022 не вбачається та судом не встановлено, що водопровідні мережі на вулицях Каштанова, Ворошилова (Щаслива) та Оксамитова в селі Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області знаходяться в зоні відповідальності ТОВ «Петропавлівське».
Відповідач звернув увагу, що він ніколи жодним чином не обмежував позивача у праві володіння та використання спірними мережами за їх цільовим призначенням - водопостачання належного позивачу офісно-лабораторного комплексу по вул. Оксамитова, 18-А у с. Петропавлівська Борщагівка Київської області, для чого вони були спроектовані та прокладені. При цьому, відповідач зауважив, що єдиним суб'єктом господарювання, що надає ліцензійні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на території Борщагівської сільської ради є ТОВ «Петропавлівське» (відповідач є підприємством питного водопостачання), Антимонопольним комітетом України відповідача включено до переліку суб'єктів природних монополій, та виключно через ТОВ «Петропавлівське» здійснюється забезпечення питною водою та водовідведення Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області. Як зазначив відповідач, самостійна експлуатація частини водопровідної мережі особами, які не володіють відповідною кваліфікацією, ставить під загрозу можливість отримання зазначеними особами послуг із водопостачання. Усі зазначені обставини, за доводами відповідача, вже були предметом розгляду у справі № 911/3633/23 і не потребують повторної переоцінки у цій справі в силу принципу res judicata.
Крім того, відповідач посилається на те, що спірна частина водопровідної мережі збудована поза межами земельної ділянки, наданої позивачу для будівництва офісно-лабораторного комплексу по вул. Оксамитова, 18-А. відповідач зазначив, що питання передачі інженерних мереж станом на дату їх будівництва (2011 рік) в комунальну власність регулювалося положеннями ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої, якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність. Відтак, відповідач стверджує, що належним способом захисту прав позивача після ініціювання ним питання про передачу спірної частини водопровідної мережі, спорудженої поза межами земельної ділянки, наданої для будівництва офісно-лабораторного комплексу по вул. Оксамитова, 18-А, до комунальної власності с. Петропавлівська Борщагівка, може бути стягнення компенсації вартості її спорудження з органу місцевого самоврядування, а тому обрання позивачем неналежного способу захисту порушених прав є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові.
Отже, предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку повернути позивачу об'єкт управління - комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області, право власності на яке, за доводами позивача, наявне у ПЗВО «Київський міжнародний університет», шляхом підписання акта прийому-передачі такого об'єкту у зв'язку з припиненням строку дії договору про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) від 01.09.2015.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Положеннями ст. 16 ЦК України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Вирішуючи господарський спір, суд повинен дотримуватися певного алгоритму дій, а саме, з'ясувати, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.
Отже, звертаючись з позовом, позивач повинен довести наявність у нього порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також довести, що ці права порушені саме відповідачем.
Як було встановлено судом вище, 01.09.2015 між позивачем як замовником та відповідачем як управителем укладено договір про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання), пунктом 7.5 вказаного визначено, що цей договір складений відповідно до вимог глави 70 Цивільного кодексу України.
Дослідивши зміст вказаного правочину, суд дійшов висновку, що укладений сторонами договір, враховуючи зміст зобов'язань його сторін, що визначають правову природу такого договору, є договором управління майном, правовідносини щодо якого регулюються главою 70 «Управління майном» ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1029 ЦК України (тут і надалі в редакції, чинній на дату укладення договору управління), за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
В силу частин 1, 3, 4 ст. 1030 ЦК України, предметом управління майном може бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно.
Майно, що передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов'язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку.
Майно набуте управителем у результаті управління майном, включається до складу отриманого в управління майна.
Договір управління майном укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 1031 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1032 ЦК України, установником управління може бути лише власник майна.
Згідно з ч. 6 ст. 1032 ЦК України, у разі переходу права власності на майно, що є предметом договору управління, від установника управління до іншої особи договір управління не припиняється, крім випадків, коли право власності на майно переходить внаслідок звернення на нього стягнення.
Відповідно до ст. 1033 ЦК України, управителем може бути суб'єкт підприємницької діяльності. Управителем не може бути орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, якщо інше не встановлено законом. Вигодонабувач не може бути управителем. Управитель діє без довіреності.
Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.
Відповідно до ст. 1034 ЦК України, вигоди від майна, що передане в управління, належать установникові управління. Установник управління може вказати в договорі особу, яка має право набувати вигоди від майна, переданого в управління (вигодонабувача).
Істотними умовами договору управління майном є: 1) перелік майна, що передається в управління; 2) розмір і форма плати за управління майном (ст. 1035 ЦК України).
За змістом ст. 1037 ЦК України, управитель управляє майном відповідно до умов договору. Управитель може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління. Управитель має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно, передане в управління, відповідно до статті 396 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1038 ЦК України, Управитель управляє майном особисто, крім випадків, встановлених статтею 1041 цього Кодексу. Управитель, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов'язані з управлінням майном, зобов'язаний повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочини, про те, що він є управителем, а не власником майна. У правочинах щодо майна, переданого в управління, які вчиняються у письмовій формі, вказується про те, що вони вчинені управителем. У разі відсутності такої вказівки управитель зобов'язується перед третіми особами особисто.
Статтею 1042 ЦК України передбачено, що управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням майном. Управитель майном, якщо це передбачено законом або укладеним відповідно до нього договором, має право відраховувати належні йому відповідно до частини першої цієї статті грошові суми безпосередньо з доходів від використання майна, переданого в управління.
Відповідно до ст. ч. 1 ст. 1036 ЦК України, строк управління майном встановлюється у договорі управління майном. Якщо сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на п'ять років.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору управління майном після закінчення його строку договір вважається продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах (ч. 2 вказаної статті).
Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 1044 ЦК України, однієї із підстав припинення договору управління майном є припинення договору за заявою однієї із сторін у зв'язку із закінченням його строку.
В силу ч. 3 такої норми, у разі припинення договору управління майном майно, що було передане в управління, або майно, набуте від такого управління, передається установникові управління у порядку, визначеному договором.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як було зазначено судом вище, приписами ч. 1 ст. 1032 ЦК України чітко та однозначно визначено, що установником управління може бути лише власник майна.
Суд встановив вище, що 01.09.2015 між позивачем як замовником та відповідачем як управителем укладено договір про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання), пунктом 1.1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, управитель зобов'язався за плату надавати замовникові послуги з управління комплексом інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вул. Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області, які замовник передає управителю в управління, для забезпечення їх функціонування відповідно до цільового призначення, збереження їх споживчих властивостей.
01.09.2015 сторонами підписано акт прийому-передачі об'єкта до договору надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання, відповідно до якого замовник передав, а управитель отримав об'єкт з характеристиками, що зазначені в таблиці акта.
У пунктах 2, 3 акта прийому-передачі від 01.09.2015 зазначено, що до об'єкту додається робоча документація «Зовнішні мережі водопроводу та каналізації» ПР 1910/09-ЗВК.01 2010 року. Виконавець ТОВ «Сіті Інжинірінг Сістемс». Об'єкт перебуває у придатному для експлуатації стані, зауважень управителя немає.
Звертаючись до суду із даним позовом позивач стверджує, що право власності ПЗВО «Київський міжнародний університет» на комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вул. Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області, детальний перелік якого наведений у прохальній частині позовної заяви, підтверджується долученими до позовної заяви документами, а саме: - технічними умовами № 2701 від 22.02.2008 (замість ТУ-2701 від 18.04.2007), видані Акціонерною компанією «Київводоканал», на водопостачання об'єкта за адресою: с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 18-А; назва: «Розміщення офісно-лабораторного комплексу»; - листом Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 356 від 28.04.2010 про відсутність заперечень проти виконання проектних робіт по підключенню об'єкта «Офісно-лабораторний комплекс» Київського міжнародного університету по вулиці Оксамитовій, 18а; - проектною документацією № ПР-1910/09-ЗВК «Офісно-лабораторний корпус Київського міжнародного університету по вул. Оксамитовій, 18а, в с. Петропавловська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області. Зовнішні мережі водопостачання та каналізації», розробленим ТОВ «Сіті Інжиніринг Сістемс» у 2010 році; - договором підряду № 8 від 01.10.2010, укладеним між позивачем і ПрАТ «Будінженермережа-2» та складеними між його сторонами, на виконання умов договору підряду, актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в); - листом ТОВ «КЗС» № 129 від 31.01.2011 про відсутність заперечень щодо підключення будівлі Офісно-лабораторного комплексу Київського міжнародного університету - вул. Оксамитова, 18А, с. Петропавлівська Борщагівка по вул. Кришталева та вул. Оксамитова до мереж водопостачання від найближчих колодязів по вул. Леніна (виключно для особистих потреб в об'ємі згідно опитувального листа і без права підключення інших абонентів), при умові встановлення засобів обліку споживання води (лічильники) в місцях підключення по вул. Леніна; - технічними умовами № 2 від 30.03.2011, виданими водопровідно-каналізаційним господарством с. П.П. Борщагівка ТОВ «КЗС», на водопостачання об'єкта за адресою: с. П.П. Борщагівка, вул. Оксамитова, буд. № 18а; назва: «Офісно-лабораторний корпус Київського міжнародного університету»; - актом на проведення попереднього випробування напірного водопроводу з пластмасових труб від 11.05.2011; - актом на влаштування водопровідних колодязів від 12.05.2011; - актом огляду прихованих робіт по улаштуванню зовнішньої мережі водопроводу за адресою: с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова та Кришталева, «Розміщення офісно-лабораторного комплексу», вул. Оксамитова, 18-А, від 12.05.2011; - актом на проведення гідравлічного випробування водопровідної мережі від 18.05.2011;- актом на промивку водопровідної мережі від 19.05.2011; - протоколами дослідження питної води № 0177/4793-96 та № 0178/4797-00 від 19.05.2011; - актом перевірки водопостачання 16-ти пожежних гідрантів від 24.05.2011; - актом проведення дезінфекції трубопроводів (споруд) водопостачання господарсько-питного призначення від 27.05.2011; - актом технічного приймання водопроводу б/н та б/д по вул. Оксамитовій, Кришталевій в с. Петропавлівська Борщагівка від (адреса початку траси) В-1 вул. Леніна до (адреса закінчення траси) В-2 вул. Леніна, назва об'єкта: «Розміщення офісно-лабораторного комплексу с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 18-А»; - декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Київській області 10.12.2012 за № КС14312244048; - свідоцтвом серії САК №074410 від 02.06.2014 про право власності на нерухоме майно індексний номер 22464615, а саме на офісно-лабораторний корпус з гуртожитком, адреса Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка вул. Оксамитова, буд. 18-А.
Також, за ствердженням позивача, право власності ПЗВО «Київський міжнародний університет» на передане за договором управління майно додатково підтверджується пунктом 2 акта прийому-передачі об'єкта від 01.09.2015, який укладений на виконання договору про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) від 01.09.2015, який визначає, що до об'єкту додається робоча документація «Зовнішні мережі водопроводу та каналізації» ПР 1910/09-ЗВК.01 2010 року, Виконавець ТОВ «Сіті Інжинірінг Сістемс».
Як зазначив позивач, робоча документація «Зовнішні мережі водопроводу та каналізації» є складовою проекту «Офісно-лабораторний корпус ПВНЗ «Київський міжнародний університет», по вул. Оксамитовій, 18-а, с. П. Борщагівка, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл.», замовником якого був позивач, а виконавцем проекту - ТОВ «Сіті Інжинірінг Сістемс». Позивач доводить, що як видно з пояснювальної записки частини проекту «Зовнішні мережі водопроводу та каналізації» зовнішній водопровід відбувався для потреб Офісно-лабораторного корпусу ПВНЗ «Київський міжнародний університет», по вул. Оксамитовій, 18-а, с. П. Борщагівка. При цьому, позивач зауважив, що як видно з частини робочої документації «Зовнішні мережі водопроводу та каналізації» ПР 1910/09-ЗВК.01, яка має назву ПР 1910/09-ЗВК.01.С, в ній зазначені всі об'єкти водопроводу, які передавались за договором про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) від 01.09.2015. Тобто, на думку позивача, дані документи підтверджують право власності Приватного закладу вищої освіти «Київський міжнародний університет» на спірні об'єкти комплексу інженерних споруд з водопостачання.
Крім того, за ствердженням позивача, висновком експерта № 2-03/04 від 03.04.2025, підтверджено те, що складові частини водопроводу, які були передані в управління за актом прийому-передачі об'єкта від 01.09.2015, складеного до договору про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) є частиною об'єкта, що збудований згідно договору підряду № 8 від 01.10.2010, укладеного між ПВНЗ «Київський міжнародний університет» та ПрАТ «Будінженермережа-2», на підтвердження чого долучив копію висновку експерта № 2-03/04 від 03.04.2025, складеного за результатами проведення будівельно-технічної експертизи на замовлення позивача.
Щодо посилання позивача на технічні умови, проектну документацію «Офісно-лабораторний корпус Київського міжнародного університету по вул. Оксамитовій 18а, в с. Петроповлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області. Зовнішні мережі водопроводу та каналізації» № ПР-1910/09-ЗВК, договір підряду № 8 та складені до нього акти приймання виконаних будівельних робіт, які, на його думку, підтверджують будівництво позивачем комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулицях Оксамитова, Кришталева, Ворошилова у в с. Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області та, відповідно, право власності позивача на спірні об'єкти комплексу інженерних споруд з водопостачання по вул. Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про планування і забудову територій» (у редакції, чинній на дату видачі технічних умов № 2701 від 22.02.2008), фізичні та юридичні особи, які отримали дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, або юридичні особи, які отримали рішення сільської, селищної, міської ради чи уповноваженого на те виконавчого органу про погодження місця розташування об'єкта, мають право на одержання вихідних даних на проектування цього об'єкта та здійснення проектно-вишукувальних робіт. Погодження вихідних даних у разі необхідності з підприємствами, установами та організаціями, що надають технічні умови, або отримання додаткової інформації від них здійснюється спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури. У технічних умовах не допускається дублювання положень державних норм, стандартів і правил.
Підготовка та комплектування вихідних даних здійснюється підприємствами, установами та організаціями в порядку, встановленому законодавством.
Вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України. Перелік документів, необхідних для отримання вихідних даних, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом ст. 28 Закону України «Про планування і забудову територій» (у редакції, чинній на дату розроблення проектної документації № ПР-1910/09-ЗВК), проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку. Порядок розроблення і затвердження проектної документації на будівництво об'єктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування. У випадках, передбачених законодавством, розроблення проектної документації здійснюється на конкурсній основі.
Крім того, ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій» (у редакції, чинній на дату розроблення проектної документації № ПР-1910/09-ЗВК та укладення договору підряду № 8 від 01.10.2010), дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються, зокрема такі документи від замовника будівництва: - документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; - проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством; - відомості про здійснення авторського і технічного нагляду; - копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт (у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування); - фінансова звітність, що складається відповідно до ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та копія ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, засвідчена в установленому законом порядку (у разі здійснення будівництва, що передбачає пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб).
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на нормативний строк будівництва об'єкта або на строк дії договору (контракту) підряду на будівництво об'єкта.
Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та скасування (анулювання) дозволу на виконання будівельних робіт і порядок ведення реєстру виданих та скасованих (анульованих) дозволів на виконання будівельних робіт затверджуються Кабінетом Міністрів України
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» (в редакції, чинній на дату видачі технічних умов № 2 від 30.03.2011), фізична або юридична особа, яка подала до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати вихідні дані для проектування об'єкта будівництва. Вихідні дані повинні міститися у повному обсязі в загальнодоступній містобудівній документації на місцевому рівні.
Основними складовими вихідних даних є: - містобудівні умови та обмеження; - завдання на проектування, що визначають обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складаються з урахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов.
Статтею 30 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» (в редакції, чинній на дату видачі технічних умов № 2 від 30.03.2011), технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки. Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою. Технічні умови надаються протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви. Технічні умови повинні відповідати законодавству, містити достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об'єктів будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови земельної ділянки. У технічних умовах враховується, що місце приєднання інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних мереж розташовується на межі земельної ділянки замовника або за його згодою на території такої земельної ділянки. Якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність. У разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об'єктів інженерної інфраструктури перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту. Склад, зміст, порядок надання технічних умов та порядок визначення вартості послуг з їх надання визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади. Технічні умови є чинними до завершення будівництва об'єкта. Зміни до технічних умов можуть вноситися тільки за згодою замовника.
Отже, технічні умови, це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водопостачання, та які є складовою вихідних даних для проектування об'єкта будівництва.
Суд зазначає, що технічні умови, проектна документація «Офісно-лабораторний корпус Київського міжнародного університету по вул. Оксамитовій 18а, в с. Петроповлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області. Зовнішні мережі водопроводу та каналізації» № ПР-1910/09-ЗВК, договір підряду № 8 та складені до нього акти приймання виконаних будівельних робіт у своїй сукупності можуть бути доказом будівництва позивачем відповідних зовнішніх мереж водопроводу та каналізації.
Проте, суд зазначає, що вказані вище докази за своєю правовою природою не є правовстановлюючими документами та не можуть бути визнані судом достатніми доказами наявності у позивача права власності на спірний комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області.
Суд встановив вище, що 22.02.2008 позивач отримав технічні умови № 2701 від 22.02.2008 (замість ТУ-2701 від 18.04.2007), видані АК «Київводоканал», на водопостачання об'єкта за адресою: с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 18-А; назва: «Розміщення офісно-лабораторного комплексу», відповідно до п. 5 яких водопостачання та пожежогасіння об'єкта може бути забезпечено з водопровідної перемички Д=400 мм по вул. Леніна (нова назва - Соборна) після її будівництва та здачі в експлуатацію (замовник ТОВ «КЗС»). Прийняти дольову участь в реалізації загальноміських заходів, що передбачені розрахунковою схемою, розробленою АТ «Київпроект». Обсяги робіт погодити з виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Доказів прийняття позивачем дольової участі в реалізації загальноміських заходів, що передбачені розрахунковою схемою, розробленою АТ «Київпроект», позивачем до суду не надано, як і не надано доказів погодження з виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області обсягів виконання робіт, зокрема робіт з будівництва та влаштування комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання по вулицям Каштанова, Ворошилова (Щаслива), Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області.
Крім того, у пункті 5 технічних умов № 2 від 30.03.2011 на водопостачання об'єкта «Офісно-лабораторний корпус Київського міжнародного університету», за адресою: с. П.П, Борщагівка, вул. Оксамитова, 18а, вказано, що водопостачання та пожежогасіння об'єкта може бути забезпечено: з наміченої для проектування для об'єкту водопровідної мережі Д=200мм, по вул. Оксамитовій, та підключення до існуючої мережі Д=400мм по вул. Леніна, яка є кільцева.
У пункті 7 технічних умов № 2 від 30.03.2011 вказано, що технічні умови є підставою для проектування і не дають права на проведення робіт по підключенню до мереж водопостачання с. П.П. Борщагівка вул. Леніна - вул. Оксамитова - вул. Кришталева.
Тобто, ані технічними умовами № 2701 від 22.02.2008, ані технічними умовами № 2 від 30.03.2011 не передбачено комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва: «Офісно-лабораторний корпус Київського міжнародного університету», за адресою: с. П.П, Борщагівка, вул. Оксамитова, 18а, зокрема шляхом будівництва позивачем комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання, що по вулиці Каштанова, Ворошилова (нова назва вул. Щаслива), Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області, у томі числі тих об'єктів, що зазначені у прохальній частині позовної заяви.
З матеріалів справи вбачається, що Виконавчий комітет Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області листом № 356 від 28.04.2010 повідомив позивача, що не заперечує проти виконання проектних робіт по підключенню об'єкту «Офісно-лабораторний комплекс» Київського міжнародного університету по вулиці Оксамитовій, 18а, в селі Петропавловська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, зокрема до мережі господарчо-питного водопроводу ДУ 400, прокладеної по вулиці Леніна в селі Петропавловська Борщагівка.
Отже, вказаним листом Виконавчий комітет Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області лише надано позивачу згоду на виконання проектних робіт по підключенню об'єкту «Офісно-лабораторний комплекс» Київського міжнародного університету по вулиці Оксамитовій, 18а, в селі Петропавловська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, зокрема до мережі господарчо-питного водопроводу ДУ 400, прокладеної по вулиці Леніна (Соборна) в селі Петропавловська Борщагівка.
Доказів погодження Виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області вказаним вище листом № 356 від 28.04.2010 або будь-яким іншим листом/документом виконання позивачем проектних робіт з будівництва та влаштування комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання по вулицям Каштанова, Ворошилова (Щаслива), Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області, позивач до суду не надав та в матеріалах справи відсутні.
Проектна документація на будівництво об'єкта: «Офісно-лабораторний корпус Київського міжнародного університету по вул. Оксамитовій, 18а, в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області. Зовнішні мережі водопостачання та каналізації» № ПР-1910/09-ЗВК, чистиною якої є робоча документація «Зовнішні мережі водопостачання та каналізації» № ПР-1910/09-ЗВК.01.С, не є належним та допустимим доказом будівництва позивачем комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання по вулицям Каштанова, Ворошилова (Щаслива), Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області, оскільки відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
Твердження позивача, що право власності ПЗВО «Київський міжнародний університет» на передане за договором управління майно додатково підтверджується пунктом 2 акта прийому-передачі об'єкта від 01.09.2015, який укладений на виконання договору про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) від 01.09.2015, який визначає, що до об'єкту додається робоча документація «Зовнішні мережі водопроводу та каналізації» ПР 1910/09-ЗВК.01 2010 року, Виконавець ТОВ «Сіті Інжинірінг Сістемс», суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки зазначення у пункті 2 акта прийому-передачі об'єкта від 01.09.2015 інформація не підтверджує ані будівництво позивачем спірного комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання, ані право власності на них.
Дослідивши зміст договору підряду № 8 від 01.10.2010, укладеного між позивачем і ПрАТ «Будінженермережа-2», та складені між його сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), суд зазначає, що роботами за договором підряду № 8 є роботи з влаштування зовнішніх інженерних мереж газопостачання, водопроводу та каналізації, об'єкт - «Офісно-лабораторний корпус Київського міжнародного університету по вул. Оксамитовій, 18-А в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області».
Суд встановив, що в акті № 1 за травень 2011 року зазначено найменування будівництва та його адресу - Офісно-лабораторний корпус Київського міжнародного університету по вул. Оксамитовій, 18-А в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області», а також зазначено найменування об'єкта - зовнішні мережі газопостачання, у зв'язку із чим вказаний акт суд не приймає до уваги.
В актах за жовтень-грудень 2010 року, за січень-лютий та за квітень 2011 року зазначено найменування будівництва та його адресу - Офісно-лабораторний корпус Київського міжнародного університету по вул. Оксамитовій, 18-А в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області», а також зазначено найменування об'єкта - зовнішні мережі водопроводу.
Водночас, зі змісту договору підряду № 8 від 01.10.2010 та вказаних вище актів приймання виконаних будівельних робіт не вбачається та судом не встановлено, що останні передбачають та/або стосуються виконання ПрАТ «Будінженермережа-2» робіт з влаштування зовнішніх інженерних мереж водопостачання саме по вулиці Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області, у томі числі тих об'єктів, що зазначені у прохальній частині позовної заяви.
Натомість, договором підряду № 8 від 01.10.2010 передбачено виконання ПрАТ «Будінженермережа-2» робіт з влаштування зовнішніх інженерних мереж газопостачання, водопроводу та каналізації, об'єкт - «Офісно-лабораторний корпус Київського міжнародного університету по вул. Оксамитовій, 18-А в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області».
При цьому, за умовами пункту 1.1 договору підряду № 8, підрядник зобов'язався власними силами та засобами на свій ризик якісно, у встановлені даним договором строки, виконати роботи передбачені даним договором відповідно до проектно-кошторисної документації, ДБН за завданням замовника з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов'язався своєчасно прийняти й оплатити виконану підрядником роботу.
Згідно з умовами договору підряду № 8, погоджена проектна документація - розроблена робоча документація та погоджена на листах генпланів М1:500 з відповідними службами м. Києва та Київської області у межах охоронних зон проведення робіт.
В матеріалах справи відсутня та позивачем до суду не надана відповідна погоджена проектно-кошторисна документація, зі змісту якої суд міг би встановити деталі виконання робіт, у томі числі місце виконання робіт з влаштування зовнішніх інженерних мереж водопостачання та розміщення таких інженерних мереж на генплані с. Петропавлівська Борщагівка.
З наявних в матеріалах справи доказів суд позбавлений встановити місце виконання робіт з влаштування зовнішніх інженерних мереж водопостачання, які виконувались в рамках договору підряду № 8, та факт того, що такі роботи виконуватись ПрАТ «Будінженермережа-2» саме по вулицях Каштанова, Ворошилова (Щаслива), Оксамитова.
Наявний в матеріалах справи акт огляду прихованих робіт від 12.05.2011 по влаштуванню зовнішньої мережі водопроводу не підтверджує виконання робіт з будівництва комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання по вулицям Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області, оскільки у вказаному акті зазначено наступне найменування і місце розташування об'єкті: с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова та Кришталева, «Розміщення офісно-лабораторного комплексу» вул. Оксамитова, 18-А. Проте, у вказаному акті відсутні відомості про зовнішні мережі водопроводу по вулицям Каштанова та Ворошилова та складові мереж, перелік яких відповідав би наведеним у прохальній частині позовної заяви.
Суд зазначає, що позивачем не надано доказів наявності дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання по вулицям Каштанова, Ворошилова (Щаслива), Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області, який би засвідчував право замовника та підрядника на виконання підготовчих/будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд по вулицям Каштанова, Ворошилова (Щаслива), Оксамитова. Протилежного матеріали справи не містять.
Доказів, що засвідчують право власності чи користування ПЗВО «Київський міжнародний університет» земельними ділянками по вулицям Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області, позивач до суду не надав, як і не надав доказів укладення з власником(ами) земельних ділянок відповідного договору суперфіцію для забудови на земельних ділянках по зазначеним вулицям.
Позивачем на надано доказів того, що ПЗВО «Київський міжнародний університет» виступав замовником будівництва комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання по вулицям Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області.
З наявної в матеріалах справи копії Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Київській області 10.12.2012 за № КС14312244048, вбачається, що об'єкт «Реконструкція офісно-лабораторного корпусу під офісно-лабораторний корпус з гуртожитком» в с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 18-А Києво-Святошинського району Київської області, визнаний таким, що закінчений будівництвом та готовий до експлуатації.
При цьому, у пунктах 11-13 вказаної декларації наведено інформацію про об'єкт: місцезнаходження об'єкта: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 18-а; дата початку будівництва: вересень 2012 року; дата закінчення будівництва: жовтень 2012 року. Техніко-економічні показники об'єкта (з урахуванням результатів технічної інвентаризації): перелік інженерного обладнання: холодне та гаряче водопостачання водовідведення, ліфт, сміттєпровід, опалення: централізоване. Загальна площа будівлі 14 397, 0 кв. м. Основні показники об'єкту: загальна площа 14 302, 2 кв. м, з них площа офісних приміщень 467, 6 кв. м, площа учбових лабораторій 467,6 кв. м, площа приміщень гуртожитку 7 014, 0 кв. м, площа підземного паркінгу 5 963, 1 кв. м, площа ТП 52,34 кв. м, площа магазину-кафе 3 48, 9 кв. м.
Проте, у зазначеній вище декларації про готовність об'єкта до експлуатації відсутні жодні відомості про збудований позивачем комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області.
Враховуючи те, що об'єктом за вказаною декларацією є саме реконструкція офісно-лабораторного корпусу під офісно-лабораторний корпус з гуртожитком» в с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 18-А Києво-Святошинського району Київської області, неможливо встановити обставину того, чи інженерне обладнання, зокрема холодне та гаряче водопостачання водовідведення, було збудоване під час виконання робіт з реконструкції об'єкта, чи існувало до початку виконання таких робіт.
Документи на введення в експлуатацію та сертифікацію комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області позивач до суду не надав.
Окремо суд зазначає, що з наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити точне місце розташування кожного об'єкта (складової частини комплексу інженерних споруд), що зазначені у прохальній частині позовної заяви (зокрема на якій вулиці розташований кожний з об'єктів), як і відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки цього майна та/або його складових частин, зокрема відсутні відомості щодо заводських номерів, їх інвентарні/серійні номери тощо.
Крім того, матеріали справи не містять жодного обґрунтування та пояснень стосовно розташування комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання по вул. Каштанова, Ворошилова (вул. Щаслива), Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області, з урахуванням місяця розташування вулиці Каштанової по відношенню до вулиць Ворошилова (вул. Щаслива) та Оксамитова, останні дві з яких не перетинаються та не межують з вулицею Каштанова.
Дослідивши наявні в матеріалах даної справи докази, суд зазначає, що в жодному з них не згадується про вул. Каштанова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області та не зазначається про розташування на вказаній вулиці будь-якого об'єкту водопостачання або його складової.
З огляду на наведене, незрозумілим є розташування спірного комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання по вул. Каштанова, Ворошилова (нова назва вул. Щаслива), Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області.
Отже, позивачем не надано до суду належних та допустимих у розумінні ст. 76, 77 ГПК України доказів будівництва ним та/або на його замовлення на земельних ділянках комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова (вул. Щаслива), Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області, у томі числі тих об'єктів, що зазначені у прохальній частині позовної заяви.
Долучені позивачем до позовної заяви акти технічного приймання водопроводу по вул. Оксамитовій та Кришталевій в с. Петропавлівська Борщагівка від В-1 вул. Леніна до В-2 вул. Леніна, акт на проведення попереднього випробовування напірного водопроводу з пластмасових труб, прокладеного по с. Петропавлівська Борщагівка - вул. Оксамитова, Кришталева, від 11.05.2011, акт влаштування водопровідних колодязів в с. Петропавлівська Борщагівка по вул. Оксамитова, Кришталева «Розміщення офісно-лабораторного комплексу» вул. Оксамитова, 18-А, від 12.05.2011, акт на проведення гідравлічного випробовування водопровідної мережі, прокладеної в 2011 році по вул. Оксамитовій, Кришталева в с. Петропавлівська Борщагівка «Розміщення офісно-лабораторного комплексу» вул. Оксамитова, 18-А, від 18.05.2011, акт про промивку водопровідної мережі по вул. Оксамитовій, Кришталева в с. Петропавлівська Борщагівка від 19.05.2011, акт перевірки водопостачання від 24.05.2011, акт проведення дезінфекції трубопроводів від 27.05.2011 та протоколи дослідження питної води не підтверджують ані будівництво позивачем або на його замовлення третьою особою спірного комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова (вул. Щаслива), Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області, ані того, що зазначені документи стосуються саме спірного с комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання по вул. Каштанова, Ворошилова (вул. Щаслива), Оксамитова.
Крім того, суд встановив, що на розгляді Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/3633/23 за позовом ПЗВО «Київський міжнародний університет» до ТОВ «Петропавліське» про зобов'язання відповідача повернути комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області шляхом підписання актів прийняття-передачі об'єкта до договору від 01.09.2015.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається, на не виконання відповідачем обов'язку за договором від 01.09.2015 про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) в частині повернення такого майна у зв'язку із закінченням строку його дії.
Суд встановив, що детальний перелік майна, яке просив ПЗВО «Київський міжнародний університет» зобов'язати відповідача повернути шляхом підписання актів прийняття-передачі об'єкта до договору від 01.09.2015, відповідає переліку, зазначеному у прохальній частині позовної заяви у цій справі.
Рішенням Господарського суду Київської області від 14.07.2024 у справі № 911/3633/23 відмовлено повністю у задоволенні позову ПЗВО «Київський міжнародний університет» про зобов'язання ТОВ «Петропавліське» повернути комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області.
Господарський суд Київської області, мотивуючи своє рішення від 14.07.2024, зазначив: як визначено п. 2 ч. 1 ст. 1044 ЦК України, однієї із підстав припинення договору управління майном є припинення договору за заявою однієї із сторін у зв'язку із закінченням його строку. В силу ч. 3 такої норми, у разі припинення договору управління майном майно, що було передане в управління, або майно, набуте від такого управління, передається установникові управління у порядку, визначеному договором. Однак, у даній справі позивачем не надано доказів наявності у нього права власності на майно, яке передається за договором в управління відповідачу і яке він вимагає повернути. При цьому, відповідач також не довів наявність у територіальної громади права власності на майно, що передається в управління за договором або наявність інших фактів, які свідчать про правомірне перебування майна у його володінні. Отже, відповідно до укладеного договору між сторонами мали виникнути відносини з управління майном, що передається в управління, однак, враховуючи, що позивачем не доведено шляхом надання доказів наявності права власності на відповідне майно, у суду відсутні підстави вважати, що договір щодо управління відповідним майном укладено з дотримання положень ч. 1 ст. 1032 ЦК України, яка визначає, що саме власник майна наділений повноваженнями на передачу майна в управління. Отже, не зважаючи на те, що відповідач не довів наявності у нього підстав на момент розгляду справи володіти та користуватись спірним майном, у задоволенні заявленого позову суд відмовляє, оскільки позивач у даній справі не довів наявності у нього суб'єктивного матеріального права, на захист якого ним подано відповідний позов, оскільки не надав доказів набуття права власності на відповідне майно.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі № 911/3633/23 заяву ПЗВО «Київський міжнародний університет» про відмову від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 17.04.2024 у справі №911/3633/23 задоволено. Прийнято відмову ПЗВО «Київський міжнародний університет» про відмову від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 17.04.2024 у справі № 911/3633/23. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПЗВО «Київський міжнародний університет» про відмову від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 17.04.2024 у справі № 911/3633/23 закрито.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Отже, рішення Господарського суду Київської області від 17.04.2024 у справі № 911/3633/23 набрало законної сили після закриття апеляційного провадження відповідно до ч. 2 ст. 241 ГПК України, тобто 11.09.2024, що також підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.
В подальшому, як встановлено судом, ПЗВО «Київський міжнародний університет» звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою від 03.05.2024 до ТОВ «Петропавлівське», в якій просив суд визнати за Університетом право власності на комплекс інженерних споруд з водопостачання у с. Петропавлівська Борщагівка Київської області, Бучанського району, що розташований по вулицях Оксамитова, Кришталева, Щаслива (колишня Ворошилова) довжиною Д=225х13,4 - 1528 м; Д=160х9,5 - 10 м; у футлярі Д=315х18,7 - 144,4 м.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджував про те, що Університет побудував комплекс інженерних споруд з водопостачання у с. Петропавлівська Борщагівка по вулицях Оксамитова, Кришталева, Ворошилова (Щаслива) довжиною Д=225х13,4 - 1528 м; Д=160х9,5 - 10 м; у футлярі Д=315х18,7 - 144,4 м, і з метою належного його обслуговування у 2015 році уклав із ТОВ «Петропавлівське» договір управління цим майном. Позивач зазначив, що строк дії вказаного договору закінчився у вересні 2022 року, однак, станом на грудень 2023 року, вказаний комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання позивачу не повернутий, у зв'язку з чим Університет був вимушений звернутися до Господарського суду Київської області із позовом про зобов'язання ТОВ «Петропавлівське» повернути Університету комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Кришталева, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області шляхом підписання актів прийняття-передачі об'єкта до договору від 01.09.2015. За вказаним позовом відкрито провадження у справі № 911/3633/23. За твердженнями позивача, заперечуючи проти позовних вимог у справі № 911/3633/23, ТОВ «Петропавлівське» не визнало за Університетом право власності на побудований останнім комплекс інженерних споруд з водопостачання, що стало підставою для пред'явлення позову у справі № 911/1166/24.
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.10.2024 у справі № 911/1166/24 у задоволенні позову ПЗВО «Київський міжнародний університет» до ТОВ «Петропавлівське» про визнання права власності відмовлено.
Господарський суд Київської області, мотивуючи своє рішення від 07.10.2024, зазначив: «На думку позивача, право власності на комплекс інженерних споруд з водопостачання підтверджується зазначеними вище документами, які долучено до позову, зокрема: технічними умовами № 2701 від 22.02.2008 (замість ТУ-2701 від 18.04.2007), виданих Акціонерною компанією «Київводоканал»; листом Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 356 від 28.04.2010 про відсутність заперечень проти виконання проектних робіт по підключенню об'єкта «Офісно-лабораторний комплекс» Київського міжнародного університету по вулиці Оксамитовій, 18а; проектом ПР-1910/09-ЗВК «Офісно-лабораторний корпус Київського міжнародного університету по вул. Оксамитовій, 18а, в с. Петропавловська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області. Зовнішні мережі водопостачання та каналізації», розробленим ТОВ «Сіті Інжиніринг Сістемс» у 2010 році; договором підряду № 8 від 01.10.2010, укладеним між позивачем і ПрАТ «Будінженермережа-2», а також актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2) і довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) до цього договору; листом ТОВ «КЗС» № 129 від 31.01.2011 про відсутність заперечень щодо підключення будівлі Офісно-лабораторного комплексу до мереж водопостачання с. Петропавловська Борщагівка; технічними умовами № 2 від 30.03.2011, виданими ТОВ «КЗС», на водопостачання об'єкта за адресою: с. П.П. Борщагівка, вул. Оксамитова, буд. № 18а; назва: «Офісно-лабораторний корпус Київського міжнародного університету»; гарантійним листом ПрАТ «Будінженермережа-2» від травня 2011 року; актом на проведення попереднього випробування напірного водопроводу з пластмасових труб від 11.05.2011; актом на влаштування водопровідних колодязів від 12.05.2011; актом огляду прихованих робіт по улаштуванню зовнішньої мережі водопроводу та каналізації від 12.05.2011; актом на проведення гідравлічного випробування водопровідної мережі від 18.05.2011; актом на промивку водопровідної мереж від 19.05.2011; Протоколами дослідження питної води Київської міської санітарно-епідеміологічої станції від 19.05.2011 № 0177/4793-96, № 0178/4797-00 та № 0179/4801-04; актом проведення дезінфекції трубопроводів (споруд) водопостачання господарсько-питного призначення від 27.05.2011; актом технічного приймання водопроводу без номера і дати. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що у сукупності надані позивачем докази за своєю правовою природою не є правовстановлюючими документами та не можуть бути визнані достатніми доказами для визнання за позивачем права власності в порядку статті 392 Цивільного кодексу України. До того ж позивач зазначає, що на даний час Університет не має змоги беззаперечно підтвердити єдиним документом те, що він є власником комплексу інженерних споруд з водопостачання у с. Петропавлівська Борщагівка Київської області, Бучанського району, що розташований по вулицям Оксамитова, Кришталева, Щаслива (колишня Ворошилова) довжиною Д=225х13,4 - 1528 м; Д=160х9,5 - 10 м; у футлярі Д=315х18,7 - 144,4 м, тому і був змушений звернутися до Господарського суду Київської області з позовною заявою про визнання права власності».
Також, Господарський суд Київської області, зазначив, що позивач не надав суду доказів, яким чином його право власності порушено ТОВ «Петропавлівське», до якого заявлена вимога про визнання права власності на спірне майно, а також не зазначив яким чином ТОВ «Петропавлівське» створює неможливість реалізації позивачем свого права власності. Натомість наведені позивачем обставини свідчать про те, що подання позову в цій справі про визнання права власності зумовлено залишенням без задоволення позовних вимог Університету у справі № 911/3633/23, а також зазначенням ТОВ «Петропавлівське» у відзиві на позов у справі № 911/3633/23 про неподання позивачем документів, що підтверджують право власності Університету на комплекс інженерних споруд з водопостачання, що розцінено позивачем як оспорювання та невизнання відповідачем права власності позивача на комплекс інженерних споруд з водопостачання. Водночас наявні у цій справі докази не свідчать, що ТОВ «Петропавлівське» виявляє якісь майнові права (право власності) на спірне майно, оскільки відповідач, відповідно до укладеного договору управління, є лише надавачем Університету послуги з управління комплексом інженерних споруд з централізованого водопостачання, а не його власником.
Рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2024 у справі № 911/1166/24 в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 10.12.2024, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Отже, зі змісту рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2024 у справі № 911/1166/24 вбачається, що позивач на підтвердження визнання права власності на комплекс інженерних споруд з водопостачання в межах розгляду справи № 911/1166/24 надавав ті ж документи, копії яких долучені до матеріалів даної справи в підтвердження наявності у позивача права власності на комплекс інженерних споруд з водопостачання.
Проте, Господарський суд Київської області в рішенні від 07.10.2024 у справі № 911/1166/24 дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що у сукупності надані позивачем докази за своєю правовою природою не є правовстановлюючими документами та не можуть бути визнані достатніми доказами для визнання за позивачем права власності в порядку статті 392 ЦК України.
Щодо тверджень позивача, що висновком експерта № 2-03/04 від 03.04.2025, підтверджено те, що складові частини водопроводу, які були передані в управління за актом прийому-передачі об'єкта від 01.09.2015, складеного до договору про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) є частиною об'єкта, що збудований згідно договору підряду № 8 від 01.10.2010, укладеного між ПВНЗ «Київський міжнародний університет» та ПрАТ «Будінженермережа-2», на підтвердження чого долучив копію висновку експерта № 2-03/04 від 03.04.2025, складеного за результатами проведення будівельно-технічної експертизи на замовлення позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду. Спеціальні знання це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Статтею 101 ГПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.
Дослідивши долучений позивачем до матеріалів справи висновок експерта № 2-03/04 від 03.04.2025, складений за результатами проведення будівельно-технічної експертизи на замовлення позивача, суд встановив, що на вирішення експерту було поставлено наступне питання: Встановити, згідно наданих документальних даних, чи є об'єкт, що був переданий ПВНЗ «Київський міжнародний університет» на користь ТОВ «Петропавлівське» згідно акта приймання-передачі від 01.09.2015 до договору про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) саме тим об'єктом або його складовою частиною, що був збудований згідно договору підряду № 8 від 01.10.2010, укладено між ПВНЗ «Київський міжнародний університет» та ПрАТ «Будінженермережа-2»?
Судовий експерт, за наслідками експертного дослідження, дійшов наступного висновку: Згідно наданих документальних даних, об'єкт, що був переданий ПВНЗ «Київський міжнародний університет» на користь ТОВ «Петропавлівське» згідно акта приймання-передачі від 01.09.2015 до договору про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання), є складовою частиною об'єкта, що був збудований згідно договору підряду № 8 від 01.10.2010, укладений між ПВНЗ «Київський міжнародний університет» та ПрАТ «Будінженермережа-2».
Статтею 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.
Судом встановлено, що у висновку експерта № 2-03/04 від 03.04.2025 судовий експерт попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок. Також зазначено, що вказаний висновок експерта підготовлений з метою подання його до Господарського суду Київської області.
Водночас, дослідивши зміст висновку експерта № 2-03/04 від 03.04.2025, суд встановив, що останній складений за відсутності наданої на дослідження погодженої проектної документації відповідно до умов договору підряду № 8 від 01.10.2010.
При цьому, за умовами пункту 1.1 договору підряду № 8, підрядник зобов'язався власними силами та засобами на свій ризик якісно, у встановлені даним договором строки, виконати роботи передбачені даним договором відповідно до проектно-кошторисної документації, ДБН за завданням замовника з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов'язався своєчасно прийняти й оплатити виконану підрядником роботу; згідно з умовами договору підряду № 8, погоджена проектна документація - розроблена робоча документація та погоджена на листах генпланів М1:500 з відповідними службами м. Києва та Київської області у межах охоронних зон проведення робіт.
Тобто, наявність відповідної погодженої проектно-кошторисної документації є необхідним для встановлення деталей виконання будівельних робіт по договору підряду № 8, у томі числі місце виконання робіт з влаштування зовнішніх інженерних мереж водопостачання та розміщення таких інженерних мереж на генплані с. Петропавлівська Борщагівка.
Крім того, в експертному висновку № 2-03/04 від 03.04.2025 зазначено, що дослідження проводилось методом порівняння (зіставлення даних представлених на дослідження матеріалів з вимогами діючих нормативно-правових актів, чинних на території України в галузі будівництва) опису (письмового перелічення кількісних чи якісних ознак, властивостей в певній послідовності). Достовірність наданих на дослідження документів експертом не встановлювалася. Дослідження проведено в межах отриманих на дослідження матеріалів.
За вказаних вище обставин, суд вважає, що висновок експерта № 2-03/04 від 03.04.2025, складений за результатами проведення будівельно-технічної експертизи на замовлення позивача, є таким, що викликає сумніви у його правильності та не відповідає вимогам чинного законодавства, у тому числі стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості, у зв'язку із чим суд не приймає в якості доказу результати проведення будівельно-технічної експертизи, які викладені у висновку експерта № 2-03/04 від 03.04.2025.
Варто також зазначити, що у висновку експерта не досліджувалось та не встановлено право власності на об'єкт, що був переданий ПВНЗ «Київський міжнародний університет» на користь ТОВ «Петропавлівське» згідно акта приймання-передачі від 01.09.2015 до договору про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання), наявне у ПВНЗ «Київський міжнародний університет».
Дослідивши наявні в матеріалах даної справи докази, суд дійшов висновку, що позивачем не надано до суду належних та допустимих у розумінні ст. 76, 77 ГПК України доказів будівництва ним або на його замовлення комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання по вулиці Каштанова, Ворошилова (вул. Щаслива), Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області, у томі числі тих об'єктів, що зазначені у прохальній частині позовної заяви.
Долучені позивачем до матеріалів справи докази не підтверджують наявність у ПЗВО «Київський міжнародний університет» права власності на спірний комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Обов'язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 922/1163/18, від 23.12.2020 у справі № 910/2284/20).
У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів. Тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13ц (провадження № 14-400цс19).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, надані позивачем на підтвердження у нього права власності на комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вул. Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області, детальний перелік якого наведений у прохальній частині позовної заяви, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду належні та допустимі в розумінні ст. 76, 77 ГПК України докази наявності у нього права власності на вказаний вище комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, як і не надано доказів будівництва ним зазначеного комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання. Протилежного суду не доведено.
Як було встановлено судом вище, 01.09.2015 між позивачем як замовником та відповідачем як управителем укладено договір про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання), пунктом 7.5 вказаного визначено, що цей договір складений відповідно до вимог глави 70 Цивільного кодексу України.
Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 1044 ЦК України, однієї із підстав припинення договору управління майном є припинення договору за заявою однієї із сторін у зв'язку із закінченням його строку. В силу ч. 3 такої норми, у разі припинення договору управління майном майно, що було передане в управління, або майно, набуте від такого управління, передається установникові управління у порядку, визначеному договором.
Приписами ч. 1 ст. 1032 ЦК України чітко та однозначно визначено, що установником управління може бути лише власник майна.
Однак, у даній справі позивачем не надано доказів наявності у нього права власності на майно - комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова (вул. Щаслива), Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області, яке передається за договором про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) від 01.09.2015 відповідачу і яке він вимагає повернути.
Водночас, відповідач також не довів наявність у територіальної громади права власності на майно, що передається в управління за договором або наявність інших фактів, які свідчать про правомірне перебування майна у його володінні.
Рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради № 4 від 23.11.2020 «Про закріплення водопровідно-каналізаційних мереж, об'єктів та споруд на них, що є комунальною власністю територіальної громади Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, на праві господарського відання за ТОВ «Петропавлівське», за відсутності в матеріалах справи копії додатків № 1, 2 до вказаного рішення, не підтверджує правомірність перебування у володінні відповідача спірного комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання.
Отже, відповідно до укладеного договору про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) від 01.09.2015 між сторонами мали виникнути відносини з управління майном, що передається в управління, та які регулюються главою 70 ЦК України.
Однак, враховуючи, що позивачем не доведено шляхом надання належних та допустимих доказів наявності у нього права власності на майно - комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вул. Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області, у суду відсутні підстави вважати, що договір щодо управління відповідним майном укладено з дотримання положень ч. 1 ст. 1032 ЦК України, яка визначає, що саме власник майна наділений повноваженнями на передачу майна в управління.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові необхідно відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).
Відповідно до висновків, викладених у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (підпункт 8.5 постанови об'єднаної палати).
Встановивши відсутність у позивача порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, який підлягав би судовому захисту, суди не повинні вдаватися до правової оцінки по суті спору, встановлення обставин оцінки спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства, правомірності/неправомірності рішення органу місцевого самоврядування, тому встановлення судами відсутності у позивача порушеного права чи охоронюваного законом інтересу є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).
З урахуванням зазначеного вище, оскільки позивач не довів шляхом надання належних та допустимих доказів наявності у нього права власності на майно - комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вул. Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, враховуючи те, що частиною 1 ст. 1032 ЦК України чітко та однозначно визначено, що установником управління може бути лише власник майна, а в силу ч. 3 ст. 1044 ЦК України, у разі припинення договору управління майном майно, що було передане в управління, або майно, набуте від такого управління, передається установникові управління у порядку, визначеному договором, господарський суд дійшов висновку, що за встановлених судом обставин справи заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивач у даній справі не довів наявності у нього суб'єктивного матеріального права, на захист якого ним подано відповідний позов.
Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу досліджені судом, однак залишені без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують наведених вище висновків суду.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Приймаючи до уваги висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 07.10.2025.
Суддя Л.В. Сокуренко